03 грудня 2025 року
м. Київ
cправа № 922/1222/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Мачульського Г. М. - головуючого, Краснова Є. В., Рогач Л. І.,
секретар судового засідання Зайченко О. Г.,
розглядаючи у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Харківської міської ради
на постанову Східного апеляційного господарського суду від 30.09.2025 (колегія суддів: Гребенюк Н. В. - головуючий, Слободін М. М., Шутенко І. А.)
за позовом Харківської міської ради
до Приватного акціонерного товариства "Євроазіатська Пивна Група"
про стягнення грошових коштів, розірвання договору, зобов'язання вчинити дії
за участю:
позивача: Жилко С. Е. (самопредставництво)
відповідача: Ус М. В. (адвокат)
1. Короткий зміст і підстави позовних вимог
1.1 Харківська міська рада звернулася до господарського суду з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства (далі - ПрАТ) "Євроазіатська Пивна Група", в якій просила:
- стягнути з ПрАТ "Євроазіатська Пивна Група" на свою користь 1 346 556,04 грн заборгованості зі сплати орендної плати за період з 02.04.2017 по 28.02.2022 за користування земельною ділянкою на вул. Майка Йогансена, 7 у м. Харкові відповідно до договору оренди землі від 21.08.2002, зареєстрованого 23.08.2002 за № 238/02;
- розірвати договір оренди землі від 21.08.2002, зареєстрований 23.08.2002 за № 238/02, укладений між Харківською міською радою та ПрАТ "Євроазіатська Пивна Група" щодо земельної ділянки загальною площею 0, 3428 га на вул. Майка Йогансена, 7 у м. Харкові;
- зобов'язати ПрАТ "Євроазіатська Пивна Група" повернути цю земельну ділянку до земель запасу міста Харкова.
1.2 Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань з оплати орендних платежів за період з 02.04.2017 по 28.02.2022 за договором оренди землі, посилаючись на те, що розмір орендної плати за договором є меншим, ніж розмір земельного податку за вищевказану земельну ділянку.
1.3 Відповідач заявив про застосування позовної давності.
2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
2.1 Рішенням Господарського суду Харківської області від 11.08.2025 (суддя Ольшанченко В. І.) позов задоволено повністю.
2.2 Суд мотивував своє рішення тим, що орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, граничні розміри якої встановлені Податковим кодексом України. Виходячи із принципу пріоритетності норм Податкового кодексу України над нормами інших актів у разі їх суперечності, який закріплений у пункті 5.2 статті 5 Податкового кодексу України, до моменту внесення до такого договору відповідних змін розмір орендної плати в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлений підпунктом 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України. Доказів сплати відповідачем заборгованості за період з 01.01.2023 по 31.03.2024 суду не надано.
2.3 Враховуючи, що відповідач систематично не сплачував плату в повному обсязі, під час розгляду справи заперечував щодо визначення розміру орендної плати з урахуванням її мінімального розміру платежу, встановленого Податковим кодексом України, посилання позивача на відсутність впевненості у належному виконанні договору в майбутньому, суд прийшов до висновку про істотне порушення відповідачем умов договору, а тому і про наявність підстав для його розірвання та повернення земельної ділянки.
2.4 У зв'язку з продовженням строків, визначених зокрема статтею 257 Цивільного кодексу (далі - ЦК) України, під час дії карантину в Україні та воєнного стану, позивач не пропустив позовну давність.
2.5 Постановою Східного апеляційного господарського суду від 30.09.2025 це рішення скасовано та ухвалено нове - про відмову у позові.
2.6 Колегія суддів мотивувала постанову тим, що за наявності чітко визначеного у договорі розміру орендної плати, відсутності укладених додаткових угод щодо зміни розміру орендної плати, можливості у позивача як власника спірної земельної ділянки внести відомості щодо неї до Державного земельного кадастру і здійснити нормативну грошову оцінку земельної ділянки з метою визначення іншого розміру орендної плати, а також, що здійснені позивачем нарахування не відповідають положенням Податкового кодексу України, вчинений позивачем розрахунок заборгованості зі сплати орендної плати є недоведеним та необґрунтованим.
3. Короткий зміст касаційної скарги та позиція інших учасників справи
3.1 У касаційній скарзі позивач просить постанову скасувати, а рішення суду - залишити в силі.
