79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
27.11.2025 Справа № 914/1875/16
Господарський суд Львівської області розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали заяви ОСОБА_1 з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Гетьман» на суму 779106 грн. 47 коп.
у справі:№ 914/1875/16
про банкрутство:Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Гетьман» (ідентифікаційний код 22366581) на суму 119208 грн. 85 коп.
Суддя Цікало А. І.
За участю секретаря Андріюк В. М.
Представники:
Кредитора-1:ОСОБА_2 - не з'явився
Кредитора-2:Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кантієро» - Авраміч В. О. - адвокат
Кредитора-3:Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ю-Бейс» - не з'явився
Кредитора-4:ОСОБА_3 - Мирошніченко І. В. - адвокат
Кредитора-5:ОСОБА_1 - Мирошніченко І. В. - адвокат
Кредитора-6:ОСОБА_4 - Чередніченко М. М. - адвокат
Ліквідатор:Солдаткін І. В. - арбітражний керуючий
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 26.07.2016 р. порушено провадження у справі № 914/1875/16 про банкрутство ТзОВ фірми «Гетьман», в порядку, передбаченому ст. 95 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.
Постановою суду від 28.07.2016 р. ТзОВ фірму «Гетьман» визнано банкрутом і відкрито ліквідаційну процедуру, скасовано всі арешти, накладені на майно ТзОВ фірми «Гетьман», обов'язки ліквідатора покладено на голову ліквідаційної комісії Винника Олексія Вікторовича та розгляд справи призначено на 27.09.2016 р.
Повідомлення про визнання ТзОВ фірми «Гетьман» банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури офіційно оприлюднене на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет 28.07.2016 р. № 33963.
Ухвалою суду від 08.11.2016 р. затверджено реєстр вимог кредиторів ТзОВ фірми «Гетьман»; розгляд справи відкладено.
Ухвалою суду від 07.12.2023 р. задоволено скаргу ТзОВ «Фінансова компанія «Кантієро» на дії та бездіяльність ліквідатора ТзОВ фірми «Гетьман» Винника О. В.; відсторонено Винника О. В. від виконання повноважень ліквідатора ТзОВ фірми «Гетьман»; ліквідатором ТзОВ фірми «Гетьман» призначено арбітражного керуючого Солдаткіна І. В.
24.10.2025 р. до суду за вх. № 4496/25 від ОСОБА_1 надійшла заява з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Гетьман» на суму 779106 грн. 47 коп. Ухвалою суду від 29.10.2025 р. зазначену заяву прийнято до розгляду.
19.11.2025 р. до суду за вх. № 30954/25 від ліквідатора надійшло повідомлення про відхилення кредиторських вимог ОСОБА_1 до ТзОВ фірми «Гетьман».
24.11.2025 р. до суду за вх. № 31285/25 від ОСОБА_1 надійшли додаткові пояснення у справі.
26.11.2025 р. до суду за вх. № 31735/25 від ТзОВ «Фінансова компанія «Кантієро» надійшло заперечення проти кредиторських вимог ОСОБА_1 .
Заява ОСОБА_1 з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Гетьман» обґрунтовується наступним.
02.01.2018 р. між ОСОБА_1 (Кредитор) та ОСОБА_4 укладено Договір безпроцентної позики, відповідно до якого Кредитор передав ОСОБА_4 кошти в сумі 424500,00 грн. (що становило еквівалент 15000 доларів США) із зобов'язанням повернути їх до 02 січня 2021 року .
В якості забезпечення виконання цього зобов'язання, 03.01.2018 р. між сторонами укладено Іпотечний договір, за яким в іпотеку Кредитору було передано нерухоме майно: нежитлові приміщення у АДРЕСА_1 та по АДРЕСА_2 .
Кредитор вказує, що рішенням Господарського суду Львівської області від 17.10.2024 р. у справі № 914/1875/16(914/345/24) нерухоме майно (предмет іпотеки) було витребувано у ОСОБА_4 на користь ТзОВ фірма «Гетьман», і 16.10.2025 р. право власності на нього зареєстровано за Боржником.
