05 грудня 2025 року Справа № 926/4117/25
Суддя Господарського суду Чернівецької області Тинок Олександр Сергійович, розглянувши заяву
стягувача Товариства з обмеженою відповідальністю “Чернівецька обласна енергопостачальна компанія»
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ресурс-Ойл"
про видачу судового наказу в сумі 762,63 грн
Товариство з обмеженою відповідальністю “Чернівецька обласна енергопостачальна компанія» звернулося до Господарського суду Чернівецької області із заявою про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ресурс-Ойл" заборгованості в сумі 762,63 грн.
Як на підставу своїх вимог заявник посилається на те, що у відповідності до публічного типового договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, заявник поставив, а боржник прийняв та спожив надану електричну енергію у листопаді 2022 року у розмірі 556,44 грн та у січні 2025 року у розмірі 9,94 грн. Однак, боржник не здійснив оплату вартості спожитої електричної енергії, що стало підставою для звернення заявника до суду із вимогою про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію у сумі 566,38 грн, інфляційного збільшення у сумі 146,76 грн та три проценти річних у сумі 49,49 грн.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02 грудня 2025 року, справу №926/4117/25 передано на розгляд судді Тинок О.С.
Розглянувши матеріали заяви про видачу судового наказу, суд зазначає наступне.
За змістом статті 147 Господарського процесуального кодексу України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги. Заявником та боржником в наказному провадженні можуть бути юридичні особи та фізичні особи - підприємці.
Положенням частини 1 статті 148 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, та в разі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною 2 статті 12 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.
Статтею 150 Господарського процесуального кодексу України встановлені вимоги щодо форми і змісту заяви про видачу судового наказу.
У заяві повинно бути зазначено: перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги (пункт 5 частини 2 статті 150 Господарського процесуального кодексу України).
Пунктом 4 частини 3 статті 150 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до заяви про видачу судового наказу додаються, зокрема, інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
Наявність спору про право в наказному провадженні, вирішується судом у кожному конкретному випадку, виходячи з характеру та обґрунтованості заявленої матеріально-правової вимоги і документів, доданих до заяви. Норми Господарського процесуального кодексу України передбачають можливість задоволення заяви про видачу судового наказу лише за умови безспірності вимог, відповідно заявник/стягувач, крім іншого, має надати документи, що вказують на правильність та безспірність грошових вимог.
Таким чином безспірні вимоги мають бути підтверджені відповідними доказами.
Відповідно до пункту 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Пунктами 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Згідно з частиною 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до частини 3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
За приписами статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Як передбачено частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно з частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Як зазначає заявник в своїй заяві, між Товариством з обмеженою відповідальністю Чернівецька обласна енергопостачальна компанія та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ресурс-Ойл" укладено Публічний договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг шляхом фактичного споживання електричної енергії на умовах комерційної пропозиції, опублікованої енергопостачальником.
Заявник у змісті заяви про видачу судового наказу посилається на пункт 1.1. Публічного договору, у якому вказується, що цей Договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії виключно побутовим та малим непобутовим споживачам постачальником універсальних послуг та укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом приєднання Споживача до цього Договору, згідно із заявою-приєднання, яка є додатком 1 до цього Договору.
Однак, матеріали заяви про видачу судового наказу не містить доказів підписання Товариством з обмеженою відповідальністю "Ресурс-Ойл" заяви-приєднання до умов Публічного договору у відповідності до вимог пункту 1.1.
Водночас, у межах наказного провадження неможливо встановити факт укладання договору шляхом фактичного споживання електричної енергії та обґрунтованість заявлених стягувачем вимог.
Згідно пункту 3 частини 1 статті 152 Господарського процесуального кодексу України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 148 цього Кодексу.
Отже, на підставі викладеного, суд дійшов до висновку, що у задоволенні заяви про видачу судового наказу слід відмовити, оскільки заяву подано в порушення вимог статті 148 Господарського процесуального кодексу України.
При цьому заявник не позбавлений права звернутися з такими самими вимогами у позовному порядку.
Керуючись статтями 147, 148, 150, 152-155, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Чернівецька обласна енергопостачальна компанія" у видачі судового наказу з вимогою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ресурс-Ойл" заборгованості в сумі 762,63 грн.
Ухвала підписана 05.12.2025 року.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду відповідно до ст.255 ГПК України в строк та порядку, встановленому ст. ст. 256, 257 ГПК України.
Інформацію по справі можна отримати на сторінці суду на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет за вебадресою: http://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/.
Суддя Олександр ТИНОК