вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua
"05" грудня 2025 р. Cправа № 902/900/24
Суддя Господарського суду Вінницької області Тісецький С.С., розглянувши матеріали у справі
за заявою: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )
про неплатоспроможність
В провадженні Господарського суду Вінницької області перебуває справа № 902/900/24 про неплатоспроможність ОСОБА_1 .
Постановою суду від 08.10.2025 року ОСОБА_1 визнано банкрутом. Введено процедуру погашення боргів боржника у справі № 902/900/24. Призначено керуючим реалізацією майна боржника арбітражного керуючого Бобрука Т.В.. Призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 01.12.2025 року.
В подальшому, ухвалою суду від 01.12.2025 року прийнято до відома звіт арбітражного керуючого (керуючого реалізацією) ОСОБА_2 б/н від 27.11.2025 року у справі №902/900/24. Призначено справу № 902/900/24 до розгляду в судовому засіданні на 24.02.2026 року.
04.12.2025 року до суду від арбітражного керуючого Бобрука Т.В. через систему "Електронний суд" надійшла заява б/н від 04.12.2025 року (вх. № 01-36/1609/25) про виділення частки із спільного майна подружжя для реалізації майна боржника у справі №902/900/24, в якій керуючий реалізацією майна просить суд : виділити ОСОБА_1 1/2 частки у спільному майні подружжя, а саме:
- 1/2 частки житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер майна 35205575);
- 1/2 частки земельної ділянки площею 0,0620 га, кадастровий №3222486001:01:003:0357, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .
Водночас, подана заява б/н від 04.12.2025 року мотивована тим, що у ході здійснення процедури погашення боргів встановлено, що 03.05.2003 р. між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 укладено шлюб, який зареєстрований міським відділом реєстрації актів громадського стану Вінницького обласного управління юстиції, актовий запис № 631.
Боржнику - ОСОБА_1 на праві спільної сумісної власності з дружиною ОСОБА_3 належить нерухоме майно, а саме :
1) житловий будинок, загальною площею - 261,4 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , який є у власності боржника ОСОБА_1 та зареєстрований за ним, що підтверджується Свідоцтвом про право власності на житло від 21.11.2011 р. (набуте під час шлюбу);
2) земельна ділянка, площею 0,0620 га, кадастровий № 3222486001:01:003:0357, цільове призначення для - будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруда, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , яка є у власності боржника - ОСОБА_1 та зареєстрована за ним, що підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 411957 від 20.05.2008 р. (набуте під час шлюбу).
Право власності на вищезазначене нерухоме майно також підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 15.08.2024 р.та витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 13.08.2024 р..
При цьому, оскільки, шлюбний договір або інші документи, що встановлюють інший розмір часток, відсутні, частка боржника становить 1/2 від кожного об'єкта нерухомого майна.
Отже, у зв'язку з необхідністю формування ліквідаційної маси та реалізації активів для погашення вимог кредиторів, виникла потреба у визначенні частки боржника - ОСОБА_1 у спільному майні подружжя, що підлягатиме подальшій реалізації.
Стаття 113 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) передбачає, що провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 12 КУзПБ, арбітражний керуючий користується усіма правами розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією, ліквідатора відповідно до законодавства, у тому числі має право звертатися до суду у випадках, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 5 ст. 62 КУзПБ, ліквідатор, виявивши частку, яка належить банкруту у спільному майні, з метою задоволення вимог кредиторів у встановленому порядку порушує питання про виділення цієї частки.
За змістом ч.ч. 1-3 ст. 131 КУзПБ, майно боржника, що підлягає реалізації у процедурі погашення боргів боржника, складає ліквідаційну масу.
До складу ліквідаційної маси включається все майно боржника, що перебуває у його власності, а також те, що буде отримано боржником у власність після визнання його банкрутом і до завершення процедури погашення боргів боржника, крім майна, визначеного частинами шостою і сьомою цієї статті та статтею 132 цього Кодексу.
До складу ліквідаційної маси може бути включено майно, що є часткою боржника у спільній власності. У такому разі відбувається виділення частки боржника із спільного майна за правилами, передбаченими цивільним законодавством.
