Справа № 147/1504/25
Провадження №2/930/1271/25
(заочне)
05.12.2025 року м.Немирів
Немирівський районний суд Вінницької області в складі:
судді Богоніс Н.Я.,
за участю секретаря судового засідання Вакар Г.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в м. Немирів Вінницької області цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасний Факторинг», за підписом його представника Юхименка Юрія Юрійовича, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «Сучасний Факторинг» через свого представника Юхименка Юрія Юрійовича звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , у якому просить стягнути з відповідача заборгованість та судові витрати, пов'язані з розглядом справи.
В обґрунтування своїх вимог вказує на те, що 01.03.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Сучасний Факторинг» (надалі кредитор) та ОСОБА_1 (надалі позичальник, відповідач) шляхом обміну електронними повідомленнями, з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем було укладено Кредитний договір №10210972356 (далі Кредитний договір), за умовами якого Товариство надало Споживачу кредит на придбання товарів в сумі 27997,96 грн. строком на 18 календарних місяців.
За користування кредитом відповідач мав сплачувати щомісячну комісію за управління кредитом у розмірі 4,5 %, що в загальній сумі складає 22679,87 грн.
Відповідач здійснив часткові оплати в рахунок погашення боргу за кредитним договором на загальну суму 6000,00 грн, а саме: 01.04.2021 в сумі 3000,00 грн, 03.05.2021 в сумі 3000,00 грн.
На переконання позивача, відповідач не виконав свого зобов'язання по договору, внаслідок чого у нього виникла заборгованість за договором: 24518,09 гривень - сума боргу за тілом кредиту, 18675,82 гривень - сума заборгованості за комісією.
Ухвалою суду від 07.10.2025 відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 29 жовтня 2025 року.
У судові засідання призначені на 29.10.2025, 17.11.2025 та 05.12.2025 учасники справи не з'явилися.
Представник позивача ТзОВ «Сучасний Факторинг» в позовній заяві просив розгляд справи проводити без його участі, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, хоча про день, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, не повідомив суд про причини неявки в судове засідання та не подав відзиву на позов.
Відповідача було тричі повідомлено про дати, час та місце розгляду справи шляхом направлення рекомендованих листів з повідомленням повідомлення про вручення, шляхом направлення смс повідомлення на номер мобільного телефону, який вказаний у кредитному договорі, а також шляхом розміщення оголошення про виклик особи на сайті Немирівського районного суду Вінницької області.
Статтею 280 ЦПК України передбачено, що суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Відповідно до статті 281 ЦПК України про заочний розгляд справи суд постановляє ухвалу. Розгляд справи і ухвалення рішення проводяться за правилами загального чи спрощеного позовного провадження з особливостями, встановленими главою «Заочний розгляд справи» ЦПК України.
Ураховуючи те, що відповідач, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, повторно не з'явився у судове засідання, про причини своєї неявки суду не повідомив, відзиву не подав, а позивач не заперечує проти заочного вирішення справи, то керуючись ст. 280, 281 ЦПК України суд постановив провести заочний розгляд цієї справи та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Згідно зі частиною другою статті 247 ЦПК України, у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
З'ясувавши обставини справи, дослідивши письмові докази, суд встановив, 01.03.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Сучасний Факторинг» та ОСОБА_1 шляхом обміну електронними повідомленнями, з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем було укладено Кредитний договір №10210972356, за умовами якого Товариство надало Споживачу кредит на придбання товарів в сумі 27997,96 грн. строком на 18 календарних місяців.
За користування кредитом відповідач мав сплачувати щомісячну комісію за управління кредитом у розмірі 4,5 %, що в загальній сумі складає 22679,87 грн.
Частиною першою статті 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно статті 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Нормою частини 2 статті 638 ЦК України встановлено, що договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Відповідно до частин третьої, шостої та сьомої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Таким чином сторони уклали Кредитний договір №10210972356 від 01.03.2025 (далі у тексті Кредитний договір).
У п. 1.1 укладеного Кредитного договору Кредитодавець надає Покупцю кредит, а Покупець зобов'язується повернути кредит та внести плату за користування кредитом.
