вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63
25.11.2025м. ДніпроСправа № 904/4820/25
за позовом Керівника Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпро в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради, м. Дніпро
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тамам", м. Дніпро
про стягнення безпідставно збережених коштів за використання земельної ділянки
Суддя Крижний О.М.
Секретар судового засідання Большакова А.О.
Представники:
Від прокуратури: Щербина С.О., прокурор відділу прокуратури
Від позивача: Сергієнко М.О., витяг з ЄДР, представник
Від відповідача: не з'явився
Керівник Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпро в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом, у якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Тамам" безпідставно збережені кошти за використання земельної ділянки за адресою: м. Дніпро, вул. Курсантська, 26, з кадастровим номером 1210100000:09:459:0094, площею 1,0713 га за період з 01.01.2021 по 13.07.2023 у розмірі 1276837,66 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що згідно з даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно Товариство з обмеженою відповідальністю "Тамам" у спірний період з 01.01.2021 по 13.07.2023 був власником адміністративно-виробничого корпусу літ.А-2 загальною площею 4197,8 кв.м. за адресою: вул. Курсантська, 26, м. Дніпро. Прокурор зазначає, що відповідач земельну ділянку за вищевказаною адресою фактично використовував у спірний період з 01.01.2021 по 13.07.2023, відомості щодо укладення договору оренди земельної ділянки відсутні. Відповідно до протоколу Комісії №12 від 19.12.2024 та розрахунку суми коштів, які зберіг у себе землекористувач земельної ділянки за рахунок власника ділянки внаслідок користування землею без достатньої правової підстави збитки завдані Дніпровській міській раді за період користування землею з 01.01.2021 по 13.07.2023 складають 1276837,66 грн.
Разом з позовом заступник керівника Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпро подав заяву про забезпечення позову, у якій просить накласти арешт на грошові кошти, що належать відповідачу Товариству з обмеженою відповідальністю "Тамам" (код ЄДРПОУ 31971476), що знаходяться на всіх відкритих рахунках та на тих, які будуть відкриті після винесення ухвали, у всіх банківських та інших кредитно-фінансових установах та на майно, яке належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю "Тамам" (код ЄДРПОУ 31971476) у межах ціни позову, у розмірі 1276837,66 грн.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 10.09.2025 заяву про забезпечення позову задоволено; накладено арешт на грошові кошти, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Тамам" (49051, м. Дніпро, вул. Курсантська, 26, ідентифікаційний код 31971476), що знаходяться на всіх відкритих рахунках та на тих, які будуть відкриті після винесення ухвали, у всіх банківських та інших кредитно-фінансових установах та на майно, яке належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю "Тамам" (код ЄДРПОУ 31971476) у межах ціни позову у розмірі 1276837,66 грн.
Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги, заявлені прокурором та просив їх задовольнити.
Відповідач не скористався правом на участь у судовому засіданні та подання відзиву на позов. Направлені за його місцезнаходженням копії ухвал суду від 01.09.2025, 02.09.2025, 10.09.2025, 23.09.2025, 15.10.2025, 29.10.2025, 11.11.2025 повернулися за зворотною адресою з відміткою пошти "адресат відсутній за вказаною адресою".
Суд звертає увагу, що адреса, зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань є офіційним місцезнаходженням відповідача. Отже, лише відповідач за власним волевиявленням не скористався правом отримати кореспонденцію від суду, а тому відповідач вважається таким, що повідомлений про розгляд справи.
Суд наголошує на тому, що, ухвала суду надсилалася відповідачу завчасно, з урахуванням Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 № 958.
Відповідно до п.5 ч.6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Таким чином, відповідач належним чином повідомлений про наявність провадження з розгляду даної справи у суді.
Господарський суд прийшов до висновку, що незнаходження відповідача за його адресою реєстрації, що має наслідком неотримання кореспонденції суду про повідомлення щодо часу та місця розгляду даної справи, не може прийматися до уваги судом, оскільки свідчить, що неотримання ухвал суду відповідачем відбулося саме з його вини. Відповідач, у разі незнаходження за його адресою реєстрації, повинен був докласти зусиль про отримання поштових відправлень за цією адресою. Крім того, неотримання ухвал суду відповідачем у вказаному випадку не може бути причиною для порушення законного права позивача на розумний строк розгляду його справи.
У разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 16.05.2018 у справі №910/15442/17 та від 04.12.2018 у справі №921/32/18.
Крім того, Верховний Суд в постанові від 18.03.2021 у справі №911/3142/19 зазначив, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б).
