вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63
05.12.2025м. ДніпроСправа № 904/5914/25
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Бєлік В.Г., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) представників сторін, справу:
за позовом Остерської міської ради, Чернігівська область, Чернігівський район, м. Остер
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕКС ІНВЕСТ", м. Дніпро
про стягнення заборгованості за договорами про закупівлю товарів у загальному розмірі 467 813,95 грн.
Остерська міська рада (далі - позивач) звернулася до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою (подано через підсистему "Електронний суд"), у якій просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕКС ІНВЕСТ" (далі - відповідач) заборгованість за договорами про закупівлю товарів №38/57/т від 09.02.2023, №190/57/т від 14.08.2023, №191/57/т від 14.08.2023 у загальному розмірі 467 813,95 грн., з яких: основна заборгованість у розмірі 380 100,00 грн., інфляційні втрати у розмірі 85 399,22 грн., 3% річних у розмірі 2 314,73 грн.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 22.10.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.
Відповідач правом на подання відзиву на позов з викладенням письмових пояснень у межах визначеного законом і судом строків не скористався, клопотань про необхідність витребування доказів чи прийняття від нього додаткових доказів не заявляв, як не заявляв і про бажання надати власні пояснення по суті спору.
Ухвалу суду від 22.10.2025 в електронному вигляді доставлено до електронного кабінету відповідача 22.10.2025 (о 19:04 год.), що підтверджується довідкою про доставку електронного листа (а.с. 46).
Пунктом 2 частини шостої ст. 242 ГПК України встановлено, що днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Відтак, відповідач мав право подати відзив на позовну заяву не пізніше 08.11.2025. У встановлений законом та ухвалою суду строк відповідач відзиву на позов не надав.
Отже, судом були вчинені всі передбачені законом заходи для належного повідомлення відповідача про розгляд справи.
Згідно з частиною дев'ятою статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Окрім того, права відповідача, як учасника справи, не можуть забезпечуватись судом за рахунок порушення прав позивача на своєчасне вирішення спору судом, що є безпосереднім завданням господарського судочинства, та яке відповідно до норм частини другої статті 2 Господарського процесуального кодексу України превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Відповідно до статті 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Щодо розгляду спору Господарським судом Дніпропетровської області.
Відповідно до частини першої ст. 27 ГПК України, за загальним правилом позов пред'являється за місцезнаходженням відповідача, якщо інше не встановлено цим кодексом.
Справа, прийнята судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, повинна бути ним розглянута і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому суду, за винятком випадків, коли внаслідок змін у складі відповідачів справа відноситься до виключної підсудності іншого суду (ч.2 ст. 31 ГПК України).
Згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, станом на дату звернення позивача до суду (17.10.2025), місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтекс Інвест" є: 49600, м. Дніпро, вул. Мандриківська, 47, офіс 206/2.
В процесі розгляду справи ТОВ "Інтекс Інвест" змінило своє місцезнаходження. Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, станом на 05.12.2025, місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтекс Інвест" є: Україна, 69035, Запорізька обл., місто Запоріжжя, вул. Діагональна, будинок 8, кімната 21 (державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу здійснена 20.10.2025, запис № 10022410700121021).
Враховуючи приписи частини четвертої статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення підписано без його проголошення.
Розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд, -
Позиція позивача
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договорів про закупівлю товарів №38/57/т від 09.02.2023, №190/57/т від 14.08.2023, №191/57/т від 14.08.2023 в частині повної та своєчасної поставки товару, за який позивачем була здійснена попередня оплата.
Позиція відповідача
Відповідач не скористався своїм процесуальним правом на подання відзиву на позов.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУЮТЬ
Між Остерською міською радою (далі - Позивач, Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю “ІНТЕКС ІНВЕСТ» (далі - Відповідач, Продавець) у 2023році було укладено ряд договорів на постачання нафтопродуктів, які є уніфікованими та містять ідентичні умови, а саме:
- Договір про закупівлю товарів №38/57/т від 09 лютого 2023 року (далі - Договір 1);
- Договір про закупівлю товарів №190/57/т від 14 серпня 2023 року (далі - Договір 2);
- Договір про закупівлю товарів №191/57/т від 14 серпня 2023 року (далі - Договір 3).
