номер провадження справи 19/200/24
02.12.2025 Справа № 908/3028/24
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Давиденко І.В., за участю секретаря судового засідання Лисенко К.Д., розглянувши матеріали заяви Публічного акціонерного товариства “Запорізький завод “Перетворювач» про розстрочення виконання рішення суду від 18.03.2025 у справі № 908/3028/24 за позовом
за позовом: Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності “УКРІНТЕРЕНЕРГО» (04080, м. Київ, вул. Кирилівська, 85, ідентифікаційний код 19480600)
до відповідача: Публічного акціонерного товариства “Запорізький завод “Перетворювач» (69069, м. Запоріжжя, вул. Дніпровське шосе, 9, ідентифікаційний код 05755571)
про стягнення 2 840 221,20 грн
за участю представників:
від позивачів: Засядьвовк А.І. (в режимі відеоконференції) - довіреність № 17 від 11.09.2025
від відповідача: Клімченко М.Г., дов. від 21.08.2024
До Господарського суду Запорізької області надійшла заява (вх. № 2251/08-08/25 від 10.11.2025) Публічного акціонерного товариства “Запорізький завод “Перетворювач» про розстрочення виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 18.03.2025 у справі №908/3028/24.
Згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 10.11.2025, заяву про розстрочення виконання рішення передано на розгляд судді Давиденко І.В.
Ухвалою суду від 11.11.2025 заяву Приватного акціонерного товариства “Запорізький завод “Перетворювач» прийнято до розгляду, судове засідання призначено на 02.12.2025 о 15-00.
Відповідно до ст.222 Господарського процесуального кодексу України, здійснювалося повне фіксування судового засідання з допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Представник відповідача (заявника) в судовому засіданні 02.12.2025 підтримала подану заяву про розстрочку виконання рішення, просила суд її задовольнити, виконання рішення на 12 місяців.
Заява про розстрочення виконання рішення суду обґрунтована наступним.
Обґрунтовуючи заяву заявник зазначає, що на даний час, існують обставини, що виникли на підставі надзвичайних обставин, Приватне акціонерне товариство “Запорізький завод “Перетворювач» просить розстрочити виконання рішення на 12 місяців, а саме до 01 -го числа кожного місяця по - 239 525 грн 32 коп та обґрунтовує свою заяву наступним.
ПАТ “Запорізький завод “Перетворювач» розташоване на території Запорізької міської територіальної громади, що з 01.02.2023 р. є територією можливих бойових дій, що негативно впливає на пошук контрагентів для реалізації продукції підприємства, оскільки процес виробництва обладнання займає тривалий час, та контрагенти через ризик пошкодження продукції, уникають укладання контрактів. Підприємство неодноразово зазнавало атак російської федерації. Обладнання, що використовується в господарській діяльності було пошкоджено, частина обладнання знищена.
Відповідач вказує, що на теперішній час, на підприємстві працює виключно один працівник, голова правління, що унеможливлює виконання контрактів та отримання прибутку.
У зв'язку з укладенням контрактів, на підтвердження фінансової можливості виконати рішення суду та неможливості його виконання без розстрочення, відповідач вказує, що надає копії договорів на продаж обладнання.
За інформацією відповідача, в єдиному державному реєстрі досудових розслідувань зареєстроване кримінальне провадження №22022080000000021 від 28.02.2022 р., відповідно до матеріалів кримінального провадження зареєстрований епізод згідно якого 15.10.2022 року о 5 годині 40 в. невстановлені особи із числа військовослужбовців збройних сил російської федерації умисно в порушення законів та звичаїв війни із застосуванням РСЗО здійснили цільове ураження інфраструктури за адресами: вул. Дніпровське шосе 9, в результаті чого пошкоджені будівлі та транспортні засоби.
Відповідно до актів комісійного обстеження об'єкта пошкодженого внаслідок збройної агресії російської федерації від 17.01.2023, руйнувань зазнали: головний корпус, інв. №1, корпус вентелів, інв. №2, лабораторно-побутовий корпус, інв. №3, центральна прохідна заводу, інв. №111, енергоблок (цех 116), інв. №121, склад критий арочний інв. №176, лікувально-оздоровчий комплекс, інв. №207, насосна станція цеху 102 (ділянка пакування), інв. №213, павільйон ПК-2У Кострома-кулінарія, інв.№1830.
