?
05 листопада 2025 року
м. Київ
cправа № 911/341/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Краснов Є. В. - головуючий, Мачульський Г. М., Рогач Л. І.,
секретар судового засідання - Кондратюк Л. М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерагроінвест" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.04.2024 (колегія суддів: Станік С. Р., Шаптала Є. Ю., Тищенко О. В.) та рішення Господарського суду міста Києва від 04.04.2023 (суддя Гулевець О. В.) у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерагроінвест" до Міністерства юстиції України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: 1) державний реєстратор Медвинської сільської ради Білоцерківського району Київської області Долнер Олена Василівна; 2) Ставищенська селищна рада Білоцерківського району Київської області про визнання протиправними та скасування наказів,
за участі:
представника позивача - Бойко В. О.,
представника відповідача - Рєпкіна Н. І.,
Короткий зміст позовних вимог
1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтерагроінвест" (далі - ТОВ "Інтерагроінвест") звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до Міністерства юстиції України (далі - Мін'юст), в якому просило суд визнати протиправними та скасувати накази Мін'юсту від 22.12.2021 № 4619/5 1, від 22.12.2021 № 4620/5, від 22.12.2021 № 4621/5 "Про задоволення скарги".
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що скарги, на підставі яких відповідач прийняв накази від 22.12.2021 № 4619/5 1, від 22.12.2021 № 4620/5, від 22.12.2021 № 4621/5 "Про задоволення скарги", подані із пропущенням строків звернення, передбачених частиною третьою статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (далі - Закон), у зв'язку із чим скарги не підлягали задоволенню. Позивач стверджує, що він не був належним чином повідомлений про розгляд скарг Ставищенської селищної ради Білоцерківського району Київської області (далі - Ставищенська селищна рада). Крім того, за доводами позивача, скасовані Мін'юстом рішення державного реєстратора Медвинської сільської ради Білоцерківського району Київської області Долнер Олени Василівни (далі - державний реєстратор Долнер О. В.) жодним чином не порушували права та законні інтереси скаржника - Ставищенської селищної ради, оскільки відповідачем не доведено, на підставі яких документів скаржник є правонаступником Василиської та Станіславчицької сільських рад, в межах яких розташовані спірні земельні ділянки.
3. Ухвалою Господарського суду Київської області від 04.02.2022 справу № 911/341/22 передано за встановленою підсудністю до Господарського суду міста Києва.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
4. 10.08.1995 Василиською сільською радою народних депутатів Ставищенського району Київської області видано КСП ім. Шевченка, с. Василиха Державний акт КВ № 004 на право колективної власності на землю площею 1743,3 га.
5. 15.08.1995 Станіславчицькою сільською радою народних депутатів Ставищенського району Київської області видано КСП ім. Калініна Державний акт КВ № 016 на право колективної власності на землю площею 1623,4 га.
6. 27.02.2000 КСП ім. Шевченка було перереєстровано в СТОВ "Агро-Віта", до якого перейшли всі права та обов'язки реорганізованого колективного сільськогосподарського товариства та яке стало його правонаступником, що підтверджується копією розпорядження від 25.02.2000 № 97 "Про державну перереєстрацію колективного дольового сільськогосподарського підприємства ім. Шевченка с. Василиха, Ставищенського району".
7. 28.02.2000 КСП ім. Калініна було перереєстровано в СТОВ "Злагода", до якого перейшли всі права та обов'язки реорганізованого колективного сільськогосподарського товариства та яке стало його правонаступником, що підтверджується копією розпорядження від 28.02.2000 № 106 "Про державну перереєстрацію колективного сільськогосподарського підприємства ім. Калініна с. Станіславчик, Ставищенського району".
8. Позивач посилається на те, що йому належить право на майно та земельні ділянки під будівлями реформованого КСП ім. Шевченка, с. Василиха (на підставі протоколу від 13.12.2007 № 1 загальних зборів співвласників майна реформованого КСП ім. Шевченка, с. Василиха та акта приймання-передачі від 13.12.2007), а також право на майно та земельні ділянки під будівлями реформованого КСП ім. Калініна, с. Станіславчик (на підставі протоколу від 14.03.2008 № 2 загальних зборів співвласників майна реформованого КСП ім. Калініна, с. Станіславчик та акта приймання-передачі майна, виділеного в натурі, від 15.03.2008).
