8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"05" грудня 2025 р.м. ХарківСправа № 922/3691/25
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Юрченко В.С.
без повідомлення (виклику) учасників справи
розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження справу
за позовом: Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" (Україна, 61057, Харківська область, місто Харків, вулиця Гоголя, будинок 10, код ЄДРПОУ 42206328),
до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Наш дім - 83" (Україна, 61052, місто Харків, вулиця Велика Панасівська, будинок 83, код ЄДРПОУ 38382148),
про стягнення грошових коштів,-
І. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ:
На розгляд Господарського суду Харківської області надійшов через систему "Електронний Суд" позов Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Наш дім - 83" про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію в сумі 56 356,16 грн.
Відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, для розгляду справи № 922/2853/25 визначено суддю Юрченко В.С.
20.10.2025, ухвалою господарського суду Харківської області, прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 922/3691/25. Постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Роз'яснено відповідачу, що відповідно до частини 7 статті 252 Господарського процесуального кодексу України клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач може подати в строк для подання відзиву. Встановлено відповідачу строк - п'ятнадцять днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання до суду відзиву на позовну заяву, оформленого відповідно до вимог статті 165 Господарського процесуального кодексу України, а також всіх доказів, що підтверджують заперечення проти позову; забезпечити надіслання (надання) позивачу копії відзиву та доданих до нього документів одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду.
Відповідач про рух справи (зокрема, про відкриття провадження у справі) повідомлявся у відповідності до норм чинного процесуального законодавства. В матеріалах справи міститься сформована Довідка про доставку 20.10.2025 о (об) 15:25 Об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку "Наш дім - 83" в електронному вигляді ухвали Господарського суду Харківської області від 20.10.2025 у справі № 922/3691/25.
Клопотання, в порядку частини сьомої статті 252 Господарського процесуального кодексу України, від відповідача не надходило.
Матеріали справи свідчать про те, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень та надано достатньо часу для підготовки до судового засідання тощо. Окрім того, судом було вжито всіх заходів, в межах визначених чинним законодавством повноважень, щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
На підставі частини 4 статті 11 Господарського процесуального кодексу України, суд застосовує практику ЄСПЛ як джерело права, зокрема, у справі Осіпов проти України, де Суд нагадав, що стаття 6 Конвенції гарантує не право бути особисто присутнім у судовому засіданні під час розгляду цивільної справи, а більш загальне право ефективно представляти свою справу в суді та на рівність у користуванні правами з протилежною стороною, передбаченими принципом рівності сторін. Суд повинен лише встановити, чи було надано заявнику, стороні цивільного провадження, розумну можливість ознайомитися з наданими іншою стороною зауваженнями або доказами та прокоментувати їх, а також представити свою справу в умовах, що не ставлять його в явно гірше становище vis-а-vis його опонента (там само). З точки зору Конвенції заявник не має доводити, що його відсутність у судовому засіданні справді підірвала справедливість провадження або вплинула на його результат, оскільки така вимога позбавила б змісту гарантії статті 6 Конвенції.
Оскільки відповідач своїм процесуальним правом на формування заперечень з приводу доводів викладених у позові не скористався, відзиву на позовну заяву у встановлений судом строк без поважних причин не надав, заяв та клопотань від нього не надходило, враховуючи стислі процесуальні строки, встановлені для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, суд вважає можливим розглянути справу за наявними у ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.
Частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
II.АРГУМЕНТИ СТОРІН.
Позиція позивача.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 644УЗ від 01.01.2019 в частині повного та своєчасного розрахунку за електричну енергію.
Позиція відповідача.
Відповідач не скористався своїм правом на формування відзиву.
Відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
III. МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА.
Виклад обставин справи, встановлених судом.
Як свідчать матеріали справи, Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Наш дім - 83" (далі за текстом - споживач/відповідач) спожило та оплатило електричну енергію (а. с. 20, том 1) чим акцептувало з Приватним акціонерним товариством "Харківенергозбут" договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 644УЗ від 01.01.2019 на умовах комерційної пропозиції № 1 для малих непобутових споживачів (далі - договір/комерційна пропозиція № 1) (а. с. 7-13, том 1).
При цьому за умовами заяви - приєднання, яка слугує невід'ємним додатком до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 644УЗ від 01.01.2019, оператором системи, з яким споживач уклав договорів розподілу (передачі) електричної енергії є Акціонерне товариство "Укрзалізниця".
