просп. Науки, 5, м. Харків, 61612, телефон/факс (057)702 10 79, inbox@lg.arbitr.gov.ua
05 грудня 2025 року м.Харків Справа № 913/112/25
Провадження №16/913/112/25
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг», м. Київ
до відповідача Відділу освіти, культури, молоді та спорту Широківської сільської військової адміністрації Щастинського району Луганської області, селище Щирокий Щастинського району Луганської області
про стягнення 175 666,06 грн
Суддя Шеліхіна Р.М.
без виклику (повідомлення) учасників справи,
Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» звернулося до Господарського суду Луганської області з позовом до Відділу освіти, культури, молоді та спорту Широківської сільської військової адміністрації Щастинського району Луганської області про стягнення заборгованості за природний газ згідно договору постачання природного газу № 11-1120/21-БО-Т від 11.11.2021 у сумі 175 666,06 грн, з яких:
- 111 697,10 грн - основний борг;
- 22 046,26 грн - пеня;
- 8 410,06 грн - три проценти річних;
- 33 512,64 грн - інфляційні втрати.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач порушив свої зобов'язання в частині своєчасної оплати за поставлений природний газ.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.03.2025 справа передана на розгляд судді Шеліхіній Р.М.
Ухвалою Господарського суду Луганської області від 31.03.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу вирішено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
01.04.2025 через підсистему «Електронний суд» від позивача надійшла заява без номеру від 01.04.2025, в якій позивач просить долучити докази направлення копії позовної заяви з додатками відповідачу на його електронні адреси.
01.04.2025 через підсистему «Електронний суд» від позивача надійшло клопотання про зупинення розгляду справи без номеру від 01.04.2025, в якому останній просить зупинити провадження у справі №913/112/25 до закінчення розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи №908/1162/23 та оприлюднення повного судового рішення, ухваленого за результатами такого розгляду.
Ухвалою Господарського суду Луганської області від 02.04.2025 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» без номеру від 01.04.2025 про зупинення провадження у справі № 913/112/25 задоволено. Зупинено провадження у справі № 913/112/25 до закінчення перегляду в касаційному порядку Верховним Судом у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду справи № 908/1162/23 та оприлюднення в Єдиному державному реєстрі судових рішень повного тексту судового рішення, ухваленого за результатами такого розгляду.
Ухвалою Господарського суду Луганської області від 28.10.2025 поновлено провадження у справі № 913/112/25. Зобов'язано позивача надати суду розрахунок позовних вимог (за кожний день спірного періоду, зокрема, за термін, виключаючи дні тимчасової окупації території), враховуючи висновки, наведені у постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2025 у справі №908/1162/23.
18.11.2025 через підсистему «Електронний суд» від позивача надійшла заява без номеру від 18.11.2025, в якій останній просить долучити до матеріалів справи пояснення по справі та зупинити провадження у справі №913/112/25 до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 280/5808/23.
Ухвалою Господарського суду Луганської області від 24.11.2025 у задоволенні заяви без номеру від 18.11.2025 про зупинення провадження в справі № 913/112/25 до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи №280/5808/23 відмовлено.
Згідно відповіді на запит суду № 28033437 від 11.11.2025 відповідач має зареєстрований «Електронний кабінет» та був зареєстрований у ньому 11.08.2025. Отже, суд приходить до висновку, що відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи в суді.
У зв'язку з наявністю в усіх сторін у справі Електронних кабінетів у підсистемі «Електронний суд», всі процесуальні документи суду надсилались до їх Електронних кабінетів у підсистемі ЄСІТС.
Відповідач правом на захист своїх інтересів у суді не скористався, відзив до матеріалів справи не надав.
Частиною 8 ст. 252 ГПК України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши у сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг», EIC-код 56Х930000010610Х, (далі - постачальник) та Відділом освіти, культури, молоді та спорту Широківської сільської військової адміністрації Щастинського району Луганської області, EIC-код 56XS00017QNLF008, (далі - споживач) укладено договір постачання природного газу від 11.11.2021 №11-1120/21-БО-Т (далі - договір), за умовами якого постачальник зобов'язується поставити споживачеві природний газ, а споживач зобов'язується прийняти його та оплатити на умовах цього договору (п. 1.1. договору).
Відповідно до п. 1.3. договору за цим договором може бути поставлений природний газ (за кодом згідно з УКТЗЕД 2711 21 00 00) власного видобутку (природний газ, видобутий на території України) та/або імпортований природний газ, ввезений на митну територію України.