9. На земельних ділянках з кадастровими номерами 3224286400:03:001:0003 та 3224281600:02:001:0500 розміщені нежитлові будівлі, що належать на праві власності позивачу, на підтвердження чого позивач надав копії свідоцтв про право власності.
10. 23.04.2021 позивач звернувся до державного реєстратора Долнер О. В. для оформлення права власності на земельні ділянки з кадастровими номерами 32242:81600:02:002:0010, 3224281600:02:001:0500.
11. 24.05.2021 позивач звернувся до державного реєстратора Долнер О. В. для оформлення права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3224286400:03:001:0003.
12. Державним реєстратором Долнер О. В. прийнято рішення від 26.04.2021 № 57849009 щодо державної реєстрації права власності за ТОВ "Інтерагроінвест" на земельну ділянку з кадастровим номером 3224281600:02:002:0010 та внесено запис № 41684570 про право власності.
13. Державним реєстратором Долнер О. В. прийнято рішення від 26.04.2021 № 57849350 щодо державної реєстрації права власності за ТОВ "Інтерагроінвест" на земельну ділянку з кадастровим номером 3224281600:02:001:0500 та внесено запис № 41684820 про право власності.
14. Державним реєстратором Долнер О. В. прийнято рішення від 27.05.2021 № 58402132 щодо державної реєстрації права власності за ТОВ "Інтерагроінвест" на земельну ділянку з кадастровим номером 3224286400:03:001:0003 та внесено запис № 42187268 про право власності.
15. Вказані рішення прийняті державним реєстратором на підставі Державного акта КВ № 004 на право колективної власності КСП ім. Шевченка на землю площею 1743,3 га та Державного акта КВ № 016 на право колективної власності КСП ім. Калініна на землю площею 1623,4 га.
16. За доводами позивача, станом на дату вчинення реєстраційних дій позивачем надано документи для державної реєстрації права, які повністю відповідали вимогам, встановленим у статтях 22, 24, 25 Закону, а тому для державного реєстратора були відсутні підстави щодо зупинення чи відмови у державній реєстрації прав власності.
17. Ставищенською селищною радою подано до Мін'юсту скаргу від 27.08.2021 № 03-06/1039, яка зареєстрована 06.09.2021 за вх. № СК-1427-21, відповідно до якої заявник просив скасувати рішення державного реєстратора Долнер О. В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 26.04.2021 № 57849009, на підставі якого було зареєстроване право власності за ТОВ "Інтерагроінвестмент" на земельну ділянку з кадастровим номером 3224281600:02:002:0010 площею 1,9670 га.
18. Ставищенською селищною радою подано до Мін'юсту скаргу від 27.08.2021 № 03-06/1040, яка зареєстрована 06.09.2021 за вх. № СК-1429-21, відповідно до якої заявник просив скасувати рішення державного реєстратора Долнер О. В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 26.04.2021 № 57849320, на підставі якого було зареєстроване право власності за ТОВ "Інтерагроінвест" на земельну ділянку з кадастровим номером 3224281600:02:001:0500 площею 11,8892 га.
19. Ставищенською селищною радою подано до Мін'юсту скаргу від 27.08.2021 № 03-06/1036, яка зареєстрована 06.09.2021 за вх. № СК-1424-21, відповідно до якої заявник просив скасувати рішення державного реєстратора Долнер О. В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 27.05.2021 № 58402132, на підставі якого було зареєстроване право власності за ТОВ "Інтерагроінвест" на земельну ділянку з кадастровим номером 3224286400:03:001:0003 площею 20,6916 га.
20. На обґрунтування поданих скарг Ставищенська селищна рада стверджувала про те, що оскаржувані рішення державним реєстратором Долнер О. В. прийнято на підставі документів, які не давали змоги встановити набуття права власності ТОВ "Інтерагроінвест" на вказані земельні ділянки.
