04.12.2025м. СумиСправа № 920/605/24
Господарський суд Сумської області у складі судді Жерьобкіної Є.А., розглянувши матеріали заяви представника ПП “Джем-М», адвоката Грицика Г.О., про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу (вх. № 6073 від 24.11.2025) у справі № 920/605/24
за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ),
до відповідача Приватного підприємства “ДЖЕМ-М» (40030, м. Суми, вул. Робітнича, 67, кв. 83, код ЄДРПОУ 31931061)
про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії
Рішенням Господарського суду Сумської області № 920/605/24 від 05.11.2025 у позові відмовлено повністю.
ПП “Джем-М» звернулося до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу (вх. № 6073 від 24.11.2025), відповідно до якої заявник просить стягнути з відповідача 70000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Ухвалою від 28.11.2025 Господарський суд Сумської області призначив вказану заяву про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу (вх. № 6073 від 24.11.2025) до розгляду на 04.12.2025 без повідомлення учасників справи.
Статтею 16 Господарського процесуального кодексу України визначено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості: ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Практична реалізація вказаного принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:
1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст. 124 Господарського процесуального кодексу України);
2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст. 126 Господарського процесуального кодексу України): подання заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;
3) розподіл судових витрат (ст. 129 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно ч. 5, 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Статтею 126 Господарського процесуального кодексу України визначено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), відповідно до якої заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим (справа “Гімайдуліна і інші проти України» від 10.12.2009, справа “Баришевський проти України" від 26.02.2015). А також висновки ЄСПЛ, викладені у справах: "East/West Alliance Limited» проти України" від 02.06.2014, за змістом яких заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим; “Лавентс проти Латвії» від 28.11.2002, за результатом розгляду якої ЄСПЛ вирішив, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Суд встановив, що представником відповідача - адвокатом Грициком Г.О. у відзиві на позовну заяву зазначено орієнтовний розмір витрат на правничу допомогу в суді першої інстанції, який складає 20000,00 грн., а з урахуванням «гонорару успіху» 50000,00 грн. (10% від невизнаних та неоплачених прав позивача).
Представником відповідача подано Договір № 38 про надання правової допомоги, укладений 01.06.2023 між Адвокатським бюро «Грицик» (Бюро) та ПП «Джем-М» (Клієнт).
Відповідно до розділу 1 Договору Бюро приймає доручення Клієнта та бере на себе зобов'язання надати Клієнту правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним Договором, щодо надання правової інформації, усних та/або письмових консультацій і роз'яснень з правових питань. Надання юридичних висновків з окремих питань діючого законодавства України. Складання звернень (заяв, скарг, пропозицій) та інших документів правового характеру. Складання процесуальних документів (заперечень, клопотань, претензій, позовних заяв, апеляційних і касаційних скарг, заяв про вжиття заходів забезпечення позову та інших документів відповідно до вимог процесуального законодавства). Представництва та захисту інтересів Клієнта в будь-яких органах державної влади, на підприємствах, в установах, організаціях всіх форм власності та підпорядкування, а також у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного, кримінального та конституційного судочинства, провадження у справах про адміністративні правопорушення, органах державної виконавчої служби, органах Національної поліції України, прокуратури, органах Державної фіскальної служби України та усіх інших правоохоронних органах, органах Державної реєстраційної служби України, Міністерства юстиції України ющо з будь-яких питань.
Згідно п. 3.2. Договору клієнт несе обов'язки: сплатити гонорар Бюро в розмірі та в строк згідно цього Договору.
Згідно розділу 4 Договору розмір гонорару, який Клієнт сплачує Бюро за надану в межах цього Договору про правову допомогу встановлюється за результатом обсягу виконаних робіт, який додається до акту приймання-передачі виконаних робіт, але не менше авансового платежу гонорару адвоката. Авансовий платіж складає 5000 грн.
Додатковою угодою від 17.06.2024 до договору № 38 від 01.06.2023 сторони визначили пункт 4.2. Договору викласти в наступній редакції:
« 4.2 У разі досягення позитивного результату у досудовому регулюванні для Клієнта, тобто вирішення питання на користь клієнта, розмір гонорару складає 25% від суми, отриманої або зекономленої Клієнтом.
Доповнити договір п. 4.3 в наступній редакції:
« 4.3. У разі, якщо питання із досудового буде розглядатися в суді, то судові витрати сплачуються окремо.