Позивачем, згідно з переданими даними від Акціонерного товариства "Укрзалізниця", проведено нарахування та за результатами розрахункового періоду було сформовано та виставлено відповідачу рахунки за період з грудня 2024 року по червень 2025 року, з урахуванням оплат станом на 25.09.2025, за спожиту електричну енергію:
- за грудень 2024 року відповідачем спожито електроенергії в об'ємі 3 804 кВт*год., що підтверджується довідкою про фактичні обсяги спожитої електроенергії від АТ “Укрзалізниця» за вих. № ЕЕХ-10/238 н від 16.09.2025 (а. с. 70, том 1). Рахунок № 9502923241219 за електричну енергію нараховану в грудні 2024 та акт приймання-передачі електричної енергії на суму разом з ПДВ 16 433,28 грн надіслані споживачу поштовим зв'язком 07.01.2025. Строк оплати рахунку 14.01.2025.
За розрахунком позивача, відповідачем за спожиту (розподілену) електричну енергію у грудні 2024 року, сплачено грошові кошти згідно платіжних інструкцій №1286 від 24.07.2025 на суму 4 144,00 грн, № 1298 від 12.08.2025 на суму 5 000,00 грн. та № 1311 від 25.09.2025 на суму 4 731,52 грн (а. с. 20, том 1).
- за січень 2025 року відповідачем спожито електроенергії в об'ємі 2 469 кВт*год., що підтверджується довідкою про фактичні обсяги спожитої електроенергії від АТ “Укрзалізниця» за вих. № ЕЕХ-10/238 н від 16.09.2025 (а. с. 70, том 1). Рахунок № 9502923250119 за електричну енергію нараховану в січні 2025 та акт приймання-передачі електричної енергії на суму разом з ПДВ 10 666,08 грн надіслані поштовим зв'язком 12.02.2025. Строк оплати рахунку 19.02.2025.
- за лютий 2025 року відповідачем спожито електроенергії в об'ємі 2 785 кВт*год, що підтверджується довідкою про фактичні обсяги спожитої електроенергії від АТ “Укрзалізниця» за вих. № ЕЕХ-10/238 н від 16.09.2025 (а. с. 70, том 1). Рахунок № 9502923250219 за електричну енергію нараховану в лютому 2025 та акт приймання-передачі електричної енергії на суму разом з ПДВ 12 031,20 грн надіслані споживачу поштовим зв'язком 05.03.2025. Строк оплати рахунку 12.03.2025.
- за березень 2025 року відповідачем спожито електроенергії в об'ємі 6 873 кВт*год, що підтверджується довідкою про фактичні обсяги спожитої електроенергії від АТ “Укрзалізниця» за вих. № ЕЕХ-10/238 н від 16.09.2025 (а.с.70, том 1); Рахунок № 9502923250319 за електричну енергію нараховану в березні 2025 та акт приймання-передачі електричної енергії на суму разом з ПДВ 29 691,36 грн надіслані споживачу поштовим зв'язком 07.04.2025. Строк оплати рахунку 14.04.2025.
За розрахунком позивача, відповідачем за спожиту (розподілену) електричну енергію у березні 2025 сплачено грошові кошти згідно платіжних інструкцій № 1262 від 01.04.2025 на суму 7 000,00 грн, № 1275 від 21.05.2025 на суму 6 000,00 грн та №1267 від 24.04.2025 на суму 5 000,00 грн (а. с. 20, том 1).
- за квітень 2025 року відповідачем спожито електроенергії в об'ємі 2 568 кВт*год, що підтверджується довідкою про фактичні обсяги спожитої електроенергії від АТ “Укрзалізниця» за вих. № ЕЕХ-10/238 н від 16.09.2025 (а. с. 70, том 1). Рахунок №9502923250419 за електричну енергію нараховану в квітні 2025 та акт приймання-передачі електричної енергії на суму разом з ПДВ 11 093,76 грн надіслані споживачу поштовим зв'язком 06.05.2025. Строк оплати рахунку 13.05.2025.
