вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63
05.12.2025м. ДніпроСправа № 904/2684/25 (904/5592/25)
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Мартинюка С.В. розглянувши справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи
за позовом ОСОБА_1 , м. Кривий Ріг Дніпропетровської області
до Акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області
про відшкодування моральної шкоди, заподіяної втратою працездатності внаслідок професійного захворювання
в межах справи №904/2684/25
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ТВІЙ ЕНЕРГОПОСТАЧАЛЬНИК", м. Київ
до боржника Акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області
про визнання банкрутом
02.10.2025 через систему "Електронний суд" ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" про відшкодування моральної шкоди, заподіяної втратою працездатності внаслідок професійного захворювання.
Згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 02.10.2025 позовну заяву передано на розгляд судді Мартинюку С.В. в межах справи про банкрутство №904/2684/25 та присвоєно єдиний унікальний номер справи №904/2684/25 (904/5592/25).
Ухвалою господарського суду від 06.10.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у ній матеріалами.
13.10.2025 до суду через систему "Електронний суд" від відповідача надійшла заява про часткове визнання позовних вимог.
Відповідач не скористався наданим правом на подання відзиву на позовну заяву.
Судом враховано, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
При цьому, такий розумний строк визначений у статті 248 Господарського процесуального кодексу України, яка визначає, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Більше того, права відповідача, як учасника справи, не можуть забезпечуватись судом за рахунок порушення прав позивача на своєчасне вирішення спору судом, що є безпосереднім завданням господарського судочинства, та яке відповідно до норм частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Слід також відзначити, що у частині 2 статті 129 Конституції України визначено одним із принципів судочинства змагальність сторін та свободу в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно статті 248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
За викладених обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.
В порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України судом прийнято рішення у справі.
Позиція позивача
Позивач працював на підприємстві відповідача та звільнився з підприємства згідно з п.2. ч.1 ст.40 КЗпП України, у зв'язку з невідповідністю виконуваній роботі внаслідок стану здоров'я, що перешкоджає продовженню даної роботи, у віці 41 рік. 18.06.2025 медичним висновком ЛЕК Відокремленого підрозділу «Науково-практичний медичний центр професійного здоров'я Національного університету охорони здоров'я України ім. П.Л. Шупика» позивачу було встановлено професійні захворювання. Відповідно до Акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) від 18.07.2025 підставою для виникнення в позивача професійних захворювань стало те, що працюючи машиністом бурової установки (учнем машиніста бурової установки) на шахті «Криворізька» (шахта «Родіна») ВАТ «Кривбасзалізрудком», ПАТ «Кривбасзалізрудком» та АТ «Кривбасзалізрудком»), у період з 07.08.2006 по 03.06.2024, я оглядав, змащував, опробував та виконував дрібний ремонт бурового устаткування; готував до буріння (підбирав штанги , коронки); керував буровими станками та установками різних типів під час буріння і розширення свердловин; керував процесом буріння залежно від геологічних умов, виникнення ускладнень, стану бурового обладнання та інструменту; забурював та бурив глибокі свердловини; здійснював розворот станка для буріння наступної свердловини; виконував спуско-підіймальні роботи, нарощування штанг, витягання труб; вибирав осьове зусилля, частоту обертання інструменту, кількість подаваної промивної рідини, повітря для забезпечення оптимальних режимів буріння; регулював параметри процесу буріння; виконував роботи щодо запобігання і ліквідації кривизни, аварій та ускладнень у свердловинах; проводив очищення, промивання свердловини; здійснював ловильні роботи; проводив кріплення свердловин обсадними трубами; виявляв та усував неполадки в роботі обслуговуваного обладнання, брав участь у його ремонті; очищував бурове обладнання від пилу та грязі перед транспортуванням; демонтував бурове обладнання перед транспортуванням на транспортабельні вузли; переміщав бурове обладнання вручну та на площадках; монтував. готував до роботи, установлював і регулював обладнання та закріплював його в забої; здійснював стропальні роботи, навантажував розвантажував бурове устаткування і матеріали. В підземних умовах шахти не завжди була можливість використовувати засоби малої механізації для переміщення вантажів з причин технологічного обмеження робочого простору, що перешкоджає їх застосуванню, внаслідок чого умови праці характеризувалися фізичним перевантаженням. Внаслідок недосконалості технології підземного видобутку руди, порушень в роботі систем вентиляції, пилоподавлення та режимів експлуатації гірничошахтного устаткування, підпадав під вплив концентрацій аерозолів фіброгенної дії та вібрації локальної, які перевищували нормативні значення. Працюючи раніше у період з 30.03.2005 по 18.07.2006 машиністом бурової установки (учнем машиніста бурової установки) на шахті «Тернівська» (імені Леніна) Відкритого акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат», підпадав під вплив аерозолів фіброгенної дії, фізичного навантаження та вібрації локальної, що перевищували нормативні значення.