3.2 На обґрунтування касаційної скарги з посиланням на пункт 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) скаржник зазначив про те, що суд апеляційної інстанції:
- застосовуючи вимоги статей 13, 236 ГПК України не врахував правові висновки, викладені Великою Палати Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц та постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17, від 30.06.2022 у справі № 927/774/20 щодо стандарту доказування при оцінці доказів;
- застосовуючи статтю 651 ЦК України не врахував висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2019 у справі № 914/2649/17 та від 16.02.2021 у справі № 910/2861/18 щодо процедури досудового врегулювання спору;
- застосовуючи статтю 32 Закону України "Про оренду землі" не врахував правові висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 10.11.2021 у справі № 175/642/19, від 28.12.2022 у справі № 577/140/20, від 22.12.2021 у справі № 924/120/21, від 16.06.2020 у справі № 904/983/18, від 01.12.2021 у справі № 916/1668/20, від 21.12.2022 у справі № 925/421/21, від 16.04.2024 у справі № 924/617/22, від 07.10.2020 у справі № 313/780/19, від 31.07.2020 у справі № 479/1073/18, від 23.03.2021 у справі № 922/2754/19, від 23.03.2021 у справі № 922/2754/19, від 04.02.2025 у справі № 916/3679/23, у постанові Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06.03.2019 у справі № 183/262/17 щодо наявності підстав для розірвання договору оренди землі внаслідок систематичної несплати орендної плати;
- застосовуючи статті 21 Закону України "Про оренду землі", 288 Податкового кодексу (далі - ПК) України не врахував правові висновки, викладені у постановах Верховного Суду України від 02.12.2014 (справа № 21-274а14), 07.04.2015 (справа № 21-117а15), 14.04.2015 (справа № 21-165а15), 24.04.2015 (справа № 21- 131а15), а також постановах Верховного Суду від 18.03.2019 (справа № 823/219/18), від 16.04.2019 (справа № 2140/1586/18), від 11.06.2019 (справа № 826/17049/16), від 10.10.2019 (справа № 824/2281/15-а), від 17.09.2020 (справа № 160/3242/19), від 02.12.2020 (справа № 160/2705/19), від 06.03.2025 (справа № 160/5643/23), від 02.09.2020 (справа № 814/1786/16), від 07.12.2022 (справа № 804/7551/15) щодо розміру орендної плати та висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 03.08.2020 у справі № 826/13307/18, від 28.05.2019 у справі № 816/352/17 щодо бази оподаткування.
3.3 У відзиві на касаційну скаргу позивач просить залишити касаційну скаргу без задоволення та зазначає про те, що скаржник намагається здійснити переоцінку доказів в суді касаційної інстанції, перекласти свій тягар доведення на відповідача та в односторонньому порядку, ретроспективно, змінити істотні умови договору оренди землі, укладеного ще у 2002 році, посилаючись на зміни у податковому законодавстві, але ігноруючи встановлений цим же законодавством та судовою практикою порядок внесення таких змін. Спосіб захисту є неналежним, оскільки за умовами договору встановлено фіксовану суму, а не відсоток від НГО.
3.4 Крім того, у відзиві на касаційну скаргу позивач просив відкласти її розгляд на іншу дату, але заслухавши у судовому засідання 03.12.2025 думку іншого учасника справи, скориставшись своїми процесуальними правами зазначила про можливість розгляду касаційної скарги у призначений день та час, що зафіксовано звукозаписувальним технічним засобом під час повного фіксування перебігу судового процесу.
4. Мотивувальна частина
4.1 Суди встановили, що 23.08.2002 між Харківською міською радою (орендодавець) та ПрАТ "Євроазіатська Пивна Група" (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки, зареєстрований у виконавчому комітеті Харківської міської ради в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі від за № 238/02 (далі - договір), за яким орендодавець на підставі рішення V сесії Харківської міської ради ХХІV скликання від 03.07.2002 надає, а орендар приймає в тимчасове платне користування на умовах оренди земельну ділянку за адресою: м. Харків, вул. Лермонтовська, 7, загальною площею 0, 3428 га строком до 01.07.2027 для експлуатації та обслуговування будівель і споруд.
4.2 Відповідно до пунктів 2.1, 2.2 договору плата за землю вноситься орендарем щомісячно у вигляді орендної плати у грошовій формі у розмірі 2536,72 грн не пізніше п'ятнадцятого числа наступного місяця; орендна плата за землю збільшується при зміні розміру земельного податку відповідно до законів України, при цьому сторони укладають додаткову угоду, яка є невід'ємною частиною цього договору оренди.
