вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21
E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/
Код ЄДРПОУ 03500004
04.12.2025 Справа № 917/1424/25
за позовною заявою АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ПОЛТАВАОБЛЕНЕРГО» (36022, м. Полтава, вул. Старий Поділ, 5 ЄДРПОУ: 00131819) в особі Полтавської об'єднаної філії AT «ПОЛТАВАОБЛЕНЕРГО» (36007, м. Полтава, вул. Решетилівська, 47 а, Код ЄДРПОУ 44283006)
до КОМУНАЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ «ПОЛТАВАВОДОКАНАЛ» (36000, м. Полтава, вул. Пилипа Орлика, 40, ЄДРПОУ 03361661)
про стягнення 3 939 437,72 грн.
Суддя Киричук О.А.
Секретар судового засідання Тертична О.О.
Представники сторін: згідно протоколу
АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «ПОЛТАВАОБЛЕНЕРГО» в особі Полтавської об'єднаної філії AT «ПОЛТАВАОБЛЕНЕРГО» звернулося до Господарського суду Полтавської області з позовом до КОМУНАЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ «ПОЛТАВАВОДОКАНАЛ» про стягнення 3 939 437,72 грн. заборгованості за Договором про надання послуг з розподілу електричної енергії № 22300094 від 25.02.2019 р., у тому числі: 3 904 292,71 грн. - за послугу з розподілу електричної енергії, 9 716,32 грн. - 3% річних та 25 428,69 грн. - інфляційні втрати.
Ухвалою від 23.07.25 суд постановив прийняти позовну заяву до розгляду і відкрити провадження у справі, справу розглядати в порядку загального позовного провадження, призначити підготовче засідання у справі.
Від відповідача відзив на позов не надходив.
22.09.25 від відповідача надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання, у якому зокрема, відповідач повідомив про часткову сплату боргу.
17.10.25 від позивача надійшло клопотання, у якому він у зв'язку з частковою оплатою заборгованості за послугу з розподілу електричної енергії в розмірі 2 615 325,05 грн., АТ «ПОЛТАВАОБЛЕНЕРГО» просив суд закрити провадження у справі в частині стягнення заборгованості за послугу з розподілу електричної енергії у цій частині. Стосовно стягнення залишку заборгованості суми основного боргу, заборгованості 3% річних у розмірі 9 716,32 грн., та інфляційних втрат у розмірі 25 428,69 грн., позивач вказав, що підтримує позовні вимоги та просить стягнути дану заборгованість у повному обсязі.
Інші заяви чи клопотання сторони на стадії підготовчого провадження не подавали.
Ухвалою від 13.11.25 суд постановив закрити підготовче провадження у справі № 917/1424/25, призначити справу до судового розгляду по суті в засіданні суду на 04.12.2025.
02.11.25 від позивача надійшло клопотання, у якому він у зв'язку з частковою оплатою заборгованості за послугу з розподілу електричної енергії в розмірі 945 635,54 грн. просить суд закрити провадження у справі в частині стягнення заборгованості за послугу з розподілу електричної енергіїу цій частині. Стосовно стягнення залишку заборгованості суми основного боргу, заборгованості 3% річних у розмірі 9 716,32 грн. та інфляційних втрат у розмірі 25 428,69 грн., позивач вказав, що підтримує позовні вимоги та просить стягнути дану заборгованість у повному обсязі.
У судовому засіданні 04.12.2025 представник позивача пред'явлені вимоги підтримав частково, просив суд задовольнити вимоги у розмірі, визначеному у клопотанні від 02.11.25, надав усні пояснення по суті позову.
Відповідач явку представника не забезпечив.
Судом враховано, що згідно з ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Матеріали справи свідчать про те, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень та надано достатньо часу для підготовки до судового засідання тощо. Окрім того, судом було вжито всіх заходів, в межах визначених чинним законодавством повноважень, щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
У судовому засіданні 04.12.2025 судом було з'ясовано обставини справи та досліджено докази.
У судовому засіданні 04.12.2025 суд оголосив про перехід до стадії ухвалення судового рішення.
У судовому засіданні 04.12.2025 було проголошено вступну та резолютивну частини рішення та повідомлено, що повне рішення суду буде складено у термін, передбачений ч. 6 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.