Відповідно до п. 1.1 Договору 1 Продавець зобов'язався передати Покупцю у власність наступні нафтопродукти (далі - Товар): 4000 літрів Бензину А-95 за ціною 49 грн. 50 коп. (з ПДВ) на загальну суму 198 000 грн. (з ПДВ) та 4000 літрів Дизельного палива за ціною 51 грн. 60 коп. (з ПДВ) на загальну суму 206 400 грн. (з ПДВ). Загалом на 404 000 грн. 00 коп.
Відповідно до п. 1.1 Договору 2 Продавець зобов'язався передати Покупцю у власність наступні нафтопродукти (далі - Товар): 500 літрів Бензину А-95 за ціною 48 грн. 00 коп. (з ПДВ) на загальну суму 24 000 грн. (з ПДВ) та 500 літрів Дизельного палива за ціною 48 грн. 00 коп. (з ПДВ) на загальну суму 24 000 грн. (з ПДВ). Загалом на 48 000 грн. 00 коп.
Відповідно до п. 1.1 Договору 3 Продавець зобов'язався передати Покупцю у власність наступні нафтопродукти (далі - Товар): 1000 літрів Бензину А-95 за ціною 48 грн. 00 коп. (з ПДВ) на загальну суму 48 000 грн. (з ПДВ).
Згідно пункту 1.3 Договорів відпуск Товару з АЗС здійснюється за довірчими документами (скретч-картами) на отримання товару відповідно “Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами» затверджених Постановою КМУ №1442 від 20.12.1997 р.
Оплата товару здійснюється Покупцем в національній валюті України в безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на рахунок Продавця, в день виписки рахунку-фактури та накладної на товар. Ціна одного літру товару вказується у рахунку-фактурі та накладній і дійсна тільки протягом дня їх виписки (п. 4.2 Договорів).
Передача Товару здійснюється Продавцем на АЗС шляхом заправки автомобілів та генераторів Покупця при пред'явленні довіреними особами Покупця скретч-карти (п. 5.2.1 Договорів).
Відповідно до видаткової накладної №0057/0000244 від 09.02.2023 року Продавцем передано Покупцю за Договором 1 скретч-картки на Товар, а саме: 4000 літрів Бензину А-95 за ціною 49 грн. 50 коп. (з ПДВ) на загальну суму 198 000 грн. (з ПДВ) та 4000 літрів Дизельного палива за ціною 51 грн. 60 коп. (з ПДВ) на загальну суму 206 400 грн. (з ПДВ). Загалом на 404 000 грн. 00 коп.
Відповідно до видаткової накладної №0057/0001302 від 14.08.2023 року Продавцем передано Покупцю за Договором 2 скретч-картки на Товар, а саме: 500 літрів Бензину А-95 за ціною 48 грн. 00 коп. (з ПДВ) на загальну суму 48 000 грн. (з ПДВ).
Відповідно до видаткової накладної №0057/0001301 від 14.08.2023 року Продавцем передано Покупцю за Договором 1 скретч-картки на Товар, а саме: 1000 літрів Бензину А-95 за ціною 48 грн. 00 коп. (з ПДВ) на загальну суму 48 000 грн. (з ПДВ).
Згідно платіжних інструкцій №78 від 21.02.2023 р., №1061 від 21.08.2023 р., №1062 від 21.08.2023 р., №1062 від 21.08.2023 р. Покупцем в рамках Договорів було сплачено на користь Продавця 500 400,00 грн. (з ПДВ).
Таким чином Остерською міською радою зобов'язання за Договорами було виконано в повному обсязі. Факт підписання сторонами видаткових накладних, виставлення рахунку на оплату паливний карток, оплата таких карток, підтверджує факт їх та наявність товарно-розпорядчих документів, надають Покупцю право на отримання відповідної кількості товару у майбутньому.
Відповідно до пункту 6.3.1 Продавець зобов'язаний забезпечити поставку Товару у строки встановлені Договорами.
Починаючи з листопада 2024 року Продавець припинив виконання зобов'язань по Договорам, зокрема, АЗС постачальника припинили відпуск палива Покупцю по скретч картах, які є підставою для відвантаження палива з АЗС постачальника. У зв'язку з відмовою у видачі товару, Остерською міською радою не отримано товар, що був оплачений.
