вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua
"27" листопада 2025 р. Cправа № 902/1215/25
Господарський суд Вінницької області у складі судді Матвійчука В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: Фізичної особи-підприємця Корякіна Дмитра Вадимовича ( АДРЕСА_1 )
до: Державного підприємства "Чечельницький спиртовий завод" (вул. Паркова, буд. 17, с-ще Чечельник, Гайсинський район, Вінницька область, 24800)
про стягнення 240 567,51 грн
за участю секретаря судового засідання Ткача Д.В.,
представників сторін:
позивача Корякін Д.В. підприємець (в режимі відеоконференції);
відповідача не з'явився.
На розгляд Господарського суду Вінницької області через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" надійшла позовна заява № б/н від 01.09.2025 (вх. № 1294/25 від 01.09.2025) Фізичної особи-підприємця Корякіна Дмитра Вадимовича з вимогами до Державного підприємства "Чечельницький спиртовий завод" про стягнення інфляційних втрат у розмірі 192 250,59 грн та трьох процентів річних у розмірі 48 316,92 грн у зв'язку з несвоєчасним виконанням відповідачем судових рішень Господарського суду Вінницької області.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.09.2025 дану позовну заяву передано для розгляду судді Матвійчуку В.В.
Суд за вказаним позовом відкрив провадження у справі № 902/1215/25 за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання на 25.09.2025, про що 03.09.2025 постановив відповідну ухвалу.
04.09.2025 через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" від позивача надійшла заява № б/н від 04.09.2025 (вх. № 01-34/9341/25 від 04.09.2025), в якій заявник просить зобов'язати керівника Державного підприємства "Чечельницький спиртовий завод" Костюченка Василя Петровича подати звіт про виконання судового рішення у справі №?902/1215/25 протягом десяти календарних днів з дня набрання цим рішенням законної сили.
За результатами слухання справи 25.09.2025 судом відкладено підготовче засідання на 21.10.2025, про що постановлено відповідну ухвалу у протокольній формі.
Виконавши завдання підготовчого провадження, судом закрито дану стадію господарського процесу та призначено справу до розгляду по суті на 20.11.2025, про що 21.10.2025 постановлено відповідну ухвалу.
На визначену судом дату позивач з'явився в режимі відеоконференції.
Відповідач правом участі в засіданні суду не скористався. При цьому суд зауважує, що ухвалу від 21.10.2025, яка направлялася відповідачу за адресою, вказаною в позовній заяві, що відповідає інформації щодо відповідача з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, повернуто на адресу суду із відміткою поштового відділення причин повернення: "адресат відсутній".
Відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Отже, дата невдалої спроби вручити поштовий конверт з ухвалою суду від 21.10.2025 вважається днем вручення відповідачу судового рішення.
Згідно із ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.
Водночас, місцезнаходження відповідача суду відоме і на таку адресу направлено ухвалу господарського суду у даній справі.
Верховний Суд у своїй постанові від 08.04.2019 у справі № 922/2887/16 наголошує, що відповідно до ч. 3, 7 ст. 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає. Сам лише факт не отримання скаржником кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу за належною адресою та яка повернулася в суд у зв'язку з її неотриманням адресатом, вказує на суб'єктивну поведінку сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що неотримання ухвали суду у даній справі відповідачем та повернення її до суду з відповідною відміткою є наслідком діяння (бездіяльності) відповідача щодо його належного отримання та неповідомлення суду про зміну свого місцезнаходження, тобто його власною волею.
Крім того, суд зазначає, що ухвали суду у справі № 902/1215/25 офіційно оприлюднено у Єдиному державному реєстрі судових рішень - www.reyestr.court.gov.ua, доступ до якого є безоплатним та цілодобовим.
Окрім того, судом 04.11.2025 розміщено оголошення на вебпорталі судової влади України про судове засідання з розгляду справи № 902/1215/25 по суті, в якій відповідачем є Державне підприємство "Чечельницький спиртовий завод".
За вказаних обставин у суду є достатні підстави вважати, що ним вжито належних заходів до повідомлення відповідача про дату, час та місце судового слухання, але останній не скористався правом на участь у судовому засіданні.
Статтею 42 Господарського процесуального кодексу України визначено права та обов'язки учасників судового процесу, зокрема учасники справи зобов'язані: виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази тощо.
Також суд зазначає, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 (Закон України від 17.07.1997 № 475/97 - ВР), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи (справа "Скопелліті проти Італії" від 23.11.1993), або виконанням рішення, ухваленого на користь особи (справа "Папахелас проти Греції" від 25.03.1999).
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду неефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (параграфи 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі "Смірнова проти України").
Суд нагадує, що роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (&51 рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 у справі "Красношапка проти України"). Роль національних судів - організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (див.рішення Суду у справі Шульга проти України, no. 16652/04, від 02.12.2010). До того ж організація провадження таким чином, щоб воно було швидким та ефективним, є завданням саме національних судів (див. рішення Суду у справі Білий проти України, no. 14475/03, від 21.10.2010).
Враховуючи положення ст.ст. 13, 74 ГПК України якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонам реалізації своїх процесуальних прав, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній матеріалами і документами.
Поряд з цим слід зазначити, що положеннями ст. 178 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
За таких обставин, справа підлягає вирішенню за наявними матеріалами з огляду на приписи ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України.
З урахуванням неявки представника відповідача суд зважає на положення ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, якою передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
У судовому засіданні 20.11.2025 суд заслухав промову представника позивача і дослідив докази, подані на підтвердження позовних вимог та, відповідно до частини першої статті 219 Господарського процесуального кодексу України, оголосив про перехід до стадії ухвалення судового рішення та повідомив, що проголошення скороченого рішення (вступної та резолютивної частин) відбудеться 27.11.2025 о 12 год 50 хв.
