номер провадження справи 9/171/25
05.12.2025 Справа № 908/2876/25
м.Запоріжжя
За позовом: Комунального некомерційного підприємства «Кодимська лікарня» Кодимської міської ради Подільського району Одеської області
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Інкам Фінанс»
про стягнення суми 15600,25 грн.
Суддя Боєва О.С.
Без повідомлення (виклику) сторін
До Господарського суду Запорізької області через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява Комунального некомерційного підприємства «Кодимська лікарня» Кодимської міської ради Подільського району Одеської області про стягнення з відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Інкам Фінанс» суми 20336,00 грн основного боргу, суми 3957,63 грн пені та суми 1423,52 грн штрафу.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу від 15.09.2025 здійснено автоматизований розподіл судової справи між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/2876/25 та визначено до розгляду судді Боєвій О.С.
Ухвалою суду від 22.09.2025 вищевказану позовну заяву на підставі ч. 1 ст. 174 ГПК України залишено без руху, позивачу надано строк для усунення недоліків позовної заяви.
30.09.2025 до суду на виконання ухвали від 22.09.2025 від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви з викладеними у ній поясненнями та оновленим розрахунком ціни позову. Зокрема зазначено, що заборгованість відповідача перед позивачем становить 12336,00 грн, сума пені нарахована за період з 23.12.2024 по 15.08.2025 - 2400,73 грн, штраф - 863,52 грн, всього загальна сума позовних вимог складає 15600,46 грн.
Ухвалою суду від 06.10.2025 позовна заява (з урахуванням уточнень) прийнята судом до розгляду, відкрито провадження у справі №908/2876/25, присвоєно номер провадження справи 9/171/25. Постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за укладеним сторонами Договором № 502 про закупівлю товару від 27.05.2024 щодо поставки ПММ (бензину А-95). Зазначено, що на виконання умов Договору позивачем було перераховано відповідачу оплату за товар в сумі 102800,00 грн. З 23 грудня 2024 року без жодних попереджень (повідомлень) відповідач припинив належним чином виконувати взяті на себе зобов'язання з поставки ПММ. В результаті чого у відповідача перед позивачем виникла заборгованість, яка відповідно до невикористаних талонів ПММ на 240 літрів бензину А-95 складає 12336,00 грн. Крім того, на підставі п. 7.2 Договору позивачем також нараховано та заявлено до стягнення з відповідача суму 2400,73 грн пені за період прострочення з 23.12.2024 по 15.08.2025 та суму 863,52 грн штрафу у розмірі 7% від вартості непоставленого товару. Загальний розмір позовних вимог (ціна позову) за наведеним позивачем розрахунком становить 15600,46 грн.
За змістом з ч. 1 ст. 163 ГПК України, ціна позову у позовах про стягнення грошових коштів визначається сумою, яка стягується (загальною сумою всіх вимог).
Зазначена позивачем ціна позову не відповідає загальній сумі заявлених ним позовних вимог. Так, за арифметичним підрахунком загальний розмір заявленої до стягнення суми та, відповідно, ціна позову становить 15600,25 грн (12336,00 грн + 2400,73 грн + 863,52 грн).
Таким чином, предметом розгляду є позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача загальної суми 15600,25 грн, яка складається з: суми 12336,00 грн основного боргу, суми 2400,73 грн пені та суми 863,52 грн штрафу.
Відповідач своїм правом на подання відзиву не скористався, відзив на позов не подав. Заяви/клопотання з процесуальних питань від відповідача до суду не надходили.
Про відкриття провадження у справі та її розгляд судом відповідач повідомлений належним чином.
Так, відповідно до ч. 7 ст. 6 ГПК України особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
За результатами запиту на отримання інформації про наявність зареєстрованого електронного кабінету, судом встановлено, що у юридичної особи - Товариства з обмеженою відповідальністю «Інкам Фінанс», код ЄДРПОУ 40308189 (відповідач) наявний зареєстрований електронний кабінет (дата реєстрації 25.02.2025).
В частині 5 ст. 176 ГПК України встановлено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
Згідно з ч. 11 статті 242 ГПК України, якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами.