Суд також намагався повідомити відповідача про перебування справи на розгляді телефонограмою, однак зазначений в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань номер телефону не обслуговується.
Отже, відповідач вважається таким, що повідомлений про дату, час та місце розгляду справи належним чином.
Згідно з ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений ч.1 ст.251 Господарського процесуального кодексу України та ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 10.09.2025 не подав до суду відзиву на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 10.09.2025 відкрито провадження у справі, ухвалено розглядати справу за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 15.10.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті. 29.10.2025 ухвалено продовжити підготовче провадження та витребувано додатку інформації від Головного управління ДПС України у Дніпропетровській області та від Головного управління Держкадастру у Дніпропетровській області.
Від Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області та від Головного управління ДПС України у Дніпропетровській області надійшли до суду відповідні докази.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 11.11.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
У судовому засідання 25.11.2025 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
Заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -
Предметом доказування у даній справі є: встановлення обставин користування відповідачем земельною ділянкою комунальної форми власності по вул. Курсантська, 26 у м. Дніпрі у період з 18.09.2020 по 13.07.2023, наявність чи відсутність достатніх правових підстав для такого користування, наявність підстав для стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати.
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за адресою: м.Дніпро, вул.Курсантська, 26 розташований адміністративно-виробничий корпус, який на час використання земельної ділянки (в період з 18.09.2020 по 13.07.2023) належав на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю "Тамам" на підставі договору про внесення змін до договору іпотеки №I-01/04 від 16.06.2004 серія та номер: 3379 виданий 13.07.2004, договору іпотеки №I-01/04 від 16.06.2004, акту, серія та номер: б/н виданий 26.12.2018.
Згідно з інформацією з державного реєстру речових прав на нерухоме майно станом на поточну дату право власності на вищевказаний об'єкт нерухомого майна з 14.07.2023 належить Горностаєвій Н.О. на підставі іпотечного договору, серія та номер: 3194 виданий 08.11.2011.
Матеріалами справи підтверджується, що Інспекцією з державного контролю за використанням та охороною земель Дніпровської міської ради 27.06.2024 здійснено обстеження земельної ділянки комунальної форми власності за адресою: вул. Курсантська, 26 у місті Дніпро (кадастровий номер 1210100000:09:459:0094), за результатами якого складено акт обстеження земельної ділянки №27/06/24-В-7 від 27.06.2024.
Зазначеним актом встановлено, що згідно з даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно Товариство з обмеженою відповідальністю "Тамам" у спірний період з 01.01.2021 по 13.07.2023 було власником адміністративно-виробничого корпусу літ.А-2 загальною площею 4197,8 кв.м. за адресою: вул. Курсантська, 26, м. Дніпро. Під час обстеження встановлено, що відповідно до рішення Дніпровської міської ради від 21.04.2021 №317/6 "Про надання Товариству з обмеженою відповідальністю "Тамам" дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по вул. Курсантській, 26 (Самарський район) по фактичному розміщенню будівель та споруд" надано Товариству з обмеженою відповідальністю "Тамам" дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по вул. Курсантській, 26 по фактичному розміщенню будівель і споруд. Доступ до земельної ділянки обмежений. Державного інспектора не було допущено на територію земельної ділянки, обстеження проводилось шляхом візуального огляду поза межами земельної ділянки. На земельній ділянці розташовані будівлі та споруди. Земельна ділянка по периметру огороджена парканом із цегли та залізобетонних плит. В'їзд на земельну ділянку здійснюється зі сторони вул. Курсантської, через розсувні металеві ворота. Поверхня земельної ділянки замощена асфальтобетоном. На час обстеження на території земельної ділянки здійснювалась господарська діяльність. Загальна площа земельної ділянки, за первинними обмірами, співпадає з даними державних реєстрів. Впритул до обстежуваної земельної ділянки, зі сторони вул. Курсантської, розташована несформована земельна ділянка, загальною площею 0,2 га, яка огороджена металевим парканом та має два окремі в'їзди. На час обстеження на території несформованої земельної ділянки знаходився 21 легковий автомобіль. Проїзд на обстежувану земельну ділянку можливий тільки через територію вищевказаної несформованої ділянки. Станом на час складання вказаного акту обстеження земельної ділянки, наявність документів, що підтверджують державну реєстрацію права власності чи права постійного користування або права оренди земельної ділянки відсутні.
