Справа № 132/3493/25
1-кс/132/659/25
Ухвала
Іменем України
01 грудня 2025 року м. Калинівка
Слідчий суддя Калинівського районного суду Вінницької області ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
начальника Калинівського відділу Хмільницької
окружної прокуратури Вінницької області ОСОБА_3 ,
заступника начальника СВ ВП №1 Хмільницького
РВП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_4 ,
підозрюваного ОСОБА_5 ,
захисника - адвоката ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчої СВ відділення поліції № 1 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області капітана поліції ОСОБА_7 , погодженого начальником Калинівського відділу Хмільницької окружної прокуратури Вінницької області ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю села Корделівка Калинівського району Вінницької області, освіта середня технічна, одруженого, тимчасово непрацюючого, українцю, громадянину України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , згідно ст. 89 КК України не судимого, по кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025020220000346 від 03.10.2025, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 309, ч.1 ст. 310 КК України,
01 грудня 2025 року до Калинівського районного суду Вінницької області звернулася з клопотанням слідча СВ відділення поліції № 1 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області капітан поліції ОСОБА_7 про застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.
Клопотання мотивоване тим, що в провадженні СВ відділення поліції №1 Хмільницького районного відділу поліції ГУНП у Вінницькій області перебувають матеріали кримінального провадження № 12025020220000346 від 03.10.2025, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 309, ч.1 ст. 310 КК України. Досудовим розслідуванням установлено, що ОСОБА_5 , діючи умисно, всупереч встановленим чинним законодавством України суспільним відносинам у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, суспільним відносинам, що охороняють здоров'я населення України, в порушення вимог ст. ст. 7, 12, 17, 25 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15.02.1995, Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, а також зловживання ними» від 15.02.1995, постанови Кабінету Міністрів України № 770 від 06.05.2000 та наказу Міністерства охорони здоров'я України № 188 від 01.08.2000, будучи особою, яка раніше неодноразово притягувалась до кримінальної відповідальності за вчинення злочинів у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, в силу чого достовірно знаючи про прядок обігунаркотичних засобів, психотропних речовин, прекурсорів на території України, та відповідальність за злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, маючи умисел на незаконне придбання та зберігання наркотичного засобу, без мети збуту, у невстановленому в ході досудового розслідування місці та невстановлений час, але не пізніше 03.11.2025 незаконно придбав рослини коноплі, після чого частину їх переніс в літню кухню за місцем свого проживання, а іншу частину до домогосподарства, яким він користується, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 та належить його матері ОСОБА_8 , де зберігав, до виявлення та вилучення працівниками поліції.
Так, 03.11.2025 в період часу з 07:06 год. по 10:12 год. працівниками ВП №1 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області в ході санкціонованого обшуку за місцем проживання ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 , в літній кухні виявлено та вилучено речовину рослинного походження, що містилась в полімерній ємності, та яка згідно висновку судової експертизи матеріалів, речовин та виробів відноситься до наркотичних засобів, обіг яких обмежено - канабіс, масою 4,85 г.
Також, 03.11.2025 в період часу з 10:59 год. по 13:38 год. працівниками ВП №1 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області в ході санкціонованого обшуку за адресою: АДРЕСА_2 , біля будинку виявлено та вилучено полімерну ємність із вмістом речовини рослинного походження, яка згідно висновку судової експертизи матеріалів, речовин та виробів відноситься до наркотичних засобів, обіг яких обмежено - канабісом, масою 88,44 г. Крім того, в гаражному приміщенні, що знаходиться на території вказаного домогосподарства, виявлено та вилучено фрагмент фольги, в якому згідно висновку судової експертизи матеріалів, речовин та виробів виявлено наркотичний засіб, обіг якого обмежено - канабіс, масою 0,026 г та на горищі гаражного приміщення, виявлено та вилучено фрагменти стебел трав'янистої рослини зеленого кольору із листям та верхівковими частинами, які згідно висновків судових експертиз матеріалів, речовин та виробів відносяться до наркотичних засобів, обіг яких обмежено - канабіс, загальною масою 2501,66 г.
Загальна маса вилученого наркотичного засобу, обіг якого обмежено - канабісу, становить 2594, 976 г, що відповідно до Таблиці 1 Невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, що знаходяться в незаконному обігу, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров'я України № 188 від 01.08.2000 є особливо великими розмірами.