4.3 Підпунктом "б" пункту 3.1.2 договору сторони погодили, що орендодавець має право припиняти дію договору в разі порушення орендарем Земельного кодексу України, інших нормативних актів відносно землі, а також умов цього договору на підставах і в порядку, передбачених законодавством.
4.4 У пункті 4.4 договору сторони узгодили, що договір може бути розірвано, зокрема, за несвоєчасну сплату орендної плати при простроченні її та пені більш ніж за 3 місяці. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду у разі невиконання стороною обов'язків, передбачених цим договором та законодавством України, у разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке суттєво перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених земельним кодексом та іншими законами України.
4.5 29.08.2002 за актом прийому-передачі земельної ділянки орендодавець передав орендарю визначену договором земельну ділянки для використання за цільовим призначенням.
4.6 Рішенням 25 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 03.07.2013 №1209/13 "Про затвердження "Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013" затверджено опис меж економіко-планувальних зон міста Харкова. Земельна ділянка загальною площею 0, 3428 га по вул. Майка Йогансена, 7 у м. Харкові відноситься до економіко-планувальної зони 6625 - вул. Пушкінська, пров. Студентський, вул. Студентська, вул. Лермонтовська, вул. Чайковська.
4.7 Відповідно до зазначеної технічної документації коефіцієнт Км2 для даної економіко-планувальної зони складає 2,91.
4.8 Вказана економіко-планувальна зона застосовувалася для визначення нормативної грошової оцінки земельних ділянок з 01.01.2014 по 31.12.2019.
4.9 Пунктом 1.1 додатку 2 до рішення 11 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 22.02.2017 № 542/17 "Про місцеві податки і збори у місті Харкові" встановлено на території міста Харкова на 2017 рік та наступні роки ставку земельного податку за земельні ділянки, відносно яких відсутня довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка становить 1 відсоток від добутку базової вартості одного квадратного метра земель міста Харкова, помноженої на коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (під житлову та громадську забудову, для промисловості, транспорту тощо) (Кф), та на зональний коефіцієнт, який характеризує містобудівну цінність території в межах населеного пункту (економіко-планувальної зони) (Км2), за 1 квадратний метр бази оподаткування.
4.10 У разі розташування земельної ділянки у межах двох та більше економіко-планувальних зон застосовується максимальний розмір коефіцієнта Км2, встановлений для таких економіко-планувальних зон.
4.11 Вказана редакція рішення Харківської міської ради "Про місцеві податки і збори у місті Харкові" діяла до 31.12.2018.
4.12 З 01.01.2019 набрала чинності нова редакція пункту 1.1 додатку 2 до рішення 11 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 22.02.2017 № 542/17 "Про місцеві податки і збори у місті Харкові" (в редакції рішення 23 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 28.11.2018 № 1284/18), якою встановлено на території міста Харкова ставку земельного податку за земельні ділянки, відносно яких відсутня довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, у розмірі 3 відсотків від добутку базової вартості одного квадратного метра земель міста Харкова, помножена на коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (під житлову та громадську забудову, для промисловості, транспорту тощо) (Кф), та на зональний коефіцієнт, який характеризує містобудівну цінність території в межах населеного пункту (економіко-планувальної зони) (Км2), за 1 квадратний метр бази оподаткування.
4.13 У разі розташування земельної ділянки у межах двох та більше економіко-планувальних зон застосовується максимальний розмір коефіцієнта Км2, встановлений для таких економіко-планувальних зон.
4.14 Ця ставка земельного податку застосовується з 01.01.2019 по теперішній час.
4.15 Рішенням 25 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 27.02.2019 №1474/19 "Про затвердження "Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2018" затверджено опис меж економіко-планувальних зон міста Харкова.
4.16 На веб-сайті Харківської міської ради за посиланням https://www.city.kharkiv.ua/uk/document/ogoloshennya-58342.html міститься публікація Опису меж економіко-планувальних зон м. Харкова, а також Значення зональних коефіцієнтів Км2 в межах економіко-планувальних зон Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2018.
4.17 Земельна ділянка загальною площею 0, 3428 га по вул. Майка Йогансена, 7 у м. Харкові відноситься до економіко-планувальної зони 6623 - вул. Пушкінська, пров. Студентський, вул. Студентська, вул. Лєрмонтовська, вул. Чайковська.