- за червень 2025 року відповідачем спожито електроенергії в об'ємі 1 925 кВт*год., що підтверджується довідкою про фактичні обсяги спожитої електроенергії від АТ “Укрзалізниця» за вих. № ЕЕХ-10/238 н від 16.09.2025 (а.с.70, том 1). Рахунок № 9502923250619 за електричну енергію нараховану в червні 2025 та акт приймання-передачі електричної енергії на суму разом з ПДВ 8 316,00 грн надіслані споживачу поштовим зв'язком 04.07.2025. Строк оплати рахунку 11.07.2025.
З урахуванням сплачених відповідачем грошових коштів станом на 25.09.2025, позивач обліковує за відповідачем суму заборгованості за спожиту електричну енергію по договору № 644УЗ від 01.01.2019 за період з грудня 2024 по квітень 2025 та червень 2025 у розмірі 56 356,16 грн, яку просить суд стягнути.
Відповідач не скористався своїм правом на формування відзиву.
НОРМИ ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД. ПОЗИЦІЯ СУДУ.
Предметом доказування у справі, відповідно до частини 2 статті 76 Господарського процесуального кодексу України, є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Суд самостійно оцінює докази, надані сторонами у справі, у їх сукупності, керуючись принципом вірогідності, передбаченим статтею 79 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з цією статтею, наявність обставин, на які посилається сторона, вважається доведеною, якщо докази, надані на їх підтвердження, є більш вірогідними, ніж докази, надані на їх спростування. Питання про вірогідність доказів суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання, враховуючи всі обставини справи.
Предметом судового розгляду у справі є вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за період з грудня 2024 по квітень 2025 та червень 2025 по договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 644УЗ від 01.01.2019 на умовах публічної комерційної пропозиції № 1 для малих непобутових споживачів, а предметом доказування у справі, відповідно, є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
У зв'язку з відокремленням функції з розподілу електричної енергії від функцій постачання електричної енергії, що визначено положеннями Закону України “Про ринок електричної енергії» від 13.04.2017 (далі - Закон), з 01.01.2019 ПрАТ “Харківенергозбут» є постачальником універсальних послуг на території Харківської області у відповідності до Постанови НКРЕКП від 26.10.2018 № 1268.
ПрАТ “Харківенергозбут», як постачальник універсальних послуг, здійснює постачання електричної енергії з 01.01.2019 у порядку, визначеному “Правилами роздрібного ринку електричної енергії» (далі - Правила), затверджених Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 з доповненнями згідно з Постановою НКРЕКП № 244 від 07.02.2023 (далі - Постанова) та на умовах договору постачання універсальних послуг.
На виконання пункту 13 розділу XVII Закону під час здійснення заходів з відокремлення було створено електропостачальника ПрАТ “Харківенергозбут», а АТ "Укрзалізниця" виконує функції з розподілу електричної енергії на території Харківської області та є оператором системи розподілу.
Відповідно до статті 4 Закону учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах.
Частиною 1 статті 63 Закону встановлено, що універсальні послуги надаються постачальником таких послуг виключно побутовим та малим непобутовим споживачам.
Договір про постачання універсальних послуг є публічним Договором приєднання та розробляється постачальником універсальної послуги на підставі типового Договору, форма якого затверджується Регулятором. Постачальник універсальних послуг розміщує Договір постачання універсальних послуг на своєму офіційному веб-сайті (частина 4 статті 63 Закону).
Абзацом 5 пункту 13 розділу XVII Закону встановлено, що фактом приєднання споживача до умов Договору постачання універсальних послуг (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, що засвідчують його бажання укласти договір, зокрема надання підписаної заяви про приєднання, оплата рахунка постачальника універсальної послуги та/або факт споживання електричної енергії.
Згідно з пунктом 7 Постанови, договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг укладається шляхом приєднання до умов Договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, опублікованого в засобах масової інформації та на веб-сайті постачальника, шляхом оплати рахунка, отриманого від постачальника універсальної послуги, або фактичного споживання будь-яких обсягів електричної енергії (за умови надання рахунка постачальником універсальної послуги), або підписання заявиприєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг.
У відповідності до пункту 13 Перехідних положень Закону передача постачальнику універсальних послуг персональних даних побутових та малих непобутових споживачів під час здійснення заходів з відокремлення оператора системи розподілу не потребує отримання згоди та повідомлення таких споживачів про передачу персональних даних і вважається такою, що здійснена в загальносуспільних інтересах з метою забезпечення постачання електричної енергії споживачам.