4.3.1. Авансовий гонорар складає 20000 грн.
4.3.2. У разі досягнення позитивного результату у суді для Клієнта, тобто за рішення суду на користь клієнта, розмір гонорару складає 10% від суми невизначених та неоплачених прав позивача у вигляді несплаченого статутного капіталу Позивача та складає 50000 грн. додатково.
Сума гонорару авансового та «успіху» нараховується додатково до суми позовних вимог і сплачується за рахунок Позивача.
Гонорар підлягає сплаті після набрання законної сили рішення суду.
4.3.4. Якщо рішення суду набирає законної сили після розгляду справи в суді апеляційної інстанції, то витрати на правову допомогу в суді апеляційної інстанції сплачуються окремо.
4.3.5.У разі недосягнення позитивного результату у суді, гонорар не сплачується.».
10.10.2024 між сторонами підписано Акт прийому-передачі виконаних робіт, відповідно до якого сторони склали цей Акт про те, що Бюро, на виконання умов договору про надання правової допомоги № 38 від 01.06.2023 та додаткової угоди від 17.06.2024 надало правничу допомогу в суді першої інстанції по справі № 920/605/24 за господарським позовом ОСОБА_1 до ПП “ДЖЕМ-М» про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії наступного характеру: представництво інтересів у Господарському суді Сумської області, зокрема: вивчення матеріалів позовної заяви; ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження № 55851283; отримання копії документів та постанов виконавчого провадження № 55851283; підготовка та подання відзиву на позовну заяву до суду; складання та подання процесуальних документів та заяв по суті справи; участь у судових засіданнях, а Клієнт прийняв зазначені роботи на суму у розмірі 70000 грн. в розрахунку 20000 грн. - авансовий гонорар та 50000 грн. - гонорар за досягнення позитивного результату у суді для Клієнта. Сторони не мають жодних претензій одна до іншої.
Згідно ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Позивач не подав суду письмової позиції на заяву відповідача про відшкодування витрат на правничу допомогу.
Згідно ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Відповідно ст. 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
За приписами ч. 3 ст. 27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.
Згідно ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Статтею 632 Цивільного кодексу України унормовано поняття ціни договору. Так, за приписами вказаної статті ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом, а якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.
Згідно ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Ціна в договорі про надання правової допомоги є істотною умовою, встановлюється за домовленістю сторін шляхом зазначення розміру та порядку обчислення адвокатського гонорару. Ціна договору, тобто розмір адвокатського гонорару, може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата, кожний з яких відрізняється порядком обчислення.
Отже, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, слід виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".
Відповідно до ч. 1 ст. 15 Господарського процесуального кодексу України, пропорційність у господарському суді, суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Стягнення витрат на професійну правничу допомогу є не лише компенсацією стороні, на користь якої ухвалене рішення, понесених нею витрат, але й у певному сенсі має спонукати іншу сторону, утримуватися від подання безпідставних заяв, скарг та своєчасно вчиняти дії, необхідні для поновлення порушених прав та інтересів фізичних та юридичних осіб (постанови від 05.09.2019 у справі № 826/841/17, від 24.10.2019 у справі № 820/4280/17, від 25.10.2019 у справі № 826/13270/16).
В рішенні Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) (щодо справедливої сатисфакції) від 01.10.2000 у справі "Іатрідіс проти Греції" суд послався на те, що угоди про виплату адвокату частки від виграшу об'єднують лише заявника і його адвоката. Проте така угода не є обов'язковою для ЄСПЛ, який має не лише оцінити розмір судових витрат з точки зору їх дійсності, але й дати оцінку умові розумності їх розміру. Внаслідок цього, ЄСПЛ зробив висновок про те, що він буде ґрунтуватися на інших доказах, зокрема на кількості годин, витрачених на роботу, кількість адвокатів, які знадобилися для ведення справи, а також на розмірах їх гонорарів.
При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
За приписами ч. 6 ст. 126 ГПК України обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
При цьому, втручання суду в договірні відносини між адвокатом та його клієнтом в частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини четвертої статті 126 ГПК можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 ЦК, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому в статті 43 Конституції (Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19 Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного господарського суду).