Крім того, ОСОБА_5 , всупереч п. 3 ст. 7 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», відповідно до якого - діяльність з обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, включених до таблиць II і III Переліку, та прекурсорів, включених до таблиці IV Переліку, здійснюється суб'єктами господарювання за наявності в них ліцензії на здійснення відповідних видів діяльності, крім випадків, передбачених статтею 19 цього Закону, а власники і землекористувачі земельних ділянок на яких ростуть незаконно посіяні рослини коноплі зобов'язані знищити їх, влітку 2025 року (точну дату та час досудовим розслідуванням не встановлено), маючи умисел на незаконний посів коноплі, перебуваючи на території домогосподарства, що належить його матері ОСОБА_8 , та яким він постійно користується, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , на земельній ділянці позаду будинку, шляхом внесення у відкритий ґрунт, посіяв зерна рослин коноплі, для власних потреб без мети збуту, та після дозрівання вказані рослини не знищив.
Так, 03.11.2025 в період часу з 10:59 год. по 13:38 год. працівниками ВП №1 Хмільницького РВП ГУЬШ у Вінницькій області в ході санкціонованого обшуку за адресою: АДРЕСА_2 виявлено та вилучено 23 (двадцять три) ростучих рослин коноплі, які згідно висновку судової експертизи матеріалів, речовин та виробів є рослинами роду Коноплі (Сannabis). Згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 6 травня 2000 року № 770 «Про затвердження переліку наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів», із змінами та доповненнями, рослини роду Коноплі (Сannabis) віднесені до Списку № 3 «Рослини, які містять наркотичні засоби та психотропні речовини і обіг яких допускається для промислових цілей». Кількість рослин роду Коноплі (Сannabis) становить 23 (двадцять три) одиниці.
26.11.205 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. З ст. 309, ч. 1 ст. 310 КК України.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованих йому кримінальних правопорушень повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, зокрема: протоколами допиту свідків, протоколами обшуку, висновками експертиз та речовими доказами у кримінальному провадженні.
На підставі викладеного, сторона обвинувачення вважає, що зазначені докази є вагомими та дають підстави підозрювати ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, а також обрати останньому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Надаючи оцінку можливості підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування та суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України), сторона обвинувачення вважає такі дії цілком вірогідними, беручи до уваги покарання, яке загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим в інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях (у виді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років).
З огляду на те, що санкція інкримінованої ОСОБА_5 статті вчиненого кримінального правопорушення є такою, що спроможна в значній мірі обмежити його права й свободи, в тому числі право на свободу пересування, тому думки останнього з приводу можливої ізоляції до установи виконання покарань закритого типу сприятимуть наявності ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Крім того, існує ризик того, що ОСОБА_5 може незаконно впливати на свідків, у вказаному кримінальному провадженні, покази яких мають істотне значення для встановлення обставини кримінальногоправопорушення, оскільки останньому надані копії матеріалів кримінального провадження, де зазначені не тільки анкетні відомості свідків, а й місця їх проживання, що не виключає тиск підозрюваного на них та може позбавити орган досудового розслідування можливості зібрати та надати суду належні, достатні та допустимі докази вини підозрюваного. Тому лише тримання під вартою, а не інший більш м'який запобіжний захід надасть можливість уникнути впливу на свідків.
Звертаючи увагу на п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, існує ризик того, що ОСОБА_5 може вчинити інше кримінальне правопорушення, так як раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень, в тому числі в сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, а також те, що на даний час на розгляді Калинівського районного суду Вінницької області перебуває обвинувальний акт відносно ОСОБА_5 у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 122, ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 309 КК України.
Застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 не суперечитиме п. 2 ч. 3 ст. 132 КПК України.
Враховуючи наявність ризиків та те, що підозрюваний ОСОБА_5 офіційно не працює, раніше притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення умисних злочинів, осіб, за якими необхідно здійснювати догляд не має, в органу досудового розслідування є підстави вважати, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти вказаним ризикам.
Заступник начальника СВ відділення поліції № 1 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_4 в судовому засіданні заявлене клопотання підтримав з мотивів наведених у ньому.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 мотивуючи доцільність задоволення клопотання органу досудового розслідування, зазначив, що ОСОБА_5 вчинив кримінальні правопорушення, санкція за які, передбачає покарання на строк від 5 до 8 років в позбавлення волі, в нього немає постійного місця роботи та заробітку, а також відсутні стійкі соціальні зв'язки, тому він може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні та вчиняти інші кримінальні правопорушення. В зв'язку з цим просить клопотання слідчого задовольнити та застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_5 захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.
