вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63
27.11.2025м. ДніпроСправа № 904/5624/25
Господарський суд Дніпропетровської області у складі:
судді Колісника І.І.
за участю секретаря судового засідання Моторної Є.І.
та представників:
від позивача: Деркач І.П. - самопредставництво;
від відповідача: не з'явився.
розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу
за позовом Дніпропетровської обласної прокуратури, м. Дніпро
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Статус-П", м. Дніпро
про розірвання договору, зобов'язання вчинити певні дії.
Дніпропетровська обласна прокуратура звернулася через підсистему "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи (далі - ЄСІКС) до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Статус-П" з наступними вимогами:
- розірвати договір від 01.06.2017 про дольову участь у будівництві на земельній ділянці за адресою: м. Дніпро, в районі вул. Поля, 2 та вул. Ливарної, 10, укладений між Прокуратурою Дніпропетровської області (ЄДРПОУ 02909938) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Статус-П" (ЄДРПОУ 40896075);
- зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Статус-П" (ЄДРПОУ 40896075) повернути Дніпропетровській обласній прокуратурі (ЄДРПОУ 02909938) будівельний майданчик на земельній ділянці площею 0,3986 га з кадастровим номером 1210100000:03:328:0208, що розташована за адресою: м. Дніпро, в районі вул. Поля, 2 та вул. Ливарної, 10, шляхом підписання акта приймання-передачі.
Витрати зі сплати судового збору позивач просить покласти на відповідача.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що всупереч договору від 01.06.2017 про дольову участь у будівництві відповідач з 2017 року не отримав містобудівних умов та обмежень для проєтування об'єкта будівництва, не розробив проєт будівництва об'єкта, не отримав дозволу на проведення будівельних робіт та не здійснив указаних робіт на переданому будівельному майданчику.
Зазначене призвело до неотримання до цього часу позивачем того, на що він розраховував під час укладення спірного договору, та з огляду на тривалу бездіяльність відповідача призвело до неможливості досягнення позивачем мети договору.
Оскільки протягом більше восьми років Товариство з обмеженою відповідальністю "Статус-П" не виконує свої зобов'язання за договором від 01.06.2017 про дольову участь у будівництві, очевидним є те, що відповідачем допущено істотне порушення цього договору. Відтак договірні відносини між сторонами з приводу забудови ділянки 1210100000:03:328:0208 підлягають припиненню, а будівельний майданчик, розташований на вказаній земельній ділянці, за наслідком розірвання договору підлягає поверненню позивачу.
Правовими підставами позову позивач зазначає, серед іншого, статті 16, 651, 653 Цивільного кодексу України.
Ухвалою суду від 06.10.2025 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження; сторонам встановлено процесуальні строки на подання заяв по суті справи; призначено підготовче засідання на 04.11.2025 з викликом представників сторін.
Ухвалою суду від 04.11.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 27.11.2025 об 11:00 год.
Представник відповідача в засідання суду як у межах підготовчого провадження, так і для розгляду справи по суті не з'явився.
Відповідач про причини неявки свого представника суд не повідомив, відзиву на позов не надав. Про дату, час і місце засідань суду під час розгляду справи відповідач повідомлявся належним чином відповідно до вимог статей 120, 242 Господарського процесуального кодексу України.
На адресу суду повернулись направлені відповідачу поштові відправлення № R067014038300 з копією ухвали суду від 06.10.2025 та № R067032785635 з копією ухвали суду від 04.11.2025 (а.с. 52 - 57).
Згідно з відомостями з офіційного вебсайту оператора поштового зв'язку АТ "Укрпошта" щодо трекінгу поштових відправлень з номерами R067014038300, R067032785635 зазначені поштові відправлення повернулися відправникові за закінченням терміну зберігання (а.с. 42 - 44, 58 - 60).
