вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63
05.12.2025м. ДніпроСправа № 904/2684/25 (215/3968/16-ц)
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Мартинюка С.В. розглянувши справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи
за позовом Акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області
до ОСОБА_1 , м. Кривий Ріг Дніпропетровської області
про відшкодування збитків
в межах справи №904/2684/25
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ТВІЙ ЕНЕРГОПОСТАЧАЛЬНИК", м.Київ
до боржника Акціонерного товариства "КРИВОРІЗЬКИЙ ЗАЛІЗОРУДНИЙ КОМБІНАТ", м.Кривий Ріг Дніпропетровської області
про визнання банкрутом
15.09.2016 Акціонерне товариство “Криворізький залізорудний комбінат» звернувся до Тернівського районного суду міста Кривого Рогу з позовною заявою до ОСОБА_1 про відшкодування збитків, та просить стягнути з відповідача на свою користь 13 377,00 грн.
Ухвалою Тернівського районного суду міста Кривого Рогу від 29.11.2016 відкрито провадження по справі.
Ухвалою Тернівського районного суду міста Кривого Рогу від 04.04.2018 розгляд справи вирішено проводити в послідуючому у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників процесу.
Ухвалою Тернівського районного суду міста Кривого Рогу від 01.11.2018 суд ухвалив проводити в послідуючому розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників процесу.
18.08.2025 на адресу Тернівського районного суду міста Кривого Рогу за використанням підсистеми “Електронний суд» надійшло клопотання представника Акціонерного товариства “Криворізький залізорудний комбінат» про передачу за підсудністю цивільної справи за позовом Акціонерного товариства “Криворізький залізорудний комбінат» до ОСОБА_1 про відшкодування збитків.
Ухвалою Тернівського районного суду міста Кривого Рогу від 17.09.2025 постановлено передати цивільну справу за позовом Акціонерного товариства “Криворізький залізорудний комбінат» до ОСОБА_1 про відшкодування збитків за підсудністю до Господарського суду Дніпропетровської області, в провадженні якого перебуває господарська справа № 904/2684/25, відносно Акціонерного товариства “Криворізький залізорудний комбінат» про банкрутство.
Згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 06.10.2025 матеріали справи №215/3968/16-ц передано на розгляд судді Мартинюку С.В. в межах справи про банкрутство №904/2684/25 та присвоєно єдиний унікальний номер справи №904/2684/25 (215/3968/16-ц).
Ухвалою господарського суду від 08.10.2025 прийнято до свого провадження справу №904/2684/25 (215/3968/16-ц) за позовом Акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» до ОСОБА_1 про відшкодування збитків. Постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у ній матеріалами.
За викладених обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.
В порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України судом прийнято рішення у справі.
Позиція позивача
АТ "Кривбасзалізрудком" обґрунтовує позов тим, що відповідач був прийнятий на роботу наказом №1440-к від 02.08.2010.
14.09.2011 між сторонами укладено договір № 1033 про підготовку спеціаліста за рахунок підприємства. Позивач виконав свої договірні зобов'язання та оплатив повну вартість навчання у сумі 13 377,00 грн. Натомість відповідач, отримавши диплом 10.07.2014, відпрацював лише близько двох років, після чого був звільнений наказом № 269-к від 31.03.2016 за прогул без поважних причин, умисно створивши умови для припинення трудових відносин і фактично порушивши умови договору щодо обов'язку відпрацювати не менше п'яти років. У зв'язку з цим підприємство було змушене укладати новий договір про підготовку працівника та нести додаткові витрати, що свідчить про наявність реальних збитків у розмірі 13 377,00 грн. Відповідачу направлялася вимога про їх відшкодування, однак він не виконав своїх зобов'язань. З огляду на положення ст. 526, 611 ЦК України та наявність порушення договірних обов'язків, позивач просить стягнути з відповідача суму понесених витрат.