У відповідності до п. 2.1. постачальник передає споживачу на умовах цього договору замовлений споживачем обсяг (об'єм) природного газу у період з жовтня 2021 року по грудень 2022 року (включно), в кількості 22,800 тис. куб. метрів.
За умовами п. 2.3. договору підписанням цього договору споживач дає згоду постачальнику на включення його до Реєстру споживачів постачальника (надалі - Реєстр або Реєстр споживачів), розміщеного на інформаційній платформі Оператора ГТС відповідно до вимог Кодексу ГТС.
Згідно з п. 3.1. договору постачальник передає споживачу у загальному потоці природний газ у внутрішній точці виходу з газотранспортної системи. Право власності на природний газ переходить від постачальника до споживача після підписання актів приймання-передачі. Після переходу права власності на природний газ споживач несе всі ризики і бере на себе відповідальність, пов'язану з правом власності на природний газ.
Приймання-передача газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання-передачі газу (п. 3.5. договору).
Пунктом 3.5.1. договору визначено, що споживач зобов'язується надати постачальнику не пізніше 5-го (п'ятого) числа місяця, наступного за розрахунковим періодом завірену належним чином копію відповідного акту надання послуг з розподілу/транспортування газу за такий період, що складений між Оператором(ами) ГРМ та/або Оператором ГТС та споживачем, на підставі даних комерційного вузла обліку споживача, відповідно до вимог Кодексу ГТС/Кодексу ГРМ.
На підставі отриманих від споживача даних та даних щодо остаточної алокації відборів споживача на Інформаційній платформі Оператора ГТС постачальник готує та надає споживачу два примірники акту приймання-передачі за відповідний розрахунковий період (далі також - акт), підписані уповноваженим представником постачальника (п. 3.5.2. договору).
Відповідно до п. 3.5.3. договору споживач протягом 2-х (двох) робочих днів з дати одержання акту зобов'язується повернути постачальнику один примірник оригіналу акту, підписаний уповноваженим представником споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від його підписання.
У випадку неповернення споживачем підписаного оригіналу акту до 15-го (п'ятнадцятого) числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, а також у випадку розбіжностей між даними, отриманими від споживача відповідно до підпункту 3.5.1 цього пункту, та даних щодо остаточної алокації відборів споживача на Інформаційній платформі Оператора ГТС, обсяг (об'єм) спожитого газу вважається встановленим (узгодженим) відповідно до даних Інформаційної платформи Оператора ГТС та переданим у власність споживачу, а вартість поставленого протягом відповідного розрахункового періоду газу розраховується з урахуванням цін, визначених в розділі 4 цього договору (п. 3.5.4. договору).
Пунктом 3.6. договору передбачено, що звірка фактично використаного обсягу газу за цим договором на певну дату чи протягом відповідного розрахункового періоду ведеться сторонами на підставі даних комерційних вузлів обліку газу та інформації про фактично поставлений споживачу обсяг газу згідно з даними Інформаційної платформи Оператора ГТС.
В розділі 4 договору сторони погодили ціну природного газу.
Згідно з п. 4.1. договору ціна та порядок зміни ціни на природний газ, який постачається за цим договором, встановлюється наступним чином:
Ціна природного газу за 1000 куб. м газу без ПДВ - 13 658,42 грн, крім того податок на додану вартість за ставкою 20%, крім того тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи - 124,16 грн без ПДВ, коефіцієнт, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед у відповідному періоді на рівні 1,10 умовних одиниць, всього з коефіцієнтом - 136,576 грн, крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ - 163,89 грн за 1000 куб. м.
Всього ціна газу за 1000 куб. м з ПДВ, з урахуванням тарифу на послуги транспортування та коефіцієнту, який застосовується при замовленні потужності на добу, за цим договором становить 16 554,00 грн (п. 4.1. договору).
Загальна вартість цього договору на дату укладання становить 314 526,00 грн, крім того ПДВ - 62 905,20 грн, разом з ПДВ - 377 431,20 грн (п. 4.3. договору).
Пунктом 5 договору сторони погодили порядок та умови проведення розрахунків.