27.11.2025 у судовому засіданні суд, згідно із частиною 6 статті 233 та частиною 1 статті 240 ГПК України проголосив скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд,
06.07.2023 проведено аукціон з продажу майна, реєстраційний номер лота № 32023008/1, предметом якого було право вимоги ТОВ "Українські національні напої" до ДП "Чечельницький спиртовий завод" на суму 2 283 041,01 грн. Початкова ціна лота становила 821 894,77 грн без ПДВ, ціна продажу лота - 56 220,94 грн без ПДВ. За результатами проведення електронного аукціону, оформленими протоколом № BRD001-UA-20230626-62920 від 06.07.2023, переможцем аукціону визначено Фізичну особу-підприємця Корякіна Дмитра Вадимовича.
Відповідно до протоколу про проведення аукціону від 06.07.2023 № BRD001-UA-20230626-62920, 14.07.2023 між ТОВ "Українські національні напої" (Первісний кредитор) та ФОП Корякіним Дмитром Вадимовичем (Новий кредитор) укладено Договір купівлі-продажу права вимоги, предметом якого згідно із п. 1.1 є право вимоги до ДП "Чечельницький спиртовий завод" на загальну суму 2 283 041,01 грн, що було реалізовано на аукціоні у складі лоту № 32023008/1.
Загальна сума права вимоги у розмірі 2 283 041,01 грн включає: основний борг - 489 470,51 грн, судові витрати - 7 150,66 грн, інфляційні втрати - 1 617 210,56 грн та 3 % річних - 169 209,28 грн.
Відповідно до умов Договору, право вимоги підтверджується заявленими у межах справи № 5/75-05 про банкрутство ДП "Чечельницький спиртовий завод" вимогами на суму 355 892,97 грн згідно із заявою про порушення справи про банкрутство від 29.03.2005 № 4, визнаними ухвалою Господарського суду Вінницької області від 17.05.2005, а саме заборгованістю за судовими рішеннями та наказами, виданими на їх виконання у справах № 7/186-04, № 7/191-04, № 7/192-04, № 7/193-04, № 7/194-04, № 8/299-04, № 8/300-04, № 8/302-04, № 8/303-04, № 8/304-04.
Також право вимоги підтверджується заявленою у межах тієї ж справи № 5/75-05 сумою вимог у розмірі 133 577,54 грн згідно із заявою про порушення справи про банкрутство від 15.06.2005 № 11, визнаною ухвалою Господарського суду Вінницької області від 28.07.2005, а саме заборгованістю за судовими рішеннями та наказами, виданими на їх виконання у справах № 8/298-04, № 12/334-04, № 12/335-04, № 12/337-04, № 12/339-04, № 12/340-04, № 12/341-04, № 12/342-04, № 12/343-04.
Згідно із п. 2.1 Договору Первісний кредитор відступає Новому кредитору, а Новий кредитор набуває право вимоги до Державного підприємства "Чечельницький спиртовий завод" на загальну суму 2 283 041,01 грн.
Первісний кредитор доводить до відома Нового кредитора та гарантує, що: право вимоги, яке є предметом цього договору, на момент укладання договору не має будь-яких обтяжень; право вимоги належить Первісному кредитору та він має повне право на його продаж (п. 2.2 Договору).
У пунктів 3.2 Договору сторони погодили, що перехід права вимоги до Фізичної особи-підприємця Корякіна Дмитра Вадимовича здійснюється після повної сплати ціни реалізації лоту на аукціоні.
Пунктом 4.1 Договору визначено, що згідно протоколу про проведення аукціону від 06.07.2023 № ВВВ001-11А- 20230626-62920 з продажу права вимоги по лоту № 32023008/1, ціна продажу, визначеного цим Договором права вимоги, складає 56 220,94 грн, та на момент підписання цього Договору повністю сплачена Новим кредитором.
Договір вважається укладеним з моменту його підписання Сторонами (п. 10.1 Договору).
14.07.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Українські національні напої" (Первісний кредитор) та Фізичною особою-підприємцем Корякіним Дмитром Вадимовичем (Новий кредитор), за результатами проведення аукціону від 06.07.2023 № BRD001-UA-20230626-62920, укладено акт про придбання майна (права вимоги).
Унаслідок проведених торгів ФОП Корякіним Дмитром Вадимовичем придбано право вимоги ТОВ "Українські національні напої" до ДП "Чечельницький спиртовий завод" щодо стягнення грошових коштів у розмірі 2 283 041,01 грн, що складається з: основного боргу - 489 470,51 грн, судових витрат - 7 150,66 грн, інфляційних втрат - 1 617 210,56 грн та 3 % річних - 169 209,28 грн.
Як слідує з матеріалів справи, 17.08.2004 Господарським судом Вінницької області прийнято рішення у справі № 7/186-04, яким задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські національні напої" до Державного підприємства "Чечельницький спиртовий завод" та стягнуто з відповідача на користь позивача 4 399,20 грн заборгованості. На виконання зазначеного рішення 30.08.2004 видано відповідний наказ.
Суд задовольнив заяву Фізичної особи-підприємця Корякіна Дмитра Вадимовича про заміну стягувача на правонаступника та поновлення строку пред'явлення наказу до виконання у справі № 7/186-04, ухваливши 02.10.2023 відповідну ухвалу про заміну ТОВ "Українські національні напої" його правонаступником - ФОП Корякіним Д.В., а також про поновлення строку пред'явлення до виконання наказу від 30.08.2004.
17.08.2004 Господарським судом Вінницької області ухвалено рішення у справі № 7/191-04, яким позов ТОВ "Українські національні напої" задоволено; стягнуто з ДП "Чечельницький спиртовий завод" 90 938,00 грн заборгованості, 909,38 грн витрат на сплату державного мита та 118,00 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. 30.08.2004 на виконання цього рішення видано відповідний наказ.
21.08.2023 суд постановив ухвалу, якою замінено стягувача у виконавчому провадженні у справі № 7/191-04 - ТОВ "Українські національні напої" на його правонаступника, Фізичну особу-підприємця Корякіна Дмитра Вадимовича.