Відправка відповідачу процесуальних документів у справі здійснювалася судом на адресу: 49000, м. Дніпро, вул. Володимира Вернадського, буд. 29-К, яка вказана в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
За частиною третьою статті 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
Згідно з частиною десятою статті 242 Господарського процесуального кодексу України судові рішення відповідно до цієї статті вручаються шляхом надсилання (видачі) відповідній особі копії (тексту) повного або скороченого судового рішення, що містить інформацію про веб-адресу такого рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень.
За змістом статей 9, 14, 17 Закону України № 755-IV від 15.05.2003 (із змін. і доп.) "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" на підставі поданих юридичною особою документів у Єдиному державному реєстрі зазначаються відомості про її місцезнаходження.
Статтею 93 Цивільного кодексу України встановлено, що місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.
Тобто офіційне місцезнаходження повідомляється юридичною особою для забезпечення комунікації з нею, зв'язку зацікавлених осіб, у тому числі контрагентів, органів державної влади тощо.
Правила надання послуг поштового зв'язку визначені постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009 (із змін і доп.) (далі - Правила).
Для отримання поштових відправлень користувачі послуг поштового зв'язку повинні забезпечити створення умов доставки та вручення поштових відправлень відповідно до вимог Закону України "Про поштовий зв'язок", цих Правил (п. 76 Правил).
Відтак повна відповідальність за достовірність інформації про місцезнаходження, а також щодо наслідків неотримання поштових відправлень покладається саме на юридичну особу як користувача послуг поштового зв'язку.
У разі неможливості вручення адресатам (одержувачам) поштові відправлення, внутрішні поштові перекази зберігаються об'єктом поштового зв'язку місця призначення протягом строку, що встановлюється оператором поштового зв'язку, відправлення "EMS" 14 календарних днів, міжнародні поштові перекази відповідно до укладених угод.
Строк зберігання за заявою відправника/адресата (одержувача) і за додаткову плату може бути продовжений.
У разі невручення рекомендованого листа з позначками "Судова повістка", "Повістка ТЦК" або реєстрованого поштового відправлення з позначкою "Адміністративна послуга" такі відправлення разом з бланком повідомлення про вручення повертаються за зворотною адресою у порядку, визначеному пунктами 81, 82, 83, 84, 91, 99 цих Правил, із зазначенням причини невручення (п. 101 Правил).
Після закінчення встановленого строку зберігання поштові відправлення, поштові перекази повертаються відправнику, крім випадків, коли відправником надано розпорядження "не повертати" (п. 102 Правил).
За таких обставин суд доходить висновку, що невручення відправлень відповідачу є наслідком незабезпечення ним вимог законодавства щодо можливості реального вручення йому поштових відправлень за його офіційним місцезнаходженням, що розцінюється судом як фактична відмова від отримання адресованих йому таких поштових відправлень.
Отже, судом були вчинені всі передбачені законом заходи для належного повідомлення відповідача про розгляд справи, а неподання ним до суду відзиву не можна визнати таким, що обумовлене поважними причинами.
Відповідно до частини дев'ятої статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. При цьому за змістом частини першої статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка в судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
Частиною четвертою статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
За викладених обставин, суд розглядає справу за відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами.
У судовому засіданні 27.11.2025 представник позивача надала пояснення по суті спору.
За наслідком судового засідання 27.11.2025 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, господарський суд
Між Дніпропетровською міської радою та прокуратурою Дніпропетровської області 12.12.2007 укладено договір оренди земельної ділянки площею 0,3986 га, що знаходиться за адресою: в районі вул. Поля, 2 та вул. Ливарної, 10 і зареєстрована в Державному реєстрі земель за кадастровим номером 1210100000:02:328:0208 (далі - договір, договір оренди землі) (а.с. 11 - 15).
Цільове використання земельної ділянки за цим договором (УКЦВЗ) 1.13.2 (житлова забудова і комерційне використання) (п. 1.2 договору).
За умовами пункту 3.1 договору оренди землі цей договір укладено строком на п'ять років.
Договір двічі поновлювався на підставі додаткових угод від 19.12.2013 та від 01.06.2018 (а.с. 16 - 19).