Посилаючись на положення ст. 23 Закону України «Про іпотеку», Кредитор стверджує, що у разі переходу права власності на предмет іпотеки до іншої особи, іпотека залишається дійсною, а до набувача (ТзОВ фірма «Гетьман») переходять права та обов'язки іпотекодавця.
На підставі наведеного, ОСОБА_1 заявлено вимоги до ТзОВ фірми «Гетьман» на загальну суму 779106,47 грн, які складається із: 626250,00 грн. - основна сума боргу (еквівалент 15000 доларів США за курсом НБУ на 23.10.2025 р.); 62625,00 грн. - штраф у розмірі 10% від суми позики за неповернення коштів у строк; 90231,47 грн. - 3% річних за прострочення виконання зобов'язання за період з 03.01.2021 р. по 22.10.2025 р.
До суду надійшли заперечення проти кредиторських вимог ОСОБА_1 від ТзОВ «Фінансова компанія «Кантієро» та повідомлення про відхилення кредиторських вимог ОСОБА_1 від ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Солдаткіна І. В.
У вказаних запереченнях та повідомлені кредитор ТзОВ «ФК «Кантієро» і ліквідатор наводять схожі аргументи щодо безпідставності заявлених вимог ОСОБА_1 , які зводяться до такого.
Щодо відсутності підстав для застосування ст. 23 Закону України «Про іпотеку», ліквідатор та кредитор вказують, що ТзОВ фірма «Гетьман» не є правонаступником ОСОБА_4 , а є первісним власником спірного нерухомого майна. Майно вибуло з володіння Боржника поза його волею на підставі аукціону, результати якого та договір купівлі-продажу були визнані недійсними судом. Оскільки ОСОБА_4 не набув законного права власності на майно, він не мав правових підстав передавати його в іпотеку. Майно було повернуто ТзОВ фірма «Гетьман» в порядку віндикації (витребування з чужого незаконного володіння), а не в порядку правонаступництва, тому Боржник не набув статусу іпотекодавця за зобов'язаннями ОСОБА_4 .
Щодо нікчемності Договору іпотеки від 03.01.2018 р. кредитор та ліквідатор стверджують, що спірне нерухоме майно ще з 2013 року перебуває в іпотеці ТзОВ «ФК «Кантієро» (як правонаступника ПАТ «Банк «Київська Русь»). Відповідно до ч.3 ст. 12 Закону України «Про іпотеку», передача предмета іпотеки в наступну іпотеку можлива лише за згодою попереднього іпотекодержателя. Оскільки ТзОВ «ФК «Кантієро» не надавало згоди ОСОБА_4 на передачу майна в наступну іпотеку ОСОБА_1 , Договір іпотеки від 03.01.2018 р. є нікчемним в силу закону.
Щодо недоведеності реальності грошових вимог, ліквідатор звертає увагу на пов'язаність осіб: договори позики та іпотеки були укладені між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 , які мають спільні бізнес-інтереси (зокрема, через ПП «Арт Шанс»). Крім того, викликає сумнів той факт, що кредитор не звертався з вимогою про повернення коштів протягом 4 років після настання строку виконання зобов'язання (02.01.2021 р.) і подав заяву лише після повернення майна Боржнику. Відсутні належні докази реальної передачі коштів та фінансової спроможності кредитора надати таку позику. Аналогічні сумніви щодо реальності позики висловлює і ТзОВ «ФК «Кантієро».
Щодо неправомірності нарахування штрафних санкцій ліквідатор наголошує, що нарахування штрафу та 3% річних за період з 2021 по 2025 роки є безпідставним з огляду на положення пунктів 15 та 18 «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України. Законодавством встановлено, що у період дії карантину та воєнного стану позичальники звільняються від відповідальності (неустойки, штрафу, пені) за прострочення виконання грошових зобов'язань. Тому нараховані санкції підлягають відхиленню.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників у справі, суд дійшов висновку, що заявлені ОСОБА_1 вимоги підлягають визнанню частково з огляду на таке.
