26 листопада 2025 року м. Харків Справа № 905/616/25
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Лакіза В.В., суддя Білоусова Я.О., суддя Мартюхіна Н.О.,
за участю секретаря судового засідання Довгань А.О.,
за участю представників сторін:
від позивача - Лопачук Н.І. (в залі суду) - на підставі виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань,
від відповідача - Ніколаєнко Н.О. (поза межами приміщення суду) - на підставі виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Східного апеляційного господарського суду в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій та Луганській областях (вх.№2184Д/2)
на рішення Господарського суду Донецької області від 16.09.2025 у справі №905/616/25 ухвалене у приміщенні Господарського суду Донецької області суддею Аксьоновою К.І. (повне рішення складено 26.09.2025)
за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій та Луганській областях, м. Харків,
до Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру", м. Київ,
про стягнення 62302,64 грн,
Регіональне відділення Фонду державного майна України по Донецькій та Луганській областях звернулося до Господарського суду Донецької області з позовом до Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" про стягнення заборгованості у сумі 53498,78 грн та пені у сумі 8803,86 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем зобов'язань за договором оренди №6534/2018 нерухомого майна, що належить до державної власності від 03.07.2018, в частині повної та своєчасної сплати орендної плати за період травень-грудень 2023 року у розмірі 53498,78грн, чим також зумовлено нарахування заявленої до стягнення пені.
Рішенням Господарського суду Донецької області від 16.09.2025 відмовлено в задоволенні позову. Мотивом відмови в задоволенні позову є висновок суду про відсутність доведеної матеріалами справи заборгованості відповідача зі сплати орендної плати за період травень-грудень 2023 у заявленому до стягнення розмірі. Крім іншого, місцевий господарський суд взяв до уваги пояснення відповідача про неможливість користуватися орендованим майном через обставини, за які орендар не відповідає, що відповідно до ч. 6 ст. 762 Цивільного кодексу України є підставою для звільнення від сплати орендної плати.
Регіональне відділення Фонду державного майна України по Донецькій та Луганській областях не погодилось з рішенням Господарського суду Донецької області та 15.10.2025, через підсистему "Електронний суд" звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Господарського суду Донецькій області від 16.09.2025 у справі № 905/616/25 та прийняти нове, яким позовні вимоги Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій та Луганській областях до Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" задовольнити повністю. Стягнути з Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" на користь Державного бюджету України заборгованість зі сплати орендної плати у сумі 53498,78 грн та пеню у сумі 8 803,86 грн. Стягнути з Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви у сумі 2422,44 грн та за подання апеляційної скарги у сумі 3633,60 грн.
В обґрунтування заявлених апеляційних вимог зазначає, що Регіональним відділенням на підставі умов договору оренди від 03.07.2018 №6534/2018 правомірно забезпечено нарахування орендної плати за період з 01.01.2023 по 31.12.2023 включно в розмірі 100% розміру орендної плати, з огляду на таке:
- підпунктом 1 пункту 1 постанови № 634 від 27.05.2022 "Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану" чітко встановлено звільнення орендарів від орендної плати за користування майном, розташованим в адміністративно-територіальних одиницях, в межах яких припиняється доступ користувачів до єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції, в умовах воєнного стану, зокрема на всій території Донецької області (адміністративно-територіальні одиниці на визначених територіях), на якій розташований об'єкт відповідача. Водночас скаржник вказує, що у підпункті 1 пункту 1 вказаної Постанови № 634 чітко визначено, що "…на період воєнного стану і протягом трьох місяців після його припинення чи скасування, але у будь-якому разі до 31 грудня 2022 р…" та наголошує, що прийменник "до" з календарною датою в українській мові вживають на позначення кінцевої календарної дати чинності включно або виконання чого-небудь;
- постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.2022 №209 "Деякі питання державної реєстрації та функціонування єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції, в умовах воєнного стану" не регулюються відносини оренди державного та комунального майна, зокрема питання нарахування/ звільнення/застосування знижки орендної плати за чинними договорами оренди (станом на 24 лютого 2022 р. або укладеними після цієї дати за результатами аукціонів, що відбулися 24 лютого 2022 р. або раніше);
- до запровадження змін, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 07.05.2024 № 512 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 27 травня 2022 р. № 634", у Регіонального відділення відсутні правові підстави для нарахування орендної плати за договором оренди у період з 21.06.2023 по 31.12.2023 в розмірі 50 відсотків орендної плати, встановленої договором оренди (з урахуванням її індексації) на підставі пп. 4 п. 1 Постанови №634.