З 01.01.2019 року між АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «ПОЛТАВАОБЛЕНЕРГО» та КОМУНАЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ «ПОЛТАВАВОДОКАНАЛ» діє Договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії № 22300094.
У відповідності до абзаців 1, 2 п. 2.1.4. «Правил роздрібного ринку електричної енергії» договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, є публічним договором приєднання та укладається з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України за формою договору, що є додатком 3 до цих Правил та розміщений на головній сторінці веб-сайту АТ «ПОЛТАВАОБЛЕНЕРГО» за адресою: wwwZpoe.pl.ua.
Відповідно до умов вказаного договору Оператор системи (АТ «Полтаваобленерго») надає Споживачу (КП ПОР «Полтававодоканал») послуги з розподілу електричної енергії параметри якості якої відповідають показникам, визначеним Кодексом системи передачі, затвердженим постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року № 309, та Кодексом систем розподілу, затвердженим постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року № 310, за об'єктом, технічні параметри якого фіксуються в Паспорті точки розподілу електричної енергії за об'єктом Споживача, який є додатком 2 до цього Договору, та в особовому рахунку Споживача, облікових базах даних Оператора системи (п.2.1).
Відповідно до п. 2.3 договору Споживач оплачує за розподіл електричної енергії згідно з умовами глави 5 цього Договору та інші послуги Оператора системи згідно з Додатком 4 «Порядок розрахунків».
Згідно з п. 7 вказаного Додатку розрахунки за послуги з розподілу електричної енергії проводяться Споживачем виключно грошовими коштами на поточний рахунок Оператора системи.
Пунктом 8 Додатку визначено, що Споживач, який згідно п. 5.4 Договору оплачує послугу з розподілу безпосередньо Оператору системи, здійснює на поточний рахунок Оператора системи повну оплату вартості послуги з розподілу електричної енергії, заявленого на наступний розрахунковий період за формою попередньої оплати.
Попередня оплата за послуги з розподілу електричної енергії здійснюється Споживачем до 25 числа включно місяця, що передує розрахунковому, на підставі отриманого у Оператора системи рахунка, в якому зазначається кінцева дата його оплати.
Пунктом 14 Додатку № 4 до Договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії № 22300094 від 25.02.2019 року передбачено, що за внесення платежів, передбачених цим Договором, з порушенням термінів, Споживач сплачує Оператору системи пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати та три проценти річних від простроченої суми. Споживач зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.
Відповідно до Правил п. 5.1.1. Оператор системи має право отримувати своєчасно плату за надання послуги з розподілу або передачі електричної енергії та плату за перетікання реактивної електричної енергії відповідно до умов договорів та законодавства України.
Згідно Розділу «Розрахунки за послуги з розподілу електричної енергії» п. 11.8.1. Кодексу систем розподілу затвердженого Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 року № 310 оператор систем розподілу має право своєчасно та в повному обсязі отримувати плату за надані послуги з розподілу електричної енергії.
Відповідно до Додатку № 12 до Договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії сторони домовились, про те, що при виконанні умов Договору можуть обмінюватись документами у паперовому та/або електронному вигляді відповідно до чинного законодавства. Електронний документообмін здійснюється за допомогою інтернет-сервісів електронного документообігу «Paperless», програмного забезпечення «M.E.Doc» чи інших ІТ-засобів.
Позивач при зверненні з позовом вказав, що станом на 01.07.2025 року у КОМУНАЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ «ПОЛТАВАВОДОКАНАЛ» виникла заборгованість перед АТ «Полтаваобленерго» за надані послуги з розподілу електричної енергії у сумі 3 904 292,71 грн.
Так, позивач зазначив, що:
- заборгованість виникла внаслідок несплати рахунку за надані послуги.
- рахунок № ТR22300094 від 30.06.2025 р. за послугу з розподілу електричної енергії направлявся споживачеві через програмний комплекс «M-E.Doc», на електронну адресу, отримані споживачем під підпис, що підтверджується виписками з програмного комплексу «M-E.Doc», виписками з програмного комплексу АТ «ПОЛТАВАОБЛЕНЕРГО» (журнал рахунків, відправлених електронною поштою).
- обсяги спожитої електричної енергії підтверджуються наданими КП ПОР «ПОЛТАВАВОДОКАНАЛ» показниками електролічильників.