17.08.2004 прийнято рішення у справі № 7/192-04, яким задоволено позов ТОВ "Українські національні напої" до ДП "Чечельницький спиртовий завод" та стягнуто 7 800,00 грн боргу, 78,00 грн витрат на сплату державного мита та 118,00 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Відповідний наказ видано 30.08.2004 та надіслано стягувачу.
25.09.2023 ухвалою суду заяву ФОП Корякіна Дмитра Вадимовича про заміну стягувача та поновлення строку пред'явлення наказу до виконання у справі № 7/192-04 задоволено повністю; замінено стягувача ТОВ "Українські національні напої" на його правонаступника - ФОП Корякіна Д. В.; поновлено строк пред'явлення до виконання наказу Господарського суду Вінницької області від 30.08.2004.
23.09.2004 Господарським судом Вінницької області ухвалено рішення у справі № 7/193-04, яким задоволено позов ТОВ "Українські національні напої" до ДП "Чечельницький спиртовий завод" та стягнуто 16 525,00 грн заборгованості, 165,25 грн витрат на сплату державного мита та 118,00 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. На виконання цього рішення 08.10.2004 видано відповідний наказ.
Суд заяву Фізичної особи-підприємця Корякіна Дмитра Вадимовича про заміну стягувача на його правонаступника та поновлення строку пред'явлення наказу до виконання (вих. № б/н від 22.08.2023, вх. № 01-34/7804/23 від 24.08.2023), подану у справі № 7/193-04, задовольнив. Ухвалено замінити сторону у виконавчому провадженні з примусового виконання рішення Господарського суду Вінницької області від 23.09.2004 у справі № 7/193-04, на виконання якого було видано наказ від 08.10.2004, - ТОВ "Українські національні напої" на його правонаступника - ФОП Корякіна Дмитра Вадимовича, та поновити строк для пред'явлення зазначеного наказу до виконання. Відповідну ухвалу постановлено 04.09.2023.
23.09.2004 ухвалено також рішення у справі № 7/194-04, яким позов задоволено та стягнуто з ДП "Чечельницький спиртовий завод" на користь ТОВ "Українські національні напої" 50 333,52 грн боргу, 503,33 грн державного мита та 118,00 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. На виконання цього рішення 08.10.2004 видано відповідний наказ.
Заяву ФОП Корякіна Дмитра Вадимовича про заміну стягувача на правонаступника та поновлення строку пред'явлення наказу до виконання (вих. № б/н від 21.08.2023, вх. № 01-34/7729/23 від 21.08.2023), подану у справі № 7/194-04, суд також задовольнив. Ухвалено замінити сторону у виконавчому провадженні з примусового виконання рішення Господарського суду Вінницької області від 23.09.2004 у справі № 7/194-04 - ТОВ "Українські національні напої" на його правонаступника - ФОП Корякіна Дмитра Вадимовича, та поновити строк для пред'явлення до виконання наказу від 08.10.2004. Відповідну ухвалу постановлено 22.08.2023.
29.10.2004 судом ухвалено рішення, яким позов у справі № 8/298-04 задоволено; стягнуто з Державного підприємства "Чечельницький спиртовий завод" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські національні напої" 528,00 грн заборгованості, 51,00 грн витрат на державне мито та 118,00 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. На виконання цього рішення 23.11.2004 видано відповідний наказ.
Суд замінив сторону стягувача у виконавчому провадженні з примусового виконання рішення Господарського суду Вінницької області від 29.10.2004 у справі № 8/298-04, замінивши ТОВ "Українські національні напої" його правонаступником - ФОП Корякіним Дмитром Вадимовичем, про що 24.11.2023 постановлено відповідну ухвалу.
01.10.2004 Господарським судом Вінницької області ухвалено рішення у справі № 8/299-04, яким позов ТОВ "Українські національні напої" задоволено; стягнуто з ДП "Чечельницький спиртовий завод" на користь ТОВ "Українські національні напої" 1 704,00 грн боргу, 51,00 грн державного мита та 118,00 грн вартості інформаційних послуг. На виконання зазначеного рішення 20.10.2004 видано відповідний наказ, який направлено стягувачу.
21.11.2023 судом постановлено ухвалу, якою задоволено заяву ФОП Корякіна Дмитра Вадимовича (№ б/н від 21.09.2023, вх. № 01-34/8860/23 від 21.09.2023) про заміну сторони виконавчого провадження та поновлення пропущеного строку для пред'явлення до виконання наказу Господарського суду Вінницької області від 20.10.2004 у справі № 8/299-04. Замінено сторону стягувача - ТОВ "Українські національні напої" на його правонаступника - ФОП Корякіна Дмитра Вадимовича та поновлено строк для пред'явлення зазначеного наказу до виконання.
01.10.2004 Господарським судом Вінницької області у справі № 8/300-04 прийнято рішення, яким стягнуто з ДП "Чечельницький спиртовий завод" на користь ТОВ "Українські національні напої" 5 000,00 грн основного боргу, 51,00 грн державного мита та 118,00 грн вартості інформаційних послуг. На виконання цього рішення 20.10.2004 видано наказ, який направлено на адресу стягувача.
Суд задовольнив заяву ФОП Корякіна Дмитра Вадимовича (№ б/н від 15.09.2023) та замінив стягувача за наказом Господарського суду Вінницької області від 20.10.2004 у справі № 8/300-04 - ТОВ "Українські національні напої" - на його правонаступника ФОП Корякіна Дмитра Вадимовича. Також поновлено строк пред'явлення до виконання наказу Господарського суду Вінницької області від 20.10.2004, виданого на виконання рішення від 01.10.2004 у справі № 8/300-04, про що 28.09.2023 постановлено відповідну ухвалу.
01.10.2004 Господарським судом Вінницької області ухвалено рішення у справі № 8/302-04, яким позов задоволено та стягнуто з ДП "Чечельницький спиртовий завод" на користь ТОВ "Українські національні напої" борг в сумі 2 860,80 грн, 51,00 грн державного мита та 118,00 грн вартості інформаційних послуг. На виконання цього рішення 20.10.2004 видано відповідний наказ.