Відповідно до ч. 3 ст. 120, п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Днем вручення судового рішення є: день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Ухвала суду від 06.10.2025 про відкриття провадження у даній справі була направлена до електронного кабінету Товариства з обмеженою відповідальністю «Інкам Фінанс» та згідно з повідомленням про доставку електронного листа доставлена до електронного кабінету відповідача 06.10.2025 о 15:33.
Згідно з ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
На підставі викладеного, суд дійшов до висновку про вирішення справи за наявними матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, суд
Між Комунальним некомерційним підприємством «Кодимська лікарня» Кодимської міської ради Подільського району Одеської області (Покупець, позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інкам Фінанс» (Постачальник, відповідач у справі) був укладений Договір № 502 про закупівлю товару від 27.05.2024 (далі - Договір), за умовами якого Постачальник зобов'язався передати у власність Покупця у визначені Договором строки Товар: ДК 021:2015:09130000-9 Нафта і дистиляти (Бензин А-95 (талони)), в кількості та якості відповідно до Специфікації, що є невід'ємною частиною цього Договору (Додаток 1), а Покупець - прийняти Товар і сплатити за нього грошову суму у розмірі та в порядку, визначеними цим Договором (п.1.1 Договору).
Згідно з п. 1.3 Договору, відпуск Товару з АЗС здійснюється за довірчими документами (талонами) на отримання товару відповідно до «Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами», затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1442 від 20.12.1997.
Ціна Договору становить: 102800,00 грн, в тому числі ПДВ - 17133,33 грн. Ціна за одиницю Товару вказується у Специфікації (п. 3.2 Договору).
Сторонами було підписано Специфікацію (Додаток № 1 до Договору), в якій вказані: найменування товару - Бензин А-95, його кількість - 2000 літрів, ціна за одиницю - 51,40грн з ПВД та загальна сума (вартість) з ПДВ - 102800,00 грн.
Відповідно до п.п. 4.1, 4.2, 4.4 Договору, розрахунки за фактично поставлений Товар здійснюються на підставі видаткових накладних, протягом 7-ми (семи) банківських днів. Розрахунки за Товар здійснюються шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Постачальника, наведений в реквізитах Постачальника. Датою оплати вважається дати списання коштів з рахунку Покупця.
Поставка Товару (талонів) здійснюється до 31 грудня 2024 року. Поставка за даним договором здійснюється Постачальником не пізніше 5 (п'яти) робочих днів з дати отримання Постачальником письмового та/або усного повідомлення - Заявки від Покупця (п.п. 5.1, 5.2 Договору).
Умови постачання Товару - самовивезення. Покупець зобов'язується отримати Товар на АЗС до закінчення терміну дії довірчого документу, який зазначений на довірчому документі. Термін дії талону - не менше 12 місяців з дня поставки Товару (п.п. 5.4, 5.6 Договору).
Згідно з п. 10.1 Договору, останній набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2024 року, а в частині розрахунків до повного його виконання.
Матеріали справи свідчать, що на підставі вищезазначеного Договору сторонами була підписана видаткова накладна №0010/0000923 від 27.05.2024 на товар - Бензин А-95 у кількості 2000,00 літрів, вартістю 102800,00 грн з ПДВ.
За платіжною інструкцією № 3735 від 28.05.2024 позивачем було перераховано на рахунок ТОВ «Інкам Фінанс» оплату за бензин А-95 згідно Договору № 502 від 27.05.2024 та накладної №0010/0000923 від 27.05.2024 в сумі 102800,00 грн.
Як зазначено у позові, з 23 грудня 2024 року без жодних попереджень (повідомлень)
відповідач припинив належним чином виконувати взяті на себе зобов'язання з поставки ПММ. В результаті цього у відповідача виникла заборгованість відповідно до невикористаних талонів на 240 літрів бензину А-95 на загальну суму 12 336,00 грн. До позовної заяви додані копії невикористаних талонів (скретч-карток) на бензин А-95 (12 талонів по 20 літрів).
Неналежне виконання відповідачем зобов'язань за Договором щодо відпуску товару (бензину А-95) по талонам (скретч-карткам) стало підставою для звернення позивача до суду з позовом, за яким відкрито провадження у даній справі.
Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, суд дійшов до висновку про часткове задоволення позову, виходячи з наступного.
З положень ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України слідує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цивільними актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення зобов'язання (правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку), зокрема, є договори та інші правочини.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ч. 1 ст. 626, ст. 629 ЦК України).