Також позивач зазначає, що внаслідок отриманих професійних захворювань останній має скарги на помірно виражену задишку після незначного фізичного навантаження, періодичний кашель більш сухий, приступоподібний, іноді турбує кашель з виділенням слизового харкотиння в невеликій кількості , яке погано відходить, свистячі хрипи у грудях, періодичне затруднення дихання; біль та обмеження рухів у шийному та попереково-крижовому відділах хребта з іррадіацією болю в ліве плече та у ліву ногу, оніміння кінцівок, ниючий біль у верхніх та нижніх кінцівках у нічний час, іноді судоми в верхніх кінцівках, біль та обмеження рухів в плечових, ліктьових та колінних суглобах, хрускіт у них, мерзлякуватість верхніх та нижніх кінцівок, утруднення ходи). У зв'язку з поганим самопочуттям, я змушений тривалий час проходити чисельні медичні огляди та обстеження, медико-соціальні експертні комісії, відновлювальні процедури і лікування. Внаслідок отриманого професійного захворювання було порушено та порушуються нормальні життєві зв'язки, позивач позбавлений можливості реалізовувати свої звички та бажання. Внаслідок отриманої втрати професійної працездатності позивач фактично позбавлений можливості повноцінно реалізовувати себе у трудовій діяльності. Наявність необхідності користуватися палицею в такому відносно молодому віці свідчить про істотне погіршення мого стану здоров'я та втрату можливості нормально функціонувати у повсякденному та професійному житті. Заподіяне з вини підприємства професійне захворювання викликає у позивача фізичні і моральні страждання, порушило звичний спосіб життя, вимагає додаткових зусиль для організації життя, для підтримки здоров'я, порушило нормальні життєві зв'язки внаслідок неможливості продовження активного цивільного життя, порушення відносин з оточуючими людьми. Внаслідок отриманого ушкодження здоров'я, систематичною необхідністю отримання медичної допомоги. Все це постійно і негативно позначалося і позначається сьогодні на душевному та фізичному станах. У зв'язку з чим позивач звернувся до суду з позовними вимогами до відповідача про відшкодування моральної шкоди у розмірі 520 000,00 грн.
Позиція відповідача
Відповідач не скористався наданим правом на подання відзиву на позовну заяву.
В свою чергу відповідачем подано заяву про часткове визнання позову, відповідно до якої зазначив, що діюче законодавство України не визначає єдиного механізму визначення розміру моральної шкоди, водночас Кодекс законів про працю та Закон України "Про колективні договори і угоди" передбачають можливість врегулювання відповідних компенсацій у колективному договорі. В 2020 році між відповідачем, як роботодавцем та трудовим колективом, в особі виборних профспілкових органів, був укладений колективний договір на 2020 - 2022 роки, котрий 01.07.2024 доповнено пунктом 25.19, що встановлює механізм розрахунку компенсації моральної шкоди працівникам (у тому числі звільненим) у разі професійного захворювання або нещасного випадку на виробництві. Формула визначення суми враховує стаж роботи у шкідливих умовах, розмір мінімальної заробітної плати на 1 січня відповідного року, відсоток втрати працездатності та коефіцієнт 1,25 за відсутності вини працівника. У випадку позивача, який має 17 років 9 місяців стажу у шкідливих умовах, 65 % втрати працездатності та не має встановленої вини, компенсація складає 110 500 грн (17х8000х(65/100)х1,25. Натомість заявлений позивачем розмір 520 000,00 грн відповідач вважає занадто завищеним та таким що має ознаки невиправданого збагачення за рахунок відповідача, який перебуває у тяжкому фінансовому стані.