Прокурор стверджує, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Тамам" земельну ділянку за вищевказаною адресою фактично використовувало у спірний період з 01.01.2021 по 13.07.2023, станом на час обстеження вказаної земельної ділянки відомості щодо укладення договору оренди земельної ділянки, відсутні.
Зазначає, що комісією з визначення розміру збитків, заподіяних Дніпровській міські раді, власникам землі та землекористувачам при використанні земельних ділянок (далі - комісія) розглянуто матеріали щодо суми коштів, які зберіг у себе землекористувач земельної ділянки за рахунок власника цієї ділянки внаслідок користування землею без достатньої правової підстави, а саме власник майна Товариство з обмеженою відповідальністю "Тамам" щодо земельної ділянки за адресою вул. Курсантська, 26 м. Дніпро (кадастровий номер 1210100000:09:459:0094).
Зокрема на засіданні комісії 19.12.2024 затверджено розрахунок коштів, які зберіг у себе землекористувач запитуваної земельної ділянки за рахунок власника цієї ділянки внаслідок користування землею без достатньої правової підстави, про що складено протокол №12 від 19.12.2024, відповідно до якого та розрахунку збитки завдані Дніпровській міській раді за період користування землею з 01.01.2021 по 13.07.2023 складають 1276837,66 грн.
Відповідно до інформації Головного управління ДПС у Дніпропетровській області земельні ділянки за Товариством з обмеженою відповідальністю "Тамам" не зареєстровані. Податкові зобов'язання з плати за землю на 2024-2025 роки Товариство з обмеженою відповідальністю "Тамам" не нараховувало та не сплачувало.
Інформація про земельну ділянку з кадастровим номером 121010000:09:459:0094 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, відсутня.
Прокурор просить стягнути з відповідача на користь позивача безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 121010000:09:459:0094 за період з 01.01.2021 по 13.07.2023 у розмірі 1276837,66 грн.
Вказане і стало причиною виникнення спору.
На підтвердження своїх доводів прокурором зокрема надані наступні докази (копії):
- запит Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпра до Дніпровської міської ради від 13.03.2025 №52-2079вих-25;
- лист Департаменту правового забезпечення ДМР від 21.03.2025 №12/9-20;
- запит Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпра до Дніпровської міської ради від 05.06.2025 №52-4570вих-25;
- лист Департаменту правового забезпечення ДМР від 01.07.2025 №12/9-57;
- лист Департаменту економіки від 29.01.2025 №3/13-25;
- протокол комісії з визначення розміру збитків №12 від 19.12.2024 з додатками;
- вимогу комісії до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тамам" від 07.01.2025 №1/5-4 з доказами направлення;
- розрахунок суми коштів відносно Товариства з обмеженою відповідальністю "Тамам"за період 01.01.2021-13.07.2023;
- лист комісії до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тамам" від 09.12.2024 №1/5-375 з доказами направлення;
- лист комісії до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тамам" від 12.11.2024 №1/5-350 з доказами направлення;
- рішення Дніпровської міської ради від 21.04.2021 №317/6 з додатком;
- лист Інспекції з державного контролю за використанням та охороною земель від 27.06.2024 №2706-12/14;
- акт обстеження земельної ділянки від 27.06.2024 №27/06/24-В-7 з додатками;
- розрахунки нормативної грошової оцінки земельної ділянки за 2021, 2022 роки з додатками;
- інформацію з державного реєстру речових прав на нерухоме майно станом на 25.10.2024;
- лист Департаменту по роботі з доходами місцевого бюджету від 30.08.2024 №3/13-249 з додатками;
- лист Департаменту по роботі з доходами місцевого бюджету від 22.08.2024 №3/13-253 з додатками;
- рішення Дніпровської міської ради №13/27 від 06.12.2017;
- запит окружної прокуратури до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від
07.0.2025 №52-3881вих-25 на 3 арк.;
20. Відповідь ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 30.05.2025 №25909/5/04-36-04-05-11;
- запит окружної прокуратури до Департаменту правового забезпечення від 28.07.2025 №52-6393 вих-25;
- лист Департаменту правового забезпечення Дніпровської міської ради від 07.08.2025 №12/9-64;
- інформацію з NKS 1.14.8.24.07.2025 щодо земельної ділянки;
- інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;
- копії документів, що отримані з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно: договір іпотеки №I-01/04 від 16.06.2004, договір про внесення змін до договору іпотеки №I-01/04 від 16.06.2004, технічний паспорт від 26.12.2018, акт від 26.12.2018 з додатками, іпотечний договір від 08.11.2021, письмова вимога про усунення порушення від 24.01.2023;
- інформацію з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відносно відповідача;
- інформація з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відносно Дніпровської міської ради.