Зідно з пунктом 3.1.7 глави 3.1 розділу ІІІ Правил, договір між електропостачальником та споживачем укладається, як правило, шляхом приєднання споживача до розробленого електропостачальником договору на умовах комерційної пропозиції, опублікованої електропостачальником.
У разі офіційного оприлюднення комерційної пропозиції електропостачальник не має права відмовити споживачу у приєднанні до договору на умовах цієї комерційної пропозиції, якщо технічні засоби вимірювання та обліку електричної енергії забезпечують виконання сторонами умов комерційної пропозиції. На вимогу
споживача електропостачальник має надати письмовий примірник договору, підписаний з його боку.
Електропостачальник зобов'язаний забезпечити споживачу дистанційний доступ до договору споживача про постачання електричної енергії, укладеного з використанням інформаційно-комунікаційних систем та/або засобів електронної комунікації, додатків до нього, а також до електронних документів, створених у межах виконання договору, та інформації, пов'язаної з виконанням договору, у тому числі через особистий кабінет споживача на своєму офіційному вебсайті. Електропостачальник зобов'язаний забезпечити споживачу дистанційний доступ до договору споживача про постачання електричної енергії, укладеного з використанням інформаційно-комунікаційних систем та/або засобів електронної комунікації, додатків до нього, а також до електронних документів, створених у межах виконання договору, та інформації, пов'язаної з виконанням договору, у тому числі через особистий кабінет споживача на своєму офіційному вебсайті. Договір про постачання електричної енергії споживачу (договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг), укладений за допомогою інформаційно-комунікаційних систем та/або засобів електронної комунікації, вважається таким, що укладений у письмовій формі.
Публічний договір та комерційні пропозиції до нього розміщені на офіційному сайті Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" за посиланням - zbutenergo.kharkov.ua.
Із означеного вбачається, що укладення договору на постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг можливо, в тому числі шляхом фактичного споживання споживачем електричної енергії та/або оплати ним рахунків постачальника універсальної послуги.
Як свідчать матеріали справи, Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Наш дім - 83" приєднався до умов публічного договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг на умовах публічної комерційної пропозиції № 1 для малих непобутових споживачів шляхом споживання та оплати за поставлену (розподілену) електричну енергію, чим акцептувало з Приватним акціонерним товариством "Харківенергозбут" договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 644УЗ від 01.01.2019, за вказаними у заяві-приєднання об'єктами.
Дані про споживача передані від попереднього постачальника Акціонерного товариства "Укрзалізниця".
Згідно з пунктом 10 Постанови до запуску електронної платформи Датахаб адміністратора комерційного обліку функції адміністратора комерційного обліку на роздрібному ринку електричної енергії, у тому числі адміністрування процедури зміни постачальника електричної енергії у межах території ліцензованої діяльності, виконує відповідний оператор системи розподілу.
За вимогами пункту 9.1.1 Розділу ІХ Кодексу комерційного обліку електричної енергії обмін даними між адміністратором комерційного обліку, постачальником послуг комерційного обліку та учасниками ринку здійснюється у вигляді електронних документів відповідно до стандартів інформаційного обміну Датахаб, що розробляються адміністратором комерційного обліку (АТ "Укрзалізниця") та затверджуються Регулятором.
Таким чином розрахунки за спожиту електроенергію Відповідача проведені на підставі переданих у відповідності до наведених вимог показів приладу обліку від оператора системи розподілу - Акціонерного товариства "Укрзалізниця".
З урахуванням вище вказаного, суд доходить до висновку, що договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг за № 644УЗ від 01.01.2019 є укладеним, та Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Наш дім - 83" (відповідач у справі) є споживачем електричної енергії, за вказаними у заяві-приєднання об'єктами, що приєднані до електричних мереж оператора системи розподілу АТ "Укрзалізниця", на умовах Комерційної пропозиції № 1 (яка розміщена на офіційному сайті zbutenergo.kharkov.ua).
За своєю правовою природою даний правочин є договором постачання електричної енергії споживачу. Договір у встановленому порядку не оспорено; не розірвано; не визнано недійсним. Таким чином укладений між сторонами договір є дійсним, укладеним належним чином та є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною 1 статті 714 Цивільного кодексу України визначено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
Частиною 2 статті 714 Цивільного кодексу України передбачено, що до договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
Так, згідно пункту 2.1 договору постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.
Відповідно до пункту 5.8 договору розрахунковим періодом є календарний місяць.