Перелік обставин, які є предметом доказування у справі
Предметом доказування по даній справі є встановлення факту порушення прав позивача, наявності причинно-наслідкового зв'язку між діями відповідача та заподіяними стражданнями, а також розміру цих страждань.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУТЬ
Станіславський Євген Олександрович відповідно до відомостей трудової книжки серії НОМЕР_1 від 19.06.2001 здійснював трудову діяльність на підприємстві відповідача, а саме:
- з 30.03.2005 по 31.05.2005 - підземний учень машиніста бурової установки першого розряду з повним робочим днем в підземних умовах дільниці №46 шахти «Тернівська» ВАТ «Кривбасзалізрудком»;
- з 01.06.2005 по 18.07.2006 - підземний учень машиніста бурової установки 1-го розряду з повним робочим днем дільниці №22 в підземних умовах шахти «Тернівська» ВАТ «Кривбасзалізрудком»;
- з 07.08.2006 по 04.12.2007 - підземний учень машиніста бурової установки 1 розряду дільниці №15 шахти "Родіна" ВАТ «Кривбасзалізрудком»;
- з 05.02.2007 по 18.09.2008 - підземний машиніст бурової установки 3 розряду дільниці №15 шахти "Родіна" ВАТ «Кривбасзалізрудком»;
- з 19.09.2008 по 20.12.2012 - машиніст бурової установки 4 розряду дільниці №15 з повним робочим днем в підземних роботах шахти "Родіна" ВАТ «Кривбасзалізрудком»;
- з 21.12.2012 по 28.08.2024 - машиніст бурової установки 5 розряду з повним робочим днем на підземних роботах дільниці №15 шахти "Родіна" АТ «Кривбасзалізрудком».
Відповідно до Акту розслідування хронічного професійного захворювання (отруєння) від 18.07.2025, форми П-4, затвердженого Т.в.о. начальника Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці Бланк С.В. (далі-акт) щодо ОСОБА_1 , встановлено, що хронічне професійне захворювання (отруєння) виникло за таких обставин:
Працюючи машиністом бурової установки (учнем машиніста бурової установки) на шахті «Криворізька» (шахта «Родіна») ВАТ «КРИВБАСЗАЛІЗРУДКОМ», ПАТ «КРИВБАСЗАЛІЗРУДКОМ» та АТ «КРИВБАСЗАЛІЗРУДКОМ», у період з 07.08.2006 по 03.06.2024, ОСОБА_1 оглядав, змащував, спробував та виконував дрібний ремонт бурового устаткування; готував до буріння (підбирав штанги, коронки); керував буровими станками та установками різних типів під час буріння і розширення свердловин; керував процесом буріння залежно від геологічних умов, виникнення ускладнень, стану бурового обладнання та інструменту; забуртовав та бурив глибокі свердловини; здійснював розворот станка для буріння наступної свердловини; виконував спуско-підіймальні роботи, нарощування штанг, витягання труб; вибирав осьове зусилля, частоту обертання інструменту, кількість подаваної промивної рідини, повітря для забезпечення оптимальних режимів буріння; регулював параметри процесу буріння; виконував роботи щодо запобігання і ліквідації кривизни, аварій та ускладнень у свердловинах; проводив очищення, промивання свердловини; здійснював ловильні роботи; проводив кріплення свердловин обсадними трубами; виявляв та усував неполадки в роботі обслуговуваного обладнання, брав участь у його ремонті; очищував бурове обладнання від пилу та грязі перед транспортуванням; демонтував бурове обладнання перед транспортуванням на транспортабельні вузли; перемішав бурове обладнання вручну та на площадках; монтував, готував до роботи, установлював і регулював обладнання та закріплював його в забої; здійснював стропальні роботи, навантажував розвантажував бурове устаткування і матеріали.
В підземних умовах шахти не завжди була можливість використовувати засоби малої механізації для переміщення вантажів з причин технологічного обмеження робочого простору, що перешкоджає їх застосуванню, внаслідок чого умови праці характеризувалися фізичним перевантаженням.
Внаслідок недосконалості технології підземного видобутку руди, порушень в роботі систем вентиляції, пилоподавлення та режимів експлуатації гірничошахтного устаткування, підпадав під вплив концентрацій аерозолів фіброгенної дії та вібрації локальної, які перевищували нормативні значення.