На даний час, Продавцем не відвантажено на користь Покупця наступний Товар:
- Договір 1: Бензин А-95 3320 літрів 164340 грн. Дизельне паливо 3000 літрів 154800 грн.
- Договір 2: Бензин А-95 400 літрів 19200 грн. Дизельне паливо 110 літрів 5280 грн.
- Договір 3: Бензин А-95 760 літрів 36480 грн.
Загалом: 380 100 грн.
Таким чином, Продавець безпідставно, в односторонньому порядку відмовився від виконання умов Договорів.
Договори відповідно до розділу 10 Договорів, вважаються укладеними і набирають чинності з моменту їх підписання та діють до 31 грудня 2023 року. Договори підписані сторонами та скріплені печатками без зауважень та заперечень до них.
Згідно статті 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
В матеріалах справи відсутні докази того, що спірні договори визнавалися недійсними в судовому порядку. Жодна із сторін письмово на виявила бажання припинити дію договорів. Відтак, договори про закупівлю товарів №38/57/т від 09.02.2023, №190/57/т від 14.08.2023, №191/57/т від 14.08.2023 були чинними протягом спірного періоду.
На виконання вимог ст. 162 Господарського процесуального кодексу, Позивачем вживались заходи досудового врегулювання спору, а саме була направлена претензія, але відповіді від відповідача отримано не було.
У зв'язку з викладеними обставинами, Позивач вимушений звернутися до суду з даним позовом.
ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ
За змістом статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частиною першою статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частина перша статті 202 ЦК України визначає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
При цьому за правилами статті 14 Цивільного кодексу України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з частиною першою статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (частини 1, 2 статті 712 Цивільного кодексу України).
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
У відповідності до статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно зі статті 663 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).
Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ст.530 Цивільного кодексу України).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Отже, з моменту передання відповідачем скретч-карток на пальне позивачу, останній набув право на отримання нафтопродуктів.
За умовами договору передбачено можливість отримання позивачем оплаченого ним товару шляхом пред'явлення ним на АЗС скетч-картки на відповідну кількість літрів палива. Тобто, придбаний позивачем товар за договорами по факту перебуває у відповідача і поставка його здійснюється шляхом заправлення автомобілів позивача після пред'явлення довірчих документів.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем у повному обсязі виконано прийняті на себе зобов'язання із своєчасної та повної оплати за товар, який мав бути використаний позивачем шляхом обміну у мережах АЗС оплачених скретч-карт.
Водночас, як зазначено позивачем, підтверджується матеріалами справи та не спростовано відповідачем, останнім не передано позивачу замовлений та оплачений товар на загальну суму 380 100,00 грн, яка є предметом даного спору.
Відповідач, доказів належного виконання зобов'язань за договорами не надав.
Згідно частин першої, другої ст. 693 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Зі змісту зазначеної норми права випливає, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов'язання зі своєчасного передання товару покупцю. У разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Можливість обрання певно визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця. Отже, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця.
Оскільки, законом не визначено форму пред'явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред'явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі - формі позову.
Зазначена позиція викладена у постанові Верховного Суду від 27.08.2019 у справі № 911/1958/18.
Поданий позов є належним способом реалізації права позивача на повернення суми попередньої оплати в разі не поставки товару.
З підстав викладеного, з огляду на відсутність в матеріалах справи заперечень відповідача щодо позовних вимог, доказів поставки товару, а також відсутність доказів повернення сплачених у якості передоплати за товар грошових коштів у розмірі 380 100,00 грн, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.
Щодо вимог про стягнення 3% річних та інфляційних втрат
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
При цьому, суд відзначає, що частиною 3 статті 693 Цивільного кодексу України передбачено спосіб захисту покупця товару, який здійснив попередню оплату, від неналежного виконання зобов'язань з боку продавця, відповідно до якої на суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 Цивільного кодексу України від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Договором може бути встановлений обов'язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця.
За приписами статті 536 Цивільного кодексу України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Правовідношення, в якому у зв'язку із фактичним закінченням строку поставки у відповідача (постачальника, продавця) виникло зобов'язання повернути позивачу (покупцю) суму попередньої оплати (тобто сплатити грошові кошти) відповідно до частини другої статті 693 ЦК України, є грошовим зобов'язанням, а тому відповідно на нього можуть нараховуватися інфляційні втрати та 3% річних на підставі частини другої статті 625 цього Кодексу (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі №918/631/19 та постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.05.2022 у справі №902/186/21).