Позивач проти заяви відповідача заперечує з підстав викладених у клопотанні про відмову у задоволенні заяви відповідача про розстрочення виконання рішення на 12 місяців.
Позивач вказує, що починаючи з 1 січня 2019 року і на цей час ДПЗД «Укрінтеренерго» є єдиним в Україні постачальником електричної енергії, на якого були покладені спеціальні обов'язки, а саме виконання функцій постачальника «останньої надії». Суть діяльності постачальника «останньої надії» полягає в гарантованому постачанні електроенергії будь-яким споживачам всієї України, які втратили постачальника електричної енергії (міністерства, державні установи та підприємства, підприємства оборонно-промислового комплексу, комунальні підприємства, підприємства критичної інфраструктури, суб'єкти господарювання, фізичні особи-підприємці тощо). Постачальник «останньої надії» - ключовий учасник ринку електричної енергії України, без якого неможливе нормальне функціонування ринку електричної енергії, та який виконує соціально важливу функцію на ринку електричної енергії та несе велике соціальне навантаження
Станом на 01.10.2025 року загальна заборгованість споживачів постачальника «останньої надії» становить 14 663,32 млн. грн. У зв'язку з недосконалістю законодавства споживачі-боржники неодноразово переводяться операторами системи на постачання до постачальника «останньої надії», що призводить до збільшення їх заборгованості перед ДПЗД «Укрінтеренерго», яка, в свою чергу, призводить до заборгованості Підприємства перед іншими учасниками ринку електричної енергії та бюджетом. Через систематичне порушення платіжної дисципліни споживачами постачальника «останньої надії» ДПЗД «Укрінтеренерго» втратило платоспроможність та знаходиться на межі банкрутства.
Внаслідок збройної агресії російської федерації об'єкти критичної інфраструктури зазнали масованої терористичної хвилі цілеспрямованих атак на свої об'єкти, що призвело до блекауту в 2022 році, регіональних та загальнодержавних блекаутів у 2023-2025 роках та є загальновідомими фактами. На жаль, атаки по енергетичній інфраструктурі призвели до суттєвих пошкоджень, в тому числі знищення, об'єктів енергетики різних учасників ринку на всій території України. При цьому повідомляємо, що ДПЗД «Укрінтеренерго» також зазнало кібератаки та отримало пошкодження внаслідок ракетних атак по місту Києву, що є черговим воєнним злочином проти критичної інфраструктури України. Так, в результаті чого у взаємодії з іншими державними органами продовжуються роботи з відновлення після атаки та усунення пошкоджень, що потребує певного часу і засобів. Безоплатне споживання електричної енергії споживачами призвело у підсумку до прямої шкоди енергогенеруючим підприємствам України, так як Документ сформований в системі «Електронний суд» 24.10.2025 9 вони змушені виробляти та реалізовувати електричну енергію не отримуючи за це належну оплату, особливо в період запровадженого воєнного стану, що несе небезпеку для всієї енергосистеми України
Позивач також вказує, що кошти, отримані від надання послуг, є джерелом фінансування поточної операційної діяльності постачальника «останньої надії» на 2025 рік. Кошторис витрат ДПЗД «Укрінтеренерго» на здійснення ним операційної діяльності на виконання функції постачальника «останньої надії» включає лише критично важливі для виконання функцій постачальника «останньої надії» статті (поточна зарплата, послуги пошти, зв'язку, обслуговування ПЗ, придбання орг. техніки та паперу тощо). При цьому, кошторис витрат на здійснення операційної діяльності на виконання функції постачальника «останньої надії» передбачає фінансування лише поточної діяльності підприємства, витрати на погашення податкового боргу, інших боргів або сплату штрафів не передбачені.