Працюючи раніше у період з 30.03.2005 по 18.07.2006 машиністом бурової установки (учнем машиніста бурової установки) на шахті «Тернівська» (імені Леніна) відкритого акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат», підпадав під вплив аерозолів фіброгенної дії. фізичного навантаження та вібрації локальної, що перевищували нормативні значення (пункт 17 акту).
Загальний стаж роботи позивача 25 років 09 місяців, за професією 19 років 01 місяць та у цеху в умовах впливу шкідливих факторів 17 років 09 місяці (пункт 12 акту).
Відповідно до пункту 14 діагноз:
1. Хронічний (пиловий) бронхіт першої стадії. Емфізема легень. Помірний пневмофіброз. Легенева недостатність першого ступеня, J 44.
2 Радикулопатія попереково-крижова L4, L5, S1 з помірно вираженими статико-динамічними порушеннями, стійким больовим та м'язово-тонічним синдромами, нейродистрофіею у вигляді остеоартрозу у поєднанні з періартрозом колінних суглобів (ПФ першого ступеня). М 54.1.
3. Вібраційна хвороба другої стадії від дії локальної вібрації: синдром шийної радикулопатії на фоні задньої нестабільності тіла С4, з помірно вираженими статико-динамічними порушеннями, нейродистрофією у вигляді двобічного плечолопаткового періартрозу (ПФ другого ступеня), деформуючого остеоартрозу у поєднанні з періартрозом ліктьових суглобів (ПФ першого ступеня) та вазомоторно-трофічними порушеннями на кистях. Т 75.2.
Супутній діагноз - відсутній.
Причина виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) відповідно до пункту 18 акту є:
- пил переважно фіброгенної дії: концентрація пилу переважно фіброгенної дії з вмістом вільного діоксиду кремнію від 10 до 70 % в повітрі робочої зони перевищувала гранично-допустиму в 1,95 рази (3.9 мг/м3 при гранично допустимій концентрації 2,0 мг/м3 відповідно до «Державних медико-санітарних нормативів допустимого вмісту хімічних речовин речовин у повітрі робочої зони», затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 09.07.2024 № 1192;
- важкість праці: маса вантажу, що постійно підіймається та переміщується вручну 45 кг за зміну при нормативному значенні до 30 кг; періодичне перебування у незручній робочій позі 40 % зміни при нормативному значенні до 25 %; нахили корпусу - 110 разів за зміну, при нормативному значенні - 51-100 разів за зміну згідно з вимогами Державних санітарних норм та правил «Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу», затверджених наказом МОЗ України від 08.04.2014 № 248;
- вібрація локальна: еквівалентний корегований рівень віброприскорення на 5,8-8,6 дБ перевищував допустимий рівень згідно ДСН 3.3.6.039-99 «Державні санітарні норми виробничої загальної та локальної вібрації» та складав за напрямами по осях Х/Y/Z 81,8-84.6 дБ при гранично допустимому рівні - 76 дБ.
Згідно пункту 20 вказаного акту особи, які порушили законодавство про охорону праці, гігієнічні регламенти і нормативи: не встановлено, через тривалий час роботи в умовах дії шкідливих факторів та зміноюкерівників структурних підрозділі та керівників дільниць.
Також вказаний акт містить окрему думку членів комісії з розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання у ОСОБА_1 - інспектора (з охорони праці) служби охорони праці АТ «КРИВБАСЗАЛІЗРУДКОМ» ОСОБА_2 відповідно до якої зазначено, що виникнення професійних захворювань у ОСОБА_1 є наслідком недосконалості технології розробки корисних копалин підземним способом, в результаті чого на робочому місці параметри шкідливих факторів перевищували гранично-допустимий рівень. З метою профілактики вібраційної хвороби ОСОБА_1 користувався спеціальним режимом праці та відпочинку. Крім того, законодавчо допускається робота в умовах перевищення гігієнічних нормативів виробничого середовища за умови застосування засобів індивідуального та колективного захисту. ОСОБА_1 на протязі всього часу роботи своєчасно забезпечувався протипиловими респіраторами типу «Лепесток-40», ефективність очищення повітря від пилу яких становить 99,9%. Також усе гірниче обладнання, яке в процесі роботи утворює пил, обладнується пиловловлюючими пристроями. Тому за умови постійного використання ЗІЗ шкідливий вплив пилу з вмістом кремнію діоксиду кристалічного від 10 до 70% на ОСОБА_1 не відбувався.