Згідно з витягом з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу від 15.10.2025, для розгляду справи визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Лакіза В.В., суддя Білоусова Я.О., суддя Мартюхіна Н.О.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 20.10.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій та Луганській областях на рішення Господарського суду Донецької області від 16.09.2025 у справі №905/616/25; призначено справу до розгляду на "26" листопада 2025 р. о 14:00 годині у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61022, місто Харків, проспект Незалежності, 13, 1-й поверх, в залі засідань № 105; витребувано у Господарського суду Донецької області матеріали справи №905/616/25; встановлено відповідачу строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, заяв і клопотань по суті справи та з процесуальних питань - 15 днів з дня вручення даної ухвали.
22.10.2025 матеріали справи № 905/616/25 надійшли до Східного апеляційного господарського суду.
28.10.2025 Державним підприємством "Центр державного земельного кадастру" через підсистему "Електронний суд" подано відзив на апеляційну скаргу (вх.№ 12639), в якому просить залишити апеляційної скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій та Луганській областях без задоволення, а рішення Господарського суду Донецької області від 16.09.2025 - без змін.
В обґрунтування своєї позиції у справі зазначає, що висновок позивача щодо порушення відповідачем умов договору №6534/2018 нерухомого майна в частині неправомірного ухилення від виконання обов'язку зі сплати орендної плати за період травень-грудень 2023 у розмірі 53498,78грн у розумінні ст.610 Цивільного кодексу України судом законно розцінено як помилковий, з огляду на що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу у сумі 53498,78 грн судом правомірно не задоволені з мотивів їх безпідставності.
В судовому засіданні, проведеному в режимі відеоконференції, представник позивача підтримав вимоги апеляційної скарги, просив суд задовольнити їх в повному обсязі. Представник відповідача заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив суд рішення Господарського суду Донецької області від 16.09.2025 у справі №905/616/25 залишити без змін.
У ході апеляційного розгляду даної справи Східним апеляційним господарським судом, у відповідності до п.4 ч.5 ст.13 ГПК України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строку, встановленого ч. 1 ст. 273 ГПК України.
Судом апеляційної інстанції було в повному обсязі досліджено письмові докази у справі, пояснення учасників справи, викладені в заявах по суті справи в суді першої інстанції - у відповідності до приписів ч.1 ст.210 ГПК України, а також з урахуванням положень ч.2 цієї норми, якою встановлено, що докази, які не були предметом дослідження в судовому засіданні, не можуть бути покладені судом в основу ухваленого судового рішення.
Відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.
03.07.2018 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Донецькій області (правонаступником якого є Регіональне відділення Фонду державного майна України по Донецькій та Луганській областях) (орендодавець) та Державним підприємством "Центр державного земельного кадастру" (орендар) укладено договір оренди №6534/2018 нерухомого майна, що належить до державної власності, відповідно до умов якого орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування державне майно - нежитлові вбудовані приміщення загальною площею 79,2 кв.м, у тому числі першого поверху площею 65,7 кв. м та другого поверху 13,5 кв. м будівлі (реєстровий номер 00194317.28.АААДЕЖ556), розташовані за адресою: Донецька область, м.Костянтинівка, вул. Європейська, 13, що знаходяться на балансі ВАТ "Укрцинк" та не увійшли до статутного капіталу ВАТ "Укрцинк" (п.1.1 договору).
Договір укладено строком на 2 роки 11 місяців з 03.07.2018 до 02.06.2021 включно (п.10.1 договору).