Суд задовольнив заяву ФОП Корякіна Дмитра Вадимовича (№ б/н від 20.09.2023, вх. № 01-34/8853/23 від 21.09.2023) та замінив сторону стягувача - ТОВ "Українські національні напої" - на його правонаступника ФОП Корякіна Дмитра Вадимовича у наказі Господарського суду Вінницької області від 20.10.2004 у справі № 8/302-04. Також поновлено строк для пред'явлення зазначеного наказу до виконання, про що 23.11.2023 постановлено відповідну ухвалу.
01.10.2004 судом ухвалено рішення у справі № 8/303-04, яким позов задоволено; стягнуто з ДП "Чечельницький спиртовий завод" на користь ТОВ "Українські національні напої" 166 140,97 грн боргу, 1 661,41 грн державного мита та 118,00 грн вартості інформаційних послуг. На виконання цього рішення 20.10.2004 видано відповідний наказ.
Суд заяву ФОП Корякіна Дмитра Вадимовича (№ б/н від 07.08.2023, вх. № 01-34/7296/23 від 08.08.2023) задовольнив; замінено сторону виконавчого провадження з примусового виконання рішення Господарського суду Вінницької області від 01.10.2004 у справі № 8/303-04, на виконання якого було видано наказ від 20.10.2004, - ТОВ "Українські національні напої" на його правонаступника ФОП Корякіна Дмитра Вадимовича. Поновлено строк для пред'явлення зазначеного наказу до виконання, про що 07.09.2023 постановлено відповідну ухвалу.
01.10.2004 ухвалено рішення у справі № 8/304-04, яким позов задоволено; стягнуто з ДП "Чечельницький спиртовий завод" на користь ТОВ "Українські національні напої" 10 192,00 грн боргу, 101,92 грн державного мита та 118,00 грн вартості інформаційних послуг. На виконання цього рішення 20.10.2004 видано відповідний наказ, який направлено стягувачу.
Суд заяву ФОП Корякіна Дмитра Вадимовича (№ б/н від 24.08.2023, вх. № 01-34/7846/23 від 24.08.2023) задовольнив; замінено сторону виконавчого провадження з примусового виконання рішення Господарського суду Вінницької області від 01.10.2004 у справі № 8/304-04, на виконання якого було видано наказ від 20.10.2004, - ТОВ "Українські національні напої" на його правонаступника ФОП Корякіна Дмитра Вадимовича. Поновлено строк для пред'явлення зазначеного наказу до виконання, про що 04.09.2023 постановлено відповідну ухвалу.
11.11.2004 Господарським судом Вінницької області ухвалено рішення у справі № 12/334-04, яким позов задоволено та стягнуто з ДП "Чечельницький спиртовий завод" на користь ТОВ "Українські національні напої" 28 740,00 грн боргу, 287,40 грн державного мита та 118,00 грн вартості інформаційних послуг. На виконання цього рішення 23.11.2004 видано відповідний наказ.
Суд заяву ФОП Корякіна Дмитра Вадимовича (№ б/н від 20.10.2023, вх. № 01-34/9920/23 від 20.10.2023) задовольнив; замінено сторону виконавчого провадження з примусового виконання рішення Господарського суду Вінницької області від 11.11.2024 у справі № 12/334-04, на виконання якого було видано наказ від 23.11.2004, - ТОВ "Українські національні напої" на його правонаступника ФОП Корякіна Дмитра Вадимовича. Поновлено строк для пред'явлення зазначеного наказу до виконання, про що 02.11.2023 постановлено відповідну ухвалу.
11.11.2004 Господарським судом Вінницької області ухвалено рішення у справі № 12/335-04, яким позов задоволено та стягнуто з ДП "Чечельницький спиртовий завод" на користь ТОВ "Українські національні напої" 10 000,00 грн боргу, 100,00 грн державного мита та 118,00 грн вартості інформаційних послуг. На виконання цього рішення 23.11.2004 видано відповідний наказ.
Суд заяву ФОП Корякіна Дмитра Вадимовича (№ б/н від 10.11.2023, вх. № 01-34/10637/23 від 11.10.2023) задовольнив; замінено сторону виконавчого провадження з примусового виконання рішення Господарського суду Вінницької області від 11.11.2024 у справі № 12/335-04, на виконання якого було видано наказ від 23.11.2004, - ТОВ "Українські національні напої" на його правонаступника ФОП Корякіна Дмитра Вадимовича. Поновлено строк для пред'явлення зазначеного наказу до виконання, про що 24.11.2023 постановлено відповідну ухвалу.
11.11.2004 Господарським судом Вінницької області ухвалено рішення у справі № 12/337-04, яким позов задоволено та стягнуто з ДП "Чечельницький спиртовий завод" на користь ТОВ "Українські національні напої" 624,00 грн боргу, 51,00 грн державного мита та 118,00 грн вартості інформаційних послуг. На виконання цього рішення 23.11.2004 видано відповідний наказ.
Суд заяву ФОП Корякіна Дмитра Вадимовича (№ б/н від 10.11.2023, вх. № 01-34/10642/23 від 10.11.2023) задовольнив; замінено сторону виконавчого провадження з примусового виконання рішення Господарського суду Вінницької області від 11.11.2024 у справі № 12/337-04, на виконання якого було видано наказ від 23.11.2004, - ТОВ "Українські національні напої" на його правонаступника ФОП Корякіна Дмитра Вадимовича. Поновлено строк для пред'явлення зазначеного наказу до виконання, про що 07.12.2023 постановлено відповідну ухвалу.
11.11.2004 Господарським судом Вінницької області ухвалено рішення у справі № 12/339-04, яким позов задоволено та стягнуто з ДП "Чечельницький спиртовий завод" на користь ТОВ "Українські національні напої" 10 333,33 грн боргу, 103,33 грн державного мита та 118,00 грн вартості інформаційних послуг. На виконання цього рішення 23.11.2004 видано відповідний наказ.