Жодних заяв про відмову від дорученої роботи у зв'язку з небезпекою для здоров'я, або розірвання трудового договору за власним бажанням у зв'язку з невиконанням підприємством законодавства про охорону праці від ОСОБА_1 не надходило. Тому відповідальність за виникнення професійного захворювання, у ОСОБА_1 лежить безпосередньо на ньому самому. З метою попередження виникнення професійних захворювань у працівників АТ «КРИВБАСЗАЛІЗРУДКОМ», відповідно до статті 13 Закону України «Про охорону праці», у АТ «КРИВБАСЗАЛІЗРУДКОМ» постійно впроваджуються нові технології, дотримуються основних напрямків в організації технологічних процесів та раціоналізації обладнання згідно вимог гігієни та промислової санітарії в частині комплексної механізації та автоматизації виробничих операцій, ведеться робота з пропаганди безпечних методів праці та співробітництво з працівниками у галузі охорони праці. Відповідні заходи підтверджуються Колективним договором АТ «КРИВБАСЗАЛІЗРУДКОМ» та іншими документами.
Згідно інформаційної довідки про умови праці працівника при підозрі в нього хронічного професійного захворювання (отруєння) затвердженої Начальником Південно-східного міжрегіонального управління Держаної служби з питань праці Тригубенко В.О. №ПС/3.1/14894-24 від 20.08.2024 щодо позивача встановлено, що у відповідності з результатами лабораторно-інструментальних досліджень умови праці визначені такими, що відносяться:
- по вмісту пилу в повітрі робочої зони - до 3 класу 1 ступеня "Шкідливі";
- по рівню шуму - до 3 класу 3 ступеня "Шкідливі";
- по рівню вібрації - до 3 класу 3 ступеня "Шкідливі";
- за параметрами світлового середовища - до 3 класу 2 ступеня "Шкідливі";
- по важкості праці - до 3 класу 3 ступеня "Шкідливі";
- по напруженості праці - до 3 класу 2 ступеня "Шкідливі";
Згідно з державними санітарними нормами та правилами "Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу", затверджених наказом МОЗ України від 08.04.2014№248, умови праці 3 класу 3 ступеня "Шкідливі".
Пунктом 12 визначено загальний висновок щодо трудової діяльності позивача - підземний машиніст бурової установки, а саме згідно з державними санітарними нормами та правилами "Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу", затверджених наказом МОЗ України від 08.04.2014№248, умови праці 3 класу 2 ступеня "Шкідливі".
Відповідно до витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи (номер 125/25/1619/В, дата прийняття рішення 24.09.2025, номер рішення 125/25/1619/Р) позивачу встановлено третю групу інвалідності з 24.09.2025 (пункти 17.1.5. та 17.1.6.).
Обґрунтування рішення експертної команди за результатами оцінювання: згідно скарг, анамнезу захворювання, даних об'єктивного огляду, лабораторних та інструментальних методів обстежень, встановлено ІІI групу інвалідності на 1рік. Встановлено 65% втрати працездатності (в тому числі 40% - вібраційна хвороба, 15% - радикулопатія, 10% - хронічний (пиловий) бронхіт, акт П4 від 18.07.2025) на 1 рік. Протипоказана важка фізична праця в шкідливих умовах праці, тривала хода, переохолодження (пункт 16).
Пунктами 17.2.3 - 17.2.5. професійне захворювання, 65%, встановлено з 18.07.2025.
Дата повторного оцінювання відсотка непрацездатності - 01.10.2026 (пункт 17.2.6).
Дата повторного оцінювання 01.10.2026 (пункт 17.1.10).