У виконання умов договору №6534/2018 від 03.07.2018 сторонами складено та підписано акт прийому-передачі орендарю нерухомого майна.
10.06.2021 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Донецькій та Луганській областях (позивач, орендодавець), Державним підприємством "Центр державного земельного кадастру" (відповідач, орендар) та Відкритим акціонерним товариством "Укрцинк" (балансоутримувач) укладено договір №1 про внесення змін до договору оренди від 03.07.2018 №6534/2018 нерухомого або іншого окремого індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності (далі - договір №1), за умовами п.1.1 якого орендодавець і балансоутримувач передають, а орендар приймає у строкове платне користування майно, зазначене у п.4 розділу I "Змінювані умови договору", вартість якого становить суму, визначену у п.6 розділу I "Змінювані умови договору".
Об'єкт оренди та склад майна складають нежитлові вбудовані приміщення загальною площею 79,2 кв. м, у тому числі першого поверху площею 65,7 кв. м та другого поверху 13,5 кв. м будівлі (реєстровий номер 00194317.28.АААДЕЖ556), за адресою: Донецька область, м. Костянтинівка, вул. Європейська, 13, що знаходиться на балансі ВАТ "Укрцинк" та не увійшли до статутного капіталу ВАТ "Укрцинк" (пп.4.1 п.4 розділу I "Змінювані умови договору" договору №1).
Відповідно до пп.7.1 п.7 розділу I "Змінювані умови договору" договору №1, цільове призначення майна - розміщення офісу Донецької регіональної філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру".
Пунктом 2.1 розділу II "Незмінювані умови договору" договору №1 встановлено, що орендар вступає у строкове платне користування майном у день підписання акта приймання-передачі майна. Акт приймання-передачі майна підписаний між сторонами 03.07.2018.
Орендна плата становить суму, визначену у пункті 9 Умов. Нарахування податку на додану вартість на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному законодавством (п.3.1 розділу II "Незмінювані умови договору" договору №1).
Місячна орендна плата становить 4837,50грн без ПДВ (дата оцінки ринкової вартості 09.03.2021, що є датою визначення орендної плати за базовий місяць оренди) (пп.9.1 п.9 розділу I "Змінювані умови договору" договору №1).
Відповідно до п.3.2 розділу II "Незмінювані умови договору" договору №1 орендна плата за другий і кожний наступний місяці оренди визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць оренди на індекс інфляції за наступний місяць.
Орендар сплачує орендну плату до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні, визначеному у пункті 16 Умов (або в іншому співвідношенні, визначеному законодавством), щомісяця до 15 числа, що настає за поточним місяцем оренди (п.3.3 розділу II "Незмінювані умови договору" договору №1).
Згідно з п.16 розділу I "Змінювані умови договору" договору №1 співвідношення розподілу орендної плати станом на дату укладання договору: державному бюджету - 100 відсотків суми орендної плати.
Відповідно до п.3.8 розділу II "Незмінювані умови договору" договору №1 орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, стягується орендодавцем (в частині, належній державному бюджету) та/або балансоутримувачем (в частині, належній балансоутримувачу).
Згідно з п.3.9 розділу II "Незмінювані умови договору" договору №1 на суму заборгованості орендаря із сплати орендної плати нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення перерахування орендної плати до державного бюджету.
Надміру сплачена сума орендної плати, що надійшла до бюджету або балансоутримувачу, підлягає у встановленому порядку зарахуванню в рахунок майбутніх платежів (п.3.10 розділу II "Незмінювані умови договору" договору №1).
Відповідно до п.9.1 розділу II "Незмінювані умови договору" договору №1 орендар має можливість, забезпечену його власними або залученими фінансовими ресурсами, своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату та інші платежі відповідно до цього договору.
Договір укладено на строк, визначений у п.12 розділу I "Змінювані умови договору". Перебіг строку договору починається з дня набрання чинності цим договором. Договір набирає чинності в день його підписання сторонами. Строк оренди за цим договором починається з наступного дня після дати закінчення строку оренди за договором, який продовжується (п.12.1 розділу II "Незмінювані умови договору" договору №1).