Суд заяву ФОП Корякіна Дмитра Вадимовича (№ б/н від 06.11.2023, вх. № 01-34/ 10475/23 від 06.11.2023) задовольнив; замінено сторону виконавчого провадження з примусового виконання рішення Господарського суду Вінницької області від 11.11.2024 у справі № 12/339-04, на виконання якого було видано наказ від 23.11.2004, - ТОВ "Українські національні напої" на його правонаступника ФОП Корякіна Дмитра Вадимовича. Поновлено строк для пред'явлення зазначеного наказу до виконання, про що 23.11.2023 постановлено відповідну ухвалу.
11.11.2004 Господарським судом Вінницької області ухвалено рішення у справі № 12/340-04, яким позов задоволено та стягнуто з ДП "Чечельницький спиртовий завод" на користь ТОВ "Українські національні напої" 3 900,00 грн боргу, 51,00 грн державного мита та 118,00 грн вартості інформаційних послуг. На виконання цього рішення 23.11.2004 видано відповідний наказ, який направлено стягувачу.
Суд заяву ФОП Корякіна Дмитра Вадимовича (№ б/н від 10.11.2023, вх. № 01-34/10639/23 від 10.11.2023) задовольнив; замінено сторону виконавчого провадження з примусового виконання рішення Господарського суду Вінницької області від 11.11.2024 у справі № 12/340-04, на виконання якого було видано наказ від 23.11.2004, - ТОВ "Українські національні напої" на його правонаступника ФОП Корякіна Дмитра Вадимовича. Поновлено строк для пред'явлення зазначеного наказу до виконання, про що 16.11.2023 постановлено відповідну ухвалу.
11.11.2004 Господарським судом Вінницької області ухвалено рішення у справі № 12/341-04, яким позов задоволено та стягнуто з ДП "Чечельницький спиртовий завод" на користь ТОВ "Українські національні напої" 14 963,91 грн боргу, 149,64 грн державного мита та 118,00 грн вартості інформаційних послуг. На виконання цього рішення 23.11.2004 видано відповідний наказ, який направлено стягувачу.
Суд заяву ФОП Корякіна Дмитра Вадимовича (№ б/н від 06.11.2023, вх. № 01-34/10469/23 від 06.11.2023) задовольнив; замінено сторону виконавчого провадження з примусового виконання рішення Господарського суду Вінницької області від 11.11.2024 у справі № 12/341-04, на виконання якого було видано наказ від 23.11.2004, - ТОВ "Українські національні напої" на його правонаступника ФОП Корякіна Дмитра Вадимовича. Поновлено строк для пред'явлення зазначеного наказу до виконання, про що 23.11.2023 постановлено відповідну ухвалу.
11.11.2004 Господарським судом Вінницької області ухвалено рішення у справі № 12/342-04, яким позов задоволено та стягнуто з ДП "Чечельницький спиртовий завод" на користь ТОВ "Українські національні напої" 60 999,99 грн боргу, 610,00 грн державного мита та 118,00 грн вартості інформаційних послуг. На виконання цього рішення 23.11.2004 видано відповідний наказ.
Суд заяву ФОП Корякіна Дмитра Вадимовича (№ б/н від 17.10.2023, вх. № 01-34/9818/23 від 17.10.2023) задовольнив; замінено сторону виконавчого провадження з примусового виконання рішення Господарського суду Вінницької області від 11.11.2024 у справі № 12/342-04, на виконання якого було видано наказ від 23.11.2004, - ТОВ "Українські національні напої" на його правонаступника ФОП Корякіна Дмитра Вадимовича. Поновлено строк для пред'явлення зазначеного наказу до виконання, про що 23.11.2023 постановлено відповідну ухвалу.
11.11.2004 Господарським судом Вінницької області ухвалено рішення у справі № 12/343-04, яким позов задоволено та стягнуто з ДП "Чечельницький спиртовий завод" на користь ТОВ "Українські національні напої" 3 489,22 грн боргу, 51,00 грн державного мита та 118,00 грн вартості інформаційних послуг. На виконання цього рішення 23.11.2004 видано відповідний наказ.
Суд заяву ФОП Корякіна Дмитра Вадимовича (№ б/н від 10.11.2023, вх. № 01-34/10644/23 від 10.11.2023) задовольнив; замінено сторону виконавчого провадження з примусового виконання рішення Господарського суду Вінницької області від 11.11.2024 у справі № 12/343-04, на виконання якого було видано наказ від 23.11.2004, - ТОВ "Українські національні напої" на його правонаступника ФОП Корякіна Дмитра Вадимовича. Поновлено строк для пред'явлення зазначеного наказу до виконання, про що 07.12.2023 постановлено відповідну ухвалу.
Крім того, позивач зауважує, що ухвалою Господарського суду Вінницької області від 19.04.2005 у справі № 5/75-05 за заявою ТОВ "Українські національні напої" порушено провадження у справі про банкрутство ДП "Чечельницький спиртовий завод" та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника.
У подальшому ТОВ "Українські національні напої" звернулося до суду із заявою (вих. № 11 від 15.06.2005) про збільшення позовних вимог у справі про банкрутство, в якій просило збільшити розмір кредиторських вимог та включити до реєстру кредиторів суму основного боргу - 133 577,54 грн, вартість інформаційних послуг - 2 124,00 грн, державне мито - 5 026,66 грн. За результатами розгляду зазначеної заяви суд визнав заявлені вимоги та затвердив реєстр вимог кредиторів боржника, у тому числі ТОВ "Українські національні напої" із сумою вимог 489 470,51 грн, про що 28.07.2005 постановлено відповідну ухвалу у справі № 5/75-05.
18.05.2022 Господарським судом Вінницької області закрито провадження у справі № 5/75-05 про банкрутство ДП "Чечельницький спиртовий завод" та припинено дію мораторію.
Оскільки заборгованість, встановлена рішеннями суду, відповідачем не погашена, позивач вважає, що у нього наявні правові підстави для нарахування інфляційних втрат за період з 18.05.2022 по 30.06.2025, а також 3 % річних за період з 18.05.2025 по 31.08.2025.