У подальшому між Прокуратурою Дніпропетровської області, правонаступником якої є Дніпропетровська обласна прокуратура (далі - позивач, сторона-1), та Товариством з обмеженою відповідальністю "Статус-П" (далі - відповідач, сторона-2), з метою забезпечення житлових прав працівників 01.06.2017 укладено договір про дольову участь у будівництві (далі - договір про дольову участь) на земельній ділянці з кадастровим номером 1210100000:03:328:0208, площею 0,3986 га, що знаходиться за адресою: м. Дніпро в районі вул. Поля, 2 та вул. Ливарної, 10 (далі - земельна ділянка).
Об'єктом у розумінні цього договору є об'єкт будівництва відповідно до проектної документації, розташований на земельній ділянці площею 0,3986 га за адресою: м. Дніпро в районі вул. Поля, 2 - Ливарна, 10 (кадастровий номер 1210100000:03:328:0208); будівельним майданчиком - територія земельної ділянки, щодо якої у встановленому законодавством порядку оформлено всі дозволи та погодження, необхідні для будівництва об'єкта.
Відповідно до пункту 1.1 договору про дольову участь предметом цього договору є зобов'язання сторін щодо будівництва об'єкта з метою отримання кожною зі сторін своєї частини в збудованому об'єкті та/або іншого майна в порядку і на умовах, визначених у договорі.
За цим договором:
- сторона-1 делегує стороні-2 частину функцій замовника будівництва об'єкта щодо розробки проектної документації та будівництва об'єкта, а також інших функцій, передбачених цим договором, з метою отримання сторонами у власність завершеного будівництва об'єкта в частках, визначених цим договором, та/або іншого майна в порядку та на умовах, визначених умовами договору;
- сторона-2 приймає на себе на час проектування об'єкта та будівництва об'єкта виконання всіх функцій замовника, крім тих, що відповідно до умов цього договору покладено на сторону-1, та зобов'язується на свій ризик за рахунок власних або залучених сил, коштів, матеріалів, засобів, техніки та устаткування забезпечити будівництво об'єкта в цілому на земельній ділянці відповідно до проектної документації (п. 1.3 договору про дольову участь).
Пунктом 1.4 договору про дольову участь передбачено, що техніко-економічні показники об'єкта (площа, архітектурні та технічні характеристики, склад інженерних мереж тощо) визначаються на підставі проектної документації, погодженої стороною-2 у встановленому законодавством порядку з компетентними органами.
Орієнтовний строк будівництва об'єкта становить 29 (двадцять дев'ять) календарних місяців з моменту отримання декларації про початок будівельних робіт. Сторони домовилися, що строк введення в експлуатацію може змінюватися за погодженням сторін у зв'язку з обставинами, що унеможливлюють виконання умов договору чи строків його виконання стороною-2, у тому числі зміною в нормативній чи законодавчій базі, яка регулює правовідносини, на підставі яких діють сторони (п. 1.6 договору про дольову участь).
Розділом 2 договору про дольову участь визначені порядок реалізації цього договору та права й обов'язки сторін.
Так, згідно з пунктом 2.1 договору про дольову участь сторона-1 здійснює функції замовника будівництва об'єкта в частині, що передбачена цим договором, зокрема:
- здійснює функції землекористувача земельної ділянки в порядку, встановленому законодавством (пп. 2.1.1);
- відповідно до законодавства та в межах своєї компетенції отримує або сприяє стороні-2 в отриманні у компетентних органах дозвільних документів на виконання підготовчих та будівельно-монтажних робіт щодо будівництва об'єкта з лімітами і точками підключення електроенергії, води та інших необхідних комунікацій на будівельному майданчику, передає стороні-2 усі наявні документи, які містять інформацію про діючі підземні інженерні мережі (кабельні, водопроводу, каналізації та інше), які пролягають на земельній ділянці (пп. 2.1.2);
- відповідно до законодавства та в межах своєї компетенції отримує або готує необхідні документи для отримання стороною-2 дозволу на виконання будівельних робіт (пп. 2.1.3);
- передає стороні-2 будівельний майданчик, про що сторонами підписується відповідний акт приймання-передачі (пп. 2.1.4);
- сторона-1 у межах своєї компетенції та відповідно до діючого законодавства готує необхідні документи для отримання стороною-2 документів, пов'язаних з розробкою/коригуванням проектної документації та будівництвом об'єкта (пп. 2.1.9);
- після завершення будівництва об'єкта сторона-1 у межах своєї компетенції зобов'язується разом зі стороною-2 здійснити дії, віднесені законодавством до функцій сторони-1 щодо прийняття об'єкта в експлуатацію та надати стороні-2 необхідні для оформлення останньою права власності на об'єкт документи, надання яких за законодавством віднесено до функцій сторони-1 (пп. 2.1.10).
