05 грудня 2025року
м. Київ
справа № 338/1063/20
провадження № 61-15090ск25
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Коротенка Є. В., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 09 травня 2025 року, рішення Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 09 травня 2025 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 23 жовтня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя і за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя,
29 листопада 2025 року ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку подала до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 09 травня 2025 року, рішення Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 09 травня 2025 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від
23 жовтня 2025 року в указаній справі.
Касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду судом касаційної інстанції з огляду на таке.
Згідно з пунктом 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
До касаційної скарги ОСОБА_1 не додані документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Однак, у касаційній скарзі ОСОБА_1 просить звільнити її від сплати судового збору за подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір».
Клопотання мотивовано тим, що вона є особою з інвалідністю ІІІ групи та розмір судового збору за подання касаційної скарги перевищує 5 відсотків розміру її річного доходу.
Відповідно до частини першої, третьої статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Згідно зі статтею 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
За змістом наведених приписів підставою для відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати є врахування судом майнового стану сторони. Особа, яка заявляє відповідне клопотання повинна навести доводи та подати докази на підтвердження того, що саме її загальний майновий стан, а не певні джерела доходів, перешкоджав або перешкоджає сплаті судового збору у встановленому законом розмірі.
Крім того, за змістом статті 8 Закону України «Про судовий збір» звільнення від сплати судового збору, як і зменшення його розміру, відстрочення чи розстрочення такої сплати особам, які не зазначені у статті 5 цього Закону, або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов'язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 14 січня 2021 року у справі № 0940/2276/18).
Положення Закону України «Про судовий збір» не містять визначеного (чіткого) переліку документів, які можна вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному конкретному випадку суд встановлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі наданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням.
Наведення доводів, обґрунтування пов'язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору, а також подання доказів на підтвердження того, що майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору у встановлених законодавством порядку, розмірі і в строки покладається на особу, яка подає скаргу.
На підтвердження майнового стану заявниці до касаційної скарги додано копію пенсійного посвідчення, індивідуальні відомості про застраховану особу за період 2005 - 2022 роки (довідка Форми ОК-5) та довідку відділу обслуговування громадян № 6 Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області № 2970 від 26 листопада 2025 року, згідно з якою ОСОБА_1 за період з вересня 2024 року по листопад 2025 року отримала 45 403,00 грн пенсії по інвалідності.
Однак вказані документи в достатній мірі не підтверджують наявність обставин, передбачених статтею 8 Закону України «Про судовий збір». Зокрема, довідка відділу обслуговування громадян № 6 Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області № 2970 від 26 листопада 2025 року містить відомості лише щодо певного джерела доходу - пенсії по інвалідності ОСОБА_1 та не характеризує загальний майновий стан заявника, оскільки не свідчить про відсутність інших джерел доходів: інших соціальних виплат, заробітної плати, доходів від майна, дивідендів, тощо.
Надана ОСОБА_1 довідка Форми ОК-5 також не містить інформації щодо розміру отриманого нею доходу за попередній календарний рік (2024 рік).
При таких обставинах наведені у клопотанні про звільнення від сплати судового збору доводи та надані на їхнє підтвердження докази не можна визнати такими, що належно характеризують саме загальний майновий стан заявника і зумовлюють необхідність звільнення від сплати судового збору.
Враховуючи зазначене, клопотання ОСОБА_1 про звільнення її від сплати судового збору за подання касаційної скарги задоволенню не підлягає.
За таких обставин, ОСОБА_1 необхідно сплатити судовий збір.
Згідно з підпунктом 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду касаційної скарги на рішення суду; заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду, яка подана фізичною особою або фізичною особою - підприємцем, розмір судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми, але не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за позовними заявами майнового характеру, а у справах, в яких предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав (крім права власності на майно), відшкодування шкоди здоров'ю (крім моральної шкоди), - не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції, що діяла на момент звернення з позовом) судовий збір за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру становив 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» встановлено, що з 01 січня 2020 року прожитковий мінімум для працездатних осіб у місячному розмірі складає 2 102, 00 грн.
Згідно з пунктами 2, 9 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна; у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості.
Відповідно до підпункту 9 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду фізичною особою касаційної скарги на ухвалу суду судовий збір становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Станом на 01 січня 2025 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 3 028,00 грн.
Ураховуючи вимоги касаційної скарги, розмір судового збору за подання касаційної скарги становить 21 625,60 грн.
Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у
м. Києві/Печерс.р-н/22030102, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102, найменування податку, збору, платежу: судовий збір (Верховний Суд, 055).
Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату.
У разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу (частина друга статті 393 ЦПК України).
Виходячи з наведеного, касаційну скаргу слід залишити без руху, а заявниці надати строк для усунення вказаних недоліків.
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги відмовити.
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 09 травня 2025 року, рішення Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 09 травня 2025 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від
23 жовтня 2025 року залишити без руху.
Надати для усунення зазначених недоліків строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга буде повернута заявникові.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Є. В. Коротенко