З огляду на встановлені обставини справи, суд враховує таке.
Відповідно до статей 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.
Зобов'язання, в силу вимог статей 526, 525 Цивільного кодексу України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься і у ст. 193 Господарського кодексу України.
Частиною 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України закріплено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Преюдиціальність - обов'язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набуло законної сили, в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, адже їх істину вже встановлено у рішенні чи вироку, і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами.
Вказаний висновок щодо застосування норм права викладено у постанові Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 910/9823/17.
Отже, не потребують доказування преюдиціальні обставини, тобто встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, - при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
При цьому не має значення, в якому саме процесуальному статусі виступали відповідні особи у таких інших справах - позивачів, відповідачів, третіх осіб тощо. Преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме обставинам, встановленим судовими рішеннями (в тому числі в їх мотивувальних частинах), а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом.
Відтак наявність грошового зобов'язання відповідача за договорами на загальну суму 489 471,94 грн підтверджується судовими рішеннями у господарських справах № 7/186-04, № 7/191-04, № 7/192-04, № 7/193-04, № 7/194-04, № 8/299-04, № 8/300-04, № 8/302-04, № 8/303-04, № 8/304-04, № 8/298-04, № 12/334-04, № 12/335-04, № 12/337-04, № 12/339-04, № 12/340-04, № 12/341-04, № 12/342-04, № 12/343-04, які набрали законної сили, а тому відповідно до ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України не підлягає повторному доказуванню.
Статтею 512 Цивільного кодексу України передбачені підстави заміни кредитора у зобов'язанні, зокрема, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Частиною 1 ст. 513 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
Відповідно до ст. 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відступлення права вимоги за своєю суттю означає договірну передачу зобов'язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.
Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін договору.
Тлумачення наведених норм свідчить, що права вимоги (майнові права) можуть бути відступлені (продані) лише за існуючим зобов'язанням; первісний кредитор може відступити (продати) тільки ті права вимоги (майнові права), які дійсно існують та йому належать; відступлення (продаж) прав вимоги (майнових прав) здійснюється виключно в межах того обсягу прав, який має в такому зобов'язанні кредитор. Аналогічна правова позиція зазначена у постанові Верховного Суду від 05.06.2025 у справі № 914/3625/23.
Як зазначено судом, в матеріалах справи наявний Договір купівлі-продажу права вимоги від 14.07.2023, який був укладений між ТОВ "Українські національні напої" та ФОП Корякіним Дмитром Вадимовичем.
Відповідно до умов Договору, право вимоги підтверджується заявленими у межах справи № 5/75-05 про банкрутство ДП "Чечельницький спиртовий завод" вимогами на суму 355 892,97 грн згідно із заявою про порушення справи про банкрутство від 29.03.2005 № 4, визнаними ухвалою Господарського суду Вінницької області від 17.05.2005, а саме заборгованістю за судовими рішеннями та наказами, виданими на їх виконання у справах № 7/186-04, № 7/191-04, № 7/192-04, № 7/193-04, № 7/194-04, № 8/299-04, № 8/300-04, № 8/302-04, № 8/303-04, № 8/304-04.
Також право вимоги підтверджується заявленою у межах тієї ж справи № 5/75-05 сумою вимог у розмірі 133 577,54 грн згідно із заявою про порушення справи про банкрутство від 15.06.2005 № 11, визнаною ухвалою Господарського суду Вінницької області від 28.07.2005, а саме заборгованістю за судовими рішеннями та наказами, виданими на їх виконання у справах № 8/298-04, № 12/334-04, № 12/335-04, № 12/337-04, № 12/339-04, № 12/340-04, № 12/341-04, № 12/342-04, № 12/343-04.
14.07.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Українські національні напої" та Фізичною особою-підприємцем Корякіним Дмитром Вадимовичем підписано акт про придбання майна (права вимоги), відповідно до якого ФОП Корякін Д.В. набув право вимоги ТОВ "Українські національні напої" до ДП "Чечельницький спиртовий завод" щодо стягнення грошових коштів у розмірі 2 283 041,01 грн, що складається з: основного боргу - 489 470,51 грн, судових витрат - 7 150,66 грн, інфляційних втрат - 1 617 210,56 грн та 3 % річних - 169 209,28 грн.
Таким чином, Фізична особа-підприємець Корякін Дмитро Вадимович, як правонаступник Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські національні напої", набув право пред'явлення вимоги до Державного підприємства "Чечельницький спиртовий завод" у зазначених вище справах.
У зв'язку з невиконанням відповідачем судових рішень щодо стягнення заборгованості, Фізична особа-підприємець Корякін Дмитро Вадимович звернувся до суду з позовом про стягнення інфляційних втрат у розмірі 192 250,59 грн та трьох процентів річних у розмірі 48 316,92 грн, нарахованих на суму заборгованості, що була стягнута рішеннями Господарського суду Вінницької області у справах № 7/186-04, № 7/191-04, № 7/192-04, № 7/193-04, № 7/194-04, № 8/299-04, № 8/300-04, № 8/302-04, № 8/303-04, № 8/304-04, № 8/298-04, № 12/334-04, № 12/335-04, № 12/337-04, № 12/339-04, № 12/340-04, № 12/341-04, № 12/342-04, № 12/343-04.
Відповідно до частини першої статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду (частина п'ята статті 11 Цивільного кодексу України). Тобто на підставі рішення суду цивільні права та обов'язки можуть виникати лише в конкретних випадках, визначених актами цивільного законодавства. Водночас, за загальним правилом, цивільні права та обов'язки виникають з юридичних фактів, найпоширенішими з яких є правочини.
Факт порушення відповідачем своїх зобов'язань перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Українські національні напої" підтверджується рішеннями Господарського суду Вінницької області у справах № 7/186-04, № 7/191-04, № 7/192-04, № 7/193-04, № 7/194-04, № 8/299-04, № 8/300-04, № 8/302-04, № 8/303-04, № 8/304-04, № 8/298-04, № 12/334-04, № 12/335-04, № 12/337-04, № 12/339-04, № 12/340-04, № 12/341-04, № 12/342-04, № 12/343-04.