За змістом пункту 2.2 договору про дольову участь за цим договором сторона-1 делегує стороні-2 функції замовника-забудовника будівництва об'єкта, які визначені законодавством (у тому числі "Положенням про замовника-забудовника (єдиного замовника, дирекцію підприємства, що будується) і технічний нагляд", затвердженим постановою Держбуду СРСР від 02.02.1988р. № 16), а саме сторона-2 у повному обсязі здійснює функції замовника-забудовника будівництва об'єкта, крім тих, що цим договором покладені на сторону-1. Зокрема, сторона-2, серед іншого, має наступні права та зобов'язана забезпечити:
- проектною документацією будівництво об'єкта, розробку та погодження проектної документації відповідно до вимог законодавства з компетентними органами, в разі потреби - внесення та погодження будь-яких коригувань до проектної документації; при цьому сторона-2 самостійно визначає проектні організації, укладає з ними договори та здійснює оплату по ним; у межах своєї компетенції забезпечує отримання погоджень та дозволів від відповідних державних органів та організацій, позитивних експертних висновків, що є необхідними для будівництва об'єкта згідно із законодавством (пп. 2.2.1);
- організацію та фінансування будівництва об'єкта та всіх інших витрат, пов'язаних з будівництвом об'єкта та введенням його в експлуатацію, укладення від свого імені договору підряду на будівництво об'єкта, договорів з виконавцями робіт та послуг, договорів на постачання будівництва об'єкта матеріалами, обладнанням, засобами, інструментами, будівельною технікою, транспортом, машинами та пальним тощо, проведення від свого імені та за рахунок своїх коштів розрахунків за вказаними договорами з контрагентами та прийняття результатів виконання цих договорів (пп. 2.2.2);
- отримання від свого імені дозволу на виконання будівельних робіт (пп. 2.2.3);
- здійснення авторського та технічного наглядів при будівництві об'єкта (пп. 2.2.4);
- підготовку виконавчої та іншої документації для прийняття закінченого будівництвом об'єкта в експлуатацію (пп. 2.2.6);
- вивезення з будівельного майданчика після закінчення будівельних робіт техніки, невикористаних матеріалів, відходів, допоміжних споруд тощо (пп. 2.2.27).
За змістом підпунктів 4.1.1, 4.1.2 за результатом дольової участі в будівництві сторона-1 отримує у власність 11,5% корисної площі квартир в об'єкті, а сторона-2 - 88,5%.
Згідно з пунктом 7.1 договору про дольову участь після укладення цього договору сторона-1 не має права:
- передавати свої права та обов'язки за договором третім особам без попередньої письмової згоди сторони-2;
- передавати свої функції замовника будівництва об'єкта третім особам;
- відмовитися на користь третіх осіб від права на земельну ділянку.
Пунктом 8.1 договору про дольову участь визначено, що цей договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором.
На виконання підпункту 2.1.4 договору про дольову участь Прокуратура Дніпропетровської області передала Товариству з обмеженою відповідальністю "Статус-П" будівельний майданчик на земельній ділянці площею 0,3986 га, яка розташована за адресою: м. Дніпро, в районі вул. Поля, 2 - Ливарна, 10, кадастровий номер 1210100000:03:328:0208, що підтверджується підписаним сторонами актом приймання-передачі від 01.06.2017 до договору про дольову участь (п. 1 ) (а.с. 24).