21. За результатами розгляду скарги та на підставі висновку Центральної колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції України (далі - Центральна колегія Мін'юсту) від 25.11.2021 прийнято наказ Мін'юсту від 22.12.2021 № 4619/5, яким задоволено скаргу Ставищенської селищної ради від 27.08.2021 № 03-06/1039 у повному обсязі, скасовано рішення від 26.04.2021 № 57849009, прийняте державним реєстратором Долнер О. В.
22. За результатами розгляду скарги та на підставі висновку Центральної колегії Мін'юсту від 25.11.2021 прийнято наказ Мін'юсту від 22.12.2021 № 4621/5, яким задоволено скаргу Ставищенської селищної ради від 27.08.2021 № 03-06/1040 у повному обсязі, скасовано рішення від 26.04.2021 № 57849350, прийняте державним реєстратором Долнер О. В.
23. За результатами розгляду скарги та на підставі висновку Центральної колегії Мін'юсту від 25.11.2021 прийнято наказ Мін'юсту від 22.12.2021 № 4620/5, яким задоволено скаргу Ставищенської селищної ради від 27.08.2021 № 03-06/1036 у повному обсязі, скасовано рішення від 27.05.2021 № 58402132, прийняте державним реєстратором Долнер О. В.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
24. 04.04.2023 Господарський суд міста Києва ухвалив рішення, залишене без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 18.04.2024, про відмову в позові.
25. Суди попередніх інстанцій дійшли висновку про відсутність достатніх і необхідних правових підстав для визнання протиправними та скасування наказів Мін'юсту від 22.12.2021 № 4619/5, від 22.12.2021 № 4620/5 та від 22.12.2021 № 4621/5 "Про задоволення скарги" з огляду на встановлені обставини подання скарг у передбачені Законом строки; а також з урахуванням наявності порушеного права Ставищенської селищної ради при зверненні зі скаргами до відповідача.
26. Судами відхилено посилання позивача на неналежне його повідомлення про розгляд відповідачем скарг третьої особи-2 з огляду на обізнаність позивача про розгляд скарг та присутність представника позивача на засіданні Центральної колегії Мін'юсту під час розгляду скарг, а також з урахуванням наявності доказів про розміщення оголошення на офіційному вебсайті Мін'юсту про розгляд Центральною колегією Мін'юсту скарг та належного повідомлення позивача про розгляд скарг через його електронну пошту.
Короткий зміст касаційної скарги
27. У касаційній скарзі ТОВ "Інтерагроінвест" просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове - про задоволення позову.
28. Підставою касаційного оскарження скаржник визначив пункт 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), наполягаючи на відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування частини третьої статті 37 Закону у подібних правовідносинах, а саме щодо визначення початку перебігу строків оскарження рішень, дій та бездіяльності державного реєстратора до Мін'юсту та його територіальних органів; а також на відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування абзацу 3 частини п'ятої статті 37 Закону в контексті підтвердження фактів порушення прав скаржника.
Короткий зміст відзиву на касаційну скаргу
29. У відзиві на касаційну скаргу Мін'юст просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, наполягаючи на дотриманні судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, а також на відповідності висновків судів першої та апеляційної інстанцій правовим позиціям Верховного Суду.
Позиція Верховного Суду
30. Як вбачається з матеріалів справи, виникнення спірних правовідносин зумовлено незгодою ТОВ "Інтерагроінвест" з наказами Мін'юсту, якими, на переконання позивача, безпідставно скасовані рішення державного реєстратора про державну реєстрацію за позивачем права власності на земельні ділянки з кадастровими номерами 3224281600:02:002:0010, 3224281600:02:001:0500 та 3224286400:03:001:0003. Тобто позовні вимоги у цій справі заявлено для захисту речових прав позивача на землю, які, за його твердженнями, порушені спірними наказами Мін'юсту.
31. Суди попередніх інстанцій встановили, що Мін'юст ухвалив спірні накази за результатами розгляду скарг Ставищенської селищної ради, яка обґрунтовувала її тим, що спірні земельні ділянки перебували у власності КСП ім. Шевченка, с. Василиха та КСП ім. Калініна, с. Станіславчик, а з набранням чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні" перейшли у комунальну власність скаржника, оскільки станом на дату набрання вказаним Законом чинності КСП були припинені. Спірні земельні ділянки розташовані в межах Василиської та Станіславчицької сільських рад, які з 15.12.2020 перебувають у стані припинення та правонаступником яких є Ставищенська селищна рада.