Пунктом 5.9 та пунктом 5.13 договору передбачено, що оплата вартості електричної енергії здійснюється споживачем шляхом перерахування коштів на спецрахунок постачальника, споживач здійснює оплату за послугу з розподілу (передачі) електричної енергії через постачальника.
Крім того, споживач у відповідності до пункту 6.2 договору, зобов'язується забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії згідно з умовами цього договору.
Отже, двосторонній характер договору на постачання електроенергії зумовлює взаємне виникнення у кожної зі сторін прав та обов'язків, а саме: з укладенням такого договору постачальник універсальних послуг бере на себе обов'язок забезпечити постачання електричної енергії, в свою чергу споживач зобов'язується виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені договором, про що визначено у змісті публічного договору із деталізацією порядку розрахунку у комерційній пропозиції № 1.
Згідно з пунктами 4.12, 4.13 розділу IV Правил розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії.
У відповідності до пункту 4.3 Правил дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку. На підставі отриманих даних відповідно до умов Договору (обраної споживачем комерційної пропозиції) сторони складають акти прийому-передачі проданих товарів та/або наданих послуг.
Пунктом 4 комерційної пропозиції № 1 передбачено, що рахунок за спожиту електричну енергію надається споживачу протягом 5 робочих днів від дня закінчення розрахункового періоду. Рахунки на оплату надаються споживачу у відповідних структурних підрозділах постачальника. В разі неотримання споживачем рахунків постачальник направляє рахунки споживачу поштовим зв'язком. У такому разі рахунки вважаються отриманими споживачем з дня їх відправлення.
Як встановлено судом, для підтвердження обсягу спожитої електричної енергії відповідачем за період з грудня 2024 року по квітень 2025, та червень 2025 року, позивачем було сформовано та направлено лист від 08.09.2025 № 01-15/4632 до Акціонерного товариства "Укрзалізниця" (а. с. 15, том 1).
У відповідь Акціонерне товариство "Укрзалізниця" надано відповідь № ЕЕХ-10/2384 від 16.09.2025, у якій формує довідку про обсяги спожитої відповідачем електричної енергії за період, в тому числі грудень 2024 - квітень 2025 та червень 2025.
Дані щодо обсягу розподіленої електричної енергії відповідачу, що надані Акціонерним товариством "Укрзалізниця", є верифіковані та достовірні.
Згідно з переданими даними від Акціонерного товариства "Укрзалізниця", позивачем сформовано та виставлено відповідачу рахунки та акти приймання-передачі електричної енергії за період з грудня 2024 року по квітень 2025, та червень 2025 року.
В розрізі встановлених за матеріалами справи обставин, судом встановлено, що позивачем, як постачальником універсальних послуг, було виконано всі свої зобов'язання за договором, що зумовлює виникнення у відповідача, як споживача, зустрічного обов'язку - сплати спожитої електричної енергії з грудня 2024 року по квітень 2025, та червень 2025 року, в порядку і на умовах, визначених договором.
Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
До пункту 5.8 договору розрахунковим періодом є календарний місяць. Пунктом 5.9 та пунктом 5.13 договору передбачено, що оплата вартості електричної енергії здійснюється споживачем шляхом перерахування коштів на спецрахунок постачальника, споживач здійснює оплату за послугу з розподілу (передачі) електричної енергії через постачальника.
Відповідно до пункту 5.10 договору оплата рахунку постачальника має бути здійснена споживачем у строк, визначений в комерційній пропозиції, яка є додатком 3 до цього договору.
Також пунктом 4 комерційної пропозиції № 1 встановлено, що рахунок за спожиту електричну енергію має бути оплачений протягом 5 робочих днів від дня отримання рахунка споживачем.
Як свідчать матеріали справи, в межах виконання умов договору, відповідач сплачував позивачу грошові кошти за електричну енергію про що свідчать платіжні інструкції № 1262 від 01.04.2025, № 1267 від 24.04.2025, № 1275 від 21.05.2025, №1279 від 12.06.2025, № 1282 від 04.07.2025, № 1286 від 24.07.2025, № 1293 від 05.08.2025, № 1298 від 12.08.2025 (а. с. 20-21, том 1), вказуючи останнім у призначенні платежу "сплата за електричну енергію за березень" або "сплата за електричну енергію за травень 2025".
