Справа №484/6355/25
Провадження №3/484/2692/25
05.12.2025 м. Первомайськ
Суддя Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області Медведєва Н.А. розглянувши адміністративну справу, яка надійшла до суду від Первомайського РВП ГУНП України в Миколаївській області, про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проходить військову службу, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.1 ст.130 КУпАП,
16.11.2025 о 09:41 ОСОБА_1 в м.Первомайську по вул. Маршала Рибалка, 173 керував транспортним засобом марки «ВАЗ 2110», державний номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: звужені зіниці очей, порушення мови, неприродна блідість обличчя. Від проходження медичного огляду у медичному закладі КМП Первомайської ПЦМЛ з метою визначення стану наркотичного сп'яніння ОСОБА_1 відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР, тобто вчинив правопорушення, за яке передбачена адміністративна відповідальність ч.1 ст.130 КУпАП.
Захисник Ремський Є.В. надав письмові пояснення, в яких просив провадження у справі закрити за відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, оскільки у останнього з відеозапису вбачається адекватна поведінка, яка відповідає обстановці, різких змін в поведінці не має та повідомив працівникам поліції, що є військовослужбовцем, має контузію та поспішав до лікаря, а тому не мав часу їхати до медичного закладу.
Дослідивши матеріали справи, дійшла такого висновку.
Згідно із п.1.3. та п.1.4 ПДР України учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила.
Відповідно до п.2,5 ПДР України водій повинен на вимогу працівника міліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Згідно із п.1.10 ПДР України водій - це особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.
Відповідно із відомостей, наданих працівниками поліції, ОСОБА_1 видано посвідчення водія серії НОМЕР_2 .
Згідно із відеозаписом, який доданий до матеріалів справи, ОСОБА_1 керував автомобілем марки «ВАЗ 2110», державний номерний знак НОМЕР_1 , та був зупинений працівниками поліції, тобто це підтверджує факт, що він є водієм.
Захисник Ремський Є.В. зазначив, що працівниками поліції не надано належних та допустимих доказів на підтвердження наявності у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
З огляду на зміст ч.1 ст 130 КУпАП відповідальність за вказаною статтею передбачена за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Отже, відповідальність за вказаною статтею настає не лише за керування транспортним засобом в стані сп'яніння, а так само і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідного огляду.
Процедура виявлення у водіїв ознак наркотичного сп'яніння та проведення огляду водіїв на стан наркотичного сп'яніння визначено ст.266 КУпАП, Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (надалі Інструкція), Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення у водіїв стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (надалі Порядку).
Відповідно до частини 1 та 2 статті 266 КУпАП, особи, які керують транспортними засобами, річковими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Згідно з частиною 5 статті 266 КУпАП, огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
На підставі частини 6 статті 266 КУпАП направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Такий порядок був затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року №1103 та діє зі змінами і доповненнями на даний час.
Відповідно до пункту 2 Порядку, направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року №1103 (далі Порядок), огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.
Згідно з пунктом 2 розділу 1 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України 09 листопада 2015 року №1452/735(далі Інструкція), огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Пунктом 4 розділу 1 Інструкції встановлено, що ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Отже, вищезазначені нормативні акти чітко визначають, коли у поліцейського виникає право проводити огляд на стан сп'яніння водія транспортного засобу, а саме у поліцейського мають бути підстави вважати, що водій перебуває у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Пунктом 7 розділу І зазначеної Інструкції передбачено, що у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі заклад охорони здоров'я).
Згідно з пунктом 12 розділу ІІІ Інструкції, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Перевірка на стан наркотичного сп'яніння проводиться лише в медичних закладах, які мають право на проведення лабораторного дослідження біоматеріалу. Тому, якщо є підстави уважати, що водій під дією наркотиків, поліцейський повинен направити його до найближчого закладу охорони здоров'я.
Такий порядок був дотриманий працівниками поліції в повному обсязі.
Під час огляду відеозапису, який міститься в матеріалах справи, встановлено, що працівники поліції запропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку, а саме в медичному закладі, однак останній відмовився.
В матеріалах справи наявне направлення на медичний огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного сп'яніння чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижує увагу та швидкість реакції, до ПЦМБЛ від 16.11.2025 на ім'я ОСОБА_1 .
Відповідно до рапорту поліцейського ВРПП Первомайського РВП ГУНП в Миколаївській області Галицького П. 16.11.2025 був зупинений транспортний засіб марки «ВАЗ 2110», державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 у якого було виявлено ознаки наркотичного сп'яніння та який в подальшому відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння в медичному закладі.
Згідно письмових пояснень ОСОБА_1 від 16.11.2025, він підтвердив, що після зупинки транспортного засобу працівники поліції запропонували пройти йому огляд на стан наркотичного сп'яніння, однак він відмовився. Вину визнав повністю. також він вказв, що вживає ліки.
Будь-які інші докази на спростування винуватості ОСОБА_1 , не надані.
Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно із ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчинені, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно із ст.252 КУпАП суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
На підставі викладеного вище суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, повністю підтверджується доказами, які містяться в матеріалах справи.
При накладенні стягнення за адміністративне правопорушення у відповідності до вимог статті 33 КУпАП, враховується характер вчинених правопорушень, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Під час дослідження матеріалів справи обставини, що обтяжують та пом'якшують відповідальність особи, не встановлені.
Враховуючи наведене, характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, вважаю за необхідне піддати ОСОБА_1 адміністративному стягненню передбаченому ч.1 ст.130 КУпАП, роз'яснивши строки та порядок виконання постанови про накладення штрафу, та порядок примусового виконання постанови про стягнення штрафу, передбачені ст.ст.307, 308 КУпАП.
Крім того, відповідно до вимог ст.40-1 КУпАП, п.5 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір", вважаю за необхідне стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в сумі 605 грн 60 коп.
Керуючись ст.ст.33, ч.1 ст.130,251,252 КУпАП,
визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000 (сімнадцять тисяч ) грн 00 коп. на користь держави, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 , на користь держави судовий збір в сумі 605(шістсот п'ять гривень шістдесят копійок) грн 60 коп.
Роз'яснити особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, що відповідно до ч.1 ст.307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Згідно ст.308 КУпАП у разі несплати штрафу у строк, встановлений ст.307 КпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
На постанову може бути подано апеляційну скаргу до Миколаївського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови через Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області.
Суддя Н.А.Медведєва