Правові підстави користування земельною ділянкою комунальної власності за змістом глави 15 Земельного кодексу України реалізується через право постійного користування або право оренди.
Частиною 1 ст. 93 і ст. 125 Земельного кодексу України передбачено, що право оренди земельної ділянки це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права.
Принцип платного використання землі також передбачено ст. 206 Земельного кодексу України, за змістом якої використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.
Плата за землю - обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України ).
Земельним податком є обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів, а орендною платою за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою ( п. п. 14.1.72, 14.1.136 п. 14.1 ст. 14 ПК України).
Отже, законодавець розмежовує поняття "земельний податок" та "орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності" залежно від правових підстав передання прав землекористування такими ділянками.
Водночас згідно зі статтями 122 - 124 Земельного кодексу України, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.
Оформлення власником об'єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об'єкт, ураховуючи принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, особа яка придбала такий об'єкт стає фактичним користувачем тієї земельної ділянки, на якій такий об'єкт нерухомого майна розташований, а відносини з фактичного користування земельною ділянкою без оформлення прав на цю ділянку (без укладення договору оренди тощо) та недоотримання її власником доходів у виді орендної плати є за своїм змістом кондикційними.
Подібний правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц, від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17, від 13.02.2019 у справі № 320/5877/17, у постановах Верховного Суду від 14.01.2019 у справі № 912/1188/17, від 21.01.2019 у справі № 902/794/17, від 04.02.2019 у справі № 922/3409/17, від 12.03.2019 у справі № 916/2948/17, від 09.04.2019 у справі № 922/652/18, від 21.05.2019 у справі № 924/552/18, а також у постановах Верховного Суду України від 30.11.2016 у справі № 922/1008/15, від 07.12.2016 у справі № 922/1009/15, від 12.04.2017 у справах № 922/207/15 і № 922/5468/14 та у постанові Верховного Суду від 17.03.2020 у справі № 922/2413/19.
Отже, фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг ( заощадив ) у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов'язаний повернути такі кошти власникові земельної ділянки на підставі положень ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України.
Такий самий правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 р. у справі № 629/4628/16-ц та від 20.09.2018 р. у справі № 925/230/17.
Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у справі № 922/2060/20 вказав, що із дня набуття права власності на об'єкт нерухомого майна власник цього майна стає фактичним користувачем земельної ділянки, на якій розташований цей об'єкт, а тому саме із цієї дати у власника об'єкта нерухомого майна виникає обов'язок сплати за користування земельною ділянкою, на якій таке майно розташоване. При цьому до моменту оформлення власником об'єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об'єкт, такі кошти є безпідставно збереженими.
Судом встановлено, що об'єкти нерухомого майна, які на праві власності у спірний період належали відповідачеві розташовані на земельній ділянці, яка є сформованою та має чітко визначені межі.
Таким чином, із дня набуття права власності на об'єкт нерухомого майна, відповідач як власник такого майна став фактичним користувачем спірної земельної ділянки, на якій розташований цей об'єкт, тому саме із цієї дати у відповідача виник обов'язок належно оформити правовідносини щодо користування земельною ділянкою (укласти відповідний договір та оформити речові права на земельну ділянку), а також обов'язок сплачувати за користування земельною ділянкою, на якій розташовано майно.
Матеріалами справи підтверджується, що відповідач у період з 01.01.2021 по 13.07.2023 був власником нерухомого майна і відповідно користувався земельною ділянкою, на якій воно розташоване за відсутності оформленого згідно з вимогами чинного законодавства права користування земельною ділянкою.
При цьому, власником земельної ділянки з кадастровим номером 1210100000:09:459:0094 на якій розташований об'єкт нерухомості, що належав у спірний період відповідачу є позивач. Вказане сторонами не заперечується.
За умовами ч. 2 ст. 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, відшкодування завданих збитків.