Позиція відповідача
Відповідач заперечує проти позовних вимог, вказуючи, що позивач не довів наявності збитків у сумі 13 377,00 грн та не обґрунтував причинно-наслідковий зв'язок між звільненням відповідача і будь-якими витратами підприємства. За твердженням відповідача, договір №1033 не передбачає обов'язку повернення коштів після завершення навчання й отримання диплома, а відшкодування можливе лише у разі порушення обов'язку успішно навчатися або звільнення під час навчального процесу, чого не відбулося. Крім того, відповідач ставить під сумнів дійсність підпису в договорі, оскільки підпис у договорі візуально відрізняється від підпису у паспорті. Позивач також не надав доказів направлення чи отримання відповідачем претензії від 18.05.2016 №53-02/1426, відповідач дізнався про вимоги позивача лише зі змісту позову. Витрати позивача на навчання іншого працівника не пов'язані зі звільненням відповідача, а є звичайною господарською діяльністю підприємства та не можуть розглядатися як збитки.
Відповідач також зазначає, що пункт 2.3.3 договору не встановлює вимоги безперервного п'ятирічного відпрацювання, тому він не порушив умов договору. Натомість наразі має намір виконати зобов'язання щодо відпрацювання у майбутньому, що виключає склад цивільного правопорушення, необхідний для стягнення збитків.
Перелік обставин, які є предметом доказування у справі
Предметом доказування у даній справі є встановлення факту існування між сторонами договірних зобов'язань, виконання сторонами умов укладеного договору, а в разі їх порушення наявності причинно-наслідкового зв'язку між порушенням договору та завданими збитками.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУТЬ
Позивач був прийняти на роботу з 02.08.2010 гірником 2 розряду дільниці №1, зайнятим повним робочим днем на підземних роботах, з оплатою праці із розрахунку тарифної ставки 15,20 грн/год, що підтверджується наказом №1440-к від 02.08.2010 про прийняття (т.1, а.с. 6-7).
Між ПАТ "Криворізький залізорудний комбінат", як підприємством, та ОСОБА_1 , як фізичною особою, укладено договір №1033 від 14.09.2011 про підготовку спеціаліста в Криворізькому технічному університеті за рахунок коштів ПАТ "Кривбасзалізрудком" (далі договір, т.1, а.с. 4-5) відповідно до умов якого "ПТДПРИЄМСТВО" зобов'язується оплатити вартість навчання "ФІЗИЧНОЇ ОСОБИ" в Криворізькому технічному університеті за освітньо-кваліфікаційним рівнем бакалавр за спеціальністю «Підземна розробка корисних копалин», форма навчання: заочна, за період навчання з 01.09.2011 по 03.06.2014. "ФІЗИЧНА ОСОБА" зобов'язується успішно навчатись у навчальному закладі та після його закінчення відпрацювати на підприємстві не менше ніж п'ять років, починаючи з моменту видачі диплому про закінчення навчального закладу за освітньо-кваліфікаційним рівнем бакалавр.
Вартість навчання станом на 28.07.2011 встановлена договором № 29/934 від 28.07.2011 і складає 13 377,00 грн, за весь період навчання, в тому числі за семестр 2 229,50 гривень (пункт 1.2 договору).
Обов'язки «ПІДПРИЄМСТВА» (пункт 2.1 договору):
- Проводити оплату за навчання щомісячно, але не більш ніж за один семестр наперед (пункт 2.1.1 договору);
- Після закінчення навчального закладу створити умови для роботи у відповідності з набутого кваліфікацією та спеціальністю (пункт 2.1.3 договору).
Права «ПІДПРИЄМСТВА» (пункт 2.2 договору):
- контролювати процес навчання «ФІЗИЧНОЇ ОСОБИ» (пункт 2.2.1 договору);
- у випадку порушення «ФІЗИЧНОЮ ОСОБОЮ» обов'язку успішно навчатись у навчальному закладі чи звільнення «ФІЗИЧНОЇ ОСОБИ» з «ПІДПРИЄМСТВА» під час навчання (з будь-яких підстав) розірвати цей договір в односторонньому порядку та не вносити плату згідно нього, а у випадку якщо грошові кошти вже сплачено - вимагати їх повернення «ФІЗИЧНОЮ ОСОБОЮ» зі сплатою штрафних санкцій згідно цього договору.