02.01.2018 р. між ОСОБА_1 (Позикодавець) та ОСОБА_4 (Позичальник) укладено Договір безпроцентної позики (надалі- Договір позики).
За умовами вказаного Договору позики, Позикодавець ( ОСОБА_1 ) передає Позичальнику ( ОСОБА_4 ) у власність грошові кошти в розмірі 15000,00 доларів США, що в еквіваленті на день підписання даного Договору за курсом Національного Банку України становить 424500,00 грн., а Позичальник зобов'язується повернути Позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у строк та на умовах, визначених цим Договором (п. 1.1. Договору позики).
Позика надається в готівковому порядку (п. 2.1. Договору позики). Позика надається Позичальнику на строк, який обчислюється з дня отримання грошових коштів Позичальником, згідно п. 2.1. Договору, і до « 02» січня 2021 року(п. 2.2. Договору позики).
В забезпечення виконання зобов'язань за Договором позики, 03.01.2018 р. між ОСОБА_1 (Іпотекодержатель) та ОСОБА_4 (Іпотекодавець) укладено Договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Стефанюк О. І., зареєстрований в реєстрі за № 87 (надалі - Договір іпотеки).
Згідно з п. 1.1. Договору іпотеки, цей Договір забезпечує вимогу Іпотекодержателя, що випливає з Договору безпроцентної позики, укладеного між Іпотекодержателем та Іпотекодавцем « 02» січня 2018 року, а також усіх додаткових угод до нього, які можуть бути укладені до закінчення терміну дії договору позики, за умовами якого Іпотекодавець зобов'язаний до другого січня дві тисячі двадцять першого року повернути позику в сумі 424500,00 грн., що еквівалентно 15000 доларів США згідно офіційного курсу НБУ на день укладення Договору позики.
Відповідно до п. 1.2. Договору іпотеки, предметом іпотеки є нерухоме майно, що належить Іпотекодавцю на праві приватної власності, а саме:
нежитлове приміщення, а саме нежитлові приміщення позначені номерами 7-1, 7-2, 7-3, 7-4, 7-5 розташовані на першому поверсі будинку, загальною площею 22,4 кв.м., розташоване за адресою: АДРЕСА_1 ;
нежитлове приміщення загальною площею 50,2 кв.м., розташоване за адресою: АДРЕСА_1 ;
нежитлові приміщення загальною площею 53,7 кв.м., розташовані за адресою: АДРЕСА_2 .
Отже, предметом іпотеки за вказаним Договором іпотеки виступило нерухоме майно, яке на той момент належало ОСОБА_4 .
На підставі зазначеного Договору іпотеки до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено відомості про обтяження майна іпотекою на користь ОСОБА_1 .
Матеріалах справи відсутні докази виконання ОСОБА_4 зобов'язання за Договором позики. Отже, у ОСОБА_4 наявна заборгованість перед ОСОБА_1 з повернення отриманої позики у розмірі 15000 дол. США.
В подальшому, рішенням Господарського суду Львівської області від 17.10.2024р. у справі № 914/1875/16(914/345/24) задоволено позов ТзОВ фірма «Гетьман» та витребувано нерухоме майно (Предмет іпотеки) з володіння ОСОБА_4 на користь ТзОВ фірми «Гетьман» (Боржника).
16.10.2025 р. право власності на предмет іпотеки було зареєстровано за Товариством з обмеженою відповідальністю фірмою «Гетьман» .
Відповідно до статті 23 Закону України «Про іпотеку», у разі переходу права власності (права господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою. Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і має всі його права і несе всі його обов'язки за іпотечним договором.
Суд враховує, що відомості про обтяження майна іпотекою на користь ОСОБА_1 внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно і на момент розгляду справи не скасовані.
Згідно зі ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Договір іпотеки від 03.01.2018 р. у судовому порядку недійсним не визнавався.