Відповідно до паспорта споживчого кредиту сума кредиту становить 27997,96 гривень, строк надання кредиту 18 місяців.
За користування кредитом відповідач мав сплачувати щомісячну комісію за управління кредитом у розмірі 4,5 %, що в загальній сумі складає 22679,87 грн.
На виконання умов Кредитного договору ТзОВ «Сучасний Факторинг» надало ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 27997,96 гривень шляхом їх перерахування на підставі рахунка на оплату № 15-0001055 від 01.03.2021 про придбання товарів (смартфона, гідрогелевої плівки, смартзахисту), виданого постачальником ОСОБА_2 в сумі 24798,90 грн. та за договором добровільного страхування фінансового ризику №10210972356 від 01.03.2025 в сумі 3199,06 грн.
ТОВ «Сучасний Факторинг» є юридичною особою з видами економічної діяльності: фінансовий лізинг (основний), інші види грошового посередництва, надання інших фінансових послуг (крім страхування та пенсійного забезпечення), що підтверджується копією Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Отже, між сторонами на підставі укладеного Кредитного договору виникли кредитні правовідносини, які регулюються нормами Цивільного кодексу України, інших актів законодавства.
Суд також встановив, що у подальшому відповідач свої зобов'язання, взяті на себе за Кредитним договором належним чином не виконав, борг за кредитним договором не повернув, внаслідок чого у нього виникла заборгованість за договором: в розмірі 43193,91 гривень, з яких: 24518,09 гривень сума боргу за тілом кредиту, 18675,82 гривень сума заборгованості за комісією, що підтверджується випискою з особового рахунка за кредитним договором №10210972356 від 01.03.2021.
Відповідачем ОСОБА_1 не надано суду жодних доказів на спростування вказаних обставин, а також доказів погашення заборгованості.
Суд, перевіривши правильність нарахувань сум заборгованості за тілом кредиту та комісії у доданому до позовної заяви розрахунку, дійшов висновку, що вони здійснені позивачем відповідно до умов укладеного договору та чинного законодавства: у розмірі, які передбачені Кредитним договором; суми процентів за користування кредитом нараховані у період дії Кредитного договору .
Згідно з положеннями статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та актів цивільного законодавства.
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною першою статті 1054 ЦК України на позичальника покладено обов'язок повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною першою статті 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Суд констатує, що у справі відсутні належні докази належного виконання відповідачем своїх кредитних зобов'язань.
За відсутності будь-яких інших доказів у справі щодо розміру заборгованості за кредитним договором, погашення боргу відповідачем, суд вважає доведеним факт наявності заборгованості відповідача за Кредитним договором №10210972356 від 01.03.2021 у розмірі 43193,91 гривень, з яких: 24518,09 гривень - сума боргу за тілом кредиту, 18675,82 гривень - сума заборгованості за комісією.
Щодо стягнення з відповідача судових витрат, понесених позивачем на оплату правової допомоги слід зазначити наступне.
Статтею 133 ЦПК України, встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частин першої та другої статті 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Як вбачається з матеріалів справи, 20.06.2025 між ТОВ «Сучасний Факторинг» (Клієнт) та Адвокатським Бюро «Тараса Онищенка» (Адвокатське Бюро) укладено Договір про надання правничої допомоги № 20/06-СФ.
Згідно Договором про надання правничої допомоги № 20/06-СФ від 20.06.2025 ТОВ «Сучасний Факторинг» та Адвокатське Бюро дійшли згоди про наступне: Клієнт доручає, а Адвокатське Бюро зобов'язується надавати правничу допомогу, зокрема, що включає в себе підготовку позовних заяв та юридичний супровід справ щодо стягнення заборгованості за кредитними договорами, перелік яких визначається окремими додатковими угодами. Відповідно до Акта №394 прийому-передачі наданих послуг за Договором про надання правничої допомоги № 20/06-СФ від 20.06.2025 надало послуги зі надання усної консультації, а також складання позовної заяви ТОВ «Сучасний Факторинг» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №10210972356 від 01.03.2021, вартість замовлених послуг сторони погодили у сумі 10000,00 гривень.