Відповідно до пункту 2 акта приймання-передачі від 01.06.2017 з моменту його підписання сторона-2 здійснює всі функції та обов'язки щодо виконання умов договору, підготовки будівельного майданчика та подальшого будівництва об'єкта на вказаній в п. 1 даного акта земельній ділянці в порядку та на умовах, передбачених договором та чинним законодавством України.
Проте сторона-2 до виконання своїх зобов'язань за договором про дольову участь не приступила: містобудівні умови та обмеження для проектування об'єкта будівництва нею не отримувалися, проект не розроблявся, будівельні роботи на переданому будівельному майданчику не здійснювалися.
Листом № 13/2-209вих-19 від 30.09.2019 Прокуратура Дніпропетровської області звернулася до Товариства з обмеженою відповідальністю "Статус-П" з метою отримання інформації щодо виконання ним зобов'язань за договором про дольову участь (а.с. 25).
У відповідь на зазначене звернення Товариство з обмеженою відповідальністю "Статус-П" листом від 11.10.2019 повідомило, що ним здійснюються охорона земельної ділянки та підготовчі роботи для її подальшої забудови. Зі змісту листа вбачається, що містобудівні умови та обмеження для проектування Товариством з обмеженою відповідальністю "Статус-П" отримано не було, проект не розроблено та не погоджено, будівництво об'єкта не розпочато (а.с. 26).
Відповідно до відомостей з порталу Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва за критеріями пошуку: "1210100000:03:328:0208", "ТОВ "Статус-П"", "40896075" - станом на 29.09.2025 інформації щодо об'єкта будівництва, учасників будівельного процесу, дозвільних документів, містобудівної та проектної документації позивачем не знайдено.
Отже, до теперішнього часу Товариством з обмеженою відповідальністю "Статус-П" жодних дій щодо виконання зобов'язань за договором про дольову участь не вжито; будівельний майданчик, розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 1210100000:03:328:0208 Дніпропетровській обласній прокуратурі не повернуто, що і стало причиною спору.
Предметом доказування у цій справі є обставини, пов'язані з наявністю правових підстав для дострокового припиненням договору шляхом розірвання його на вимогу позивача та зобов'язання відповідача повернути позивачеві будівельний майданчик.
Правовідносини сторін у цій справі виникли з приводу забудови орендованої позивачем земельної ділянки.
Правові та організаційні основи містобудівної діяльності визначені Законом України №3038-VІ від 17.02.2011 (із змін. і доп.) "Про регулювання містобудівної діяльності" (далі - Закон № 3038-VІ).
Згідно з визначенням термінів, наведеним у статті 1 Закону № 3038-VІ:
будівництво - нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт об'єкта будівництва;
замовник будівництва (далі - замовник) - фізична чи юридична особа, яка має у власності чи користуванні одну чи декілька земельних ділянок або у власності чи управлінні будівлю/споруду і має намір щодо виконання підготовчих та/або будівельних робіт. У разі виконання підготовчих/будівельних робіт щодо багатоквартирного будинку замовником будівництва може бути об'єднання співвласників багатоквартирного будинку або управитель багатоквартирного будинку чи житлово-будівельний (житловий) кооператив, який здійснюватиме утримання такого будинку на підставі рішення (договору) співвласників багатоквартирного будинку. Дії, спрямовані на виконання функцій замовника будівництва, може виконувати особа, якій доручено вчинення дій з виконання підготовчих та/або будівельних робіт на підставі та у межах, встановлених договором доручення;
містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки (далі - містобудівні умови та обмеження) - документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об'єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією;
проектна документація - затверджені текстові та графічні матеріали, якими визначаються містобудівні, об'ємно-планувальні, архітектурні, конструктивні, технічні, технологічні вирішення, а також кошториси об'єктів будівництва.