Договір продовжено на 2 роки 11 місяців до 02.05.2024 (п.12 розділу I "Змінювані умови договору" договору №1).
Пунктом 12.2 розділу II "Незмінювані умови договору" договору №1 встановлено, що умови цього договору зберігають силу протягом всього строку дії цього договору, в тому числі у разі, коли після його укладення законодавством встановлено правила, що погіршують становище орендаря, крім випадку, передбаченого пунктом 3.7 цього договору, а в частині зобов'язань орендаря щодо орендної плати - до виконання зобов'язань.
Як свідчать матеріали справи, нарахування орендної плати у період з 01.01.2023 по 31.12.2023 позивач здійснив у розмірі 100% розміру орендної плати, встановленої договором оренди (з урахуванням індексації), а саме: січень 2023 - 6638,16грн, лютий 2023 - 6684,63грн, березень 2023 - 6784,90грн, квітень 2023 - 6798,47грн, травень 2023 - 6832,46грн, червень 2023 - 6887,12грн, липень 2023 - 6845,80грн, серпень 2023 - 6749,96грн, вересень 2023 - 6783,71грн, жовтень 2023 - 6837,98грн, листопад 2023 - 6872,17грн, грудень 2023 - 6920,28грн.
За розрахунком позивача за період з травня по грудень 2023 заборгованість відповідача зі сплати орендної плати склала 53498,78грн, у тому числі: травень 2023 - 5601,76грн (з урахуванням переплати станом на 01.06.2023 у сумі 1230,70грн), червень 2023 - 6887,12грн, липень 2023 - 6845,80грн, серпень 2023 - 6749,96грн, вересень 2023 - 6783,71грн, жовтень 2023 - 6837,98грн, листопад 2023 - 6872,17грн, грудень 2023 - 6920,28грн.
Матеріали справи свідчать, що з посиланням на положення постанови Кабінету Міністрів України "Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану" №634 від 27.05.2022 (чинні у відповідні періоди), нарахування орендної плати за періоди 2022 та 2024 років позивач не здійснював, виходячи з того, що під час дії воєнного стану у ці періоди відповідач був звільнений від сплати орендної плати. Періодом нарахування орендної плати в межах заявленого позову є 2023 рік.
З вимогою сплатити оренду плату за період 2023 року та пеню, нараховану за порушення строків її сплати, позивач направив відповідачу лист №11-03-1043ВС від 21.06.2024, у відповідь на який відповідач листом від 23.07.2024 №5-1/1977 повідомив позивача про те, що на території, де розташоване орендоване приміщення (м.Костянтинівка, Донецька область) ведуться активні бойові дії, приміщення орендар не використовує.
Нараховану позивачем орендну плату відповідач не сплатив, листи позивача №11-03-1388ВС від 14.08.2024, №11-03-145 від 28.01.2025, №11-03-678 від 21.05.2025 з вимогами щодо сплати орендної плати залишив без відповіді, що стало підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.
16.09.2025 ухвалено оскаржуване рішення суду з підстав, викладених вище.
Колегія суддів дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального та матеріального права в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дійшла висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги, виходячи з такого.
Відповідно до ч.1 ст.11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Пунктом 1 ч.2 ст.11 ЦК України визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно з ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно з ч.1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно із ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Укладений між сторонами у даній справі договір за своєю правовою природою є договором оренди нерухомого майна.
Згідно з ч.ч. 1, 3 ст.759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Особливості найму (оренди) державного і комунального майна встановлюються Законом України "Про оренду державного та комунального майна".
Як встановлено судом, між сторонами 03.07.2018 укладено договір оренди 6534/2018 (до якого внесено зміни на підставі договору № 1 від 24.05.2021), який підписаний уповноваженими особами та скріплений печатками сторін.
На виконання п.1.1 договору орендодавець і балансоутримувач передав, а орендар прийняв у платне користування майно, відповідно до акту приймання-передавання від 03.07.2018.
Приписами ч.1 ст.762 ЦК України встановлено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Відповідно до ч.1 ст.17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендна плата встановлюється у грошовій формі і вноситься у строки, визначені договором.
