Справа № 472/1130/25
Провадження №3/472/574/25
04 грудня 2025 рокус-ще Веселинове
Суддя Веселинівського районного суду Миколаївської області Тустановський А.О., розглянувши матеріали, які надійшли від ІНФОРМАЦІЯ_1 про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Бердянськ Запорізької області, військовослужбовець, посада начальник циклової комісії психологічної підготовки школи базової загальновійськової підготовки військової частини НОМЕР_1 , майор, проживає за адресою: військова частина НОМЕР_1 ,
за ч. 2 ст. 172-15 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
23 вересня 2025 року до Веселинівського районного суду Миколаївської області надійшов протокол про адміністративне правопорушення №ОДМ-437 від 17 вересня 2025 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 172-15 КУпАП.
Згідно протоколу, майор ОСОБА_1 , будучи військовою службовою особою - головою комісії з проведення службового розслідування, перебуваючи на території військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ), у строк до 20.02.2025 службове розслідування не провів (завершив службове розслідування лише 09.06.2025), чим створив у військовослужбовців відчуття безкарності за порушення військової дисципліни, що може призвести до погіршення стану правопорядку у військовому формуванні - чим вчинив недбале ставлення військової службової особи до військової служби, тобто адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 172-215 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину не визнав суду пояснив, що відповідно до наказу Міністерства оборони України № 608 від 21.11.2017 р. службове розслідування проводиться протягом 30 днів та може продовжитися на підставі наказу командира ще на 30 діб. Однак, фізично встигнути провести службове розслідування відносно ОСОБА_2 він не зміг, оскільки в нього в провадженні перебувало 391 справа, в розгляд яких він був залучений у період з 01.12.2024 по 30.02.2025 р.
На обґрунтування вини ОСОБА_1 до протоколу про адміністративне правопорушення долучено:
- Наказом командувача військово-морських сил Збройних Сил України №290 від 12.04.2025 р., з якого вбачається, що майора ОСОБА_1 призначено на посаду начальника циклової комісії психологічної підготовки школи базової загальновійськової підготовки цієї самої військової частини, ВОС - 3400023 (а.с.8);
- письмові поясненнями ОСОБА_1 від 17 вересня 2025 (а.с.9-10);
- витяг із Наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно - господарської діяльності) №156 від 20.01.2025 р., з якого вбачається, що на голову комісії - майора ОСОБА_1 начальника групи професійно-психологічного відбору в/ч НОМЕР_1 покладено обов'язки провести службове розслідування за фактом самовільного залишення частини солдатом ОСОБА_2 (а.с.11);
- Акт проведення службового розслідування за фактом самовільного залишення військової частини НОМЕР_1 солдатом ОСОБА_2 від 09.06.2025 р. (а.с.12-17);
- витяг із Наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) №907 від 13.08.2025 р. «Про результати службового розслідування за фактом самовільного залишення частини солдата ОСОБА_2 », яким останньому оголошено догану (а.с.18-19);
- витяг із Наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 (з адміністративно - господарської діяльності) №591 від 25.12.2024 р. «Про організацію службової діяльності ІНФОРМАЦІЯ_1 на 2025 рік в умовах воєнного стану» (а.с.21).
Надавши оцінку протоколу та з'ясованим під час судового розгляду обставинам, суд дійшов висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-15 КУпАП, виходячи з такого.
Відповідно до ст. 9 КУпАП України адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно ст. 280 КУпАП під час розгляду справи про адміністративне правопорушення суддя повинен з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Положеннями ст. 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, іншими документами.
Згідно із ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
У вину ОСОБА_1 ставиться недбале ставлення військовою службовою особою до військової служби, вчинене в умовах особливого періоду, що передбачено ч. 2 ст. 172-15 КУпАП.
Безпосереднім об'єктом правопорушення, передбаченого ст. 172-15 КУпАП є встановлений порядок службової діяльності у сфері реалізації військовими службовими особами своїх прав і виконання обов'язків.
Недбале ставлення до служби припускає несумлінне ставлення службової особи до покладених на неї службових обов'язків, що виявляється в їх невиконанні (бездіяльність) або у неналежному виконанні (дія).
Несумлінне ставлення до службових обов'язків характеризує об'єктивну сторону вчиненого і полягає в тому, що за наявності реальної можливості діяти так, як того вимагають інтереси служби, винний або взагалі не діє, або хоча і діє, але неналежним чином.
Недбале ставлення до військової служби характеризується невиконанням або неналежним виконанням військовою службовою особою своїх обов'язків, передбачених законами, військовими статутами, положеннями, інструкціями, наказами, через несумлінне ставлення до них; наявністю негативних наслідків, що порушують встановлений порядок здійснення військовими службовими особами своїх функцій щодо забезпечення належного рівня військової дисципліни, статутного порядку, збереження військового майна, що є складовою воєнної безпеки України.
Невиконання службових обов'язків означає невиконання військовою службовою особою дій, передбачених нормативними актами (статутами, наказами, інструкціями, постановами тощо), які є безумовними для виконання нею.
Згідно ст. 9 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 № 548-ХІV військовослужбовці Збройних Сил України мають права і свободи з урахуванням особливостей, що визначаються Конституцією України, законами України з військових питань, статутами Збройних Сил України та іншими нормативно-правовими актами.
Статтею 11 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України визначений обов'язок кожного військовослужбовця щодо непорушного додержання вимог Конституції України та законів України, військової дисципліни, знання та виконання своїх обов'язків та додержання вимог Статутів Збройних Сил України. Аналогічні вимоги закріплено у ст.ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України.
Статтею 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України передбачено, що кожний військовослужбовець зобов'язаний виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов'язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.