4.18 Згідно із зазначеної технічної документації коефіцієнт Км2 для цієї економіко-планувальної зони складає 3,36.
4.19 Вказана економіко-планувальна зона застосовується для визначення нормативної грошової оцінки земельних ділянок з 01.01.2020.
4.20 Відповідно до листа Головного управління Державної податкової служби у Харківській області від 19.04.2023 № 5975/5/20-40-04-02-12 ПрАТ "Євроазіатська Пивна Група" за земельну ділянку площею 0, 3428 га на вул. Лермонтовській, 7 у м. Харкові сплачено: за 2017 рік 30 440,64 грн, за 2018 рік 30 440,64 грн, за 2019 рік 30 440,64 грн, за 2020 рік 30 440,64 грн, за 2021 рік 30 440,64 грн, за 2022 рік 30 440,64 грн.
4.21 Як зазначає позивач, через систематичну сплату відповідачем орендної плати не у повному обсязі виникла заборгованість: за період з 02.04.2017 по 31.12.2017 у сумі 31 514,61 грн, з 01.01.2018 по 31.12.2018 у сумі 42 175,71 грн, з 01.01.2019 по 31.12.2019 у сумі 187 408,41 грн, з 01.01.2020 по 31.12.2020 у сумі 476 180,64 грн, з 01.01.2021 по 31.12.2021 у сумі 522 237,15 грн, з 01.01.2022 по 28.02.2022 у сумі 87 039,52 грн.
4.22 31.03.2025 головним спеціалістом сектору інспекційної роботи Інспекції з контролю за використанням та охороною земель комунальної власності Департаменту земельних відносин Харківської міської ради Денисюк О. В. у порядку частини 2 статті 83 Земельного кодексу України проведено комплекс перевірочних заходів щодо земельної ділянки на вул. Майка Йогансена, 7 у м. Харкові. За результатами проведеного обстеження встановлено, що на спірній земельній ділянці розташовані нежитлові будівлі: літ. "В-2", літ. "Б-3", право власності на які на цей час зареєстроване за ПрАТ "Євроазіатська Пивна Група". Земельна ділянка огороджена, за зовнішніми ознаками використовується для експлуатації та обслуговування закладу громадського харчування (ресторан "Старгород").
4.23 Суд першої інстанції встановив, що відомості про спірну земельну ділянку до Державного земельного кадастру не внесено (в тому числі відсутній кадастровий номер земельної ділянки).
4.24 Крім того, суд апеляційної інстанції встановив, що у 2017 році постановою Харківського апеляційного господарського суду від 20.09.2017 у справі № 922/4581/14 було відмовлено Харківській міській раді у задоволенні позовної вимоги про внесення змін до договору оренди землі від 23.08.2002 № 238/02 шляхом визнання укладеною додаткової угоди до вказаного договору оренди землі. Харківська міська рада вважала, що за умовами додаткової угоди, зокрема, розмір орендної плати за земельну ділянку загальною площею 0,3428 га вул. Майка Йогансена, 7 у м. Харкові згідно з розрахунком від 29.11.2013 № 1007/14 на рік має становити 5,6 % від її нормативної грошової оцінки і має складати 577 307,30 грн, або в місяць 48 108,94 грн.
4.25 Відповідно до витягу № 70 (від 4.11.2013 № 3938/08) Управління Держземагенства у м. Харкові Харківській області з технічної документації про нормативно-грошову оцінку земельної ділянки: кадастровий номер 6310136600:03:008:0005; цільове призначення для обслуговування та експлуатації будівель та споруд; функціональне використання землі комерційного використання; площа земельної ділянки, гектарів 3428.