Обов'язками «ФІЗИЧНОЇ ОСОБИ» зокрема є (пункт 2.3 договору):
- після закінчення навчального закладу відпрацювати на "ПІДПРИЄМСТВІ" не менше п'яти років, починаючи з моменту видачі диплому про закінчення навчального закладу за освітньо-кваліфікаційним рівнем бакалавр (пункт 2.3.3. договору);
- повернути «ПІДПРИЄМСТВУ» кошти сплачені згідно цього договору за його навчання у випадку (пункт 2.3.4. договору):
* відрахування з навчального закладу "ФІЗИЧНОЇ ОСОБИ" (крім як відрахування у зв'язку з успішним закінченням навчання);
* розірвання трудового договору, укладеного між "ФІЗИЧНОЮ ОСОБОЮ" та "ПІДПРИЄМСТВОМ" під час навчання (з будь-яких підстав), а також у випадку порушення обов'язку, встановленого п. 2.2.2 цього договору.
"Фізична особа" зобов'язана повернути підприємству грошові кошти у випадку передбачених п. 2.2.2. цього договору, а також сплатити штрафні санкції у розмірах обумовлених цим договором, у строк не пізніше як протягом двох банківських днів з моменту виникнення відповідних обставин (видачі наказу), пункт 2.3.5. договору.
Згідно пункту 3.2. договору "Фізична особа" несе відповідальність за невиконання або неналежне виконання цього договору.
У випадку виникнення підстав для повернення «ПІДПРИЄМСТВУ» грошових коштів, сплачених за навчання, передбачених п.2.2.2 цього договору, «ФІЗИЧНА ОСОБА» зобов'язана також одночасно з повернення таких коштів сплатити на користь підприємства штраф у розмірі 50% суми, сплаченої підприємством за навчання такої фізичної особи (пункт 3.2.1.договору).
Договір вступає в силу з моменту підписання і діє до моменту виконання "ФІЗИЧНОЮ ОСОБОЮ" його зобов'язань, встановлених п.1.1. цього договору.
На здійснення навчання позивача та підтвердження оплати його вартості, позивачем долучено до матеріалів справи договір №388/898 від 13.08.2016 про надання освітніх послуг (т. 1, а.с. 26-27), рахунки на оплату та платіжні доручення про їх сплату (т.1, а.с. 10-22).
Відповідно до наказу про звільнення №269-к від 31.03.2016 (т.1, а.с. 8-9) позивача було звільнено з займаної посади за прогул без поважних причин.
ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання) , а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання вид цивільних правовідносин. Як будь-яке цивільне правовідношення, зобов'язання складається з декількох елементів, основними серед яких є суб'єкт, об'єкт і зміст правовідношення.
Суб'єктами зобов'язання завжди є визначені конкретні особи: кредитор і боржник.
Юридичним об'єктом зобов'язання є та поведінка особи, яку вправі вимагати кредитор. Ця поведінка може полягати у здійсненні боржником певних позитивних дій або в утриманні від здійснення певних дій. Наведений у даній статті перелік таких позитивних дій є орієнтовним і не вичерпним. Що стосується утримання від вчинення певних дій, то воно як правило, не є самостійним об'єктом зобов'язання, а лише супроводжує активні дії однієї з сторін з метою найбільшого задоволення інтересів другої. Слід також зазначити про те, що зобов'язання, об'єктом яких є здійснення боржником однієї єдиної дії, є нечисленними. Набагато частіше боржник повинен вчинити не одну, а ряд позитивних дій, як однорідних, так і неоднорідних за характером (приклад) або утриматися не від одної певної дії, а від дій певного роду.
Що стосується матеріального об'єкта зобов'язання або, як його частіше називають, предмета виконання, то ним можуть бути речі, гроші й інше майно, а також дії, що не мають матеріальної оцінки, як наприклад, у безоплатному договорі доручення.
Зміст зобов'язання утворюють суб'єктивні права й обов'язки його учасників, переважно, майнового характеру.
Як будь-які інші цивільні правовідносини, зобов'язання виникають при настанні певних юридичних фактів. Ці факти, а також певні їх сукупності називають підставами виникнення зобов'язань.
Підстави виникнення зобов'язань визначені в ч. 2 цієї статті, шляхом відсилання до ст. 11 ЦК України.