За змістом ст.ст. 6, 627, 628 ЦК України, сторони вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України. При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі, зокрема, вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару (ч.ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 662, ст. 663 ЦК України, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Якщо право власності переходить до покупця раніше від передання товару, продавець зобов'язаний до передання зберігати товар, не допускаючи його погіршення (ст. 667 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 664 ЦК України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент:
1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар;
2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.
Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар.
В ч. 1 ст. 670 ЦК України встановлено: якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.
Згідно з ч.1 ст. 13, ч. 1 ст.14 ЦК України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. Цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до положень ч.ч. 1, 2 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язані встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, крім випадків, установлених законом про банки і банківську діяльність. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ч. 1 ст. 598, ст. 599 ЦК України).
У ст.ст. 610, 611 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Матеріали справи свідчать, що між сторонами склалися господарські відносини на підставі укладеного сторонами Договору № 502 про закупівлю товару від 27.05.2024.
Як встановлено та зазначено судом вище, на підставі вказаного Договору сторонами підписано видаткову накладну №0010/0000923 від 27.05.2024 на товар - Бензин А-95 у кількості 2000,00 літрів, вартістю 102800,00 грн з ПДВ. Позивач (покупець) здійснив оплату товару (бензин А-95) за платіжною інструкцією №3735 від 28.05.2024, перерахувавши на рахунок Продавця (відповідача) суму 102800,00 грн.
У вищевказаній видатковій накладній мітиться застереження наступного змісту:
« 1. Відпуск товару з АЗС здійснюється за довірчими документами (скретч-карти) на отримання товару відповідно до Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами, затверджених Постановою Кабінетну Міністрів України № 1442 від 20.12.1997;
2. Скретч-карта є підставою для видачі (заправки) з АЗС вказаного у карті об'єму і марки товару, після чого всі обов'язки сторін по погашених скретч-картах вважаються виконаними, при цьому Постачальник не може передати Одержувачу іншої марки чи в іншій кількості, ніж зазначено у скретч-карті...».
Постановою Кабінету Міністрів України № 1442 від 20.12.1997 затверджені Правила роздрібної торгівлі нафтопродуктами, згідно з якими торгівля нафтопродуктами, призначеними для відпуску споживачам, здійснюється через мережу автозаправних станцій, автогазозаправних станцій та автогазозаправних пунктів (надалі - АЗС) (абзац 2 п.3 Правил).
Згідно з п. 9 Правил, розрахунки за реалізовані нафтопродукти здійснюються готівкою та/або у безготівковій формі (із використанням електронних платіжних засобів, паливних карток, талонів, відомостей на відпуск пального тощо) в установленому законодавством порядку. Разом з продукцією споживачеві в обов'язковому порядку видається розрахунковий документ установленої форми на повну суму проведеної операції, який підтверджує факт купівлі товару.
Спільним Наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20 травня 2008 року № 281/171/578/155 затверджена Інструкція про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України (далі - Інструкція).
Згідно з п. 3 Інструкції, талон - спеціальний талон, придбаний за умовами та відпускною ціною обумовленого номіналу, що підтверджує право його власника на отримання на АЗС фіксованої кількості нафтопродукту певного найменування і марки, які позначені на ньому.
Порядок відпуску нафтопродуктів за талонами передбачений у пп. 10.3.3 пункту 10.3 Інструкції.
Отже талон є документом, який засвідчує право його власника на отримання пального на АЗС.
У підпунктах 5.3.1, 5.3.2 пункту 5.3 Договору визначено, що передача Покупцю Товару за цим Договором здійснюється на АЗС Постачальника шляхом заправки автомобілів Покупця при пред'явленні довіреними особами Покупця талону. Талон є підставою для видачі (заправки) з АЗС вказаного у карті об'єму і марки товару, після чого всі обов'язки сторін по погашених талонах вважаються виконаними, при цьому Постачальник не може передати Покупцю товар іншої марки чи в кількості меншій, ніж зазначено в талоні.
Зі змісту пп 6.3.1 п. 6.3 Договору слідує, що Постачальник зобов'язаний забезпечити поставку Товару у строки, встановлені Договором.
Проте, як зазначено позивачем та не спростовано відповідачем, останній свої зобов'язання за Договором належним чином не виконав, поставивши (відпустивши) позивачу оплачений ним товар не в повному обсязі.