Таким чином, іпотека є чинною, а грошові вимоги ОСОБА_1 в розмірі 626250,00 грн (еквівалент 15000 доларів США) підлягають визнанню, як вимоги, що забезпечені заставою майна боржника, а саме:
нежитлове приміщення, а саме нежитлові приміщення позначені номерами 7-1, 7-2, 7-3, 7-4, 7-5 розташовані на першому поверсі будинку, загальною площею 22,4 кв.м., розташоване за адресою: АДРЕСА_1 ;
нежитлове приміщення загальною площею 50,2 кв.м., розташоване за адресою: АДРЕСА_1 ;
нежитлові приміщення загальною площею 53,7 кв.м., розташовані за адресою: АДРЕСА_2 .
Суд констатує, що основний борг у сумі 626250,00 грн. є повністю забезпеченим заставою вказаного майна ТзОВ фірми «Гетьман».
Разом з тим, суд відхиляє вимоги ОСОБА_1 в частині штрафу (62625,00 грн) та 3% річних (90231,47 грн), оскільки згідно з п. 18 та п. 15 «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України, у період дії карантину та воєнного стану (що охоплює весь період прострочення з 2021 по 2025 роки) позичальник звільняється від відповідальності у вигляді штрафів та пені за прострочення виконання грошових зобов'язань. Оскільки боржник відповідає як майновий поручитель, покладення на нього додаткових санкцій, від яких звільнений основний боржник в силу закону, є неправомірним.
Суд відхиляє доводи ліквідатора про незастосування ст. 23 Закону України «Про іпотеку», оскільки запис про державну реєстрацію іпотеки на користь ОСОБА_1 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно є чинним. Відповідно до принципу публічної достовірності реєстру, відомості про речові права вважаються достовірними, доки їх не скасовано у встановленому законом порядку.
Щодо аргументів про нікчемність наступної іпотеки через відсутність згоди ТзОВ «ФК «Кантієро», суд зазначає, що питання дійсності договору іпотеки має вирішуватися у позовному провадженні. На момент розгляду грошових вимог договір іпотеки від 03.01.2018 р. не визнаний недійсним у судовому порядку.
Щодо реальності позики, суду надано копію договору позики та договору іпотеки. Презумпція правомірності правочину (ст. 204 ЦК України) не спростована належними доказами у межах цього розгляду.
Таким чином, вимога в частині основної суми боргу в розмірі 626250,00 грн. (еквівалент 15000 доларів США) є обґрунтованою та підлягає визнанню такою, що є забезпеченою заставою майна боржника.
ОСОБА_1 за подання до суду заяви з вимогами до ТзОВ фірми «Гетьман» сплачено судовий збір у розмірі 4844,80 грн., що підтверджується квитанцією ID 2685-3536-3009-7963 від 23.10.2025 р., а тому ці витрати підлягають покладенню на боржника.
Керуючись ст. ст. 2, 45, 59, 60 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. ст. 3, 74, 86, 129, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 ( АДРЕСА_4 ); РНОКПП НОМЕР_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Гетьман» (вул. Миколайчука, буд. 22, м. Львів, 79059; ідентифікаційний код 22366581) визнати на суму 626250 грн. 00 коп., як вимоги, що забезпечені заставою майна боржника.
2. Вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 ( АДРЕСА_4 ); РНОКПП НОМЕР_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Гетьман» (вул. Миколайчука, буд. 22, м. Львів, 79059; ідентифікаційний код 22366581) на суму 152856 грн. 47 коп. (з яких: 62625,00 грн. - штраф; 90231,47 грн. - 3% річних) - відхилити.
3. Витрати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 ( АДРЕСА_4 ); РНОКПП НОМЕР_1 ) по сплаті судового збору у розмірі 4844 грн. 80 коп. за подання до суду заяви з вимогами до боржника покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю фірму «Гетьман» (ідентифікаційний код 22366581).
Повна ухвала складена 05 грудня 2025 року.
Ухвала набрала законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в порядку і строк, встановлені ст. ст. 45, 47 Кодексу України з процедур банкрутства та ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.
Веб-сторінка на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: https://court.gov.ua/fair/sud5015.
Суддя Цікало А.І.