4.26 Судом у справі № 922/4581/14 призначено судову земельно-технічну експертизу. Згідно з наявним в матеріалах справи № 922/4581/14 висновком експерта № 5108/17-41 від 07.08.2017, вбачається, що при формуванні Витягу від 04.11.2013 № 70 з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки кадастровий номер 6310136600:03:008:0005, площею 0,3428 га, яка розташована по вул. Лермонтовська, 7 в м. Харкові, значення коефіцієнту Кф, який характеризує функціональне використання земельних ділянок, визначено не правильно. У цьому випадку наявне змішане використання вказаної земельної ділянки, і для частини цієї ділянки, на якій розташовано ресторан, значення коефіцієнту Кф має становити 2,5, а для іншої частини, на якій проводиться виробнича діяльність, значення коефіцієнту Кф має становити 1,2. При цьому, в межах проведення експертизи визначити площі частин земельної ділянки для яких мають бути застосовані різні значення коефіцієнту Кф, не вбачається можливим, оскільки, згідно пункту 3.5. Порядку нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затвердженого наказом Держкомзему України, Мінагрополітики України, Мінбудархітектури України, УААН від 27.01.2006 № 18/15/21/11 (втратив чинність 17.02.2017), підставою для виділення частин земельної ділянки різного функціонального використання є виключно затверджені дані інвентаризації земельної ділянки та землеустрою, які відсутні в матеріалах судової справи.
4.27 Відповідно до частини 1 статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог, викладених у касаційній скарзі, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
4.28 Відповідно до пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадку, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
4.29 Тобто, відповідно до положень цієї норми, касаційний перегляд з указаних підстав може відбутися за наявності таких складових:
(1) суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду;
(2) спірні питання виникли у подібних правовідносинах.
4.30 Згідно з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, який було сформульовано у постанові від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19, для цілей застосування приписів процесуального закону, в яких вжитий термін "подібні правовідносини", зокрема і вказаного вище пункту 1 частини 2 статті 287 ГПК України, таку подібність слід оцінювати за змістовим, суб'єктним та об'єктним критеріями.
4.31 При цьому, з-поміж цих критеріїв змістовий (оцінювання спірних правовідносин за характером урегульованих нормами права та договорами прав і обов'язків учасників) є основним, а два інші - додатковими.
4.32 Подібність правовідносин суд касаційної інстанції визначає з урахуванням обставин кожної конкретної справи. Це врахування слід розуміти як оцінку подібності насамперед змісту спірних правовідносин (обставин, пов'язаних із правами й обов'язками сторін спору, регламентованими нормами права чи умовами договорів), а за необхідності, зумовленої специфікою правового регулювання цих відносин, - також їх суб'єктів (видової належності сторін спору) й об'єктів (матеріальних або нематеріальних благ, щодо яких сторони вступили у відповідні відносини).
4.33 Слід виходити також з того, що підставою для касаційного оскарження є неврахування висновку Верховного Суду саме щодо застосування норми права, а не будь-якого висновку, зробленого судом касаційної інстанції на обґрунтування мотивувальної частини постанови. Саме лише зазначення у постанові Верховного Суду норми права також не є його правовим висновком про те, як саме повинна застосовуватися норма права у подібних правовідносинах.
4.34 Не можна посилатися на неврахування висновку Верховного Суду як на підставу для касаційного оскарження, якщо відмінність у судових рішеннях зумовлена не неправильним (різним) застосуванням норми, а неоднаковими фактичними обставинами справ, які мають юридичне значення (див. зокрема підхід в частині оцінювання спірних правовідносин на предмет подібності, який застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 13.07.2022 у справі № 199/8324/19).
4.35 У касаційній скарзі скаржник посилається на те, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував норми права і не врахував висновків Верховного Суду, а також Верховного Суду України щодо їх застосування у подібних правовідносинах у справах, котрі наведені у пункті 3.2 цієї ухвали.
4.36 Однак колегія суддів зазначає, що відмовляючи у задоволенні позову у цій справі, що розглядається, суд апеляційної інстанції мотивував свої висновки тим, що за наявності чітко визначеного у договорі розміру орендної плати, відсутності укладених між сторонами у справі додаткових угод щодо зміни розміру орендної плати, можливості у позивача як власника спірної земельної ділянки внести відомості щодо неї до Державного земельного кадастру і здійснити нормативну грошову оцінку земельної ділянки з метою визначення іншого розміру орендної плати, а також, що здійснені позивачем нарахування не відповідають положенням Податкового кодексу України, вчинений позивачем розрахунок заборгованості зі сплати орендної плати є недоведеним та необґрунтованим.
4.37 Як встановив суд апеляційної інстанції у спірних правовідносинах у договорі сторони чітко визначили розмір орендної плати і позивач не посилається на обставини наявності у відповідача заборгованості з орендної плати у розмірі відповідно до положень договору.