- рахунок № ТR22300094 від 30.06.2025 р. за послугу з розподілу електричної енергії не був сплачений КОМУНАЛЬНИМ ПІДПРИЄМСТВОМ ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ «ПОЛТАВАВОДОКАНАЛ» в повному обсязі, а відтак виникла заборгованість в розмірі 3 904 292,71 грн.
Після звернення позивача до суд з позовом позивач повідомив про сплату відповідачем частини суми основного боргу, зокрема:
- платіжною інструкцією № 37596 від 25.07.2025 р. на суму 2 615 325,05 грн. відповідач частково сплатив заборгованість за послуги з розподілу електричної енергії.
- 28.11.2025 р. відповідач погасив частину заборгованості, а саме платіжною інструкцією № 40715 від 28.11.2025 р. на суму 945 635,54 грн.
У підтвердження цього позивач надав вказані платіжні інструкції.
При цьому, внаслідок прострочення відповідачем своєчасної оплати рахунку за послугу з розподілу електричної енергії згідно договору № 22300094 від 25.02.2019 р. позивач нарахував відповідачу 3% річних за період з 01.06.2025 року по 30.06.2025 року в розмірі 9 716,32 грн. та інфляційні втрати за червень 2025 року у розмірі 25 428,69 грн., які і просить стягнути в межах даної справи (в редакції заяви про зменшення позовних вимог).
Оцінка аргументів учасників справи з посиланням на норми права, якими керувався суд:
Відповідно ст. 655 Цивільного Кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Згідно зі ст.ст. 525, 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Згідно з частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Як вбачається з матеріалів справи, позивач належним чином та в повному обсязі виконував зобов'язання за договором про надання послуг з розподілу електричної енергії згідно договору № 22300094 від 25.02.2019 р.
Для оплати відповідачем наданих послуг позивач сформував рахунок № ТR22300094 від 30.06.2025 за послугу з розподілу електричної енергії.
Оскільки сторони у договорі обумовили строк оплати відповідачем за договором, то згідно ч.І ст. 530 Цивільного кодексу України зобов'язання підлягає виконанню у цей строк (термін).
Твердження позивача, що станом на дату подачі позову, обов'язки щодо своєчасної оплати Відповідачем вартості наданих послуг не виконані, підтверджені матеріалами справи та відповідачем не спростовані.
При цьому, як зазначив позивач у поданих клопотаннях, після звернення позивача з позовом до суду відповідач часткового сплатив суму основного боргу, зокрема, платіжною інструкцією № 37596 від 25.07.2025 р. на суму 2 615 325,05 грн. та платіжною інструкцією № 40715 від 28.11.2025 р. на суму 945 635,54 грн. Факт сплати суми основного боргу у вказаних розмірах підтверджується наданими у матеріали справи платіжними дорученнями.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Враховуючи наявність доказів сплати відповідачем суми основного боргу у розмірі 3 560 960,59 грн після звернення позивачем до суду, провадження у справі у цій частині вимог підлягає закриттю в зв'язку із відсутністю предмету спору на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України. В частині вимог про стягнення основного боргу у сумі 343 332,12 грн позов є обгрутованим та таким, що підлягає задоволенню.
Крім суми основного боргу позивач також просив суд стягнути з відповідача 3% річних за період з 01.06.2025 року по 30.06.2025 року в розмірі 9 716,32 грн. та інфляційні втрати за червень 2025 року у розмірі 25 428,69 грн.
Відповідно до ст. 610, ст. 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно з ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.
Пунктом 14 Додатку № 4 до Договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії № 22300094 від 25.02.2019 року передбачено, що за внесення платежів, передбачених цим Договором, з порушенням термінів, Споживач сплачує Оператору системи пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати та три проценти річних від простроченої суми. Споживач зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.
Як унормовано приписами статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Отже, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
При цьому слід зауважити, що у випадках порушення грошового зобов'язання суд не має правових підстав приймати доводи боржника з посиланням на неможливість виконання грошового зобов'язання через відсутність необхідних коштів (стаття 607 Цивільного кодексу України) або на відсутність вини (статті 614, 617 Цивільного кодексу України чи стаття 218 Господарського кодексу України).
