65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"05" грудня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/3000/25
Господарський суд Одеської області у складі судді Невінгловської Ю.М. розглянувши без повідомлення учасників справи матеріали заяви ТОВ «КОЛОС» (вх.№2-1834/25 від 25.11.2025) про ухвалення додаткового рішення по справі №916/3000/25,
за позовом: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 );
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "КОЛОС" (67640, Одеська обл., Біляївський р-н, с. Градениці, вул.Центральна, будинок 87; код ЄДРПОУ 24775415);
про визнання недійсним рішення, -
Суть спору: 31.07.2025 до Господарського суду Одеської області надійшла позовна заява (вх.№3079/25) ОСОБА_1 до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "КОЛОС", в які позивач просить суд визнати недійсним рішення загальних зборів ТОВ «Колос», що було оформлене протоколом позачергових зборів учасників ТОВ «Колос» б/н від 18.04.2025.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що оскаржуване ним рішення загальних зборів ТОВ «Колос» порушує його права, як учасника товариства, оскільки ухвалення цих рішень та зменшення у зв'язку з цим виробництва сільськогосподарської продукції зменшує прибуток підприємства та, відповідно, дивіденди позивача.
Ухвалою суду від 05.08.2025 було відкрито провадження у справі №916/3000/25 за правилами загального позовного провадження із призначенням підготовчого засідання.
21.08.2025 до суду від відповідача надійшов відзив (вх.№26108/25).
03.09.2025 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив (вх.№27304/25).
04.09.2025 до суду від позивача надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання (вх.№27391/25), з причин знаходження на лікарняному.
У судовому засіданні 04.09.2025, без участі представників сторін, судом було підписано ухвалу про задоволення клопотання сторін та відкладено розгляд справи на 22.09.2025, із урахуванням ухвали про виправлення описки від 09.09.2025.
11.09.2025 до суду від позивача надійшло клопотання про витребування доказів (вх.№28200/25).
19.09.2025 до суду від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив (вх.№29242/25).
У судовому засіданні 22.09.2025, за участі представників сторін, суд ухвалою, постановленою без оформлення окремого документа, відмовив позивачу у задоволенні клопотання про витребування доказів та, за результатом задоволення клопотання позивача, відклав розгляд справи на 13.10.2025 об 11:30.
У судове засідання 13.10.2025 представник позивача не з'явився та не повідомив причини нез'явлення, але суд без оформлення окремого процесуального документу відклав підготовче засідання на 03.11.2025 о 16:30, про що позивача було повідомлено в порядку ст. 120 ГПК України, шляхом направлення копії ухвали до електронного кабінету позивача.
03.11.2025 до суду від позивача надійшло клопотання про витребування доказів та про розгляд справи без участі позивача (вх.№34579/25).
У судове засідання 03.11.2025 позивач не з'явився та суд, без оформлення окремого документа, постановив ухвалу про відмову у задоволені клопотання про витребування доказів, а також закрив підготовче провадження та призначив справу до розгляду по суті на 20.11.2025.
Про вказані дії позивача було повідомлено шляхом направлення копії ухвали суду від 03.11.2025 до електронного кабінету позивача, що підтверджується Довідкою про доставку електронного документу Вих.№916/3000/25/67133/25 від 20.11.2025.
У судове засідання 20.11.2025 представник позивача не з'явився та судом було проголошено скорочену (вступну та резолютивну частини) ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду та відкладено складення повної ухвали на строк до 25.11.2025
Ухвалою суду від 20.11.2025 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст.226 ГПК України, у зв'язку з неявкою позивача у судове засідання.
25.11.2025 до суду від ТОВ «КОЛОС» надійшла заява про ухвалення додаткового рішення по справі №916/3000/25 (вх.№2-1834/25).
Дослідивши матеріали заяви ТОВ «КОЛОС» (вх.№2-1834/25 від 25.11.2025) про ухвалення додаткового рішення по справі №916/3000/25, суд дійшов висновку про її часткове задоволення, враховуючи таке:
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 244 ГПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, серед іншого, судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.
Статтею 123 ГПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.
За ч. ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Так суд зазначає, що у відзиві на позовну заяву відповідач зазначив, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які відповідач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи - витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 40 000 грн, детальний опис виконаних робіт і наданих послуг буде надано до суду протягом 5 днів з дня винесення рішення по справі.
Касаційний господарський суд Верховного Суду в постанові від 26.11.2024 у справі №916/2168/22, зазначив, що право сторони, яка має намір отримати за результатами розгляду спору по суті відшкодування витрат на професійну правничу допомогу за рахунок іншої сторони, виходячи з положень статей 124, 129 ГПК України кореспондується з її обов'язками: по-перше, зазначити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла або очікує понести у зв'язку із розглядом справи у першій заяві по суті спору; по-друге, заявити про це до закінчення судових дебатів у справі; по-третє, подати до суду докази на підтвердження розміру таких витрат протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду.
Також у даній постанові Касаційний господарський суд Верховного Суду зазначив, що процесуальний закон не визначає конкретних вимог щодо змісту та форми такої заяви, зокрема не вказує на те, що вона повинна бути зроблена лише у письмовій формі, а також що така заява має бути зроблена на певній процесуальній стадії. Закон лише встановлює граничний строк звернення із заявою - до закінчення судових дебатів. Така ж правова позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду Верховного Суду від 27 січня 2022 року у справі №921/221/21 та від 31 травня 2022 року у справі №917/304/21.
Відповідно до частин 5,6 статті 130 ГПК України, у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов'язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.
У випадках, встановлених частинами третьою - п'ятою цієї статті, суд може вирішити питання про розподіл судових витрат протягом п'ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду, рішення про задоволення позову у зв'язку з його визнанням, за умови дотримання відповідною стороною вимог частини восьмої статті 129 цього Кодексу.
Таким чином, при поданні заяви про стягнення витрат на правничу допомогу ТОВ «КОЛОС» дотримано ч. 8 ст.129 ГПК України, оскільки подано докази понесення судових витрат в межах встановленого п'ятиденного строку після постановлення ухвали від 20.11.2025 у справі №916/3000/25.
КГС ВС у постанові від 23 травня 2023 року у справі №910/12184/20, зауважив, що суд апеляційної інстанції надав оцінку діям позивача, які призвели до залишення позову без розгляду, з покликанням на актуальні правові висновки Верховного Суду щодо цього питання, і зазначив, що неявка в судове засідання повноважного представника позивача, належним чином повідомленого про час і місце розгляду справи, у разі неподання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності та неповідомлення причин такої неявки можуть кваліфікуватися як необґрунтовані в розумінні ч. 5 ст. 130 ГПК України, незалежно від того, чи визнавалась обов'язковою явка учасників судового процесу в судове засідання. У зв'язку з цим наявні підстави для вирішення питання про покладення відповідних судових витрат на позивача.
За змістом ч. ч. 3 - 6 ст. 126 ГПК України, для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
За приписами ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Згідно ч. 1 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Як встановлено судом, представництво інтересів ТОВ «КОЛОС» у даній справі здійснено адвокатом Коломійчуком Андрієм Сергійовичем, відповідно до наявної в матеріалах справи довіреності у порядку передоручення сформованої Тищук Вадимом Миколайовичем, як директором ТОВ «КОЛОС», в системі «Електронний суд».
Відповідно до наявного в матеріалах заяви Договору про надання правової допомоги від 21.05.2020 (далі - Договір), ТОВ «КОЛОС», як Клієнт, доручає а Коломійчук Андрій Сергійович, як Адвокат, приймає на себе зобов'язання з надання правової допомоги щодо складання документів процесуального характеру та представництва.