В матеріалах справи містяться копія вимоги Комунального некомерційного підприємства «Кодимська лікарня» Кодимської міської ради Подільського району Одеської області вих. № 122 від 29.04.2025, адресована ТОВ «Інкам Фінанс», за змістом якої позивач повідомляв, що враховуючи порушення ТОВ «Інкам Фінанс» взятих на себе зобов'язань, зокрема й за Договором № 502 від 27.05.2024, у лікарні наявні скретч-картки за цим Договором, за якими не отримано бензин А-95 в кількості 240 літрів на суму 12336,00 грн; просив в найкоротший термін провести відпуск товару з АЗС за довірчими документами (скретч-картами).
На підтвердження направлення та отримання ТОВ «Інкам Фінанс» вищезазначеної вимоги, позивачем надано в матеріали справи копію рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, згідно з яким воно було вручено адресату 09.05.2025.
Як зазначено у позові, відповіді на направлену позивачем вимогу відповідач не надав. Заборгованість відповідача перед позивачем відповідно до невикористаних талонів на 240 літрів бензину А-95 становить 12 336,00 грн.
Згідно з ч. 1 ст. 670 ЦК України, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.
Відповідно до ч. 2 ст. 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Виходячи із системного аналізу вимог чинного законодавства, аванс (попередня оплата) це грошова сума, яка не забезпечує виконання договору, а є сумою, що перераховується згідно з договором наперед, у рахунок майбутніх розрахунків, зокрема за товар, який має бути поставлений, за роботи, які мають бути виконані. При цьому аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила, лише у випадку невиконання зобов'язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося (висновок викладений у постановах Верховного Суду від 21 лютого 2018 року у справі №910/12382/17, Великої Палати Верховного Суду від 22 вересня 2020 у справі №918/631/19).
При цьому, оскільки законом не визначено форму пред'явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред'явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі у формі позову.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 року в справі № 918/631/19.
Відповідач відзив на позов не надав, позовні вимоги не спростовував, доказів передачі (відпуску) позивачу оплаченого ним товару у повному обсязі на всю суму здійсненої оплати або повернення позивачу попередньої оплати за частину непоставленого товару суду не надав.
На підставі викладеного, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за непоставлений товар в розмірі 12336,00 грн є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Крім того, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача суми 2400,73 грн пені та суми 863,52 грн штрафу.
Зі змісту ст. 611 ЦК України слідує, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).
Статтею 549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до п. 7.1. Договору, у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за Договором сторони несуть відповідальність, передбачену законодавством України та цим Договором.
Згідно з п. 7.2 Договору, у разі затримки поставки товару, або поставки не в повному обсязі, заявленому Покупцем, Постачальник сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково сплачує штраф у розмірі 7% від вартості непоставленого товару.
Факт порушення відповідачем зобов'язань з поставки (передачі) товару на суму 12336,00 грн є доведеним, підтверджується матеріалами справи, тому позовні вимоги про стягнення з відповідача неустойки в цілому є правомірними. Разом з тим, судом встановлено, що позивач неправильно визначив початок періоду прострочення нарахування пені.
Так, за розрахунком позивача суму пені нараховано за загальний період з 23.12.2024 по 15.08.2025 включно. Позивач у позові посилається на те, що відповідач припинив належним чином виконувати зобов'язання з поставки товару з 23 грудня 2024 року, однак відповідних належних доказів на підтвердження зазначеного позивачем суду не надано.
Умовами п.п. 5.4., 5.6 Договору визначено, що Покупець зобов'язується отримати Товар на АЗС до закінчення терміну дії довірчого документу, який зазначається на довірчому документі; термін дії талону - не менше 12 місяців з дня поставки товару (талонів). Поставка талонів згідно з видатковою накладною була здійснена 27.05.2024.
За наявними матеріалами справи, в т.ч. доданими позивачем до позовної заяви документами, встановити термін дії довірчих документів (талонів) неможливо. Умовами Договору не встановлено кінцевий строк, в який має бути здійснена поставка (передача) Покупцю товару на всю суму попередньої оплати. Доказів пред'явлення позивачем відповідачу талонів на відпуск Товару відповідно до умов пп. 5.3.1 п. 5.3 Договору позивачем не надано. Отже, в даному випадку, для визначення моменту прострочення виконання відповідачем зобов'язання з поставки (відпуску) Товару слід застосовувати приписи ч. 2 ст.530 ЦК України.
