Справа № 149/3207/25
Провадження №3/149/1416/25
02.12.2025 року м. Хмільник
Суддя Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області Гончарук-Аліфанова О. Ю., розглянувши матеріали, що надійшли від БПП з обслуговування Хмільницького району УПП у Вінницькій області, про притягнення
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, із вищою освітою, військовослужбовця, одруженого,проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП,
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення ВАД 121298 від 26 вересня 2025 року, 26 вересня 2025 року о 11:30 год. ОСОБА_1 за місцем свого проживання по АДРЕСА_1 , вчинив стосовно матері своєї дружини ОСОБА_2 домашнє насильство фізичного характеру, а саме давав стусани та штовхав, чим завдав потерпілій фізичного болю та психологічних страждань, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про час, день та місце судового розгляду повідомлений належним чином.
Адвокат Костюк С. М. в судовому засіданні пояснив, що ОСОБА_1 своєї вини у вчиненні вказаного правопорушення не визнає, оскільки домашнього насильства відносно ОСОБА_2 не вчиняв. Так, між сторона існує цивільно правовий спір з приводу оплати комунальних послуг. На даний час ОСОБА_2 звернулась до суду із позовом до доньки, ОСОБА_3 , про визнання недійсним договору дарування. Враховуючи викладене адвокат просив провадження у справі закрити у зв'язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Проти розгляду справи за відсутності ОСОБА_1 адвокат Костюк С. М. не заперечував.
З огляду на те, що ОСОБА_1 про розгляд справи повідомлений, заяв, клопотань про відкладення розгляду не надавав, при розгляді справи присутній його адвокат, який проти розгляду за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не заперечував, враховуючи положення ст. 268 КУпАП, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності ОСОБА_1 .
Потерпіла в судовому засіданні пояснила, що вона подарувала будинок доньці, про що на час розгляду справи шкодує. Вона самостійно оплачувала комунальні послуги усієї родини, однак у зв'язку із пенсійним віком та погіршенням стану здоров'я, більше сама платити не має змоги, про що сказала донці. 26 вересня 2025 року до неї на подвір'я підійшов зять ОСОБА_1 та почав ображати її нецензурною лайкою, бив її по грудях. Вона зверталась до сімейного лікаря, щоб зняти побої, однак лікар цього не зробила, також вона зверталась до відділку поліції, однак побої не зняли з причин, які потерпіла пояснити не змогла. Пізніше потерпіла пояснювала, що ОСОБА_1 висловлював в її бік погрози та застосовував фізичне насильство, душив, аж поки його не забрала її донька ОСОБА_3 , яка була присутня при події.
Суддя, вислухавши позицію адвоката, пояснення потерпілої, свідка, дослідивши матеріали справи, дійшла висновку, що провадження у справі підлягає закриттю, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, виходячи з наступного.
Відповідно ч. 1 ст. 2 КУпАП законодавство України про адміністративні правопорушення складається з КУпАП та інших законів України.
Згідно ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно зі ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
За змістом ст. 280 КУпАП, під час розгляду справи про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) зобов'язаний з'ясувати, зокрема, чи підлягає особа адміністративній відповідальності за інкриміноване їй адміністративне правопорушення, тобто перевірити правильність кваліфікації її дій.
Частиною 1 статті 173-2 КУпАП визначено адміністративну відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
На підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення працівниками поліції надані наступні докази.
Так, відповідно до електронного рапорту, 26 вересня 2025 року на лінію 102 надійшов виклик від ОСОБА_2 про те, що її зять вчиняє фізичне насильство, ШМД не потребує (а.с. 9).
Із протоколу про прийняття заяв від ОСОБА_2 слідує, що 26 вересня 2025 року о 11:30 год. її зять ОСОБА_1 вчинив відносно неї домашнє насильство фізичного характеру, а саме давав стусани, штовхав, погрожував фізичною розправою, а тому вона просила притягнути його до адміністративної відповідальності (а.с. 3).
Відповідно до письмових пояснень ОСОБА_2 , її зять ОСОБА_1 26 вересня 2025 року давав їй стусани, штовхав та погрожував фізичною розправою, тому що вона просила заплатити за комунальні послуги (а.с. 6).
Аналогічна інформація міститься також у рапорті від 26 вересня 2025 року, згідно якого факт вчинення домашнього насильства ОСОБА_1 встановлено зі слів заявниці (а.с. 4).
Щодо ОСОБА_1 було виписано терміновий заборонний припис (а.с. 8).
Зазначені вище документи складені виключно зі слів ОСОБА_2 , яка, як встановлено судом, перебуває з ОСОБА_1 в неприязних стосунках, крім того на розгляді суду перебуває її цивільний позов щодо права власності на будинковолодіння, в якому вона проживає з сім'єю зятя (а. с. 34-37).
При цьому згідно з письмовими поясненнями ОСОБА_1 , 26 вересня 2025 року він почав розмову із тещею ОСОБА_2 про оплату комунальних послуг, однак дане питання вирішити не вдалось, оскільки ОСОБА_2 почала говорити нісенітниці та викликала поліцію (а.с. 5).
Допитана в судовому засіданнями за правилами допиту свідків свідок ОСОБА_3 , яка була очевидцем події, пояснила, що 26 вересня 2025 року ОСОБА_1 , який був останній день у відпустці, підійшов до ОСОБА_2 , щоб вирішити питання з оплатою комунальних послуг, але вона поводила себе агресивно, провокувала. Зрозумівши, що домовитись не вдасться, ОСОБА_1 повернувся до будинку, при цьому жодних фізичних дій відносно ОСОБА_2 він не вчиняв, нецензурних слів не вживав. Він військовослужбовець та принципово не застосовує силу до жінок, дітей та слабших осіб. Крім того на даний час у них наявний цивільно правовий спір із ОСОБА_2 щодо житла.
Згідно ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
З огляду на викладене, суд констатує, що жодних переконливих доказів на підтвердження вчинення ОСОБА_1 інкримінованого йому діяння не надано, надані докази складені зі слів потерпілої, яка перебуває в явних неприязних відносинах з близькими родичами, та спростовані як письмовими поясненнями ОСОБА_1 , відібраними на місці складення адміністративних матеріалів, так і показами свідка в суді. При цьому пояснення ОСОБА_2 суперечливі в частині характеру застосованого домашнього насильства, фізичних дій, які, за її словами, застосовував щодо неї ОСОБА_1 , наявності та фіксації слідів застосування до неї сили.
Отже, з урахуванням положень ч. 3 ст. 62 Конституції України, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні 26 вересня 2025 року відносно ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП в суді не доведено, тому провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Керуючись ст. 63 Конституції України, ст.ст. 2, 7, 9, 173-2, 221, 245, 247, 251, 280, 283-285, 289, 294 КУпАП, суддя,
Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, відносно ОСОБА_1 закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду через Хмільницький міськрайонний суд протягом 10 днів з дня її винесення.
Суддя: