04 грудня 2025 року Справа № 915/37/20
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Семенчук Н.О., розглянувши матеріали заяви старшого державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Кулікова В.О. про видачу дубліката наказу у справі
за позовом: Заступника керівника Миколаївської місцевої прокуратури №1, вул. Нікольська, 73, м.Миколаїв, 54001
в інтересах держави в особі Українського державного фонду підтримки фермерських господарств, вул.Бориса Грінченка, 1, м.Київ, 01001 (юридична адреса: вул.Януша Корчака, будинок 9/12, м. Київ, 03190) код ЄДРПОУ 20029342
в особі Миколаївського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств, пр.Миру, 34, кім. 712, м. Миколаїв, 54034, код ЄДРПОУ ВП 13856843
до відповідача: Фермерського господарства «Статус 8», вул. Чкалова, 108, м. Миколаїв, 54055; код ЄДРПОУ 38841320
про: стягнення 50 111,81 грн.
У провадженні Господарського суду Миколаївської області перебувала справа № 915/37/20 за позовом Заступника керівника Миколаївської місцевої прокуратури №1 в інтересах держави в особі Українського державного фонду підтримки фермерських господарств в особі Миколаївського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств про стягнення з Фермерського господарства «Статус 8» за договором №3 від 30.10.2013 заборгованості у розмірі 50 111,81 грн, з якої: 35 000,00 грн - основна заборгованість, 1 785,00 грн - інфляційні втрати, 13 326,81 грн - пеня.
Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 06.07.2020 у справі № 915/37/20 позов задоволено частково; стягнуто з Фермерського господарства «Статус 8» на користь Українського державного фонду підтримки фермерських господарств: 35 000,00 грн - заборгованість за договором №3 від 30.10.2013 року про надання фінансової підтримки фермерському господарству; 1 783,72 грн - інфляційні втрати; 13 326,81 грн - пеня. Стягнуто з Фермерського господарства «Статус 8» на користь прокуратури Миколаївської області судовий збір у сумі 2101,79 грн. В решті позовних вимог відмовлено.
Рішення суду набрало законної сили 07.08.2020.
11.08.2020 на виконання вказаного рішення було видано стягувачам відповідні накази.
24.11.2025 до суду від старшого державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Кулікова В.О. надійшла заява б/н від 21.11.2025 (вх. № 16416/25 від 24.11.2025), в якій заявник просить суд видати дублікат судового Наказу № 915/37/20 виданого 11.08.2020 Господарським судом Миколаївської області про стягнення з Фермерського господарства «Статус 8» на користь прокуратури Миколаївської області судовий збір у сумі 2101,79 грн.
Згідно з п. 19.4 Розділу ХІ «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви.
Тобто, призначення даної заяви до розгляду в судовому засіданні нормами чинного процесуального закону не передбачено.
Розглянувши заяву старшого державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Кулікова В.О. про видачу дублікату наказу суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до ст. 18 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Відповідно до ч. 1 ст. 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, і за її межами.
Виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 № 18-рп/2012).
Обов'язковість судових рішень гарантується, згідно з практикою Європейського суду з прав людини, ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод: право на судовий захист було б примарним, якби правова система держави дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове судове рішення залишалося недіючим, на шкоду одній зі сторін.
Європейський суд з прав людини, рішення якого відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовуються судом як джерело права, неодноразово наголошував щодо недопустимості невиконання або затягування виконання рішення національного суду в порушення прав іншої сторони.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.2004 по справі «Шмалько проти України» (заява №60750/00) зазначено, що для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід'ємна частина «судового розгляду».
У рішенні Європейського суду з прав людини від 26.07.2012 у справі «Савіцький проти України» та від 05.07.2012 у справі «Глоба проти України» вказано, що право на суд, захищене пунктом 1 статті 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національні правові системи Договірних держав допускали, щоб остаточні та обов'язкові судові рішення залишалися без виконання на шкоду однієї зі сторін.
З урахуванням викладеного, відповідно до вимог Конституції України, Господарського процесуального кодексу України та практики Європейського суду з прав людини, рішення суду у справі № 915/37/20, яке набрало законної сили, є обов'язковим до виконання та має бути виконане.
Особливості видачі дубліката виконавчого документа визначені у пункті 19.4 Розділу ХІ «Перехідні положення» ГПК України.
Так, відповідно до зазначеної норми процесуального кодексу, у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви. За видачу стягувачу дубліката виконавчого документа справляється судовий збір у розмірі 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ухвала про видачу чи відмову у видачі дубліката виконавчого документа може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку.
Суд зауважує, що дублікат виконавчого документа - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документа. Від оригіналу зазначений документ відрізняється лише спеціальною позначкою «Дублікат».
Аналіз змісту підпункту 19.4 пункту 19 розділу XI «Перехідні положення» ГПК України свідчить, що основними критеріями для задоволення заяви про видачу дубліката виконавчого документа є: втрата виконавчого документа (загублення, викрадення, знищення, істотне пошкодження, що унеможливлює його виконання, тощо) та звернення до суду із заявою до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної постанові від 21.08.2019 у справі № 2-836/11, якщо строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред'явлення його до виконання строку. Натомість, коли строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви.
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців; строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття; строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі: 1) пред'явлення виконавчого документа до виконання; 2) надання судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, відстрочки або розстрочки виконання рішення; у разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред'явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв'язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони; стягувач, який пропустив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Відповідно до приписів ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» наказ Господарського суду Миколаївської області від 11.08.2020 у справі № 915/37/20 про стягнення з Фермерського господарства «Статус 8» на користь прокуратури Миколаївської області судового збору у сумі 2101,79 грн міг бути пред'явлений до примусового виконання протягом трьох місяців.
При цьому, з матеріалів справи вбачається, що стягувач реалізував своє право щодо звернення рішення суду до примусового виконання. Так, постановою старшого державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Герасимчук О.О. 03.09.2020 було відкрито виконавче провадження № 62930965 з примусового виконання наказу Господарського суду Миколаївської області від 11.08.2020 у справі № 915/37/20 про стягнення з Фермерського господарства «Статус 8» на користь прокуратури Миколаївської області судового збору у сумі 2101,79 грн.
У подальшому, 26.05.2021 старшим державним виконавцем Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Герасимчук О.О. було прийнято постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження».
Постановою в.о. начальника Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Гордашко О.В. від 02.06.2021 було скасовано документ «Постанова про повернення виконавчого документа стягувачу» від 26.05.2021 ВП№ 62930965. Постановлено державному виконавцю вжити заходів щодо усунення порушень законодавства з урахуванням вимог Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-УІІІ.
03.06.2021 старшим державним виконавцем Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Герасимчук О.О. було прийнято постанову про відновлення виконавчого провадження № 62930965 з примусового виконання наказу Господарського суду Миколаївської області від 11.08.2020 у справі № 915/37/20 про стягнення з Фермерського господарства «Статус 8» на користь прокуратури Миколаївської області судового збору у сумі 2101,79 грн.
За даними Автоматизованої системи виконавчого провадження судом встановлено, що станом на момент розгляду заяви старшого державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Кулікова В.О. б/н від 21.11.2025 (вх. № 16416/25 від 24.11.2025) про видачу дубліката виконавчого документа, відповідний наказ від 11.08.2020 у справі № 915/37/20 про стягнення з Фермерського господарства «Статус 8» на користь прокуратури Миколаївської області судового збору у сумі 2101,79 грн має статус «Прийнятий до виконання».
При цьому, зі змісту заяви б/н від 21.11.2025 (вх. № 16416/25 від 24.11.2025) вбачається, що матеріали виконавчого провадження перебували на виконанні різних державних виконавців, що підтверджується відомостями про рух виконавчого провадження № 62930965 з Автоматизованої системи виконавчого провадження. З моменту відкриття виконавчого провадження відділ змінював місце розташування (в 2020 році відділ знаходився за адресою: м. Миколаїв, вул. Адміральська, 27/1), що могло призвести до втрати виконавчого документа. У період з 25.02.2022 по 16.01.2023 відділ працював в дистанційному режимі відповідно до наказів Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса). З 16.01.2023 відновлено роботу відділу в звичайному режимі. Головним державним виконавцем відділу Куліковим В.О. 20.06.2023 при прийнятті виконавчого провадження до виконання було встановлено, що оригінал виконавчого листа в матеріалах виконавчого провадження № 62930965 відсутній, про що складено акт державного виконавця від 20.06.2023. Згідно моніторингу Автоматизованої системи виконавчого провадження, а саме розділу «Пошук ВП/ВД», «Пошук ВП/ВД (спецрозділ)», «Пошук ВП/ВД (архів)», реєстру вхідної кореспонденції за період з 03.06.2021 по 21.11.2025, встановлено, що судовий наказ Господарського суду Миколаївської області № 915/37/20 виданий 11.08.2020 про стягнення з Фермерського господарства «Статус 8» на користь прокуратури Миколаївської області судового збору у сумі 2101,79 грн. повторно до відділу не надходив, станом на 21.11.2025 виконавче провадження перебуває на виконанні.
З зазначеного вбачається, що строк пред'явлення зазначеного виконавчого документа на примусове виконання станом на момент подання даної заяви до суду не сплив (у зв'язку з пред'явленням виконавчого документа до примусового виконання), однак виконавчий документ втрачено.
Верховним Судом у постанові від 21.01.2019 у справі № 916/215/15-г було наголошено, що ГПК України не надає права відмовити в задоволенні заяви про видачу дубліката наказу з мотивів її необґрунтованості та не зобов'язує стягувача наводити причини втрати наказу. За встановлення факту невиконання судового рішення видача дубліката наказу не порушує прав боржника та не покладає на нього додаткових зобов'язань, оскільки дублікат наказу має повністю відтворювати втрачений наказ, у тому числі містити й дату його видачі. Натомість відсутність наказу у стягувача унеможливлює виконання рішення суду та порушує його права. Водночас обов'язковою умовою видачі дубліката наказу є звернення до суду із такою заявою в межах встановленого законом строку для пред'явлення його до виконання або його поновлення за рішенням суду.
Суд зауважує, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав особи і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду. Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень складовою права на справедливий судовий захист.
Враховуючи вищевикладене та те, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист, заява старшого державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Кулікова В.О. б/н від 21.11.2025 (вх. № 16416/25 від 24.11.2025) про видачу дублікату виконавчого документу - підлягає задоволенню.
Керуючись п. 19.4 Розділу ХІ «Перехідні положення», ст. ст. 233, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Заяву старшого державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Кулікова В.О. б/н від 21.11.2025 (вх. № 16416/25 від 24.11.2025) про видачу дубліката наказу у справі № 915/37/20 - задовольнити.
2. Видати дублікат наказу Господарського суду Миколаївської області від 11.08.2020 у справі № 915/37/20, виданого на виконання рішення Господарського суду Миколаївської області від 06.07.2020 про стягнення з Фермерського господарства «Статус 8» (вул. Чкалова, 108, м. Миколаїв, 54055; код ЄДРПОУ 38841320) на користь прокуратури Миколаївської області (54030, м. Миколаїв, вул. Спаська, 28, р/р 35215058000340, ЄДРПОУ 02910048, Банк ДКСУ м. Києва, МФО 820172) судового збору у сумі 2101,79 грн.
Ухвала суду, у відповідності до ч. 2 ст.235 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Згідно ст.ст.254, 255 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Ухвали суду першої інстанції оскаржуються в апеляційному порядку окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 255 цього Кодексу.
Ухвала господарського суду, у відповідності до п. 19.4 Розділу ХІ «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені ст.ст.256-259 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Н.О.Семенчук