вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"12" листопада 2025 р. м. Київ Справа № 911/2480/25
Розглянувши матеріли справи за позовом Кагарлицької міської ради
до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНФОН К.І.Е.»
про стягнення 316 662,73 грн.
Суддя Карпечкін Т.П.
За участю представників:
Від позивача: Лисова С.М.;
Від відповідача: не з'явився.
Обставини справи:
До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Кагарлицької міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНФОН К.І.Е.» про стягнення 316 662,73 грн.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 15.08.2025 відкрито провадження у справі № 911/2480/25 за правилами загального позовного провадження. Сторони належним чином повідомлені про дане судове провадження.
В ході підготовчого провадження у справі № 911/2480/25 судові засідання відкладались з метою з'ясування усіх обставин, передбачених ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України.
За наслідками підготовчого провадження у справі позивач позовні вимоги підтримав. Також зазначив і про те, що позивачем повідомлено про всі обставини справи, які йому відомі, та надані суду всі наявні в нього докази.
Відповідач у судові засідання не з'являвся, відзиву на позов не подав.
На виконання вимог ч. 1 ст. 177 Господарського процесуального кодексу України та ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України судом під час підготовчого провадження у справі № 911/2480/25 вирішено питання та вчинено усі дії, необхідні для підготовки справи до розгляду по суті.
Згідно п. 3 ч. 2 ст. 185 Господарського процесуального кодексу України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
Враховуючи те, що судом під час підготовчого судового засідання вирішено питання, зазначені в ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України та вчинено усі необхідні дії, передбачені ст. 177 Господарського процесуального кодексу України, з метою забезпечення правильного, своєчасного та безперешкодного розгляду справи по суті, суд дійшов висновку про закриття підготовчого провадження у справі та призначення справи до судового розгляду по суті на 12.11.2025.
У судовому засіданні 12.11.2025 представник позивача позовні вимоги підтримав, відповідач у судове засідання не з'явився, заперечень чи спростувань проти позову не подав.
Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України суди ухвалюють рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду. Рішення та постанови приймаються, складаються і підписуються складом суду, який розглянув справу.
Відповідно до ч. 1 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України рішення суду проголошується у судовому засіданні, яким завершується розгляд справи, публічно, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд може проголосити лише вступну та резолютивну частини рішення.
У зв'язку з чим, в судовому засіданні 12.11.2025 судом закінчено розгляд справи та за результатами оцінки поданих сторонами доказів, прийнято рішення.
Розглянувши матеріали справи та дослідивши надані докази, суд ВСТАНОВИВ:
Як вбачається з викладених у позові обставин, Кагарлицькою міською радою подано позов про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНФОН К.І.Е.» 316 662,73 грн., з яких 267 679,35 грн. основного боргу зі сплати орендної плати та 48 983,38 грн. пені за порушення термінів виконання грошового зобов'язання зі сплати орендних платежів.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив та надав докази, що 01.12.2022 між Кагарлицькою міською радою, як орендодавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЮНІОН К.І.Е», як орендарем, був укладений Договір № 55 оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності Кагарлицької міської територіальної громади (далі - Договір оренди).
Згідно з п. 1.1. Договору оренди Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування цілісний майновий комплекс-нежилих будівель-нежитлові приміщення площею 1396,8 кв.м, 113,9 кв.м, 24 кв.м, які розміщені за адресою: Київська область, Обухівський район, с. Сущани, вул. Шкільна, 1.
Строк дії Договору оренди відповідно п. 12 становить 5 років, що діє з 01.12.2022 до 30.11.2027. Факт передачі майна підтверджується Актом приймання-передачі.
Згідно з п. 3.1. Договору оренди орендна плата за місяць становить 30 066,00 грн. та визначається на підставі проведеного аукціону. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції попереднього місяця.
Пунктом 3.2. Договору оренди передбачений обов'язок Орендаря сплачувати орендну плату на рахунок Орендодавця щомісяця не пізніше останнього числа поточного місяця оренди.