За твердженням позивача , відповідно до положень підпункту 3 пункту 91 Положення про покладення спеціальних обов'язків на учасників ринку електричної енергії для забезпечення загальносуспільних інтересів в процесі функціонування ринку електричної енергії, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 5 червня 2019 № 483 після погашення постачальником «останньої надії» заборгованості із заробітної плати, яка виникла протягом 2022 року, надходження, отримані постачальником «останньої надії» у вигляді пені та штрафів, спрямовувати виключно на погашення податкового боргу, після чого - на погашення заборгованості перед оператором системи передачі за небаланси електричної енергії. Таким чином, кошти, які отримує ДПЗД «Укрінтеренерго» як оплату за послуги із забезпечення безперебійного функціонування постачальника «останньої надії» та стягнуті штрафні санкції із споживачів постачальника «останньої надії» мають цільовий характер використання, визначений Кабінетом Міністрів України.
Внаслідок збройної агресії російської федерації об'єкти критичної інфраструктури зазнали масованої терористичної хвилі цілеспрямованих атак на свої об'єкти, що призвело до блекауту в 2022 році, регіональних та загальнодержавних блекаутів у 2023-2025 роках та є загальновідомими фактами. На жаль, атаки по енергетичній інфраструктурі призвели до суттєвих пошкоджень, в тому числі знищення, об'єктів енергетики різних учасників ринку на всій території України. При цьому повідомляємо, що ДПЗД «Укрінтеренерго» також зазнало кібератаки та отримало пошкодження внаслідок ракетних атак по місту Києву, що є черговим воєнним злочином проти критичної інфраструктури України. Так, в результаті чого у взаємодії з іншими державними органами продовжуються роботи з відновлення після атаки та усунення пошкоджень, що потребує певного часу і засобів.
В своїх запереченнях позивач також зазначає, що проблеми щодо наявності заборгованості за спожиту електричну енергію у споживачів-неплатників перед постачальником «останньої надії» є предметом розгляду на засіданнях Ради національної безпеки і оборони України, оскільки становлять загрозу енергетичній безпеці та стійкості функціонування енергетичної системи України. Крім того повідомляємо, що відповідно до рішення Ради національної безпеки і оборони України від 07.11.2023 року обласним, Київській міській державним адміністраціям за участю органів місцевого самоврядування необхідно у місячний строк опрацювати питання залучення в установленому порядку ресурсів територіальних громад до подолання кризових ситуацій в енергетичній сфері.
За твердженням позивача, наведені обставини скрутного фінансового становища виникли не з вини ДПЗД «Укрінтеренерго», не є наслідком господарської діяльності підприємства, власного комерційного розрахунку та ризику, а виникли в силу об'єктивних та незалежних від ДПЗД «Укрінтеренерго» обставин, зокрема, внаслідок перебування на постачанні електричної енергії підприємств з тяжким фінансовим станом та підприємств критичної інфраструктури, наявність законодавчих актів, які забороняють ДПЗД «Укрінтеренерго» застосовувати до найбільших споживачів-боржників відключення або обмеження електропостачання споживачів боржників.
Позивач вважає, що відповідачем не надано жодних доказів того, що через 1 рік він матиме фінансову можливість виконати рішення суду. На думку позивача відповідач умисно затягує виконання своїх грошових зобов'язань перед ДПЗД «Укрінтеренерго» більше того, у Відповідача було достатньо часу для того щоб сплатити свій борг, який виник у 2022р. Відповідач свідомо не сплачував свій борг, що призвело до того, що ДПЗД «Укрінтеренерго» змушене було звернутись до суду з позовною заявою про стягнення заборгованості і в ході судового процесу Позивач поніс фінансові втрати. Через критично низький рівень розрахунків недобросовісних боржників (споживачів) постачальника «останньої надії» ПДЗД «Укрінтеренерго» несе фінансові втрати, що не дає можливості вчасно розраховуватись перед операторами системи та державою.
В судовому засідання представник позивача зазначив, що заперечує проти розстрочення виконання рішення суду на 12 місяців, вважає можливим надати розстрочку на 6 місяців.
Розглянувши заяву ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "ЗАПОРІЗЬКИЙ ЗАВОД "ПЕРЕТВОРЮВАЧ" про розстрочку виконання рішення суду від 18.03.2025 у справі № 908/3028/24, суд вваж можливим задовольнити її частково, з огляду на наступне.
В провадженні Господарського суду Запорізької області перебувала справа № 908/3028/24 за позовом Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності “УКРІНТЕРЕНЕРГО» до Публічного акціонерного товариства “Запорізький завод “Перетворювач» про стягнення заборгованості.