Як зазначалось судом вище, вимога позивача № 122 від 29.04.2025 щодо відпуску товару з АЗС за довірчими документами (скрет-картками), яка в тому числі стосувалась Договору № 502 від 27.05.2024, була отримана відповідачем 09.05.2025. Таким чином прострочення, з урахуванням приписів ч. 2 ст. 530 ЦК України, виникло з 17.05.2025. При цьому суд зазначає, що додана до позову копія листа позивача № 39 від 04.02.2025 стосувалась інших договорів на постачання палива та не містить посилання на Договір №502 від 27.05.2024.
На підставі викладеного, здійснивши перерахунок пені, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем граничного періоду відповідного нарахування, суд встановив, що до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає сума 953,42 грн пені за період прострочення з 17.05.2025 по 15.08.2025. В іншій частині вимог про стягнення пені судом відмовляється у зв'язку з їх необґрунтованістю.
Позовні вимоги про стягнення суми 863,52 грн штрафу за прострочення поставки товару понад 30 днів у розмірі 7% від вартості непоставленого товару є обґрунтованими, розрахунок штрафу здійснений позивачем правильно, тому в цій частині позовні вимоги задовольняються у заявленому позивачем розмірі.
Таким чином, враховуючи все вищевикладене, позов задовольняється судом частково.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат на сплату судового збору, суд враховує наступне.
Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (ч. 2 ст. 123 ГПК України).
З положень ч. 1, підпункту 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» слідує, що ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру встановлена в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява подається до суду.
У статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» установлено у 2025 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня 2025 року у розмірі 3028,00 грн.
За змістом ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
При зверненні до суду з даним позовом позивач за платіжною інструкцією № 5288 від 05.09.2025 сплатив судовий збір в розмірі 3028,00 грн.
Враховуючи ціну позову (15600,25 грн) та те, що позовна заява надійшла до суду в електронній формі через систему «Електронний суд», за подання цієї позовної заяви позивач, із застосуванням коефіцієнту пониження ставки судового збору, мав сплатити судовий збір у розмірі 2422,40 грн (3028х0,8). Тобто позивач надмірно сплатив судовий збір в розмірі 605,60 грн.
Відповідно до п. 1 ч. 1, ч. 2 статті 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом. У випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми.
На підставі викладеного, судовий збір у розмірі 605,60 грн підлягає поверненню позивачу з Державного бюджету України. Повернення зазначеної суми судового збору буде здійснено ухвалою суду за відповідним клопотанням позивача.
Враховуючи вищевикладене та відповідно до приписів п. 2 ч. 1 статті 129 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума 2197,66 грн витрат зі сплати судового збору - пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інкам Фінанс», код ЄДРПОУ 40308189 (69096, м. Запоріжжя, вул. Каховська, буд. 11А, кабінет № 8) на користь Комунального некомерційного підприємства «Кодимська лікарня» Кодимської міської ради Подільського району Одеської області, код ЄДРПОУ 01998785 (66000, Одеська область, Подількій район, м. Кодима, вул. Крівенцова, буд. 1) суму 12 336 (дванадцять тисяч триста тридцять шість) грн 00 коп. основного боргу, суму 953 (дев'ятсот п'ятдесят три) грн 42 коп. пені, суму 863 (вісімсот шістдесят три) грн 52 коп. штрафу.
У задоволенні іншої частини позову - відмовити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інкам Фінанс», код ЄДРПОУ 40308189 (69096, м. Запоріжжя, вул. Каховська, буд. 11А, кабінет №8) на користь Комунального некомерційного підприємства «Кодимська лікарня» Кодимської міської ради Подільського району Одеської області, код ЄДРПОУ 01998785 (66000, Одеська область, Подількій район, м. Кодима, вул. Крівенцова, буд. 1) суму 2197 (дві тисячі сто дев'яносто сім) грн 66 коп. витрат зі сплати судового збору.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Рішення складено та підписано 05.12.2025.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено впродовж двадцяти днів з дня складання повного судового рішення у порядку, встановленому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя О.С. Боєва