Верховний Суд у своїх постановах неодноразово звертав увагу на те, що предметом регулювання глави 83 Цивільного кодексу України є відносини, що виникають у зв'язку із безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цього Кодексу застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Верховний Суд неодноразово викладав правову позицію, згідно з якою для вирішення спору щодо стягнення з власника об'єкта нерухомого майна безпідставно збережених коштів на підставі положень статей 1212 - 1214 Цивільного кодексу України за фактичне користування без належних на те правових підстав земельною ділянкою комунальної власності, на якій цей об'єкт розташований, необхідно насамперед з'ясувати: 1) фактичного користувача земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цих ділянок зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування ділянками у відповідний період, або наявність правової підстави для використання земельної ділянки у такого фактичного користувача; 2) площу земельної ділянки; 3) суму, яку мав би отримати власник земельної ділянки за звичайних умов, яка безпосередньо залежить від вартості цієї ділянки (її нормативно-грошової оцінки); 4) період користування земельною ділянкою комунальної власності без належної правової підстави.
Отже, встановлення саме таких обставин входить до предмета доказування у межах вирішення спору у цій справі.
Згідно із частинами 1 - 4, 9 статті 79-1 Земельного кодексу України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Формування земельних ділянок здійснюється: у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності; шляхом поділу чи об'єднання раніше сформованих земельних ділянок; шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв). Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах 6, 7 цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок. Земельна ділянка може бути об'єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї. Отже, земельна ділянка є сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера та реєстрації її у Державному земельному кадастрі. Аналогічну правову позицію викладено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 16.06.2021 р. у справі № 922/1646/20 та від 04.03.2021 р. у справі № 922/3463/19.
Відповідно до пунктів 289.1, 289.2 ст. 289 Податкового кодексу України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення за станом на 1 січня поточного року, що визначається за певною формулою.
Отже, нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки підставою для перегляду розміру орендної плати, який у будь-якому разі не може бути меншим ніж установлено положеннями підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України.
Статтею 12 Закону України "Про оцінку земель" передбачено, що нормативно - правові акти з проведення оцінки земель затверджуються Кабінетом Міністрів України. Для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності нормативна грошова оцінка земель проводиться обов'язково (статті 13 цього Закону); нормативно - грошова оцінка земельних ділянок у межах населених пунктів проводиться не рідше ніж на 5-7 років (стаття 18 Закону України "Про оцінку земель").
Відповідно до ст. 20 Закону України "Про оцінку земель" за результатами бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація, а за результатами проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок складається звіт.
Частиною другою ст. 20 Закону України "Про оцінку земель" передбачено, що дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформлюються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.
Згідно з частиною третьою ст. 23 цього Закону витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику в сфері земельних відносин.
Процедура проведення нормативної грошової оцінки земель визначається Порядком нормативної грошової оцінки земель населених пунктів № 489 (зі змінами та доповненнями, який діяв у відповідний період ). В основі нормативної грошової оцінки земель населених пунктів лежить капіталізація рентного доходу, що отримується залежно від місця розташування населеного пункту в загальнодержавній, регіональній і місцевій системах виробництва та розселення, облаштування його території та якості земель з урахуванням природно-кліматичних та інженерно-геологічних умов, архітектурно-ландшафтної та історико-культурної цінності, екологічного стану, функціонального використання земель ( пункт 1 розділу II Порядку № 489).
Нормативна грошова оцінка всіх категорій земель та земельних ділянок населених пунктів (за винятком земель сільськогосподарського призначення та земельних ділянок водного фонду, що використовуються для риборозведення) визначається за формулою: Цн=(В*Нп) : Нк * Кф * Км, де Цн - нормативна грошова оцінка квадратного метра земельної ділянки (у гривнях); В - витрати на освоєння та облаштування території з розрахунку на квадратний метр (у гривнях); Нп - норма прибутку (6%); Нк - норма капіталізації (3%); Кф - коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки; Км - коефіцієнт, який характеризує місце розташування земельної ділянки. Індексація нормативної грошової оцінки земельних ділянок здійснюється відповідно до статті 289 ПК (пункт 3 розділу II Порядку № 489 ). Крім того, зазначений Порядок передбачає можливість розрахунку середньої ( базової ) вартості одного квадратного метра земель населеного пункту, вартість одного квадратного метра земель населених пунктів за економіко-планувальними зонами, вартість одного квадратного метра земельної ділянки певного функціонального використання, які визначаються за іншими формулами та не пов'язані з нормативною грошовою оцінкою, яка застосовується для визначення розміру орендних платежів ( пункти 7, 9, 10 Порядку № 489 ).
Грошова оцінка загальної площі земельної ділянки визначається шляхом множення нормативної грошової оцінки одного квадратного метра зазначеної ділянки на її загальну площу.