В той же час окреслені вище платіжні інструкції, визначені позивачем в якості доказів проведення оплат відповідачем за спожиту (розподілену) електричну енергію за грудень 2024 та березень 2025.
Як-то передбачено умовами пункту 3 комерційної пропозиції № 1 остаточний розрахунок споживача за електричну енергію за розрахунковий період здійснюється відповідно до фактичного обсягу електричної енергії, визначеного за показами розрахункових засобів обліку (або розрахунковим шляхом), на підставі виставленого рахунка споживачу постачальником, в якому зазначаються суми до сплати за використану електричну енергію в тому числі за послугу з розподілу електричної енергії. У разі відсутності графіка погашення заборгованості та при відсутності у платіжному документі у реквізиті “Призначення платежу» посилань на період, за який здійснюється оплата, або перевищення суми платежу, необхідної для цього періоду, ці кошти, перераховані споживачем за електричну енергію, постачальник має право зарахувати як погашення існуючої заборгованості споживача з найдавнішим терміном її виникнення.
Враховуючи, що сплачена відповідачем сума грошей згідно платіжних інструкцій № 1262 від 01.04.2025, № 1267 від 24.04.2025, № 1275 від 21.05.2025, № 1279 від 12.06.2025, № 1282 від 04.07.2025, № 1286 від 24.07.2025, № 1293 від 05.08.2025, № 1298 від 12.08.2025 є меншою аніж сума боргу за розподілену електричну енергію, поза як вимоги кредитора (в даному разі позивача) в повному обсязі не можуть бути задоволені, розподіл коштів які надходили від споживача зараховувались постачальником універсальних послуг в якості погашення існуючої заборгованості з найдавнішим терміном її виникнення, що прямо передбачено у пункті 4 комерційної пропозиції № 1.
Доказів того, що відповідач виконав в повному обсязі свої зобов'язання зі сплати відпущеної з грудня 2024 року по квітень 2025, та в червені 2025 року електричної енергії постачальником універсальних послуг, матеріали справи не містять. Як не містять матеріали справи доказів того, що відповідач не погоджувався із об'ємом відпущеної цьому періоді електричної енергії, або з розміром нарахованої за цю послугу - грошових коштів.
Відсутність оплати виставленого рахунку, є порушенням з боку відповідача як умови договору, а так і норм законодавства України.
До статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
З огляду на викладене, враховуючи, що відповідач у встановлений договором строк свого обов'язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання (у період, який вказано позивачем), а відтак порушив договірні зобов'язання (стаття 610 Цивільного кодексу України), що є поведінкою, яка суперечить добросовісній та чесній діловій практиці в сфері господарських відносин, а відтак в сукупності стає правовою підставою для захисту прав та інтересів позивача шляхом стягнення в судовому порядку заборгованості в розмірі 56 356,16 грн.
Згідно вимог статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Разом з тим, статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Суд, ураховуючи встановлені фактичні обставини справи, вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, повно та всебічно дослідивши обставини справи, які ґрунтуються на належних та допустимих доказах, дійшов висновку про повне задоволення позову.
У відповідності до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Відповідно до частини 4 статті 11 Господарського процесуального кодексу України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Рішення суду як найважливіший акт правосуддя має ґрунтуватись на повному з'ясуванні того, чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у справі, якими доказами вони підтверджуються та чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин. У пункті 58 рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010 "Справа "Серявін та інші проти України" (заява N 4909/04) Європейський суд з прав людини наголошує, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії", № 37801/97, пункт 36, від 01.07.2003). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії", №49684/99, пункт 30, від 27.09.2001). Суд також враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
З огляду на вищевикладене, суд дав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
IV Судові витрати.
Розподіл витрат на оплату судового збору.
Згідно зі статтею 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 1-5, 8, 10-12, 20, 41-46, 73-80, 86, 123, 128, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Наш дім - 83" (Україна, 61052, місто Харків, вулиця Велика Панасівська, будинок 83, код ЄДРПОУ 38382148) на користь Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" (Україна, 61057, місто Харків, вул. Гоголя, будинок 10, ідентифікаційний код юридичної особи 42206328) заборгованості у сумі 56 356,16 грн, а також судові витрати (сплачений судовий збір) в сумі 2 422,40 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення, відповідно до статей 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено "05" грудня 2025 р.
Суддя В.С. Юрченко