Як зазначено вище, відповідно до п.9.1. Розділу І "Змінювані умови договору" оренди місячна орендна плата, визначена на підставі абзацу четвертого частини сьомої статті 18 Закону України "Про оренду державного і комунального майна", становить 4837,50 грн без ПДВ.
У частинах 3, 4 ст.17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачено, що орендна плата підлягає коригуванню на індекс інфляції згідно з Методикою розрахунку орендної плати. Якщо орендар отримав майно в оренду без проведення аукціону, відповідне коригування орендної плати на індекс інфляції здійснюється щомісячно. Орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків провадження господарської діяльності.
Згідно з пп. 3.2, 3.2 Розділу І "Незмінювані умови договору" сторони погодили, що орендна плата за другий і кожний наступний місяці оренди визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць. Орендар сплачує орендну плату до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні, визначеному у пункті 16 умов (або в іншому співвідношенні, визначеному законодавством), щомісячно до 15 числа, що настає за поточним місяцем оренди.
Річний індекс інфляції за 2021 рік становив: березень -101,7%, квітень - 101,7%, травень -101,3%, червень - 100,2%, липень - 100,1%, серпень 99,8%, вересень - 101,2%, жовтень - 100,9%, листопад - 100,8%, грудень - 100,6%.
Річний індекс інфляції за 2022 рік становив: січень - 101,3%, лютий - 101,6%, березень -104,5%, квітень - 103,1%, травень -102,7%, червень - 103,1%, липень - 100,7%, серпень 101,1%, вересень - 101,9%, жовтень - 102,5%, листопад - 100,7%, грудень - 100,7%.
Річний індекс інфляції за 2023 рік становив: січень - 100,8%, лютий - 100,7%, березень - 101,5 %, квітень - 100,2%, травень - 100,5%, червень - 100,8%, липень - 99,4%, серпень - 98,6%, вересень - 100,5%, жовтень - 100,8%, листопад - 100,5%, грудень - 100,7%.
Таким чином, нарахування орендної плати у період з 01.01.2023 по 31.12.2023, у розмірі 100% розміру орендної плати, встановленої договором оренди (з урахуванням індексації), становить: січень 2023 - 6638,16грн, лютий 2023 - 6684,63грн, березень 2023 - 6784,90грн, квітень 2023 - 6798,47грн, травень 2023 - 6832,46грн, червень 2023 - 6887,12грн, липень 2023 - 6845,80грн, серпень 2023 - 6749,96грн, вересень 2023 - 6783,71грн, жовтень 2023 - 6837,98грн, листопад 2023 - 6872,17грн, грудень 2023 - 6920,28грн.
Відповідно до п. 16 Розділу І "Змінювані умови договору" співвідношення розподілу орендної плати станом на дату укладення договору: державному бюджету 100 відсотків суми орендної плати.
Згідно з ч.3 ст.18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.
Статтею 525 ЦК України визначено одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.
Згідно зі ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Частиною 1 ст. 612 ЦК України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не припустив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Предметом даного судового розгляду є правомірність визначення позивачем належного до стягнення 100% розміру орендної плати за користуванням державним майном, що становить предмет договору оренди № 6534/2018 від 03.07.2018, за період з 01.01.2023 по 31.12.2023 (включаючи зарахування 28136,86 грн в рахунок заборгованості за січень-травень 2023 року) у розмірі 53498,78 грн, а також пені за порушення строків виконання грошового зобов'язання за договором за період з 16.06.2023 по 15.07.2024 у розмірі 8 803,86 грн.