Нормативна грошова оцінка земельної ділянки, якій присвоєно кадастровий номер, проводиться вперше відповідно до Методики нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 23.03.1995 р. № 213 (зі змінами). За результатами нормативної грошової оцінки земель складається технічна документація. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформлюються за заявою зацікавленої особи як витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (пункт 1 розділу III Порядку № 489). Порядком затверджена форма заяви (додаток 8) на витяг та сама форма витягу (додаток 9), у якій, зокрема вказано: "Витяг сформовано" із зазначенням дати його формування.
Отже, результатом нормативної грошової оцінки конкретної земельної ділянки є технічна документація на неї, а надання витягу з технічної документації є послугою компетентного органу (Держгеокадастру та його територіальних органів), який веде відповідний облік згідно з Порядком ведення Державного земельного кадастру, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 р. № 1051, про що зазначено в пункті 2 розділу III Порядку № 489.
Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки - це роздруковані за допомогою програмного забезпечення актуальні дані про земельну ділянку, які є у Державному земельному кадастрі та технічній документації з нормативної грошової оцінки земель станом на певну дату. Витяг з нормативної грошової оцінки земельної ділянки може бути доказом проведення такої оцінки та визначати дані про таку оцінку як на момент його видачі, так за попередній період за умови, що нормативно-грошова оцінка земельної ділянки була сталою та не зазнала змін у цей період.
Видача витягу є адміністративною послугою, яка надається відповідним управлінням Держгеокадастру на виконання приписів Закону України "Про адміністративні послуги" та постанови Кабінету Міністрів України від 01.08.2011 №835 "Деякі питання надання Державною службою геодезії, картографії та кадастру та її територіальними органами адміністративних послуг", що не позбавляє його надати власнику (органу місцевого самоврядування) більш повну інформацію про зміни в нормативній грошовій оцінці конкретної земельної ділянки за попередній період, виходячи з технічної документації на таку земельну ділянку, яка зберігається в даних Державного земельного кадастру, оформивши відповідну довідку.
Так, згідно з підпунктами 8, 14, 15 пункту 24 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 №1051, до Державного земельного кадастру вносяться, зокрема відомості про нормативну грошову оцінку (значення нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яке розраховується за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру на підставі відомостей про земельну ділянку, зазначених у цьому пункті, та відомостей про нормативно грошову оцінку земель у межах території адміністративно-територіальної одиниці згідно з підпунктом 8 пункту 22 цього Порядку; дата проведення нормативної грошової оцінки земель), а також інформація про документацію із землеустрою та оцінки земель щодо земельної ділянки та інші документи, на підставі яких встановлено відомості про земельну ділянку (назва та дата розроблення документації із землеустрою, відомості про її розробників; назва, дата та номер рішення про затвердження документації із землеустрою, найменування органу, що його прийняв, електронні копії відповідних документів), інформація про документи, на підставі яких встановлено нормативно грошову оцінку земель у межах території адміністративно-територіальної одиниці, до складу якої входить земельна ділянка, згідно з підпунктом 8 пункту 22 цього Порядку. Отже, за наявності збережених попередніх відомостей у системі Державного земельного кадастру про проведену нормативну грошову оцінку земельної ділянки, визначеної конкретним кадастровим номером, власник такої ділянки не може бути обмеженим у праві на отримання такої інформації, якщо вона необхідна йому для захисту своїх земель.
Пунктом 162 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 №1051, визначено відомості, які можуть надаватися державними кадастровими реєстраторами у такій формі: 1) витягу з Державного земельного кадастру про об'єкт Державного земельного кадастру; 2) довідки, що містить узагальнену інформацію про землі (території), за формою згідно з додатком 41; 3) викопіювання з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану); 4) копії документів, що створюються під час ведення Державного земельного кадастру. Витяги, довідки, викопіювання та копії документів, що створюють під час ведення Державного земельного кадастру, в паперовій та електронній формі відповідно до Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" мають однакову юридичну силу.
Згідно з додатком 41 передбачена форма довідки з Державного земельного кадастру, яка ідентифікує земельну ділянку за її кадастровим номером, місцем знаходження, площею, а також поряд з іншими даними містить відомості про економічну та нормативно грошову оцінку земель.
Відповідно до пункту 179 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 р. № 1051, довідки з Державного земельного кадастру, що містять узагальнену інформацію про землі (території), надають органам державної влади, органам місцевого самоврядування для здійснення своїх повноважень, визначених законом, особам, які в установленому законом порядку включені до Державного реєстру сертифікованих інженерів-землевпорядників, Державного реєстру сертифікованих інженерів-геодезистів та Державного реєстру оцінювачів з експертної грошової оцінки земельних ділянок.