Підозрюваний ОСОБА_5 та його захисник - адвокат ОСОБА_6 в судовому засіданні просили відмовити в задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у зв'язку з його безпідставністю. Крім того, захисник - адвокат ОСОБА_6 заявила клопотання про обрання підозрюваному ОСОБА_5 більш м'якого запобіжного заходу - у вигляді цілодобового домашнього арешту, оскільки ризики передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, нічим не підтверджені, підозра є необґрунтованою, тому просить не застосовувати до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Слідчий суддя, вислухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали клопотання, прийшов до наступного висновку.
Так, в провадженні СВ відділення поліції №1 Хмільницького районного відділу поліції ГУНП у Вінницькій області перебувають матеріали кримінального провадження № 12025020220000346 від 03.10.2025, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 309, ч.1 ст. 310 КК України.
26.11.205 ОСОБА_5 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. З ст. 309, ч. 1 ст. 310 КК України.
Відповідно до ч.1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності підстав, зазначених ст.177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, які зазначені ст.178 КПК України.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Статтею 178 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Відповідно до ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та сьомою статті 176 цього Кодексу.
В заявленому клопотанні відсутні обґрунтування того, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою не зможуть забезпечити ризики на які посилається слідчий. Наявне лише посилання слідчого на достатність такого запобіжного заходу як тримання під вартою, що не відповідає вимогам п. 6 ч.1 ст. 184 КПК України.
Одним із видів запобіжних заходів, визначених КПК України, є домашній арешт, який в силу ч. 1, 2 ст. 181 КПК України, полягає в забороні підозрюваному залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі. Ухвала про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передається для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного, обвинуваченого. Орган Національної поліції повинен негайно поставити на облік особу, щодо якої застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, і повідомити про це слідчому або суду, якщо запобіжний захід застосовано під час судового провадження. Працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на неї зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю.
Оцінивши доводи наведені у клопотанні та додані до нього документи, слідчий суддя вважає, що органом досудового розслідування у клопотанні доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 309, ч. 1 ст. 310 КК України, та зібрано вагомі докази, що підтверджують причетність ОСОБА_5 до вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень, зокрема: протоколами допиту свідків, протоколами обшуку, висновками експертиз та речовими доказами у кримінальному провадженні.
Крім того, слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.
Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини. Так, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (рішення № 14310/88 від 23 жовтня 1994 року) суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Враховуючи, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, одне з яких є тяжким, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до восьми років, беручи до уваги вагомість наявних доказів, що обґрунтовують підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, враховуючи особу підозрюваного ОСОБА_5 , який офіційно не працевлаштований, належного джерела прибутку чи будь-яких інших соціально-стримуючих факторів не має, на його утриманні перебуває двоє неповнолітніх дітей, одна з яких є особою з інвалідністю з дитинства (посвідчення Серія ДДА № 266548) за якою підозрюваний ОСОБА_5 здійснює догляд, має постійне місце проживання, відомості про негативну характеристику відсутні, підозрюваний раніше притягувався до кримінальної відповідальності, тому може незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що свідчить про достатній ризик того, що він може вчинити інше кримінальне правопорушення, тому слідчий суддя приходить до висновку про застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту за місцем його проживання.
При розгляді клопотання слідчого, слідчим суддею врахована позиція Європейського суду з прав людини - рішення «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011, заява №42310/04, п. 175, ECHR 2011, відповідно до якого «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про котру йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.90).
Оскільки до підозрюваного ОСОБА_5 застосовується запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного ОСОБА_5 обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, які зможуть забезпечити ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 115 ч. 4, ч. 5, 176-178, 181, 186, 193, 194, 196, 309, 395 КПК України, -
Клопотання слідчої СВ відділення поліції № 1 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області капітана поліції ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів підозрюваному ОСОБА_5 - задовольнити частково.
Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за місцем проживання строком на 2 (два) місяці.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 такі обов'язки:
- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду;
- не відлучатися за межі населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання;
- утримуватись від спілкування зі свідками по справі;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Строк дії ухвали про застосування підозрюваному ОСОБА_5 цілодобового домашнього арешту рахувати до 02 лютого 2026 року.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_5 положення ч.5 ст.181 КПК України, згідно з якими працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтись в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань, використовувати засоби контролю.
Ухвалу про обрання відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту передати для виконання до ВП № 1 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області.
Ознайомити підозрюваного ОСОБА_5 під розписку з ухвалою про обрання запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту.
На ухвалу слідчого судді може бути подано апеляційну скаргу протягом п'яти днів з дня її оголошення до Вінницького апеляційного суду.
Повний текст ухвали складений 03.12.2025 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1