За своїми ознаками, індекс інфляції є збільшенням суми основного боргу у зв'язку з девальвацією грошової одиниці України, а 3% річних є платою за користування чужими коштами в цей період прострочення виконання відповідачем його договірного зобов'язання, і за своєю правовою природою вони є самостійними від неустойки способами захисту, цивільних прав і забезпечення виконання цивільних зобов'язань, а не штрафною санкцією.
Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові. (аналогічна правова позиція викладена у постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань").
Як зазначено вище, внаслідок прострочення відповідачем своєчасної оплати рахунків за послугу з розподілу електричної енергії згідно договору № 22300094 від 25.02.2019 р. позивач нарахував відповідачу 3% річних за період з 01.06.2025 року по 30.06.2025 року в розмірі 9 716,32 грн. та інфляційні втрати за червень 2025 року у розмірі 25 428,69 грн.
Відповідач на неправильність здійсненого позивачем розрахунку при розгляді справи не вказував, контррозрахунку заявлених до стягнення нарахувань не надав.
Суд перевірив наданий позивачем розрахунок 3% річних від простроченої суми, а також розрахунок інфляційних втрат, і встановив, що обчислення виконано арифметично правильно, згідно з приписами законодавства, а тому заявлені вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. За змістом ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України). Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Підсумовуючи викладене, враховуючи фактичні обставини справи та наведені норми законодавства, суд дійшов висновку про задоволення позову частково у частині вимог про стягнення основного боргу в розмірі 343 332,12 грн. 3% річних в розмірі 9 716,32 грн. та інфляційних втрат у розмірі 25 428,69 грн. (всього 378 477,13 грн.), в частині позовних вимог про стягнення основного боргу у розмірі 3 560 960,59 грн. закрити провадження у справі.
Щодо розподілу судових витрат.
За звернення до суду з позовом майнового характеру підлягає сплаті судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціна позову, але не менше одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який визначається станом на перше січня календарного року, в якому поданий позов.
Відповідно до Закону України "Про державний бюджет на 2025 рік" установлений розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб 3028,00 грн.
При зверненні з позовом позивач ставив вимогу про стягнення 3 939 437,72 грн.
За подачу цього позову позивач сплатив 59091,57 грн судового збору за платіжною інструкцією №1190925 від 16.07.2025 р. Надходження судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України підтверджено випискою від 17.07.2025 р.
Разом з тим, суд дійшов висновку задовольнити позов частково у частині вимог про стягнення 378 477,13 грн., в частині позовних вимог про стягнення основного боргу у розмірі 3 560 960,59 грн. закрити провадження у справі.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при укладенні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З огляду на розмір задоволених позовних вимог, частина витрат по сплаті судового збору, що покладається на відповідача, становить 5 677,16 грн.
Щодо судового збору в частині вимог яких суд закрив провадження у справі, суд зазначає, що відповідно до пункту 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Позивач просив вирішити питання про повернення судового збору.
Тобто, судовий збір у розмірі 53414,41 грн. підлягає поверненню позивачу з Державного бюджету.
Керуючись статтями 86, 129, 231, 232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути КОМУНАЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ «ПОЛТАВАВОДОКАНАЛ» (36000, м. Полтава, вул. Пилипа Орлика, 40, ЄДРПОУ 03361661) на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ПОЛТАВАОБЛЕНЕРГО» (36022, м. Полтава, вул. Старий Поділ, 5 ЄДРПОУ: 00131819) в особі Полтавської об'єднаної філії AT «ПОЛТАВАОБЛЕНЕРГО» (36007, м. Полтава, вул. Решетилівська, 47 а, Код ЄДРПОУ 44283006) 343322,12 грн. боргу, 9716,32 грн. 3 % річних, 25428,69 грн. інфляційних нарахувань, 5677,16 грн. витрат по сплаті судового збору.
3.У іншій частині позову провадження у справі закрити.
4. Повернути з Державного бюджету України на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ПОЛТАВАОБЛЕНЕРГО» (36022, м. Полтава, вул. Старий Поділ, 5 ЄДРПОУ: 00131819) в особі Полтавської об'єднаної філії AT «ПОЛТАВАОБЛЕНЕРГО» (36007, м. Полтава, вул. Решетилівська, 47 а, Код ЄДРПОУ 44283006) судовий збір у розмірі 53414,41 грн., сплачений відповідно до платіжної інструкції №1190925 від 16.07.2025р.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повне рішення складено 04.12.25 р.
Суддя Киричук О.А.