У договорі передбачено, що оплата за природний газ за відповідний розрахунковий період (місяць) здійснюється споживачем виключно грошовими коштами в наступному порядку: 70% вартості фактично переданого відповідно до акту приймання-передачі природного газу - до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно до акту приймання-передачі природний газ здійснюється споживачем до 15 числа (включно) місяця, наступного за місяцем, в якому споживач повинен був сплатити 70% грошових коштів за відповідний розрахунковий період. У разі відсутності акту приймання-передачі, фактична вартість використаного споживачем газу розраховується відповідно до умов підпункту 3.5.4. пункту 3.5. цього договору. Споживач має право здійснити оплату та/або передоплату за природний газ протягом періоду поставки або до початку розрахункового періоду (п. 5.1. договору).
Оплата за природний газ здійснюється споживачем шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника, зазначений в розділі 14 цього договору.
Споживач зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі розрахуватися за поставлений природний газ відповідно до пункту 5.1 цього договору (п. 5.3 договору).
Пунктом 6.2 договору визначені обов'язки споживача, зокрема, споживач зобов'язаний самостійно контролювати власне використання природного газу за цим договором і своєчасно коригувати замовлені обсяги шляхом підписання додаткової угоди; прийняти газ на умовах цього договору, своєчасно оплачувати вартість поставленого природного газу в розмірі та порядку, що передбачені цим договором.
Відповідно до п. 13.1. договору даний договір набирає чинності з дати його укладання і діє в частині поставки газу до 31 грудня 2022 року включно, а в частині розрахунків - до повного їх виконання.
На виконання умов укладеного сторонами договору позивач у період з листопада 2021 року по лютий 2022 року передав у власність відповідача природний газ в об'ємі 12 149,44 м3 на загальну суму 201 121,77 грн, про що зазначено в актах приймання-передачі природного газу:
- від 31.01.2022 в об'ємі 4,34822 тис.куб.м природного газу на суму 71 980,42 грн (акт не підписаний з боку відповідача);
- від 28.02.2022 в об'ємі 2,86922 тис.куб.м природного газу на суму 47 497,06 грн (акт не підписаний з боку відповідача),
та в інформації щодо остаточної алокації відборів споживача з EIC-кодом 56XS00017QNLF008 в період з 18.11.2021 по 30.11.2021 в об'ємі 1 535,00 м3, в період з 01.12.2021 по 31.12.2021 в об'ємі 3 397,00 м3 природного газу.
Відповідач, у порушення умов договору, отриманий природний газ оплатив частково в розмірі 89 424,67 грн. Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем складає 111 697,10 грн.
Вказані обставини стали підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.
Крім цього, позивач на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України заявив до стягнення 3% річних у сумі 8 410,06 грн за період з 16.03.2022 по 30.09.2024, інфляційні втрати в сумі 33 512,64 грн за період з 01.04.2022 по 30.09.2024, а також пеню в сумі 22 046,26 грн за період з 16.03.2022 по 15.10.2022.
Враховуючи вищевикладене, повно, всебічно і об'єктивно дослідивши матеріали та обставини справи, оцінивши надані позивачем докази своїх вимог до суті спору, їх належність, допустимість, достовірність кожного окремо і у сукупності без надання жодному доказу пріоритету або вищої сили, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити частково за таких підстав.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно приписів ч. 2 ст. 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори.
Згідно із ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Приписами ч. 1 ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Порушенням зобов'язання, у відповідності до ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, тобто неналежне виконання.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За своєю правовою природою укладений між сторонами договір №11-1120/21-БО-Т від 11.11.2021 є договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
Факт поставки позивачем відповідачеві природного газу в січні 2022 року в обсязі 4348,22 м3 на суму 71 980,42 грн та в лютому 2022 року в обсязі 2 869,22 м3 на суму 47 497,06 грн підтверджується інформацією щодо остаточної алокації відборів споживача з EIC-код 56XS00017QNLF008 в період з 18.11.2021 по 01.03.2022, згідно умов п. 3.5, п. 3.5.4, п. 5.1, укладеного сторонами договору.
Відповідно до пп. 19 п. 1 ст. 1 Закону України «Про ринок природного газу» оператор газотранспортної системи - суб'єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із транспортування природного газу газотранспортною системою на користь третіх осіб (замовників).
Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 24.12.2019 прийнято постанову №3011 «Про видачу ліцензії з транспортування природного газу ТОВ «Оператор ГТС України» на право провадження господарської діяльності з транспортування природного газу Товариству з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України».
Правове регулювання технічних, організаційних, економічних та правових засад функціонування газотранспортної системи України здійснюється Кодексом газотранспортної системи (далі - Кодекс ГТС), затвердженим постановою НКРЕКП № 2493 від 30.09.2015.
