05 грудня 2025 року
м. Київ
справа № 161/4755/24
провадження № 61-14803ск25
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Лідовця Р. А. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Луспеника Д. Д.,
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 18 серпня 2025 року та постанову Волинського апеляційного суду від 20 жовтня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки,
У березні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до
ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 23 липня 2025 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду.
Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 18 серпня 2025 року в порядку вирішення питання про розподіл судових витрат стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 39 400 грн, в якості компенсації понесених та документально підтверджених судових витрат, пов'язаних з правничою допомогою адвоката, внаслідок необґрунтованих дій ОСОБА_1 .
Постановою Волинського апеляційного суду від 20 жовтня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 18 серпня 2025 року залишено без змін.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 5 000 грн витрат на професійну правничу в апеляційному суді.
У листопаді 2025 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 18 серпня 2025 року та постанову Волинського апеляційного суду від 20 жовтня 2025 року, в якій заявник, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення судів попередніх інстанцій скасувати і ухвалити нове рішення про відмову у стягненні витрат на професійну правничу допомогу.
Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки касаційна скарга подана на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України як і пункт 9 частини третьої статті 2 ЦПК України передбачають, що однією з основних засад судочинства
є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом.
Відповідно до пункту 13 частини першої статті 353 ЦПК України окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо визначення розміру судових витрат.
Відповідно до частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку:
1) рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті;
2) ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6, 7, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку;
3) ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, щодо зустрічного забезпечення, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз'яснення рішення чи відмову у роз'ясненні рішення, про внесення або відмову
у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову
в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу
в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.
За змістом пункту 2 частини першої статті 389 ЦПК України та пункту 13
частини першої статті 353 ЦПК України судові рішення першої та апеляційної інстанції про визначення розміру судових витрат не підлягають оскарженню в касаційному порядку.
Заявником у касаційному порядку оскаржується ухвала Луцького міськрайонного суду Волинської області від 18 серпня 2025 року та постанова Волинського апеляційного суду від 20 жовтня 2025 року за результатами перегляду ухвали суду першої інстанції щодо визначення розміру судових витрат, яка не входить до переліку ухвал суду першої інстанції, визначених пунктом 2 частини першої статті 389 ЦПК України, що підлягають касаційному оскарженню після їх перегляду в апеляційному порядку.
Пунктом 2 частини першої статті 389 ЦПК України не передбачено можливості оскарження у касаційному порядку постанов апеляційного суду, якими залишено без змін ухвали суду першої інстанції про визначення розміру судових витрат.
Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Зазначення у тексті постанови про можливість її оскарження в касаційному порядку є помилковим та не може бути підставою для перегляду справи судом касаційної інстанції, оскільки такий перегляд не відповідатиме вимогам статті 389 ЦПК України.
Керуючись статтями 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області
від 18 серпня 2025 року та постанову Волинського апеляційного суду від 20 жовтня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки відмовити.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати заявникові.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді: Р. А. Лідовець
І. Ю. Гулейков
Д. Д. Луспеник