4.38 Суд апеляційної інстанції вказав, що позивач, здійснюючи розрахунок заборгованості зі сплати орендної плати, посилається на те, що він не має змоги отримати витяг про розмір нормативної грошової оцінки, оскільки відсутні відомості про земельну ділянку в Державному земельному кадастрі. Проте відповідно до статті 20 Закону України "Про оцінку земель" дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. А тому Харківська міська рада, яка є власником спірної земельної ділянки, не позбавлена права та можливості здійснити дії щодо формування земельної ділянки, а саме внести відомості про неї до Державного земельного кадастру.
4.39 Так, суд апеляційної інстанції зазначив, що у матеріалах справи відсутній витяг з технічної документації нормативної грошової оцінки земель щодо земельної ділянки загальною площею 0,3428 га на вул. Майка Йогансена, 7 у м. Харкові. Натомість рада здійснила розрахунки заборгованості з орендної плати шляхом арифметичного множення базової вартості 1 кв. м земель міста Харкова, з урахуванням коефіцієнтів, визначених рішеннями Харківської міської ради. Тому визначення радою нормативної грошової оцінки земель міста Харкова не є нормативною грошовою оцінкою земельної ділянки у розумінні Податкового кодексу України, що помилково залишено поза увагою судом першої інстанції.
4.40 Крім того, суд апеляційної інстанції врахував як преюдицію те, що у справі № 922/4581/14 (позов про внесення змін до договору оренди) встановлено, що за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи від 07.08.2017 до земельної ділянки площею 0, 3428 га, яка розташована по вул. Лермонтовська, 7 в м. Харкові, значення коефіцієнту Кф, який характеризує функціональне використання земельних ділянок, визначено не правильно. У цьому випадку наявне змішане використання вказаної земельної ділянки, і для частини цієї ділянки, на якій розташовано ресторан, значення коефіцієнту Кф має становити 2,5, а для іншої частини, на якій проводиться виробнича діяльність, значення коефіцієнту Кф має становити 1,2. При цьому, в межах проведення експертизи визначити площі частин земельної ділянки для яких мають бути застосовані різні значення коефіцієнту Кф, не вбачається можливим.
4.41 Суд апеляційної інстанції зазначив, що за розрахунком позивача останній зазначеного не врахував і лише шляхом арифметичного множення базової вартості 1 кв. м земель міста Харкова і встановлених у рішеннях коефіцієнтів самостійно здійснив нарахування заборгованості.
4.42 Водночас, проаналізувавши висновки Верховного Суду, на які послався заявник у касаційній скарзі, колегія суддів зазначає, що висновки щодо застосування норм права, які викладені у наведених скаржником постановах Верховного Суду, та на які посилався заявник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними. У наведених скаржником справах не було встановлено таких обставин як у даній справі, що переглядається у касаційному порядку.
4.43 Більш того, колегія суддів зазначає, що скаржник серед іншого також посилається на неврахування висновків щодо застосування норм права, від яких вже було здійснено відступ, тобто є неактуальними.
4.44 Так, Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 20.11.2024 у справі № 918/391/23 зазначила, що оскільки наведені у постанові Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06.03.2019 у справі № 183/262/17 висновки не повною мірою узгоджуються з правовими висновками, викладеними в цій постанові, від них потрібно відступити шляхом конкретизації та зазначення про те, що несплата орендної плати в розумінні пункту «д» частини першої статті 141 ЗК України охоплює випадки лише повної несплати орендної плати, у строки, визначені договором. Натомість часткова несплата (недоплата) орендної плати може бути підставою для розірвання договору оренди землі на підставі частини другої статті 651 ЦК України, якщо таке порушення умов договору буде кваліфіковане як істотне.
4.45 Згідно з пунктом 5 частини 1 статті 296 ГПК України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.
4.46 За вказаних обставин касаційне провадження за касаційною скаргою заявника підлягає закриттю відповідно до пункту 5 частини 1 статті 296 ГПК України.
4.47 У зв'язку з тим, що Верховний Суд дійшов висновку про закриття касаційного провадження відповідно до приписів статті 296 ГПК України, судові витрати за розгляд касаційної скарги покладаються на скаржника та поверненню відповідно до пункту 5 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір" не підлягають.
Керуючись статтями 234, 235, 240, 296 ГПК України,
Касаційне провадження за касаційною скаргою Харківської міської ради у справі № 922/1222/25 на постанову Східного апеляційного господарського суду від 30.09.2025 закрити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий Г. М. Мачульський
Судді Є. В. Краснов
Л. І. Рогач