Згідно з п. 5 глави 1 розділу І Кодексу ГТС інформаційна платформа - електронна платформа у вигляді веб-додатка в мережі Інтернет, функціонування та керування якою забезпечується оператором газотранспортної системи, яка використовується для забезпечення надання послуг транспортування природного газу відповідно до вимог цього Кодексу.
Оператор газотранспортної системи відповідно до п. 5 глави 3 розділу ІV Кодексу ГТС виконує функції адміністратора інформаційної платформи.
Відтак, суб'єкти ринку природного газу користуються ресурсами інформаційної платформи, адміністратором якої є Оператор ГТС.
Згідно з абз. 1, 2 п. 2 глави 3 розділу ІV Кодексу ГТС інформаційна платформа має бути доступною всім суб'єктам ринку природного газу та операторам торгових платформ у межах їх прав, визначених цим Кодексом, для забезпечення ними дій, пов'язаних із укладанням угод за короткостроковими стандартизованими продуктами, замовленням, наданням та супроводженням послуг транспортування природного газу, у тому числі для подання номінацій/реномінацій, перевірки величин грошових внесків (фінансової гарантії), а також інших дій, передбачених цим Кодексом. Для вчинення вищезазначених дій веб-додаток інформаційної платформи має бути доступним у мережі Інтернет цілодобово, сім днів на тиждень.
Як вбачається з матеріалів справи, з метою отримання інформації про фактичне споживання відповідачем природного газу позивач звернувся до ТОВ «Оператор ГТС України» з адвокатським запитом.
ТОВ «Оператор ГТС України» листом від 01.11.2024 №ТОВВИХ-24-16724 надало відповідь на адвокатський запит та повідомило, що обсяг природного газу, використаний споживачем з ЕІС-кодом 56XS00017QNLF008 за період з 18.11.2021 по 01.03.2022 та внесений в алокацію постачальника ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» (ЕІС-кодом 56X930000010610X), становить:
- з 18.11.2021 по 30.11.2021 - 1 535,00 м3;
- з 01.12.2021 по 31.12.2021 - 3 397,00 м3;
- з 01.01.2022 по 31.01.2022 - 4 348,22 м3;
- з 01.02.2022 по 28.02.2022 - 2 869,22 м3;
- з 01.03.2022 - 0,00 м3.
Таким чином, у листі ТОВ «Оператор ГТС України» фактично підтверджено зазначені позивачем обсяги переданого відповідачу природного газу за січень-лютий 2022 року.
Згідно з п. 3.5.2. договору, на підставі отриманих від споживача даних та даних щодо остаточної алокації відборів споживача на Інформаційній платформі Оператора ГТС, постачальник готує та надає споживачу по два примірники акту приймання-передачі за відповідний розрахунковий період (далі також - акт), підписані уповноваженим представником постачальника.
За умовами п.п. 3.5.4 договору у випадку неповернення споживачем підписаного оригіналу акту до 15-го (п'ятнадцятого) числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, а також у випадку розбіжностей між даними, отриманими від споживача відповідно до підпункту 3.5.1 цього пункту, та даних щодо остаточної алокації відборів споживача на Інформаційній платформі Оператора ГТС, обсяг (об'єм) спожитого газу вважається встановленим (узгодженим) відповідно до даних Інформаційної платформи Оператора ГТС та переданим у власність споживачу, а вартість поставленого протягом відповідного розрахункового періоду газу розраховується з урахуванням цін, визначених в розділі 4 цього договору.
У договорі передбачено, що оплата за природний газ за відповідний розрахунковий період (місяць) здійснюється споживачем виключно грошовими коштами в наступному порядку: 70% вартості фактично переданого відповідно до акту приймання-передачі природного газу - до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно до акту приймання-передачі природний газ здійснюється споживачем до 15 числа (включно) місяця, наступного за місяцем, в якому споживач повинен був сплатити 70% грошових коштів за відповідний розрахунковий період. У разі відсутності акту приймання-передачі, фактична вартість використаного споживачем газу розраховується відповідно до умов підпункту 3.5.4. пункту 3.5. цього договору. Споживач має право здійснити оплату та/або передоплату за природний газ протягом періоду поставки (п.5.1. договору).
За таких обставин, за умовами договору відповідач повинен був виконати покладене на нього зобов'язання з оплати поставленого йому позивачем природного газу за січень 2022 року у строк до 15.03.2022 загальною вартістю 71 980,42 грн.