32. Верховний Суд звертає увагу на те, що за обставинами справи, що розглядається, правильне визначення складу сторін спору, а також визначення належного способу захисту права має вирішальне значення для прийняття рішення щодо обґрунтованості позовних вимог та можливості їх задоволення.
33. Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
34. Водночас відповідно до частини четвертої статті 300 ГПК України суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
35. У контексті наведеного колегія суддів звертається до висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 03.09.2025 у справі № 910/2546/22 (прийнятої після подання касаційної скарги та до розгляду якої зупинялося провадження у цій справі), де переглядалась постанова апеляційного суду, якою відмовлено у задоволенні позовних вимог ТОВ "Герман-Агро" та ТОВ "Еконива" до Мін'юсту про визнання протиправним та скасування наказу Мін'юсту від 15.10.2021 № 3707/5 "Про задоволення скарги"; зобов'язання відповідача вчинити дії.
36. Підставою для передачі справи № 910/2546/22 на розгляд Великої Палати Верховного Суду була наявність різної практики Великої Палати стосовно складу відповідачів і способів захисту прав у справах про оскарження наказів Мін'юсту за скаргами на реєстраційні дії державних реєстраторів.
37. Так, у справі № 910/2546/22, вирішуючи питання щодо складу сторін спору та визначення відповідачів у цій категорії справ (за вимогою про скасування наказу Мін'юсту), Велика Палата Верховного Суду не знайшла підстав для відступу від власних висновків, викладених у постанові від 19.06.2019 у справі № 802/385/18-а, про те, що: спір про скасування наказу Мін'юсту, яким скасовано рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права оренди земельних ділянок, має розглядатися як спір, пов'язаний з порушенням цивільних прав позивача на земельну ділянку іншою особою, за якою було зареєстроване аналогічне право щодо тих же земельних ділянок. Належним відповідачем у такій справі є особа, право на майно якої оспорюється та щодо якої було здійснено аналогічний запис у Реєстрі. Участь Мін'юсту та державного реєстратора як співвідповідачів (якщо позивач чи третя особа вважають їх винними у порушенні прав) у спорі не змінює його цивільно-правового характеру.
38. Велика Палата Верховного Суду вказала, що відповідачем у такій категорії справ має бути особа, за скаргою якої Мін'юст скасував рішення про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно позивача, адже у цьому випадку існує спір саме між скаржником і позивачем, оскільки скаржник, звертаючись зі скаргою, тим самим оспорює наявність у позивача відповідного права.
39. Разом з цим Велика Палата Верховного Суду виснувала, що Мін'юст не може бути єдиним відповідачем у цьому випадку незалежно від доводів та підстав позову, оскільки з ним у позивачів відсутній спір про речові права (пункт 9.27 постанови від 03.09.2025 у справі № 910/2546/22).
40. Оцінюючи належність способу захисту у цій категорії справ, Велика Палата Верховного Суду у пункті 9.48 постанови від 03.09.2025 у справі № 910/2546/22 зауважила, що за змістом абзацу другого частини третьої статті 26 Закону у чинній редакції в разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, відповідні права припиняються. У разі якщо в Реєстрі, у тому числі в його невід'ємній архівній складовій частині, наявні відомості про речові права, припинені у зв'язку з проведенням відповідної державної реєстрації, або якщо відповідним судовим рішенням також визнаються речові права, одночасно з державною реєстрацією припинення речових прав проводиться державна реєстрація набуття відповідних прав.
41. Крім того, чинний абзац третій частини третьої статті 26 Закону містить вказівку на те, що в разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію зміни, припинення речових прав, відповідні права повертаються у стан, що існував до відповідної державної реєстрації, шляхом державної реєстрації змін чи набуття таких речових прав, що здійснюється державним реєстратором або, у випадку скасування рішення Мін'юсту, прийнятого відповідно до пункту 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, посадовою особою Мін'юсту. При цьому дата і час державної реєстрації набуття речових прав, що були припинені у зв'язку з проведенням відповідної державної реєстрації та наявні в Реєстрі, у тому числі в його невід'ємній архівній складовій частині, залишаються незмінними.