Згідно ч. ч. 6-8 ст. 131 КУзПБ, до складу ліквідаційної маси не включається житло, яке є єдиним місцем проживання сім'ї боржника (квартира загальною площею не більше 60 квадратних метрів або житловою площею не більше 13,65 квадратного метра на кожного члена сім'ї боржника чи житловий будинок загальною площею не більше 120 квадратних метрів) та не є предметом забезпечення, а також інше майно боржника, на яке згідно із законодавством не може бути звернено стягнення.
До складу ліквідаційної маси не включаються кошти, що перебувають на рахунках боржника у пенсійних фондах та фондах соціального страхування.
Продаж майна банкрута здійснюється відповідно до умов та в порядку, визначених цим Кодексом для юридичних осіб.
Отже, у процедурі погашення боргів боржника здійснюється формування ліквідаційної маси та вирішуються пов'язані з цим питання, зокрема: визначається майно боржника, яке підлягає реалізації у процедурі погашення боргів боржника; виділення частки боржника із спільного майна у випадку включення до ліквідаційної маси майна, що є часткою боржника у спільній власності; випадки невключення майна до ліквідаційної маси; порядок задоволення вимог кредиторів, тощо (статті 130 - 133 КУзПБ).
Також, згідно ч. ч. 1-3 ст. 370 ЦК України, співвласники мають право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності, крім випадків, установлених законом.
У разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.
Виділ частки із майна, що є у спільній сумісній власності, здійснюється у порядку, встановленому статтею 364 цього Кодексу.
Стаття 63 Сімейного кодексу України передбачає, що дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.
Відповідно до ч. 1 ст. 65 Сімейного кодексу України, дружина, чоловік розпоряджаються майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою.
Згідно ч. 2 ст. 69 Сімейного кодексу України, дружина і чоловік мають право розділити майно за взаємною згодою.
Відтак, суд зважає на те, що як вимоги законодавства про банкрутство (неплатоспроможність) щодо формування ліквідаційної маси та вирішення пов'язаних з цим питань (зокрема, виділення частки боржника із спільного майна подружжя з метою задоволення вимог кредиторів), так і положення цивільного законодавства щодо виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності подружжя, передбачають необхідність встановлювати обсяг спільно нажитого майна.
Водночас, відсутність згоди іншої особи на виділення частки майна боржника у спільному майні свідчить про наявність матеріального спору, який має бути вирішений судом у порядку позовного провадження. Особа, яка є стверджуваним співвласником майна боржника у такому спорі, є стороною у спорі, якій має бути забезпечена можливість користуватися всіма правами, якими наділений відповідач відповідно до законодавста. Лише в цьому разі буде забезпечене право такої особи на справедливий суд, гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (пункт 69).
Згідно абз. 1 ч. 2 ст. 7 КУзПБ, господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), у межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про відшкодування шкоди та/або збитків, завданих боржнику; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника, у тому числі спори про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України.
З огляду на викладене вище та беручи до уваги те, що спір про виділення частки із спільного майна подружжя для реалізації майна боржника, має бути вирішено судом у порядку позовного провадження у межах справи про неплатоспроможність ОСОБА_1 , суд дійшов висновку про відмому у прийнятті заяви арбітражного керуючого Бобрука Т.В. б/н від 04.12.2025 року (вх. № 01-36/1609/25) про виділення частки із спільного майна подружжя для реалізації майна боржника у справі № 902/900/24.
Керуючись ст. ст. 2, 7, 12, 113, 131 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст. 2, 3, 18, 42, 169, 232 - 236, 242, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Відмовити у прийнятті заяви арбітражного керуючого Бобрука Т.В. б/н від 04.12.2025 року (вх. № 01-36/1609/25) про виділення частки із спільного майна подружжя для реалізації майна боржника у справі № 902/900/24.
2. Копію ухвали надіслати до електронних кабінетів ЄСІТС та на відомі суду електронні адреси: Боржнику - ОСОБА_1 - ІНФОРМАЦІЯ_1 ; арбітражному керуючому Бобруку Т.В. - ІНФОРМАЦІЯ_2 ; АТ КБ "ПриватБанк" - sud@privatbank.ua, представнику АТ КБ "ПриватБанк" Івановій С.О. - ІНФОРМАЦІЯ_3 ; ОСОБА_4 - ІНФОРМАЦІЯ_4
Згідно ч. 2 ст. 235 ГПК України, ухвали, постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Ухвала підписана суддею - 05.12.2025 року.
Ухвала може бути оскаржена до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку та строки встановлені статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Тісецький С.С.
Віддрук. прим.: 1 - до справи.