Як вбачається із платіжної інструкції від 26.08.2025 та Акта №394 прийому-передачі наданих послуг за Договором про надання правничої допомоги № 20/06-СФ від 20.06.2025, Адвокатське Бюро надало послуги правничої допомоги, а ТОВ «Сучасний Факторинг» оплатило надання правової допомоги згідно Договору про надання правничої допомоги надавачу цих послуг Адвокатському Бюро.
Отже, наданими позивачем доказами підтверджується понесення ним витрат на правову допомогу, пов'язану з цією справою, у сумі 10000,00 гривень.
Разом з тим, при визначенні суми відшкодування розміру витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру (аналогічної позиції дотримується Верховний Суд в додаткових постановах від 20.05.2019 у справі № 916/2102/17, від 25.06.2019 у справі № 9009/371/18 та постанові від 05.06.2019 у справі № 922/928/18).
У постанові від 19 листопада 2020 року у справі № 734/2313/17 (провадження № 61-7550св19) Верховний Суд наголосив, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта. Суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи, зокрема, на складність справи, витрачений адвокатом час. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 02 липня 2020 року в справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19).
У Постанові Верховного Суду від 30.09.2020 по справі №201/14495/16-ц міститься висновок про те, що суд вправі самостійно зменшувати розмір відшкодування витрат на правову допомогу.
Суд, оцінюючи розумність розміру понесених позивачем витрат на юридичну допомогу, враховує складність справи, а також фінансовий стан учасників справи.
Ця справа відноситься до категорії не складних справ, спір, який виник між сторонами у справі, відноситься до категорії спорів, які виникають у зв'язку із стягненням заборгованості за договором споживчого кредитування; матеріали справи не містять великої кількості документів, на збирання і дослідження яких адвокат витратив би значний час. Цей спір є незначної складності, у спорах такого характеру судова практика є сталою, великої кількості законів та підзаконних актів, які підлягають застосуванню, спірні правовідносини не передбачають.
Таким чином, розподіляючи понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу, суд дійшов висновку, що наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже їх заявлений розмір, на переконання суду, не відповідає критерію розумної необхідності таких витрат.
За таких обставин, з огляду на співмірність та розумність розміру судових витрат, виходячи з конкретних обставин справи, її складності та виконаної адвокатом роботи суд дійшов висновку про часткове задоволення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3500,00 гривень.
Відповідно до частини першої статті 141ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем при поданні позову сплачено судовий збір у сумі 2422,40 гривень згідно платіжної інструкції № 822110 від 26.08.2025.
Ураховуючи те, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю, то з відповідача слід стягнути судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 2422,40 гривень.
На підставі наведеного вище, статей 207, 525, 526, 629, 638, 1048, 1050, 1054, 1055, 1056-1, п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, статей 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», статей 1, 8,11-13Закону України «Про споживчекредитування» та керуючись статями 12, 13, 80, 81, 89, 141, 211, 247, 258, 259, 263-265, 272, 273, 279, 354, 355 ЦПК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасний Факторинг», за підписом його представника Юхименка Юрія Юрійовича, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасний Факторинг» заборгованість за Кредитним договором №10210972356 від 01.03.2021 року в розмірі 43193,91 гривень (сорок три тисячі сто дев'яносто три гривні 91 копійок), з яких: 24518,09 гривень сума боргу за тілом кредиту, 18675,82 гривень сума заборгованості за комісією.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасний Факторинг» судові витрати у розмірі 2422,40 гривень (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 коп).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасний Факторинг» витрати на професійну правничу допомогу у сумі 3500,00 гривень (три тисячі п'ятсот гривень 00 коп.)
Заочне рішення може бути переглянуте Немирівським районним судом Вінницької області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення суду в загальному порядку встановленому Цивільним процесуальним кодексом України.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
ПОЗИВАЧ: Товариство з обмеженою відповідальністю «Сучасний Факторинг», місцезнаходження: 01024, м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 39-А, код ЄДРПОУ 35310044.
ВІДПОВІДАЧ: ОСОБА_1 , місце проживання - АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 .
Суддя Н.Я.Богоніс