42. Отже, якщо суд дійшов висновку, що речове право позивача було порушене та підлягає поновленню зі скасуванням рішення Мін'юсту, прийнятого згідно з пунктом 1 частини сьомої статті 37 Закону, посадова особа Мін'юсту на підставі судового рішення повинна повернути таке право позивача у стан, що існував до відповідної державної реєстрації, шляхом державної реєстрації на користь позивача змін чи набуття зазначеного речового права.
43. Разом з цим Велика Палата Верховного Суду наголосила, що судове рішення про задоволення вказаних вище позовних вимог є підставою для державної реєстрації відповідного речового права за позивачем тільки за умови, що на час вчинення реєстраційної дії право власності зареєстроване за відповідачем, а не за іншою особою.
44. При цьому Велика Палата Верховного Суду у справі № 910/2546/22 не відступила від усталених висновків про необхідність відмовляти в задоволенні позову про скасування наказу Міністерства юстиції України, яким скасовано рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, у випадку визначення Міністерства як єдиного відповідача, позаяк належним відповідачем у такій справі є особа, право на майно якої оспорюється, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справі № 802/385/18, від 27.11.2019 у справі № 815/1915/18, від 12.02.2020 у справі № 1840/3241/18, від 17.02.2021 у справі № 821/669/17 та постановах Касаційного цивільного суду в складі Верховного Суду від 09.02.2022 у справі № 757/34482/19, від 03.03.2021 у справі № 707/477/20, від 31.08.2022 у справі № 592/4422/20, від 31.05.2022 у справі № 727/842/20, від 19.10.2022 у справі № 369/757/20, від 07.12.2022 у справі № 607/10025/20, від 10.05.2023 у справі № 640/9468/20, від 14.06.2023 у справі № 815/1446/18, від 05.07.2023 у справі № 757/53069/21.
45. З огляду на те, що постанову Великої Палати Верховного Суду від 03.09.2025 у справі № 910/2546/22 офіційно оприлюднено 24.09.2025, тобто вже після подання касаційної скарги у цій справі, Верховний Суд вважає за необхідне застосувати положення частини четвертої статті 300 ГПК України та вийти за межі доводів касаційної скарги з метою врахування при вирішенні цього господарського спору висновку щодо належного складу сторін спору.
46. Так, у справі, що переглядається, позивач оспорює накази Мін'юсту, зокрема, через те, що ТОВ "Інтерагроінвест" правомірно набуло право власності на спірні земельні ділянки реформованих КСП ім. Шевченка, с. Василиха та КСП ім. Калініна, с. Станіславчик, в той час як Ставищенська селищна рада, яка також вважає себе власником цієї землі, не може підтвердити наявність у неї порушених прав та виникнення права комунальної власності з огляду на те, що спірна земля розташована у межах Василиської та Станіславчицької сільських рад, а не скаржника.
47. Тобто спір у цій справі виник між ТОВ "Інтерагроінвест" (позивачем) і Ставищенською селищною радою (третьою особою) щодо наявності права власності на земельні ділянки, а сторонами цього спору є позивач, який посилається на безпідставне скасування наказами Мін'юсту належного йому права власності на нерухоме майно, і Ставищенська селищна рада, яка ініціювала вказане скасування, оскільки вважає, що право власності на землю належить їй.
48. За принципом диспозитивності визначення відповідачів, предмета і підстав позову є правом позивача, а суд у господарському чи цивільному судочинстві не вправі з власної ініціативи залучати іншого відповідача / співвідповідача до участі у справі. Водночас установлення належності відповідачів є обов'язком суду, який той виконує під час розгляду справи, навіть якщо жодна із заінтересованих осіб цього не вимагає (тобто ex officio), та має ґрунтуватися передусім на аналізі природи спірних правовідносин і позовних вимог.
49. Визначення в позові складу сторін у справі (позивача та відповідача) повинне відповідати реальному складу учасників спору у спірних правовідносинах та має на меті ефективний захист порушених прав (свобод, інтересів) особи, яка вважає, що вони порушені, із залученням необхідного кола осіб, які мають відповідати за позовом (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2023 у справі № 686/20282/21).
50. Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала, що поняття "сторона у спорі" може не бути тотожним за змістом поняттю "сторона у процесі": сторонами в процесі є такі її учасники, як позивач і відповідач, тоді як сторонами у спорі є належний позивач і той належний відповідач, до якого звернута чи має бути звернута відповідна матеріально-правова вимога позивача. Схожі висновки викладені, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16 (пункт 70), від 29.05.2019 у справі № 367/2022/15-ц (пункт 66), від 07.07.2020 у справі № 712/8916/17 (пункт 27) та від 09.02.2021 у справі № 635/4741/17 (підпункт 33.2).
51. Належним відповідачем є особа, яка є суб'єктом матеріальних правовідносин, тобто особа, за рахунок якої можна задовольнити позовні вимоги, захистивши порушене право чи інтерес позивача. Суд захищає порушене право чи охоронюваний законом інтерес позивача саме від відповідача (див. висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у пункті 39 постанови від 26.02.2020 у справі № 304/284/18 та пункті 8.10 постанови від 05.07.2023 у справі № 910/15792/20, пункті 37 постанови від 03.09.2025 у справі № 910/2546/22).
52. Таким чином, відповідачем у цій справі за вимогами ТОВ "Інтерагроінвест", спрямованими на введення його у володіння нерухомістю, є Ставищенська селищна рада, право власності якої оспорюється, а не лише сам Мін'юст, з яким у позивача немає спору про речові права.
53. Необхідність залучення Ставищенської селищної ради як відповідача за вимогами про скасування наказів Мін'юсту відповідає висновкам Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 03.09.2025 у справі № 910/2546/22.
54. За усталеними висновками Верховного Суду, звернення з позовом до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в позові (див. постанови від 05.07.2023 у справі № 910/15792/20 (підпункт 8.18) та від 18.12.2024 у справі № 907/825/22 (пункт 103)). Установивши, що позов заявлений до неналежного відповідача та немає визначених процесуальним законом підстав для заміни неналежного відповідача належним, суд відмовляє у позові до такого відповідача (постанови від 03.04.2024 у справі № 917/1212/21 (пункт 189), від 21.12.2022 у справі № 914/2350/18 (914/608/20) (пункт 148) та від 14.12.2021 у справі № 147/66/17 (пункт 153)).
55. Водночас у справі, що переглядається, позивач правом залучити Ставищенську селищну раду співвідповідачем відповідно до статті 48 ГПК України не скористався та послідовно наполягав на необхідності задоволення позовних вимог самим лише Мін'юстом, з яким у позивача спір щодо речових прав на нерухоме майно відсутній. Отже, помилково визначений склад сторін у цій справі є самостійною підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.
56. З урахуванням наведених вище мотивів відмови в задоволенні позову Верховний Суд не дає оцінки іншим доводам касаційної скарги (див. mutatis mutandis висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у пункті 105 постанови від 18.12.2024 у справі № 907/825/22).
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
57. Відповідно до пункту 3 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішенні у відповідній частині або змінити рішення у відповідній частині, не передаючи справу на новий розгляд.
58. Згідно зі статтею 311 ГПК України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.
59. За наведених обставин судова колегія, виходячи з наданих процесуальним законом повноважень, вважає за необхідне змінити оскаржувані судові рішення у цій справі, виклавши їх мотивувальні частини в редакції цієї постанови, а в решті судові рішення залишити без змін. З цих підстав касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Судові витрати
60. З огляду на висновок Верховного Суду про зміну мотивувальних частин оскаржуваних постанови та рішення із залишенням без змін їх резолютивних частин, відповідно до приписів статті 129 ГПК України судові витрати, понесені у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, покладаються на скаржника.
Керуючись статтями 300, 301, 308, 311, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерагроінвест" задовольнити частково.
2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.04.2024 та рішення Господарського суду міста Києва від 04.04.2023 у справі № 911/341/22 змінити, виклавши їх мотивувальні частини в редакції цієї постанови, а в решті - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною та не підлягає оскарженню
Суддя Є. В. Краснов
Суддя Г. М. Мачульський
Суддя Л. І. Рогач