Відповідно до медичного висновку лікарсько-експертної комісії закладу охорони здоров'я (Відокремленого підрозділу "Науково-практичного медичного центру професійного здоров'я Національного університету охорони здоров'я України імені П.Л. Шупика"), що має право встановлювати остаточний діагноз хронічних професійних захворювань про наявність хронічного професійного захворювання від 07.05.2025 №18/219 щодо ОСОБА_3 , зроблено наступний висновок: хронічний (пиловий) бронхіт першої стадії. Емфізема легень. Помірний пневмофіброз. Легенева недостатність першого ступеня. Радикулопатія попереково-крижова L4, L5, S1 з помірно вираженими статико-динамічними порушеннями, стійким больовим та м'язово-тонічним синдромами, нейродистрофією у вигляді остеоартрозу у поєднанні з періартрозом колінних суглобів (ПФ першого ступеня). Вібраційна хвороба другої стадії від дії локальної вібрації: синдром шийної радикулопатії на фоні задньої нестабільності тіла С4, з помірно вираженими статико-динамічними порушеннями, нейродистрофією у вигляді двобічного плечолопаткового періартрозу (ПФ другого ступеня), деформуючого остеоартрозу у поєднанні з періартрозом ліктьових суглобів (ПФ першого ступеня) та вазомоторно-трофічними порушеннями на кистях. Захворювання професійні.
На підтвердження погіршення стану здоров'я та проходження медичного лікування, позивачем долучено до матеріалів виписки із медичної картки та виписні епікризи.
Позивач зазначає, що внаслідок отриманих професійних захворювань останній має скарги на помірно виражену задишку після незначного фізичного навантаження, періодичний кашель більш сухий, приступоподібний, іноді турбує кашель з виділенням слизового харкотиння в невеликій кількості , яке погано відходить, свистячі хрипи у грудях, періодичне затруднення дихання; біль та обмеження рухів у шийному та попереково-крижовому відділах хребта з іррадіацією болю в ліве плече та у ліву ногу, оніміння кінцівок, ниючий біль у верхніх та нижніх кінцівках у нічний час, іноді судоми в верхніх кінцівках, біль та обмеження рухів в плечових, ліктьових та колінних суглобах, хрускіт у них, мерзлякуватість верхніх та нижніх кінцівок, утруднення ходи). У зв'язку з поганим самопочуттям, я змушений тривалий час проходити чисельні медичні огляди та обстеження, медико-соціальні експертні комісії, відновлювальні процедури і лікування. Внаслідок отриманого професійного захворювання було порушено та порушуються нормальні життєві зв'язки, позивач позбавлений можливості реалізовувати свої звички та бажання. Внаслідок отриманої втрати професійної працездатності позивач фактично позбавлений можливості повноцінно реалізовувати себе у трудовій діяльності. Наявність необхідності користуватися палицею в такому відносно молодому віці свідчить про істотне погіршення мого стану здоров'я та втрату можливості нормально функціонувати у повсякденному та професійному житті. Заподіяне з вини підприємства професійне захворювання викликає у позивача фізичні і моральні страждання, порушило звичний спосіб життя, вимагає додаткових зусиль для організації життя, для підтримки здоров'я, порушило нормальні життєві зв'язки внаслідок неможливості продовження активного цивільного життя, порушення відносин з оточуючими людьми. Внаслідок отриманого ушкодження здоров'я, систематичною необхідністю отримання медичної допомоги. Все це постійно і негативно позначалося і позначається сьогодні на душевному та фізичному станах.
ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ
Щодо моральної шкоди
Згідно статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. При цьому, кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.
Відповідно до ч. 2 ст.153 Кодекс законів про працю України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.
Відповідно до статті 4 Закону України “Про охорону праці» державна політика в галузі охорони праці базується, зокрема, на принципах пріоритету життя і здоров'я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці, соціального захисту працівників, повного відшкодування особам, які потерпіли від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.
Згідно статті 153 Кодекс законів про працю України та ст. 13 Закону України “Про охорону праці», передбачено обов'язок власника або уповноваженого ним органу створити на робочому місці умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.
Статтею 16 Конвенції Міжнародної організації праці від 22 червня 1981 року № 155 передбачено, що від роботодавців повинно вимагатися настільки, наскільки це є обґрунтовано практично можливим, забезпечення безпечності робочих місць, механізмів, обладнання та процесів, які перебувають під їхнім контролем, і відсутності загрози здоров'ю з їхнього боку. Від роботодавців повинно вимагатися настільки, наскільки це є обґрунтовано практично можливим, забезпечення відсутності загрози здоров'ю з боку хімічних, фізичних та біологічних речовин й агентів, які перебувають під їхнім контролем, тоді, коли вжито відповідних захисних заходів. Від роботодавців повинно вимагатися надавати у випадках, коли це є необхідним, відповідні захисні одяг і засоби для недопущення настільки, наскільки це є обґрунтовано практично можливим, загрози виникнення нещасних випадків або шкідливих наслідків для здоров'я.