21.12.2021 позивачем було попередньо частково сплачено вартість поставленого в січні 2021 року природного газу в сумі 7 780,38 грн. Зазначене підтверджується інформацією про надходження коштів за період з 11.11.2021 по 30.10.2024, наданою АТ «Державний ощадний банк України» № 77/4-11/136142/2024 від 04.11.2024, а також розрахунком суми основного боргу, поданим позивачем.
Таким чином, заборгованість за зобов'язаннями за січень 2022 року становить 64 200,04 грн.
Отже, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача основного боргу за січень 2022 року загальною вартістю 64 200,04 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
За лютий 2022 року відповідач мав виконати зобов'язання щодо оплати за поставлений газ до 15.04.2022.
Позивачем за лютий 2022 року заявлено до стягнення 47 497,06 грн.
Щодо заборгованості за лютий 2022 року суд зазначає наступне.
Постановою Кабінету Міністрів України від 06.12.2022 № 1364 «Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» визначено, що перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затверджується Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій.
28.02.2025 Міністерством розвитку громад та територій України був прийнятий наказ № 376, яким затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією. У вказаному переліку Широківська селищна територіальна громада визначена окупованою з 24.02.2022.
Тобто, спірний період утворення боргу в цій справі частково охоплює час (з 24.02.2022 по 28.02.2022), з якого за даними вказаного вище Переліку територія місцезнаходження відповідача є окупованою, що має правові наслідки, обумовлені чинним законодавством.
Зокрема, відповідно до ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» (далі за текстом - Закон) правовий статус тимчасово окупованої території, а також правовий режим на тимчасово окупованій території визначаються цим Законом, іншими законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, принципами та нормами міжнародного права.
Тимчасово окупована Російською Федерацією територія України (тимчасово окупована територія) - це частини території України, в межах яких збройні формування Російської Федерації та окупаційна адміністрація Російської Федерації встановили та здійснюють фактичний контроль або в межах яких збройні формування Російської Федерації встановили та здійснюють загальний контроль з метою встановлення окупаційної адміністрації Російської Федерації (п. 7 ч. 11 Закону).
Цей Закон визначає статус території України, тимчасово окупованої внаслідок збройної агресії Російської Федерації, встановлює особливий правовий режим на цій території, визначає особливості діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій в умовах цього режиму, додержання та захисту прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб (ст. 2 Закону).
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону для цілей цього Закону тимчасово окупованою територією визначається, зокрема, сухопутна територія тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України, водні об'єкти або їх частини, що знаходяться на цих територіях тощо.
За приписами абзацу 2 частини 3 статті 4 Закону в умовах воєнного стану правовий режим тимчасово окупованої території, передбаченої п. 3 ч. 1 ст. 3 цього Закону, визначається, змінюється і скасовується Кабінетом Міністрів України.
Згідно з ч. 2 ст. 13 Закону здійснення господарської діяльності юридичними особами, фізичними особами-підприємцями та фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність, місцезнаходженням (місцем проживання) яких є тимчасово окупована територія, дозволяється виключно після зміни їхньої податкової адреси на іншу територію України.
Правочин, стороною якого є суб'єкт господарювання, місцезнаходженням (місцем проживання) якого є тимчасово окупована територія, є нікчемним. На такі правочини не поширюється дія положення абз. 2 ч. 2 ст. 215 ЦК України.
Частиною 2 ст. 13-1 Закону унормовано, що на період тимчасової окупації переміщення товарів (робіт, послуг) з тимчасово окупованої території на іншу територію України та/або з іншої території України на тимчасово окуповану територію усіма видами транспорту, в тому числі автомобільним, залізничним, повітряним та трубопровідним транспортом, а також лініями електропередач та гідротехнічними спорудами, заборонено, за винятком випадків, передбачених частинами третьою та четвертою цієї статті.
У відповідності до ч. 1 ст. 13-1 Закону положення цієї статті застосовуються до тимчасово окупованої території, передбаченої пунктами 1 і 2 ч. 1 ст. 3 цього Закону, надр під територіями, зазначеними у пунктах 1 і 2 ч. 1 ст. 3 цього Закону, і повітряного простору над цими територіями.