Пунктом 2.1 Договору визначено обов'язки Адвоката, які є наступними:
- дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики;
- на вимогу Клієнта надати звіт про виконання Договору. 2.1.3. Невідкладно повідомляти Клієнта про виникнення конфлікту інтересів;
- надавати послуги належної якості та у погодженому сторонами обсязі;
- суворо зберігати адвокатську таємницю, предметом якої є питання, пов'язані з наданням юридичної допомоги, згідно умов цього Договору, а також документація (договори, бухгалтерська і податкова звітність, інші документи). Зазначена документація передається Адвокату за актом здачі-приймання, який підписується Сторонами;
- реалізовувати права та обов'язки за Договором, керуючись виключно інтересами Клієнта та діяти з таким розрахунком, щоб максимально знизити можливість заподіяння матеріальної чи нематеріальної шкоди та будь-яких інших збитків Клієнту та вірогідність притягнення Клієнта, працівників та посадових осіб Клієнта у майбутньому до будь-яких видів відповідальності.
Пунктом 2.2. Договору визначено, що Адвокат має, зокрема, право:
- звертатися з адвокатськими запитами, у тому числі щодо отримання копій документів, до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, підприємств, установ, організацій, громадських об'єднань, а також до фізичних осіб;
- представляти і захищати права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб у суді, органах державної влади та органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, громадських об'єднаннях, перед громадянами, посадовими і службовими особами, до повноважень яких належить вирішення відповідних питань в Україні та за її межами;
- складати заяви, скарги, клопотання, інші правові документи та подавати їх у встановленому законом порядку;
- отримувати від Клієнта оплату у строки та на умовах, визначених Договором та актами приймання-передачі.
Відповідно до п. 2.3. Договору, Клієнт приймає на себе зобов'язання, зокрема:
- вчасно забезпечувати Адвоката всім необхідним для виконання його доручень, передбачених цим Договором, в тому числі документами в необхідній кількості екземплярів, внутрішніми нормативними актами, які регулюють діяльність Клієнта, у випадку необхідності робочим місцем;
- негайно повідомляти Адвоката про інформацію, яка стала відомою Клієнту впродовж виконання цього Договору і яка стосується послуг та може будь-яким чином вплинути на результат роботи;
- не вчиняти дій, що наносять шкоди діловій репутації Адвоката та/або його працівників;
- відшкодувати Адвокату фактичні витрати, які Адвокат поніс, і які були необхідні для належного виконання Договору, та які підтверджуються витратними документами (проїзні квитки, квитанції, чеки, тощо);
- не вимагати виконання дій, що виходять за межі професійних прав і обов'язків Адвоката;
- виплатити гонорар на підставі розрахункових документів протягом 10 робочих днів з дня отримання такого документу.
За пунктом 3.1. Договору, він набирає чинності з 21.05.2020 та діє до моменту його виконання.
Згідно з пунктом 8.5. Договору, додаткові угоди та додатки до цього Договору є його невід'ємними частинами і мають юридичну силу у разі, якщо вони викладені у письмовій формі, підписані та скріплені печатками Сторін.
Як вбачається із Додаткової угоди від 06.08.2025 до Договору, ТОВ «КОЛОС», як Клієнт, доручило а адвокат Коломійчук А.С. прийняв на себе зобов'язання з представництва інтересів Клієнта в суді першої інстанції (Господарський суд Одеської області) у справі №916/3000/25.
Відповідно до п. 3 Додаткової угоди, Клієнт та Адвокат узгодили, що гонорар (вартість наданих послуг) за представництво інтересів Клієнта з цього питання в суді першої інстанції складає 40 000,00 грн, які підлягають виплаті Адвокату протягом 30 днів з дати винесення Господарським судом Одеської області рішення/ухвали про закриття провадження у справі/залишення позовної заяви без розгляду у справі №916/3000/25.