Отже, така довідка, поряд з витягом про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, може бути належним доказом на обґрунтування її нормативної грошової оцінки.
Технічна документація на конкретну земельну ділянку, яка виготовляється на замовлення землекористувача (власника), відповідно до ст. 20 Закону України "Про оцінку земель", також є джерелом інформації про нормативну грошову оцінку певної земельної ділянки.
Власник (землекористувач) може використати технічну документацію на обґрунтування нормативної грошової оцінки, надавши суду її оригінал або належно засвідчену копію. Відтак технічна документація, виготовлена на конкретну земельну ділянку уповноваженим органом, може бути належним доказом на обґрунтування нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка набула статусу об'єкта цивільних прав.
Згідно з пунктом 286.2 ст. 286 та підпунктом 288.5.1 пункту 288.5 ст. 288 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельної ділянки; платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку; при поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.
Отже, як положення Податкового кодексу України, так і законодавство про оцінку земель визнають належними доказами на обґрунтування оцінки землі довідку, витяг з Державного земельного кадастру щодо земельної ділянки, яка є об'єктом плати за землю, та технічну документацію на земельну ділянку.
З огляду на те, що земельним законодавством та Податковим кодексом України не обмежується можливість подання доказів щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної (комунальної) власності для цілей сплати орендної плати виключно витягом з Державного земельного кадастру, належними доказами на обґрунтування нормативної грошової оцінки земельної ділянки можуть бути: технічна документація на спірну земельну ділянку, виготовлена компетентним органом для оформлення договору оренди, довідка з Державного земельного кадастру, витяг з Державного земельного кадастру, а також висновок судової експертизи про встановлення нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки, наданий відповідно до статей 98-103 Господарського процесуального кодексу України, які містять інформацію щодо предмета спору в цій справі.
Як зазначено вище, Інспекцією з державного контролю за використанням та охороною земель Дніпровської міської ради здійснено обстеження земельної ділянки комунальної форми власності за адресою: вул. Курсантська, 26 (кадастровий номер 1210100000:09:459:0094), за результатами якого складено акт обстеження земельної ділянки №27/06/24-В-7 від 27.06.2024.
Зазначеним актом встановлено, що згідно з даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно Товариство з обмеженою відповідальністю "Тамам" у спірний період з 01.01.2021 по 13.07.2023 було власником адміністративно-виробничого корпусу літ.А-2 загальною площею 4197,8 кв.м. за адресою: вул. Курсантська, 26, м. Дніпро.
Отримана з офіційних джерел інформація та акт перевірки Інспекції з державного контролю за використанням та охороною земель №27/06/24-В-7 від 27.06.2024, за твердженням прокурора стали підставою для звернення до Комісії з визначення розміру збитків, заподіяних Дніпровській міській раді (далі - Комісія) при використанні Товариством з обмеженою відповідальністю "Тамам" земельної ділянки з кадастровим номером 1210100000:09:459:0094.
За результатами звернення, Комісія розглянула наявні матеріали щодо суми коштів, які зберіг у себе землекористувач земельної ділянки за рахунок власника цієї земельної внаслідок користування землею без достатньої правової підстави, а саме Товариством з обмеженою відповідальністю "Тамам" за земельну ділянку по вул. Курсантська, 26, м. Дніпро (кадастровий номер 1210100000:09:459:0094).
Згідно з долученим до позовної заяви розрахунку Комісії суми коштів, які зберіг у себе землекористувач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Тамам" за рахунок Дніпровської міської ради внаслідок користування земельною ділянкою, розташованої за адресою: м. Дніпро, вул. Курсантська, 26, кадастровий номер 1210100000:09:459:0094, без достатньої правової підстави за період з 01.01.2021 по 13.07.2023, загальна сума коштів складає 1276837,66 грн, з якої 459966,94 грн за період з 01.01.2021 по 31.12.2021, 505963,63 грн за період з 01.01.2022 по 31.12.2022, 310907,08 грн за період з 01.01.2023 по 13.07.2023.
Отже, виходячи з розрахунку Комісії, він здійснений виходячи з цільового призначення зазначеної земельної ділянки, її розміру, ставок орендної плати за відповідні періоди.
Прокурор також зазначив, що з урахуванням відсутності можливості отримати витяги про нормативну грошову оцінку на земельну ділянку кадастровий номер 1210100000:09:459:0094 за 2021, 2022 та 2023 роки, з незалежних від позивача обставин, розрахунок за цей період було зроблено на підставі даних, наданих Комунальним підприємством "Муніципальний землевпорядний офіс".