Згідно із ч. 1 ст. 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Зокрема, стаття 599 цього Кодексу передбачає, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов'язання.
Положеннями частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Отже, у разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов'язання у нього в силу закону (частини другої статті 625 Цивільного кодексу України) виникає обов'язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов'язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати, та 3% річних від простроченої суми.
Сплата інфляційних втрат та 3% річних від простроченої суми (якщо інший розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові.
Проценти, передбачені статтею 625 Цивільного кодексу України, за своєю правовою природою є відшкодуванням кредитору понесених втрат за несвоєчасне повернення грошових коштів, а відтак відрізняються від процентів, які підлягають сплаті за правомірне користування грошовими коштами, що свідчить про відсутність подвійного стягнення при нарахуванні трьох процентів річних від простроченої суми, включаючи нараховані проценти за користування коштами, встановленими договором.
Грошове зобов'язання може виникати між сторонами не тільки із договірних відносин, а й з інших підстав, зокрема і факту наявності боргу, встановленого рішенням суду. Аналогічна позиція висловлена Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду від 07.02.2018 у справі № 926/263/17, від 03.09.2018 у справі № 910/5811/16.
Відповідач має грошове зобов'язання перед позивачем, що підтверджується низкою рішень Господарського суду Вінницької області, а також Договором купівлі-продажу права вимоги від 14.07.2023.
Наявність судових рішень про стягнення заборгованості за договорами, яке боржником не виконано, не припиняє правовідносин між сторонами, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених статтею 625 Цивільного кодексу України, за період прострочення. Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 05.03.2019 у справі № 917/1564/17.
З огляду на те, що відповідач допустив порушення свого грошового зобов'язання, у позивача виникло право на застосування наслідків такого порушення відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, зокрема на стягнення інфляційних втрат та трьох процентів річних за час прострочення виконання грошового зобов'язання.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.04.2024 у справі № 657/1024/16-ц (провадження № 14-5цс23) також зауважила, що оскільки внаслідок невиконання боржником грошового зобов'язання у кредитора виникає право на отримання сум, передбачених статтею 625 цього Кодексу, за увесь час прострочення, тобто таке прострочення є триваючим правопорушенням, то право на позов про стягнення інфляційних втрат і трьох процентів річних виникає за кожен місяць з моменту порушення грошового зобов'язання до моменту його усунення.
Суд наголошує на тому, що право на стягнення інфляційних втрат та 3% річних є мінімальною гарантією, що надає кредитору можливість захистити майнові інтереси, а позбавлення кредитора можливості реалізувати це право порушуватиме баланс інтересів і сприятиме виникненню ситуацій, за яких боржник повертатиме кредитору кошти, які через інфляційні процеси матимуть іншу цінність порівняно з моментом, коли виникло грошове зобов'язання боржника.
Таким чином, норма ст. 625 Цивільного кодексу України не обмежує права кредитора звернутися до суду за захистом свого права, якщо грошове зобов'язання не виконується й після вирішення судом питання про стягнення основного боргу.
Враховуючи викладене, Фізична особа-підприємець Корякін Дмитро Вадимович довів належними та допустимими доказами наявність у Державного підприємства "Чечельницький спиртовий завод" суми боргу за основними зобов'язаннями, а відтак - існування порушеного права на дату звернення до суду з позовом у цій справі. У зв'язку з цим Фізична особа-підприємець Корякін Дмитро Вадимович набув право пред'явлення вимоги до Державного підприємства "Чечельницький спиртовий завод" про стягнення інфляційних втрат та трьох процентів річних, нарахованих на суму боргу за основними зобов'язаннями.
Суд звертає увагу на висновок, викладений у постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19, відповідно до якого при з'ясуванні підставності нарахування кредитором інфляційних втрат у порядку частини другої статті 625 Цивільного кодексу України судам належить визначити конкретну дату (подію), з настанням якої пов'язується строк виконання грошового зобов'язання; дослідити обставини виконання зобов'язання боржником (борг погашався частинами чи однією сумою у повному обсязі) та з'ясувати період у часі, упродовж якого мало місце прострочення боржника у виконанні зобов'язання перед кредитором.
У статті 129-1 Конституції України закріплено, що судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до статті 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Отже, набрання судовим рішенням законної сили є юридичною подією, з настанням якої виникають, змінюються чи припиняються певні правовідносини, а таке рішення набуває нових властивостей. Основною з цих властивостей є обов'язковість сутнісна ознака судового рішення як акта правосуддя.
Вищевикладене узгоджується з правовою позицією, викладеною у абзаці третьому підпункті 2.3 пункту 2 мотивувальної частини рішення Великої палати Конституційного Суду України у справі № 10-р/2018.
Так, позивачем зазначено, що інфляційні втрати підлягають нарахуванню за період з 18.05.2022 по 30.06.2025, а 3 % річних за період з 18.05.2025 по 31.08.2025.
Водночас суд бере до уваги, що Господарським судом Вінницької області закрито провадження у справі № 5/75-05 про банкрутство ДП "Чечельницький спиртовий завод" та припинено дію мораторію, про що 18.05.2022 постановлено відповідну ухвалу, яка набрала законної сили того ж дня - 18.05.2022. У зв'язку з цим прострочення виконання грошового зобов'язання розпочалося з наступного дня після набрання ухвалою законної сили, тобто з 19.05.2022.
Такий правовий висновок узгоджується, зокрема, з позицією, викладеною у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.08.2025 у справі № 910/10616/24.