Особливе місце серед цих підстав, безумовно, належить договору, оскільки саме з цивільно-правових договорів виникає переважна більшість зобов'язань. Що ж стосується інших, передбачених ст. 11 ЦК України підстав виникнення цивільних прав і обов'язків, то вони можуть виступати в якості підстав виникнення зобов'язань як самостійно, так і в сукупності з іншими юридичними фактами, утворюючи так звані юридичні (фактичні) склади.
Зобов'язання має ґрунтуватися на загальних засадах цивільного законодавства, зокрема, на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Приписами ч. 1 ст. 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Правило про неприпустимість односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов витікає з самої суті зобов'язального правовідношення та ґрунтується на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Але договором або законом з цього правила можуть встановлюватися винятки (наприклад ст. 615 ЦК України) .
Згідно ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Виконання зобов'язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов'язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов'язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін, відповідно до ч. 2 ст. 526 ЦК України.
Виконання зобов'язання це здійснення боржником на користь кредитора обумовленої дії, яка складає предмет зобов'язання (або утримання від здійснення певної дії). При цьому дія (утримання від дії), як це випливає з цієї статті, повинна точно відповідати всім умовам договору, вимогам ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а при їх відсутності вимогам, що звичайно пред'являються, у тому числі звичаям ділового обігу, правилам ділової етики.
За своєю юридичною природою виконання зобов'язання є різновидом правочинів, більшою частиною односторонніх.
Виконання зобов'язання обумовленим в договорі, акті цивільного законодавства чи відповідними звичаями способом, предметом, у встановлений строк та в певному місці, належній особі та належною особою визнається належним. Належне виконання зобов'язання відповідно до ст. 599 ЦК України є однією з підстав (одним із способів) припинення зобов'язання, тобто правоприпиняючим юридичним фактом.
Згідно вимогам ст. 610 ЦК України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) .
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Зобов'язання вважається порушеним у випадку або повного його невиконання або неналежного виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Так, наприклад, постачальник вважається таким, що порушив зобов'язання як тоді, коли він взагалі не поставив передбачений договором товар, так і тоді, коли він хоча і поставив товар, але нижчої, ніж обумовлено договором, якості, або з простроченням, або не в обумовлене договором місце тощо.
Оскільки учасники зобов'язання є завжди чітко визначеними, його порушником у більшості випадків є одна з його сторін. Третя особа (тобто особа, що не є учасником зобов'язання) може бути його порушником лише у випадку, коли на неї покладено виконання зобов'язання в цілому або в частині (ст. 618 ЦК України) .
Позивач був прийняти на роботу з 02.08.2010 гірником 2 розряду дільниці №1, зайнятим повним робочим днем на підземних роботах, з оплатою праці із розрахунку тарифної ставки 15,20 грн/год, що підтверджується наказом №1440-к від 02.08.2010 про прийняття (т.1, а.с. 6-7).
Між ПАТ "Криворізький залізорудний комбінат", як підприємством, та ОСОБА_1 , як фізичною особою, укладено договір №1033 від 14.09.2011 про підготовку спеціаліста в Криворізькому технічному університеті за рахунок коштів ПАТ "Кривбасзалізрудком" (далі договір, т.1, а.с. 4-5) відповідно до умов якого "ПТДПРИЄМСТВО" зобов'язується оплатити вартість навчання "ФІЗИЧНОЇ ОСОБИ" в Криворізькому технічному університеті за освітньо-кваліфікаційним рівнем бакалавр за спеціальністю «Підземна розробка корисних копалин», форма навчання: заочна, за період навчання з 01.09.2011 по 03.06.2014. "ФІЗИЧНА ОСОБА" зобов'язується успішно навчатись у навчальному закладі та після його закінчення відпрацювати на підприємстві не менше ніж п'ять років, починаючи з моменту видачі диплому про закінчення навчального закладу за освітньо-кваліфікаційним рівнем бакалавр.
Обов'язками «ФІЗИЧНОЇ ОСОБИ» зокрема є (пункт 2.3 договору):
- після закінчення навчального закладу відпрацювати на "ПІДПРИЄМСТВІ" не менше п'яти років, починаючи з моменту видачі диплому про закінчення навчального закладу за освітньо-кваліфікаційним рівнем бакалавр (пункт 2.3.3. договору);
- повернути «ПІДПРИЄМСТВУ» кошти сплачені згідно цього договору за його навчання у випадку (пункт 2.3.4. договору):
* відрахування з навчального закладу "ФІЗИЧНОЇ ОСОБИ" (крім як відрахування у зв'язку з успішним закінченням навчання);
* розірвання трудового договору, укладеного між "ФІЗИЧНОЮ ОСОБОЮ" та "ПІДПРИЄМСТВОМ" під час навчання (з будь-яких підстав), а також у випадку порушення обов'язку, встановленого п. 2.2.2 цього договору.