У відповідності зі ст.237-1 Кодекс законів про працю України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Конституційний Суд України у своєму рішенні від 08.10.2008 № 20-рп/2008 також роз'яснив про право застрахованих громадян, що потерпілі на виробництві від нещасного випадку або професійного захворювання, на відшкодування моральної шкоди за рахунок власника або уповноваженого ним органу (роботодавця).
Згідно абзацу 10 пункту 9 рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003 правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.
Як зазначено в п. 4.1. Рішення Конституційного Суду України від 27 січня 2004 року по справі № 1-9/2004 ушкодження здоров'я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов'язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності, спричинюють йому моральні та фізичні страждання.
У відповідності зі ст. ст. 23, 1167 ЦК України моральна шкода потерпілого від нещасного випадку на виробництві або внаслідок профзахворювання полягає у фізичному болю та стражданнях, яких він зазнав у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я.
Ушкодження здоров'я, заподіяне позивачу під час виконання трудових обов'язків, спричиняє йому моральні й фізичні страждання, які полягають у перенесенні фізичного болю, в суттєвому порушенні функцій організму, обмеженні можливості вести звичний спосіб життя, повною мірою реалізовувати свої наміри в професійній сфері, постійному перенесенні страждань у повсякденному житті, призводять до необхідності залучення додаткових зусиль для організації життя, отримання лікування.
Зазначені негативні явища мають місце в житті позивача у зв'язку з професійним захворюванням, яке призвело до втрати позивачем професійної працездатності в ступені 65%, тому суд приходить до висновку, що позивачу заподіяна моральна шкода.
Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості (частина третя статті 23 Цивільного кодексу України).
Європейський суд з прав людини вказує, що оцінка моральної шкоди по своєму характеру є складним процесом, за винятком випадків коли сума компенсації встановлена законом (STANKOV v. BULGARIA, № 68490/01, § 62, ЄСПЛ, 12 липня 2007 року).
Оскільки, нормативно-правовими актами України не встановлено розмір компенсації моральної шкоди, відшкодування якої здійснюється на підставі статті 237-1 КЗпП України, розмір моральної шкоди, яка підлягає відшкодуванню, визначається судом відповідно до наданих доказів та фактичних обставин справи.
При цьому, Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях (“Шевченко проти України», “Харук та інші проти України», “Скордіно проти Італії») і в Практичній інструкції по зверненню в ЄСПЛ від 28 березня 2007 року, затвердженій Головою ЄСПЛ на підставі ст. 32 Регламенту ЄСПЛ, посилається на те, що в справах про присудження морального відшкодування, суд має визначити розмір моральної шкоди з огляду на розміри присудження компенсації у подібних справах та об'єктивної оцінки психотравматичної ситуації.
При вирішенні питання про розмір відшкодування спричиненої позивачу моральної шкоди суд враховує глибину фізичних та моральних страждань позивача, істотність вимушених негативних змін в його житті, а також те, що ступінь втрати професійної працездатності визначено в перше у розмірі 65% та який в подальшому може бути змінений, тривалість його роботи у шкідливий умовах, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості та визначає розмір моральної шкоди, яка підлягає стягненню з відповідача, у вигляді одноразового відшкодування в сумі 230 000,00 грн., що буде помірним спричиненій позивачу шкоді та достатнім для її відшкодування.