Позивачем нараховано та заявлено до стягнення 3% річних у розмірі 2 314,73 грн. за загальний період з 23.02.2023 по 24.09.2025 та інфляційні втрати у розмірі 85 399,22 грн. за період з березня 2023 по серпень 2025 року.
Отже, Позивач скористався своїм правом на повернення суми попередньої оплати, що передбачено ч. 2 ст. 693 ЦК України.
Таким чином, у Відповідача (постачальника) виникло зобов'язання повернути Позивачу (покупцю) суму попередньої оплати (тобто сплатити грошові кошти) відповідно до ч. 2 ст. 693 ЦК України, ч. 1 ст. 530 ЦК України, тобто протягом 7 календарних днів з моменту отримання претензії Позивача.
Аналогічна правова позиція щодо визначення дати виникнення у постачальника зобов'язань з повернення суми попередньої оплати викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 року у справі №918/631/19.
Проте, доказів, які б свідчили про надсилання Товариству з обмеженою відповідальністю "ІНТЕКС ІНВЕСТ" претензії №б/н від б/д щодо повернення сплачених коштів за договорами про закупівлю товарів №38/57/т від 09.02.2023, №190/57/т від 14.08.2023, №191/57/т від 14.08.2023, матеріали справи не містять.
Отже, враховуючи дану обставину, у суду відсутня можливість встановити вірну дату початку прострочення виконання грошового зобов'язання Відповідачем, тому дані вимоги недоведені Позивачем.
З огляду на викладене, відсутні підстави для задоволення позовних вимог щодо стягнення 3 % річних та інфляційних втрат за вказані у позовній заяві періоди.
Положеннями статті 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
На підставі ст. 86 Господарського процесуального України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
З урахуванням вищенаведеного позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Щодо судового збору
За правилами ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
За таких обставин, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір в сумі 7 411,80 грн пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Також, суд констатує наявність підстав для повернення з Державного бюджету суми зайво сплаченого судового збору.
З матеріалів справи слідує, що позивачем сплачено судовий збір у розмірі 7 411,80 грн (платіжна інструкція № 896 (внутрішній номер 452278549) від 06.10.2025.
Частиною 1 ст. 4 Закону України “Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Законом України “Про Державний бюджет України на 2025 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01.01.25 встановлений на рівні 3 028,00 грн.
У відповідності до п.п. 1-2 п. 2 ч. 2 ст.4 Закону України “Про судовий збір», за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір 1,5% ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а немайнового характеру 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Одночасно, при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (ч. 3 ст. 4 Закону України “Про судовий збір»).
Беручи до уваги викладене, враховуючи, що заявлено вимоги майнового характеру, у розумінні Закону України “Про судовий збір» судовий збір за подання означеного позову із застосуванням коефіцієнту 0,8 становить 2 422,40 грн (3 028,00 грн. х 0,8).
З даного слідує, що позивач сплатив суму судового збору у більшому розмірі, ніж передбачено. Сума зайво сплаченого судового збору складає 605,60 грн.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України “Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Отже, сума зайво сплаченого Остерською міською радою судового збору в розмірі 1 798,03 грн підлягає поверненню позивачу з державного бюджету - за наявності відповідного клопотання позивача.
Позиція суду щодо необхідності розрахунку судового збору із застосуванням пониженого коефіцієнту узгоджується з висновками, викладеними у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №916/228/22.
Керуючись статтями 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕКС ІНВЕСТ" (69035, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Діагональна, буд. 8, кімната 21; код ЄДРПОУ 39821153) на користь Остерської міської ради (17044, Чернігівська область, Чернігівський район, м. Остер, вул. Незалежності, буд. 21, код ЄДРПОУ 04061754) суму основного боргу в розмірі 380 100,00 грн., а також витрати зі сплати судового збору у розмірі 4 561,20 грн.
В решті позову відмовити.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили у відповідності до статті 241 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення суду може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено та підписано - 05.12.2025.
Суддя В.Г. Бєлік