Відповідно до відповіді Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 07.11.2025 №9-4-0.62-6322/2-25 державна реєстрація земельної ділянки з кадастровим номером 1210100000:09:459:0094 здійснена 29.05.2023, тому надати витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку зазначеної земельної ділянки за 2021, 2022 роки не вбачається за можливе. Надано лише витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 07.12.2023 №НВ-9933407182023.
Таким чином, розрахунок безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за 2021 та 2022 роки здійснювався на підставі даних КП "Муніципальний землевпорядний офіс".
Згідно наданого витягу від 07.12.2023 №НВ-9933407182023 розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки у 2023 році становив 19498468,25 грн.
Як встановлено судом, на спірній земельній ділянці у спірний період (з 01.01.2021 по 13.07.2023) був розташований адміністративно-виробничий корпус, власником якого був відповідач.
Згідно надано Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області інформації (лист №53593/5/04-36-04-05-11 від 19.11.2025) податкові зобов'язання по плат за землю на 2021-2023 роки ТОВ "Тамам" (ідентифікаційний код 31971476) не нараховувало та не сплачувало.
Рішенням Дніпровської міської ради від 06.12.2017 № 13/27 "Про ставки земельного податку, розмір орендної плати за землю, пільги зі сплати земельного податку на території міста" установлено на території міста ставки земельного податку та розмір орендної плати за землю для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості (11.02) у розмірі 3% нормативної грошової оцінки.
У подальшому рішенням Дніпровської міської ради від 13.07.2022 №3/24 вносилися зміни до рішення. Разом з цим вказаним рішенням (у додатку №1) визначено:
2.2. За земельні ділянки, що використовуються юридичними і фізичними особами, в тому числі у разі набуття у власність будівель, споруд (їх частини), але право власності, право постійного користування або право оренди на які в установленому законодавством порядку не оформлено, а також у разі невнесення інформації про земельні ділянки до відомостей Державного земельного кадастру та якщо у відомостях Державного земельного кадастру відсутній код Класифікації видів цільового призначення земель:
(підпункт 2.2 у редакції рішення від 27.11.2019 № 6/50)
- 2.2.5 інші - 3,0%.
Таким чином, збережені без достатньої правової підстави кошти у розмірі орендної плати слід розраховувати із розміру 3% нормативної грошової оцінки на рік у період з 01.01.2021 по 13.07.2023.
Перевіркою правильності розрахунку суми коштів, які зберіг у себе землекористувач земельної ділянки внаслідок користування землею без достатньої підстави помилок не виявлено.
Згідно зі ст.ст. 74, 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 79 Господарського процесуального кодексу України).
Перевіривши вказаний розрахунок, враховуючи, що в процесі розгляду справи, відповідачем не було подано контррозрахунку безпідставно збережених коштів, а також не спростовано доказів позивача, суд доходить висновку, що подані прокурором докази на підтвердження наявності боргу відповідача перед позивачем є більш вірогідними.
Таким чином, позовні вимоги про коштів, набутих без достатньої правової підстави, внаслідок несплати плати за користування земельною ділянкою підлягають задоволенню у повному обсязі та з відповідача на користь позивача підлягають стягненню кошти у розмірі 1276837,66 грн.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача у розмірі 16533,25 грн (з урахуванням судового збору за забезпечення позову та того що позов та заява про забезпечення позову подані в електронній формі).
Керуючись ст.ст. 2, 46, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позов Керівника Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпро - задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Тамам" (49051, м. Дніпро, вул. Курсантська, 26, ідентифікаційний код 31971476) на користь Дніпровської міської ради (49000, м. Дніпро, просп. Дмитра Яворницького, 75, ідентифікаційний код 26510514) безпідставно збережені кошти у розмірі 1276837,66 грн (один мільйон двісті сімдесят шість тисяч вісімсот тридцять сім грн 66 коп).
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Тамам" (49051, м. Дніпро, вул. Курсантська, 26, ідентифікаційний код 31971476) на користь Дніпропетровської обласної прокуратури (49044, м. Дніпро, просп. Дмитра Яворницького, 38, ідентифікаційний код 02909938) судовий збір у розмірі 16533,25 грн (шістнадцять тисяч п'ятсот тридцять три грн 25 коп).
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 04.12.2025
Суддя О.М. Крижний