За змістом договору про дольову участь відповідачу доручено позивачем вчинення дій з виконання підготовчих та будівельних робіт на будівельному майданчику - земельній ділянці з кадастровим номером 1210100000:03:328:0208, тобто вчинення дій, спрямованих на виконання функцій замовника будівництва погодженого в цьому договорі об'єкта.
Відповідно до частини п'ятої статті 26 Закону № 3038-VІ проектування та будівництво об'єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку:
1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних;
2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи;
3) затвердження проектної документації;
4) виконання підготовчих та будівельних робіт;
5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів;
6) державна реєстрація права власності на закінчений будівництвом та прийнятий в експлуатацію у випадках, визначених цим Законом, об'єкт містобудування (його складову).
Містобудівні умови та обмеження є складовою вихідних даних, отримання яких є необхідною умовою для набуття власниками земельних ділянок або землекористувачами права на забудову земельної ділянки. Містобудівні умови та обмеження є видом містобудівної документації та визначають комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва, дотримання яких є обов'язковим для всіх суб'єктів містобудівної діяльності.
Викладене узгоджується з правовою позицією, що міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду від 22.02.2023 у справі № 461/8686/17.
Відповідач після прийняття від позивача будівельного майданчика - земельної ділянки з кадастровим номером 1210100000:03:328:0208 за актом приймання-передачі від 01.06.2017 до договору про дольову участь, взятих на себе функцій та обов'язків замовника-забудовника будівництва об'єкта, передбаченого цим договором, не виконав, чим порушив умови укладеного з позивачем договору.
Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).
Згідно зі статтею 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 Цивільного кодексу України).
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.
Стаття 651 Цивільного кодексу України визначає загальні підстави для зміни або розірвання договору.
За змістом частини першої цієї статті зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до частини другої статті 651 цього Кодексу договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Відповідно до частини першої статті 631 Цивільного кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.
За змістом зазначених законодавчих норм розірвано може бути лише чинний (такий, що діє на час звернення до суду з позовом та прийняття відповідного судового рішення) договір.
Відповідний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 07.08.2018 у справі №910/7981/17.
У постанові від 16.02.2021 у справі № 910/2861/18 Велика Палата Верховного Суду виснувала, що оцінка порушення договору як істотного здійснюється судом відповідно до критеріїв, що встановлені вказаною нормою. Оціночне поняття істотності порушення договору законодавець розкриває за допомогою іншого оціночного поняття - "значної міри" позбавлення сторони того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Істотність порушення визначається виключно за обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору. У такому випадку вина (як суб'єктивний чинник) сторони, що припустилася порушення договору, не має будь-якого значення і для оцінки порушення як істотного, і для виникнення права вимагати розірвання договору на підставі частини другої статті 651 ЦК України.
Іншим критерієм істотного порушення договору закон визнає розмір завданої порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору. При цьому йдеться не лише про грошовий вираз завданої шкоди, прямі збитки, а й випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору.
Вирішальне значення для застосування зазначеного положення закону має співвідношення шкоди з тим, що могла очікувати від виконання договору сторона.
У кожному конкретному випадку питання про істотність порушення повинне вирішуватися з урахуванням усіх обставин справи, що мають значення. Так, суди повинні встановити не лише наявність істотного порушення договору, але й наявність шкоди, завданої цим порушенням другою стороною, яка може бути виражена у вигляді реальних збитків та (або) упущеної вигоди, її розмір, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору; а також установити, чи є дійсно істотною різниця між тим, на що має право розраховувати сторона, укладаючи договір, і тим, що в дійсності вона змогла отримати (п.п. 117 - 120).
Аналогічні висновки містяться у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.07.2022 у справі № 363/1834/17.
Тож істотним є таке порушення договору однією зі сторін, яке тягне для другої сторони неможливість досягнення нею мети договору.
Укладаючи договір про дольову участь та передаючи 01.06.2017 будівельний майданчик відповідачу, позивач розраховував на те, що протягом визначеного договором строку відповідачем будуть належно виконані взяті на себе зобов'язання з будівництва передбаченого договором об'єкта та, відповідно до підпункту 4.1.1 договору, позивачем на умовах цього договору будуть отримані у власність визначені договором площі квартир у збудованому об'єкті.