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 18.03.2025 у справі № 908/3028/24 позов задоволено, стягнуто з Публічного акціонерного товариства “Запорізький завод “Перетворювач» на користь Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності “УКРІНТЕРЕНЕРГО» 1 744 613, 27 грн основного боргу за поставлену електричну енергію, 339 105,64 грн. інфляційних втрат, 756 502,29 грн, 15% річних, 34 082,65 грн судового збору та повернуто з Державного бюджету України Державному підприємству зовнішньоекономічної діяльності “УКРІНТЕРЕНЕРГО» 9 601,03грн судового збору.
Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 06.10.2025 рішення Господарського суду Запорізької області залишено без змін.
З урахуванням постанови Центрального апеляційного господарського суду від 06.10.2025, на виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 18.03.2025 у справі 908/3028/24 видано наказ.
Відповідно до ст.129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Статтею 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
За приписами ст. 18 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Частиною 1 ст. 239 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.
Статтею 326 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції (ч. 1 ст. 327 Господарського кодексу України).
За заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення (ст. 331 Господарського кодексу України).
Відповідно до ч. 3, 4 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України, підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Розстрочення - це надання можливості виконання рішення по визначених частинах у строки, які визначаються господарським судом. Розстрочення виконання рішення спрямоване на забезпечення повного виконання рішення суду та є допоміжним процесуальним актом реагування суду на перешкоди, які унеможливлюють або ускладнюють виконання його рішення.
Як зазначено в рішенні Конституційного Суду України № 5-пр/2013 від 26.06.2013р., розстрочка (відстрочка) виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника
Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року №18-рп/2012; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року №11-рп/2012.
Згідно з мотивувальною частиною рішення №16-рп/2009 від 30.06.2009 Конституційного Суду України виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової держави.
Згідно з ч. 1 ст. 9 Конституції України частиною національного законодавства України є Конвенція, ратифікована Верховною Радою України. Юрисдикція Європейського суду з прав людини є обов'язковою в усіх питаннях, що стосуються тлумачення та застосування Конвенції.
Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка та розстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого частиною першою статті 6 Конвенції, згідно з якою «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру», а у системному розумінні даної норми та національного закону суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале виконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи та є наслідком зменшення вимог щодо розумності строку.
Крім того, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв'язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого виконання.
Вирішуючи питання про розстрочку, відстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Отже, чинне процесуальне законодавство передбачає, що розстрочка виконання рішення, яка пов'язується з об'єктивною неможливістю виконання рішення, дозволяється у виняткових випадках, а відтак, передумовою для надання розстрочки виконання рішення є встановлення таких виняткових обставин.
Питання про розстрочення виконання рішення суду повинно вирішуватися із дотриманням балансу інтересів сторін. Необхідною умовою задоволення заяви про розстрочення виконання рішення суду є з'ясування питання щодо дотримання балансу інтересів сторін, а тому повинні досліджуватися та оцінюватися доводи та заперечення як позивача, так і відповідача.
Господарським процесуальним кодексом України не визначено переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнення його виконання, у зв'язку з чим суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини і за наявності обставин, які ускладнюють виконання рішення чи унеможливлюють його, господарський суд має право, зокрема, розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови.
Отже особа, яка подала заяву про розстрочку або відстрочку виконання рішення, повинна довести наявність обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення господарського суду у даній справі.
На підтвердження викладених в заяві обставин відповідачем надано наступні документи: виписки по рахункам за період з 01.05.2025 по 31.102025, податковий розрахунок сум доходу на 8 місяців 2025 року, квитанція про реєстрацію звіту про рух коштів, копію договору поставки товару №10/25 від 15.10.2025, копію договору про закупівлю №319/13/133-зв від 02.05.2025, копію договору на закупівлю №651 від 08.09.2025, копію договору про закупівлю матеріально - технічних ресурсів від 02.10.2025.
Враховуючи викладені відповідачем обставини, господарський суд зазначає, що Публічне акціонерне товариство «Запорізький завод «Перетворювач» вимушено опинилося у тимчасовій ситуації, яка обмежує ведення звичайної господарської діяльності.