Місцевий господарський суд, виходячи з положень постанови Кабінету Міністрів України "Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану" №634 від 27.05.2022 (в редакції від 27.05.2022), відмовляючи в задоволенні позову, прийняв до уваги тривання воєнного стану після 31.12.2022 та розташування орендованого відповідачем майна (м. Костянтинівка, Донецька область) на території, яка до 21.06.2023 була включена до переліку територій активних бойових дій, де припинено доступ до єдиних та державних реєстрів у розумінні положень пп.1 п.1-2 Постанови Кабінету Міністрів України від 06.03.2022 №209 в редакції постанови КМУ №1422 від 16.12.2022, у зв'язку з чим дійшов висновку про розповсюдження дії пп.1 п.1 постанови Кабінету Міністрів України №634 на спірні правовідносини у період з 01.01.2023 по 20.06.2023 та звільнення відповідача від сплати орендної плати у вказаний період часу. Оскільки з 21.06.2023 розповсюдження дії пп.1 п.1 постанови Кабінету Міністрів України №634 на спірні правовідносини у період з 21.06.2023 по 31.12.2023 припинилось, від сплати орендної плати у вказаний період на підставі пп.1 п.1 постанови Кабінету Міністрів України №634 відповідача повністю звільнено не було. Відтак, на думку суду, на спірні правовідносини у цей період розповсюджується дія пп.4 п.1 постанови Кабінету Міністрів України №634, як підстави для нарахування орендної плати відповідачу у цей період у розмірі 50%.
В свою чергу, в обґрунтування апеляційної скарги позивач вказує на те, що судом першої інстанції неправильно трактовано п.п.1 п. 1 постанови Кабінету Міністрів України №634, а позивачем правомірно за період з 01.05.2023 по 31.12.2023 здійснено нарахування орендної плати у розмірі 100% розміру орендної плати, встановленої договором оренди (з урахуванням її індексації).
Щодо вказаних доводів апеляційної скарги суд апеляційної інстанції зазначає таке.
У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Верховною Радою України Законом України від 24.02.2022 р. № 2102-IX, в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року введено воєнний стан, який в подальшому відповідними затвердженими Верховною Радою України Указами Президента України було неодноразово продовжено.
У зв'язку з введенням в Україні воєнного стану, Законом України від 01 квітня 2022 року №2181-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (далі - Закон) розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про оренду державного та комунального майна" доповнено, зокрема, пунктом 6-1, згідно з яким під час дії воєнного стану Кабінет Міністрів України може встановити інші правила передачі в оренду державного та комунального майна, ніж ті, що передбачені Законом про оренду.
27.05.2022 Кабінетом Міністрів України відповідно до Закону України від 1 квітня 2022р. № 2181-IX "Про внесення змін до Закону України "Про оренду державного та комунального майна", прийнято постанову №634 "Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану" (набрала чинності 01.06.2022).
Постановою Кабінету Міністрів України №634 від 27.05.2022 було передбачено звільнення певних категорій орендарів державного і комунального майна від орендної плати у період воєнного стану і протягом трьох місяців після його припинення чи скасування.
Зокрема, відповідно до підпункту 1 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України №634 від 27.05.2022 (в редакції від 27.05.2022) на період воєнного стану і протягом трьох місяців після його припинення чи скасування, але у будь-якому разі до 31 грудня 2022 р., за договорами оренди державного і комунального майна, чинними станом на 24 лютого 2022 р. або укладеними після цієї дати за результатами аукціонів, що відбулися 24 лютого 2022 р. або раніше, звільняються від орендної плати орендарі державного і комунального майна, зокрема, які використовують майно, розташоване в адміністративно-територіальних одиницях, в межах яких припиняється доступ користувачів до єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції, в умовах воєнного стану (Донецька область; Запорізька область в межах Бердянського, Василівського, Мелітопольського, Пологівського районів; Луганська область; Миколаївська область в межах Баштанського, Вознесенського районів (крім селищ міського типу Доманівка, Братське, м.Южноукраїнська), Миколаївського району (крім м. Миколаєва); Харківська область в межах Богодухівського району (крім мм. Валків, Богодухова, смт Краснокутськ), Ізюмського району, Куп'янського і Харківського районів (крім м. Мерефи, смт Нова Водолага, м. Харкова), Чугуївського району (крім м. Змієва); Херсонська область; Автономна Республіка Крим; м. Севастополь) (далі - визначені території).