З огляду на викладене, суд здійснив перерахунок інфляційних втрат та 3 % річних із використанням калькулятора сертифікованої комп'ютерної програми інформаційно-правової системи "ЛІГА:ЗАКОН" та встановив, що: сума інфляційних втрат на суму заборгованості 489 471,94 грн за період з 19.05.2022 по 30.06.2025 становить 192 250,59 грн; 3 % річних на суму боргу 489 471,94 грн за період з 19.05.2025 по 31.08.2025 становлять 48 276,68 грн (розрахунок додається до матеріалів справи).
Відтак суд визнає вимоги позивача щодо стягнення 3 % річних частково обґрунтованими, а щодо суми інфляційних втрат - повністю підтвердженими, оскільки встановлено, що наведені суми обраховані арифметично правильно та відповідають положенням статті 625 Цивільного кодексу України. У зв'язку з цим вони підлягають задоволенню у визначених судом розмірах.
Завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Статтею 14 ГПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У відповідності до ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Зі змісту ст. 77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частинами ч.ч. 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п. 87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005).
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.
Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
Водночас, відповідачем не надано належних доказів в спростування доводів позивача та підтверджених матеріалами справи обставин.
Отже, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є доказово обґрунтованими та нормативно підставними, а відтак суд вважає за можливе частково їх задовольнити з наведених вище мотивів.
Вирішуючи питання судових витрат суд враховує таке.
Відповідно до пункту 12 частини третьої статті 2 ГПК України основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Згідно вимог статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до частини 2 статті 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
За подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір за ставкою 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (підпункт 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір").
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" у 2025 році встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2025 року - 3028 грн.
Позивачем в позовній заяві заявлено позовну вимогу майнового характеру на загальну суму стягнення 240 567,51 грн, розмір судового збору з якої становить 3 608,51 грн.
При цьому суд зважає, що позовна заява № б/н від 01.09.2025 надійшла до Господарського суду Вінницької області через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" 01.09.2025 та зареєстрована того ж дня, що підтверджується штампом суду за вхідним № 1294/25.
Відповідно до частини 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір", при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Як убачається з матеріалів справи, позивачем сплачено судовий збір у сумі 2 886,81 грн відповідно до платіжної інструкції № КММ7-32Е7-8ЕН7-Е6ХВ від 01.09.2025, з урахуванням застосування коефіцієнта 0,8 для зниження ставки.
З огляду на часткове задоволення позову, відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати зі сплати судового збору в сумі 2 886,33 грн, інша частина судового збору покладається на позивача.
Розглядаючи заяву № б/н від 04.09.2025 (вх. № 01-34/9341/25 від 04.09.2025) позивача, в якій заявник просить зобов'язати керівника Державного підприємства "Чечельницький спиртовий завод" Костюченка Василя Петровича подати звіт про виконання судового рішення у справі №? 902/1215/25 протягом десяти календарних днів з дня набрання цим рішенням законної сили, суд враховує таке.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 345-1 ГПК України суд, який розглянув справу як суд першої інстанції, за письмовою заявою стягувача може зобов'язати боржника подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення у господарських справах:
1) про захист ділової репутації;
2) що виникають з відносин, пов'язаних із захистом економічної конкуренції, обмеженням монополізму в господарській діяльності, захистом від недобросовісної конкуренції;
3) в інших спорах немайнового характеру.
Стягувач може звернутися до суду із заявою, передбаченою частиною першою цієї статті, в разі невиконання боржником судового рішення та за умови відкриття виконавчого провадження.
Якщо боржником, який не виконує судове рішення, є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, суб'єкт господарювання державного або комунального сектору економіки, суд за письмовою заявою стягувача та за умови відкриття виконавчого провадження зобов'язує такого боржника подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення незалежно від характеру спору (ч. 4 ст. 345-1 ГПК України).
Суд враховує, що відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Державне підприємство "Чечельницький спиртовий завод" є державним підприємством, органом управління якого визначено Фонд державного майна України.
Відповідно до інформації, оприлюдненої Фондом державного майна України на офіційному вебсайті (https://www.spfu.gov.ua/ua/content/spf-subekti-gospodaruvannya.html) станом на 01.07.2025, вказане підприємство входить до складу суб'єктів господарювання державного сектору економіки.
Жодних доказів, що спростовують зазначений статус, позивачем не подано, а судом не встановлено.
Суд зазначає, що виходячи з приписів ч. 4 ст. 345-1 ГПК України умовою для зобов'язання боржника, яким є суб'єкт господарювання державного сектору економіки, що не виконав рішення суду, подати звіт про виконання судового рішення, є відкриття виконавчого провадження.
З огляду на те, що станом на момент розгляду заяви виконавче провадження відсутнє, оскільки рішення у даній справі лише ухвалено та не перебуває на стадії примусового виконання, у суду відсутні правові підстави для задоволення заяви № б/н від 04.09.2025 (вх. № 01-34/9341/25 від 04.09.2025) Фізичної особи-підприємця Корякіна Дмитра Вадимовича.
Враховуючи вищенаведене та керуючись статтями 2, 4, 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд,
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Державного підприємства "Чечельницький спиртовий завод" (вул. Паркова, буд. 17, с-ще Чечельник, Гайсинський район, Вінницька область, 24800; код ЄДРПОУ 05459176) на користь Фізичної особи-підприємця Корякіна Дмитра Вадимовича ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) 192 250 грн 59 коп - інфляційних втрат; 48 276 грн 68 коп - 3% річних та 2 886 грн 33 коп - витрат зі сплати судового збору.
В решті позову відмовити.
Примірник повного судового рішення надіслати позивачу - до електронного кабінету в ЄСІТС, відповідачу - рекомендованим листом.
Рішення суду набирає законної сили у строки передбачені ст. 241 ГПК України.
Рішення може бути оскаржене до Північно-західного апеляційного господарського суду, в порядку та строки визначені ст.ст. 256, 257 ГПК України.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Повне рішення складено 05 грудня 2025 р.
Суддя Василь МАТВІЙЧУК
віддрук. прим.:
1 - до справи
2 - відповідачу (вул. Паркова, буд. 17, м. Чечельник, Гайсинський (Чечельницький) район, Вінницька область, 24800)