Згідно з п. 3.4. Договору Орендодавець може звернутись із позовом до суду про стягнення орендної плати та інших платежів за цим Договором, по яких у Орендаря є заборгованість.
Однак відповідач своєчасно та у повному обсязі не сплачував орендні платежі, у зв'язку з чим, за ним утворилась прострочена заборгованість у сумі 267 679,35 грн.
Відповідно до п. 3.5. Договору на суму заборгованості Орендаря зі сплати орендної плати нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ (діючої на дату нарахування) від суми заборгованості за кожний день прострочення.
У зв'язку з порушенням термінів виконання грошового зобов'язання зі сплати орендних платежів позивачем нараховано і заявлено до стягнення 48 983,38 грн. пені.
З метою досудового врегулювання спору позивач надсилав відповідачу претензію від 31.01.2025 № 278/04-25 на суму 267 679,35 грн.
У відповідь на претензію відповідач 01.04.2025 надіслав листа про реструктуризацію боргу по оренді приміщення у зв'язку зі скрутним економічним становищем.
Станом на 01.06.2025 платежі по орендній платі та платежі в рахунок погашення заборгованості зі сплати орендної плати за договором оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності Кагарлицької міської територіальної громади № 55 від 01.12.2025 до Кагарлицької міської ради не надходили.
Відповідач в ході розгляду спору в судові засідання не з'являвся, позовні вимоги не заперечив та не спростував, відзиву на позов чи доказів виконання зобов'язань не надав.
Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частина 1 ст. 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Укладений між сторонами Договір за правовою природою є договором найму (оренди), за яким, згідно ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України, наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Згідно ч. 1 ст. 760 Цивільного кодексу України предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ).
Положеннями п. 1 ст. 761 Цивільного кодексу України встановлено, що право передання у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права.
Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до п. 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частиною 2 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив зобов'язання, якщо він не виконав його в строк, встановлений договором або законом.
Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Матеріалами справи підтверджується наявність простроченої заборгованості відповідача з орендних платежів у сумі у сумі 267 679,35 грн.
У зв'язку з несвоєчасним проведенням відповідачем розрахунків по орендній платі, позивач просить стягнути з відповідача пеню в загальній сумі 48 983,38 грн.
Відповідно до п. 3.5. Договору на суму заборгованості Орендаря зі сплати орендної плати нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ (діючої на дату нарахування) від суми заборгованості за кожний день прострочення.
У зв'язку з порушенням термінів виконання грошового зобов'язання зі сплати орендних платежів позивачем нараховано і заявлено до стягнення 48 983,38 грн. пені.
Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно наданого позивачем розрахунку, пеня нарахована на заявлену суму боргу в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що відповідає вимогам ст. 549 Цивільного кодексу України.
Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача пені є правомірною і обґрунтованою, оскільки відповідні нарахування проведені за фактичний період існування заборгованості у відповідності до вимог чинного законодавства.
Згідно з ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Належними у розумінні ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.
Згідно з ч. 2 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Як визначено ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За наслідками розгляду спору суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та доведені, відповідачем не спростовані, тому підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України понесені прокуратурою витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача в повному обсязі.
Керуючись ст. ст. 73, 74, 79, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНФОН К.І.Е.» (09117, Київська область, Білоцерківський район, м. Біла Церква, вул. Водопійна, 20 кв. 120, код ЄДРПОУ 43205702) на користь Кагарлицької міської ради (09201, Київська область, м. Кагарлик, вул. Героїв Небесної Сотні буд 1, код ЄДРПОУ 04054613) 267 679,35 грн. основного боргу, 48 983,38 грн. пені та 4749,94 грн. витрат по сплаті судового збору.
3. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржено у порядку і строки, встановлені ст.ст. 254, 256 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст ршення ладено 04.12.025.
Суддя Т.П. Карпечкін