В умовах воєнного стану рішенням Кабінету Міністрів України положення цієї статті можуть бути поширені на тимчасово окуповані території, передбачені п. 3 ч. 1 ст. 3 цього Закону, надра під територіями, зазначеними у п. 3 ч. 1 ст. 3 цього Закону, і повітряний простір над цими територіями.
Аналогічні положення містить і ч. 1 ст. 13 «Особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території» Закону.
Воєнний стан в Україні введено з 24.02.2022 із 05 год 30 хв Указом Президента України № 64/2022 та неодноразово продовжувався.
06.12.2022 Кабінет Міністрів України затвердив постанову № 1364 «Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією», відповідно до якої перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затверджується Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій за формою згідно з додатком за погодженням з Міністерством оборони України з урахуванням пропозицій відповідних обласних, Київської міської військової адміністрації.
Отже, територія Широківської селищної територіальної громади визнана тимчасово окупованою з 24.02.2022. Отже в умовах воєнного стану положення статей 13 та 13-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» можуть бути поширені на такі території з урахування частин 1 зазначених статей, а саме за рішенням Кабінету Міністрів України.
Враховуючи викладене та приписи ст. 2 Закону, суд зазначає, що його дія розповсюджується на спірні правовідносини в цій справі.
Отже, з 24.02.2022 позивач не мав права здійснювати господарську діяльність щодо постачання природного газу відповідачу.
Подібну правову позицію щодо заборони передачі енергоресурсів на тимчасово окуповану територію висловлено в постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2025 у справі № 908/1162/23, в якій, окрім цього, зазначено, що правовий режим на такій території не залежить від ухвалення уповноваженим органом державної влади рішення про визнання такої території як тимчасово окупованої.
Верховний Суд вказав, що рішення повноважного органу державної влади України (зокрема - і Кабінету Міністрів України) для територій, визначених у пункті 1 частини першої статті 3 Закону, має не конститутивне, а лише інформативне значення, з публічною достовірністю підтверджуючи конкретну дату, з якої фактична окупація певної частини території України почалася чи припинилася.
За інформацією, що міститься у роздруківці «Попередні/остаточні відбори ПГ з 01.01.2022 по 28.02.2022» відповідачем спожито 2 869,22 куб.м природного газу, зокрема, 24.02.2022 обсягом 150,00 куб.м та 28.02.2022 обсягом 190,00 куб.м. Однак судом встановлено, що з 24.02.2025 територія, де розташований відповідач, вже перебувала в окупації, а отже постачання та стягнення за поставлений газ за цей період є неправомірним.
Суд зазначає розрахунок, з врахуванням зазначених обставин: 2,52922 тис. куб.м х 13 658,42 грн (без ПДВ) = 34 545,15 грн; 2,52922 тис. куб.м х 124,16 х 1,1 = 345,43 грн (без ПДВ); 34 545,15 грн + 345,43 грн = 34 890,58 грн без ПДВ або 41 868,70 грн з ПДВ.
Отже, за лютий 2022 року з відповідача підлягає стягненню 41 868,70 грн.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення вимоги про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 106 068,74 грн.
Також у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором позивач просить суд стягнути з відповідача пеню у сумі 12 013,32 грн, 3% річних - 4 903,40 грн та інфляційні втрати у розмірі 20 342,99 грн за зобов'язаннями січня 2022 року, а також пеню в сумі 10 032,94 грн, 3 % річних - 3 506,66 грн та 13 169,65 грн інфляційних втрат за зобов'язаннями лютого 2022 року.
Відповідно до положень статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина 1 статті 612 ЦК України).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки (стаття 611 ЦК України).
Відповідно до п. 7.1. договору за невиконання неналежне виконання договірних зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність у випадках, передбачених законодавством і цим договором.
Пунктом 7.2. договору передбачено, що у разі прострочення споживачем строків остаточного розрахунку згідно пункту 5.1. та/або строків оплати за пунктом 8.4. цього договору, споживач зобов'язується сплатити постачальнику 3% річних, інфляційні збитки та пеню в розмірі подвійної облікової стави Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.
Перевіривши розрахунок пені на суму 12 013,32 грн, за зобов'язаннями січня 2022 року за період з 16.03.2022 по 15.09.2022, суд дійшов висновку, що розрахунок здійснено позивачем арифметично правильно, відповідно до фактичних правовідносин сторін та приписів діючого законодавства,
Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Вимога сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, а також 3% річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу.
Згідно з наданим розрахунком позивач нарахував та пред'явив до стягнення за зобов'язаннями січня 2022 року 3 % річних у сумі 4 903,40 грн за період з 16.03.2022 по 30.09.2024.