"Фізична особа" зобов'язана повернути підприємству грошові кошти у випадку передбачених п. 2.2.2. цього договору, а також сплатити штрафні санкції у розмірах обумовлених цим договором, у строк не пізніше як протягом двох банківських днів з моменту виникнення відповідних обставин (видачі наказу), пункт 2.3.5. договору.
Згідно пункту 3.2. договору "Фізична особа" несе відповідальність за невиконання або неналежне виконання цього договору.
У випадку виникнення підстав для повернення «ПІДПРИЄМСТВУ» грошових коштів, сплачених за навчання, передбачених п.2.2.2 цього договору, «ФІЗИЧНА ОСОБА» зобов'язана також одночасно з повернення таких коштів сплатити на користь підприємства штраф у розмірі 50% суми, сплаченої підприємством за навчання такої фізичної особи (пункт 3.2.1.договору).
Відповідно до наказу про звільнення №269-к від 31.03.2016 (т.1, а.с. 8-9) позивача було звільнено з займаної посади за прогул без поважних причин.
Господарський суд зазначає, що аналіз умов договору №1033 від 14.09.2011 свідчить, що сторони визначили вичерпний перелік підстав, за наявності яких "Фізична особа" зобов'язана повернути "Підприємству" кошти, сплачені за її навчання. Договір прямо передбачає обов'язок повернення сплачених позивачем грошових коштів виключно у випадку відрахування з навчального закладу до його успішного закінчення або у разі розірвання трудового договору під час навчання, а також у випадку порушення визначених у договорі обов'язків щодо процесу навчання. Жодна з умов договору не містить положень про повернення коштів у разі звільнення після завершення навчання та отримання диплома, а також не встановлює обов'язку повернення витрат за фактом не відпрацювання п'яти років після закінчення закладу освіти.
Отже, наведені позивачем доводи про наявність у відповідача обов'язку відшкодувати вартість навчання не ґрунтуються на умовах договору та не знаходять свого підтвердження наявними доказами у справі.
Слід також зазначити, що застосування пункту 3.2. договору №1033 від 14.09.2011 можливе виключно в межах тих порушень, які прямо передбачені договором як підстави для повернення коштів. Оскільки договір визначає підстави, у яких саме випадках «Фізична особа» зобов'язана повернути "Підприємству" сплачені за навчання кошти (відрахування до завершення навчання; звільнення під час навчання; порушення обов'язків щодо процесу навчання), а звільнення відповідача відбулося вже після завершення навчання та отримання диплому, то факт припинення трудових відносин після закінчення навчання не охоплюється змістом пункту 3.2 договору, як підстава відповідальності.
Окрім того, слід зазначити, що господарський суд не вбачає підстав для призначення судової почеркознавчої експертизи підпису відповідача на договорі №1033 від 14.09.2011. Позивач здійснював оплату за навчання відповідача, а відповідач протягом усього періоду навчання усвідомлював підстави та правову природу фінансування такого навчання, користувався правами й виконував обов'язки, прямо передбачені договором, що свідчить про прийняття ним його умов та фактичне визнання укладення договору. За таких обставин твердження відповідача про не підписання договору суперечить його фактичній поведінці, а призначення експертизи у даному випадку є недоцільним і не спрямоване на з'ясування обставин, що мають значення для правильного вирішення спору.
Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Згідно зі ст. ст. 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Враховуючи викладене, господарський суд відмовляє у задоволенні позовних вимог.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.
Керуючись ст. ст. 76-80, 86, 126, 129, 232, 233, 236-238, 240-242, Господарського процесуального кодексу України, суд
У задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" до ОСОБА_1 про відшкодування збитків - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення і може бути оскарженим протягом цього строку в порядку ст.ст. 256, 257 ГПК України.
Суддя С.В. Мартинюк