Однак з 2017 року, тобто понад вісім років, відповідачем містобудівні умови та обмеження для проектування об'єкта будівництва не отримані, проект будівництва об'єкта не розроблено, дозвіл на проведення будівельних робіт не отримано, будівельні роботи на переданому будівельному майданчику не розпочаті й не здійснювалися.
Викладені у пункті 7.1 договору застереження виключають можливість позивача протягом усього часу дії цього договору реалізовувати в інший спосіб свої права забудовника земельної ділянки, яка перебуває в її користуванні.
Відтак тривале невиконання відповідачем узятих на себе зобов'язань, яке призвело до неотримання позивачем того, на що він розраховував під час укладення договору про дольову участь та потягнуло неможливість досягнення ним мети цього договору, свідчить про допущене відповідачем істотне порушення спірного договору, що згідно з частиною другою статті 651 Цивільного кодексу України є підставою для його розірвання за рішенням суду на вимогу позивача.
Верховний Суд у постанові від 04.02.2021 у справі № 607/1579/19 зазначив, що у випадку прострочення виконання забудовником зобов'язань із закінчення будівництва та передання позивачу у власність спірної квартири у чітко визначений строк, останній має право розірвати такий договір через істотне порушення його умов забудовником.
Отже, у випадку прострочення виконання стороною взятих на себе зобов'язань за договором дольової участі у будівництві, потерпіла сторона договору має право розірвати спірний договір, із застосування відповідних наслідків розірвання такого договору.
За таких обставин позовна вимога про розірвання укладеного між сторонами договору про дольову участь є законною та обґрунтованою.
Згідно з частиною другою статті 653 Цивільного кодексу України у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.
За змістом частини третьої статті 653 цього Кодексу якщо договір розривається у судовому порядку, зобов'язання припиняється з моменту набрання рішенням суду про розірвання договору законної сили.
З огляду на те, що на виконання спірного договору позивачем за актом приймання-передачі від 01.06.2017 був переданий відповідачу будівельний майданчик, розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 1210100000:02:328:0208, з метою відновлення порушених прав позивача, за наслідком розірвання договору будівельний майданчик підлягає поверненню позивачу.
З урахуванням наведеного позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору в сумі 4844,00 грн покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 165, 202, 233, 236, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позов Дніпропетровської обласної прокуратури до Товариства з обмеженою відповідальністю "Статус-П" про розірвання договору, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.
Розірвати договір від 01.06.2017 про дольову участь у будівництві на земельній ділянці за адресою: м. Дніпро, в районі вул. Поля, 2 та вул. Ливарної, 10, укладений між Прокуратурою Дніпропетровської області (ідентифікаційний код 02909938) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Статус-П" (ідентифікаційний код 40896075).
Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Статус-П" (ідентифікаційний код 40896075; місцезнаходження: 49000, м. Дніпро, вул. Володимира Вернадського, буд. 29-К) повернути Дніпропетровській обласній прокуратурі (ідентифікаційний код 02909938; місцезнаходження: 49044, м. Дніпро, пр-т Дмитра Яворницького, буд. 38) будівельний майданчик на земельній ділянці площею 0,3986 га з кадастровим номером 1210100000:03:328:0208, що розташована за адресою: м. Дніпро, в районі вул. Поля, 2 та вул. Ливарної, 10, шляхом підписання акта приймання-передачі.
Стягнути з Товариство з обмеженою відповідальністю "Статус-П" (ідентифікаційний код 40896075; місцезнаходження: 49000, м. Дніпро, вул. Володимира Вернадського, буд. 29-К) на користь Дніпропетровської обласної прокуратури (ідентифікаційний код 02909938; місцезнаходження: 49044, м. Дніпро, пр-т Дмитра Яворницького, буд. 38) судовий збір у сумі 4844,80 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 ГПК України.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено 04.12.2025.
Суддя І.І. Колісник