Перевіркою судом розрахунку 3% річних не встановлено порушень законодавства чи арифметичних помилок. Відтак вимога про стягнення 3% річних у сумі 4 903,40 грн є обґрунтованою, правильно нарахованою та підлягає стягненню з відповідача.
Суд враховує, що індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.
Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
Згідно з наданим розрахунком позивач нарахував та пред'явив до стягнення інфляційні втрати в сумі 20 342,99 грн за зобов'язаннями січня 2022 року за період з 01.04.2022 по 30.09.2024.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат, суд дійшов висновку, що він є арифметично правильним, тому вимога про стягнення інфляційних втрат у сумі 20 342,99 грн є обґрунтованою, правильно нарахованою та підлягає стягненню з відповідача.
Щодо зобов'язань лютого 2022 року, з урахуванням часткового задоволення основної заборгованості в сумі 41 868,70 грн, у межах періодів заявлених позивачем, суд зазначає належні розрахунки пені, 3 % річних та інфляційних втрат.
Розрахунок пені: 16.04.2022 - 02.06.2022 : 10,00 (облікова ставка НБУ) 41 868,70 (Сума боргу) x (2 x 10,00 : 365) x 48 днів (прострочення) : 100 = 1 101,20 грн; 03.06.2022 - 15.10.2022 : 25,00 (облікова ставка НБУ) 41 868,70 (Сума боргу) x (2 x 25,00 : 365) x 135 днів (прострочення) : 100 = 7 742,84 грн; 1 101,20 грн + 7 742,84 грн = 8 844,04 грн.
Розрахунок 3 % річних: з 16.04.2022 по 31.12.2023 = 41 868,70 x 3 % x 625 : 365 = 2 150,79 грн; з 01.01.2024 по 30.09.2024 = 41 868,70 x 3 % x 366 : 366 = 940,33 грн; 2 150,79 грн + 940,33 грн = 3 091,12 грн.
Інфляційні втрати: індекс інфляції - (102,70 : 100) x (103,10 : 100) x (100,70 : 100) x (101,10 : 100) x (101,90 : 100) x (102,50 : 100) x (100,70 : 100) x (100,70 : 100) x (100,80 : 100) x (100,70 : 100) x (101,50 : 100) x (100,20 : 100) x (100,50 : 100) x (100,80 : 100) x (99,40 : 100) x (98,60 : 100) x (100,50 : 100) x (100,80 : 100) x (100,50 : 100) x (100,70 : 100) x (100,40 : 100) x (100,30 : 100) x (100,50 : 100) x (100,20 : 100) x (100,60 : 100) x (102,20 : 100) x (100,00 : 100) x (100,60 : 100) x (101,50 : 100) = 1,27727332
Інфляційні втрати - 41 868,70 x 1.27727332 - 41 868,70 = 11 609,07 грн.
Таким чином, суд дійшов висновку про часткове задоволення заявлених вимог та вирішив стягнути з відповідача пеню в розмірі 20 857,36 грн, 3 % річних у розмірі 7 994,52 грн, а також інфляційні втрати у сумі 31 952,06 грн.
Враховуючи вищевикладене, суд, на підставі наявних у матеріалах справи доказів, дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості в загальній сумі 166 872,68 грн, з яких: основний борг - 106 068,74 грн, пеня - 20 857,36 грн, 3 % річних - 7 994,52 грн, інфляційні втрати - 31 952,06 грн.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Отже, у зв'язку з частковим задоволенням позовних вимог на відповідача покладається судовий збір у сумі 2 301,14 грн.
Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 237, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Відділу освіти, культури, молоді та спорту Широківської сільської військової адміністрації Щастинського району Луганської області (93624, Луганська обл., Щастинський район, селище Широкий, вул. Центральна, буд. 1, код ЄДРПОУ 43959771) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 1, код ЄДРПОУ 42399676) основний борг у розмірі 106 068,74 грн, інфляційні втрати в розмірі 31 952,06 грн, 3% річних у розмірі 7 994,52 грн, пеню в розмірі 20 857,36 грн, а також витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 301,14 грн, видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено до Східного апеляційного господарського суду у строк, встановлений ст. 256 ГПК України, та в порядку, передбаченому ст. 257 ГПК України.
Повний текст рішення складено і підписано 05.12.2025.
Суддя Ріта ШЕЛІХІНА