Зважаючи на відсутність у відповідача мети уникнення сплати заборгованості за зобов'язанням, надання розстрочки виконання рішення забезпечить стабільну діяльність підприємства і реальне виконання рішення суду на користь позивача.
На думку суду, одночасне стягнення всієї грошової суми, яка підлягає задоволенню у такому великому розмірі, зокрема, накладення арешту на майно боржника та оголошення заборони на його відчуження, опис та його можлива реалізація у встановленому законом порядку під час примусового виконання рішення суду у даній справі, може призвести до неможливості подальшої роботи підприємства відповідача та, відповідно, розрахунків із позивачем.
Між тим, надання розстрочки виконання рішення суду, надасть можливість працювати підприємству та поступово здійснювати розрахунки із позивачем за рішенням суду задля його виконання.
При цьому, затримка у виконанні рішення не повинна бути надто тривалою та такою, що порушує саму сутність права, яке захищається п. 1 ст. 6 Конвенції (рішення у справі "Іммобільяре Саффі" проти Італії", заява №22774/93, п. 74, ЄСПЛ 1999-V).
За практикою Європейського суду в окремих справах проти України було встановлено, що короткі затримки, менші ніж один рік, не вважаються настільки надмірними, щоб піднімати питання про порушення п. 1 ст. 6 Конвенції ("Корнілов та інші проти України", заява N36575/02); І навіть, два роки та сім місяців, не визнавались надмірними і не розглядалися, як такі, що суперечать вимогам розумного строку, передбаченого ст.6 Конвенції (справа "Крапивницький та інші проти України", заява N60858/00).
Враховуючи викладене, а також достатність наведених заявником обставини щодо неможливості наразі в повному обсязі виконати рішення суду у даній справі, з урахуванням принципів розумності та справедливості, з метою забезпечення балансу інтересів стягувача і боржника,суд вважає, що розстрочення рішення суду на розумний строк не порушить прав стягувача.
При цьому суд зазначає, що відповідно до приписів ч. 5 ст.331 ГПК України, розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
Господарський суд дослідивши усі обставини та надавши їм оцінку, врахувавши матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини боржника у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави, з огляду на те, що виконання судового рішення одночасно і в повному обсязі може бути ускладнено та матиме негативні наслідки для фінансово-господарського стану боржника, врахувавши майновий стан при цьому позивача, зважаючи на те, що боржник не уникає від виконання рішення суду, а навпаки шукає способи погашення заборгованості перед позивачем, суд дійшов висновку про можливість надання розстрочення виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 18.03.2025 по справі № 908/3028/24.
Враховуючи, що рішення у справі ухвалено 18.03.2025 та річний термін з дати його ухвалення спливає 18.03.2026, суд надає позивачу розстрочку виконання рішення терміном на 4 місяці рівними частинами.
За таких обставин, враховуючи вищевикладене, заява ПАТ Запорізький завод «Перетворювач» про розстрочення виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 18.03.2025 у справі № 908/3028/24 підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст.ст. 232, 233, 234, 235, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд
Заяву Публічного акціонерного товариства “Запорізький завод “Перетворювач» про розстрочку виконання рішення суду від 18.03.2025 у справі № 908/3028/24 задовольнити частково.
Розстрочити виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 18.03.2025 у справі № 908/3028/24 про стягнення з Публічного акціонерного товариства “Запорізький завод “Перетворювач» на користь Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності “УКРІНТЕРЕНЕРГО» 1 744 613, 27 грн основного боргу за поставлену електричну енергію, 339 105,64 грн інфляційних втрат, 756 502,29 грн - 15% річних, 34 082,65 грн судового збору на чотири місяці шляхом сплати рівними частинами, а саме: до 18 грудня 2025 року - 718575,96грн; до 18 січня 2026 року - 718 575,96 грн; 18 лютого2026 - 718 575,96 грн; до 18 березеня 2026року - 718 575,96 грн.
У задоволенні заяви в іншій частині відмовити.
Відповідно до ч. 2 ст. 235 ГПК України, ухвала набирає законної сили після її оголошення та може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Ухвала складена та підписана 05.12.2025.
Суддя І.В. Давиденко