Також адвокатом Коломійчуком А.С. було надано до суду детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги ТОВ «КОЛОС» по справі №916/3000/25, які є наступними:
- попередній аналіз документів і матеріалів по справі (06.08.2025-07.08.2025);
- визначення правової позиції з урахуванням норм законодавства України, рішень Верховного Суду і рішень ЕСПЛ з використанням платформи Ліга: Закон (verdictum) (08.08.2025);
- підготовка і подача відзиву на позовну заяву (19.08.25- 20.08.25);
- підготовка і подача заперечень (па відповідь на відзив) (19.09.25);
- підготовка до участі (участь) в судовому засіданні (13.10.25);
- підготовка до участі (участь) в судовому засіданні (20.11.25).
Господарський суд зазначає, що при визначенні розміру суми, яка підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають керуватися встановленим у самому договорі розміром та/або порядком обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Суд враховує, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю, водночас, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі East/West Alliance Limited проти України, заява № 19336/04).
Верховний Суд неодноразово зазначав, що участь у судовому засіданні являє собою не формальну присутність на ньому, а підготовку адвоката до цього засідання, витрачений час на дорогу до судового засідання та у зворотному напрямку, його очікування та безпосередня участь у судовому засіданні. Такі стадії представництва інтересів у суді, як прибуття на судове засідання та очікування цього засідання є невідворотними та не залежать від волі чи бажання адвоката. При цьому одночасно вчиняти якісь інші дії на шляху до суду чи під залом судового засідання адвокат не може та витрачає на це свій робочий час. Такі стадії як прибуття до суду чи іншої установи та очікування є складовими правничої допомоги, які в комплексі з іншими видами правничої допомоги сприяють забезпеченню захисту прав та інтересів клієнта. З урахуванням наведеного час, який адвокат витрачає на дорогу для участі у судовому засіданні та у зворотному напрямку, на очікування початку судового засідання та безпосередню участь у судовому засіданні, є складовою правничої допомоги і підлягає компенсації разом з іншими витратами. Такі висновки Верховного Суду викладені у постанові від 01 грудня 2021 року у справі №641/7612/16-ц, постановах від 25 травня 2021 року у справі № 910/7586/19, від 20 липня 2021 року у справі № 922/2604/20, від 29 вересня 2022 року у справі № 910/10334/21, від 18 травня 2022 року у справі № 910/4268/21
У постанові від 03.10.2019 року у справі № 922/445/19 Об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду сформулювала висновок щодо застосування норм права при вирішенні питання про розподіл судових витрат на правову допомогу, зокрема, зазначивши, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч.ч. 5-7, 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд, керуючись ч. 5-7, 9 ст. 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Враховуючи викладене, вирішуючи питання про стягнення судових витрат за надання правової допомоги, з урахуванням критеріїв розумності і реальності таких витрат, встановлення їхньої необхідності, співмірності зі складністю справи, ціною позову та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами), зважаючи на конкретні обставини справи, а також керуючись принципами справедливості та верховенства права, суд зазначає, що відшкодуванню з боку позивача на користь відповідача підлягають витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 20 000,00 грн, суд вважає такий розмір витрат обґрунтованим, пропорційним та таким, що на переконання суду, у даній конкретній справі цілком відповідає критеріям, визначеним ч. 4 ст. 126, ч. 5 ст.129 ГПК України.
Керуючись ст. ст.123, 126, 129, 221, 232-235, 244 ГПК України, суд -
1.Заяву ТОВ «КОЛОС» (вх.№2-1834/25 від 25.11.2025) про ухвалення додаткового рішення по справі №916/3000/25 - задовольнити частково.
2.Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КОЛОС" (67640, Одеська обл., Біляївський р-н, с. Градениці, вул.Центральна, будинок 87; код ЄДРПОУ 24775415) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 20 000/двадцять тисяч/грн. 00 коп.
3.В решті задоволення заяви - відмовити.
Ухвала набирає законної сили в порядку встановленому ст.235 ГПК України та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня складання повної ухвали
Суддя Ю.М. Невінгловська