При визначенні сфери службової недбалості підлягають установленню межі службової компетенції службової особи та конкретне коло її повноважень. Відповідальність настає лише в тому разі, коли військова службова особа була не лише зобов'язана, а й мала реальну можливість діяти відповідним чином та виконати свої службові обов'язки в повному обсязі.
Зазначене в своїй постанові від 21.05.2021 у справі № 185/12161/15-к вказав Верховний Суд, а саме - при встановленні недбалого ставлення до військової служби у формі невиконання службових (посадових) обов'язків необхідно встановити, що винний зобов'язаний був вчинити ті дії, невиконання яких ставиться йому за вину. Військова службова особа може відповідати за недбале ставлення до військової служби лише у тому випадку, коли вона не тільки повинна була через свій службовий обов'язок виконати ті чи інші дії, але й могла, тобто мала реальну можливість виконати їх належним чином. Якщо військова службова особа перебувала у таких умовах, за яких не мала фактичної можливості належно виконати свої службові (посадові) обов'язки, то відповідальність за недбале ставлення до військової служби виключається.
Як вбачається із Наказу командувача військово-морських сил Збройних Сил України №290 від 12.04.2025 р. майора ОСОБА_1 звільнено з займаних посад і призначено до цих самих Сил, а саме призначено на посаду начальника циклової комісії психологічної підготовки школи базової загальновійськової підготовки цієї самої військової частини, ВОС - 3400023.
Згідно з витягу із наказу № 156 від 20.01.2025 року голові комісії ОСОБА_1 наказано провести службове розслідування відносно ОСОБА_2 стосовно обставин його самовільного залишення військової частини, строк виконання наказу до 20.02.2025 року.
Відповідно до Порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затвердженого Наказом Міністерства оборони України від 21.11.2017 № 608 Зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.12.2017 за № 1503/31371 (далі Порядок проведення службового розслідування у ЗСУ) службове розслідування це комплекс заходів, які проводяться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, а також встановлення ступеня вини особи (осіб), чиї дії або бездіяльність стали причиною вчинення правопорушення.
Відповідно до пункту 3 розділу ІІІ Порядку проведення службового розслідування у ЗСУ службове розслідування призначається письмовим наказом командира (начальника), у якому зазначаються підстава, обґрунтування або мета призначення службового розслідування, особа, стосовно якої воно проводиться, строк проведення службового розслідування, а також визначаються посадова (службова) особа, якій доручено його проведення, або голова та члени комісії з проведення службового розслідування (далі - особи, які проводять службове розслідування).
Днем початку службового розслідування вважається день видання наказу про його призначення. Днем закінчення службового розслідування вважається день надання командиру (начальнику), який призначив службове розслідування, акта службового розслідування та матеріалів на розгляд, визначений в наказі про призначення службового розслідування.
Відповідно до пункту 8 розділу ІІІ Порядку проведення службового розслідування у ЗСУ особи, які проводять службове розслідування, відповідають за всебічність, повноту, своєчасність та об'єктивність його проведення, додержання законодавства України, а також за нерозголошення інформації, яка стосується службового розслідування.
Згідно із пунктом 13 розділу ІІІ Порядку проведення службового розслідування у ЗСУ службове розслідування має бути завершено протягом одного місяця з дня його призначення командиром (начальником). В окремих випадках цей строк може бути продовжено командиром (начальником), який призначив службове розслідування, або старшим командиром (начальником), але не більше ніж на один місяць.
Загальний строк службового розслідування не може перевищувати двох місяців.
В судовому засіданні ОСОБА_1 надав список службових розслідувань, до яких було його залучено в період з 01.12.2024 року по 30.02.2025., який був підписаний начальником штабу заступника командира військової частини НОМЕР_1 підполковником ОСОБА_3 .. З даного списку вбачається, що ОСОБА_1 необхідно було провести службове розслідування відносно 391 осіб за період з 01.12.2024 року по 30.02.2025 р. Під номером 223 зазначений гр. ОСОБА_2 , відносно якого згідно з наказом №156 від 20.01.2025 необхідно провести службове розслідування.
З Акту проведення службового розслідування за фактом самовільного залишення військової частини НОМЕР_1 солдатом ОСОБА_2 вбачається, що 09.06.2025 р. головою комісії Пітюкіним І. було завершено службове розслідування відносно солдата ОСОБА_2
16.10.2025 року Першим слідчим відділом Територіального управління ДБР, розташованого у м. Миколаєві відносно ОСОБА_2 було відкрито кримінальне провадження за ч. 5 ст. 407 КК України, відомості про яке внесено до ЄРДР за №62025150010005619.
Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини («Малофеєв проти Росії» та «Карелін проти Росії») у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу. У такому випадку справа про адміністративне правопорушення має бути закрита у зв'язку з відсутністю складу правопорушення.
За вимогами статті 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтуються на конституційному принципі - презумпції невинуватості. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (ст. 62 Конституції України), а тягар доведення в діях особи складу адміністративного правопорушення покладається на адміністративний орган.
Зважаючи на вищенаведене, суд прийшов до переконання що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, оскільки доказів невиконання чи неналежного виконання своїх посадових обов'язків, що вказувало б на його умисне недбале ставлення до військової служби не знайшло підтвердження під час судового розгляду справи. Крім того, за результатами службового розслідування складено акт службового розслідування, в якому зафіксовано факт самовільного залишення ОСОБА_2 військової частини, про що посадовими особами внесено відомості до ЄРДР, а тому, провадження у справі щодо нього підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст.247 КУпАП .
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 23, 221, 247, 251, 280, 283 КУпАП, суд -
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за ч. 2 ст. 172-15 КУпАП закрити в зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі скарги про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня винесення постанови.
Суддя Веселинівського районного суду
Миколаївської області А.О. Тустановський