Також, відповідач звернувся до суду із заявою про часткове визнання позову, в обґрунтування якої зазначив, що діюче законодавство України не визначає єдиного механізму визначення розміру моральної шкоди, водночас Кодекс законів про працю та Закон України "Про колективні договори і угоди" передбачають можливість врегулювання відповідних компенсацій у колективному договорі. В 2020 році між відповідачем, як роботодавцем та трудовим колективом, в особі виборних профспілкових органів, був укладений колективний договір на 2020 - 2022 роки, котрий 01.07.2024 доповнено пунктом 25.19, що встановлює механізм розрахунку компенсації моральної шкоди працівникам (у тому числі звільненим) у разі професійного захворювання або нещасного випадку на виробництві. Формула визначення суми враховує стаж роботи у шкідливих умовах, розмір мінімальної заробітної плати на 1 січня відповідного року, відсоток втрати працездатності та коефіцієнт 1,25 за відсутності вини працівника. У випадку позивача, який має 17 років 9 місяців стажу у шкідливих умовах, 65 % втрати працездатності та не має встановленої вини, компенсація складає 110 500,00 грн (17х8000х(65/100)х1,25.
Статтею 191 Господарського процесуального кодексу України установлено, що позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв'язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд. Суд не приймає відмову позивача від позову, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє.
Господарський суд приймає заяву відповідача про часткове визнання позову, проте, визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, суд виходить із доводів позовної заяви, тяжкості наслідків, які настали у здоров'ї позивача, їх незворотного характеру, встановленого розміру втрати професійної працездатності, характеру фізичних страждань та постійного дискомфорту, а також обмеження можливості здійснювати звичайні повсякденні дії, що призводить до істотної зміни життєвих умов позивача.
Додатково суд зазначає, що матеріали справи не містять доказів на підтвердження волевиявлення позивача щодо застосування пункту 25.19 Колективного договору АТ "Криворізький залізорудний комбінат", а також доказів досягнення між позивачем та АТ "Криворізький залізорудний комбінат" погодження щодо визначення розміру відшкодування моральної шкоди.
Отже, застосування пункту 25.19 Колективного договору у даному випадку є неможливим і не може бути підставою для зменшення заявлених вимог.
З урахуванням вищевикладеного позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Щодо оподаткування суми моральної шкоди
Господарський суд зазначає, що Верховний Суд у постанові від 21.05.2025 у справі №235/3143/24 (провадження № 61-14246св24) вказав, що обов'язки сторін у сфері оподаткування, які виникають у зв'язку з ухваленням та/або виконанням судових рішень про стягнення коштів, суд не встановлює. Необґрунтованим є вирішення судами у цій цивільній (господарській) справі питань щодо податків, зборів чи інших обов'язкових платежів та визначення в резолютивній частині рішення порядку його виконання про стягнення цієї суми "без утримання податків та інших обов'язкових платежів".
Судовий збір
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 5 ЗУ "Про судовий збір" вбачається, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються, зокрема, позивачі у справах про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також смертю фізичної особи;
В даному випадку позивач звільнений від сплати судового збору.
Згідно з підпунктом 1 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2025 рік" встановлено, що прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб з 1 січня 2025 року складає 3028,00 грн.
Відповідно до частини третьої статті 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Отже, за подання даних позовних вимог, належний розмір судового збору складає 6240,00 грн.
Поряд з цим, відповідно до ч. 1 ст. 130 ГПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Враховуючи, що відповідачем визнано позов до початку розгляду справи по суті у сумі 110 500,00 грн та те, що даний позов задоволено частково у сумі 230 000,00 грн, господарський суд вважає за необхідне стягнути несплачений судовий збір в розмірі 2090,40 грн з відповідача безпосередньо на користь державного бюджету.
Керуючись ст. ст. 76-80, 86, 126, 129, 232, 233, 236-238, 240-242, Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" про відшкодування моральної шкоди, заподіяної втратою працездатності внаслідок професійного захворювання - задовольнити частково.
Стягнути з Акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" (50026, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Зимових Походів (Симбірцева), буд. 1А; ідентифікаційний код юридичної особи 00191307) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) моральну шкоду заподіяну ушкодженням здоров'я на виробництві (професійним захворюванням) у розмірі 230 000,00 грн.
Стягнути з Акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" (50026, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Зимових Походів (Симбірцева), буд. 1А; ідентифікаційний код юридичної особи 00191307) на користь державного бюджету (отримувач коштів - ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106) судовий збір, код ЄДРПОУ господарського суду Дніпропетровської області 03499891) 2090,40 грн - судового збору.
В решті вимог - відмовити.
Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення і може бути оскарженим протягом цього строку в порядку ст.ст. 256, 257 ГПК України.
Суддя С.В. Мартинюк