Виходячи з наданих відповідачем доказів на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу під час розгляду цієї справи, суд виходить із загальних критеріїв оцінки послуг з надання правової (правничої) допомоги з урахуванням обсягу та змісту підготованих адвокатом документів.
Судом враховано кількість, обсяг та зміст підготованих адвокатом документів, а саме: відзив на позовну заяву, заяви про участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції, заяви про ухвалення додаткового рішення (вх. 4510 від 14.10.2024, № 6073 від 24.11.2025), клопотання про перенесення розгляду справи.
Представник відповідача брав участь у судових засіданнях у справі: 09.10.2024, 15.10.2025 та 05.11.2025.
Згідно правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного в постанові від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
З урахуванням предмету позову та фактичних обставин справи, враховуючи надані представником відповідача докази, суд дійшов висновку, що предмет доказування у цій справі № 920/605/24 охоплює незначну кількість доказів, фактів та обставин, а також не потребує додаткового детального вивчення судової практики. Зважаючи на час, необхідний для дослідження наявної в матеріалах справи кількості доказів, нескладний характер спору, суд приходить до висновку про те, що розмір заявлених до стягнення з позивача витрат на професійну правничу допомогу відповідачем завищено.
Щодо вимог відповідача про стягнення з позивача гонорару успіху в розмірі 50000,00 грн. суд зазначає наступне.
Згідно додаткової угоди від 17.06.2024 до договору № 38 від 01.06.2023 сторони визначили, що у разі досягнення позитивного результату у досудовому регулюванні для Клієнта, тобто вирішення питання на користь клієнта, розмір гонорару складає 25% від суми, отриманої або зекономленої Клієнтом. У разі досягення позитивного результату у суді для Клієнта, тобто за рішення суду на користь клієнта, розмір гонорару складає 10% від суми невизначених та неоплачених прав позивача у вигляді несплаченого статутного капіталу Позивача та складає 50000 грн. додатково. Гонорар підлягає сплаті після набрання законної сили рішення суду.
Згідно Акта прийому-передачі виконаних робіт від 10.10.2024 гонорар успіху складає 50000,00 грн. за досягнення позитивного результату у суді для Клієнта.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, виснувала про можливість існування “гонорару успіху» як форми оплати винагороди адвокату; визнала законність визначення між адвокатом та клієнтом у договорі про надання правової допомоги такого виду винагороди як “гонорар успіху», що відповідає принципу свободи договору та численній практиці Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ). При цьому зазначила, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
У рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19.10.2000 у справі “Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece, заява №31107/96) ЄСПЛ вирішував питання обов'язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з “гонораром успіху». ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов'язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов'язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов'язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55).
З урахуванням наведеного, Велика Палата Верховного Суду зауважила, що не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату “гонорару успіху», у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (Постанова Верховного Суду від 17.01.2024 у справі № 906/462/22).
Суд, зважаючи на положення статті 126 ГПК України, дослідивши докази, надані заявником на підтвердження понесених судових витрат, практику ЄСПЛ та Верховного Суду, дійшов висновку, що “гонорар успіху» не був необхідним у зв'язку з розглядом цієї справи, тому суд дійшов висновку про відсутність підстав для покладення на позивача відшкодування “гонорару успіху», який сплачує клієнт на користь адвоката в межах їх домовленості за умовами договору.
При цьому, стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються, і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу (правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 24.01.2022 у справі №911/2737/17).
Дослідивши подані заявником докази понесених витрат на професійну правничу допомогу, перевіривши відповідність цієї суми критеріям реальності, розумності розміру витрат, враховуючи принципи співмірності розміру витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), витрачений час та обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, відповідно до ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку, що заявлений відповідачем до відшкодування розмір судових витрат на правничу допомогу у цій справі не в повній мірі відповідає критеріям розумності, співмірності та пропорційності, тому використовуючи свої дискреційні повноваження, з урахуванням усіх встановлених вище обставин, суд дійшов висновку, що справедливим та співрозмірним є стягнення з позивача на користь відповідача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10000,00 грн.
Керуючись ст. 2, 123, 126, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Приватного підприємства “ДЖЕМ-М» (40030, м. Суми, вул. Робітнича, 67, кв. 83, код ЄДРПОУ 31931061) 10000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
2. Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.
3. Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
4. Згідно з ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне додаткове рішення складене та підписане суддею 05.12.2025.
Суддя Є.А. Жерьобкіна