Відповідно до п.п. 5 п. 1 постанови Кабінету Міністрів України №634 від 27.05.2022 (в редакції від 27.05.2022) звільнення або перерахунок орендної плати відповідно до цього пункту здійснюється без окремого рішення орендодавця.
Колегія суддів зазначає, що оскільки положення Постанови Кабінету Міністрів України №634 від 27.05.2022 не містять обмеження щодо кінцевої дати звільнення від сплати орендної дати 31.12.2022, наявність правової конструкції "але у будь-якому разі до 31.12.2022" свідчить, що така дата вказана як кінцева лише у разі припинення воєнного стану раніше 31.12.2022.
Проаналізувавши положення Постанови Кабінету Міністрів України № 634, як станом на дату її прийняття, так і з урахуванням внесених до неї змін, суд приходить до висновку, що така постанова прийняття для зменшення фактичного фінансового навантаження на орендарів державного та комунального майна у зв'язку з введенням в країні воєнного стану, для підтримання суб'єктів, які опинились в зоні бойових та можливих бойових дій, які несуть надмірний тягар у зв'язку з військовою агресією. При цьому, законодавець на певний період звільнив від сплати орендної плати орендарів державного та комунального майна, яке знаходилось на території, на якій велися активні бойові дії або які були максимально наближені до лінії активних бойових дій. Так, від сплати орендної плати звільнялись усі орендарі державного та комунального майна, розташованого в Донецькій області, але щодо такого звільнення був встановлено умову розташованого відповідного майна в адміністративно-територіальних одиницях, в межах яких припиняється доступ користувачів до єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції, в умовах воєнного стану.
Водночас, слід враховувати, що вказаний підпункт 1 пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України №634 наявність підстав для застосування пільг при нарахуванні орендної плати за користування державним майном ставить в залежність не тільки від часового проміжку спірних правовідносин, але й від місцезнаходження об'єкта орендованого нерухомого майна державної власності та припинення на відповідній адміністративно-територіальній одиниці доступу користувачів до єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції України (в сукупності).
Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, об'єкт оренди нерухомого майна розташований у м. Костянтинівка Донецької області (Костянтинівська міська територіальна громада).
Досліджуючи визначений позивачем період нарахування орендної плати, слід враховувати, що підпунктом 1 пункту 1-2 постанови Кабінету Міністрів України від 06.03.2022 №209 "Деякі питання державної реєстрації та функціонування єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції, в умовах воєнного стану" (в редакції постанови Кабінету Міністрів України №1422 від 16.12.2022) було встановлено, що протягом дії воєнного стану припиняється доступ користувачів до єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції, в межах адміністративно-територіальних одиниць, що належать до територій, на яких ведуться активні бойові дії або тимчасово окупованих, інформація про які міститься в переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій.
Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 №309 затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією.
Таким чином, починаючи з грудня 2022 року, змінилося правове регулювання порядку визначення територій, на яких припиняється доступ користувачів до єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції України. Такі адміністративно-територіальні одиниці визначаються на підставі переліку, що затверджується Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, та повинні мати статус таких, на яких ведуться активні бойові дії або тимчасово окупованих. А з 23.05.2023 для територій активних бойових дій зроблено виключення щодо таких територій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси.
Згідно з Переліком територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженим наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України №309 від 22.12.2022 (чинний у спірний період), Костянтинівську міську територіальну громаду, до якої входить і місто Костянтинівка, включено до переліку територій активних бойових дій з 01.01.2023 до 21.06.2023.
Враховуючи тривання воєнного стану після 31.12.2022 та розташування орендованого відповідачем майна (м. Костянтинівка, Донецька область) на території, яка до 21.06.2023 була включена до переліку територій активних бойових дій, де припинено доступ до єдиних та державних реєстрів, у розумінні положень пп.1 п.1-2 постанови Кабінету Міністрів України від 06.03.2022 №209 (в редакції постанови КМУ №1422 від 16.12.2022), місцевий господарський суд дійшов висновку про розповсюдження дії пп.1 п.1 постанови Кабінету Міністрів України №634 на спірні правовідносини у період з 01.01.2023 по 20.06.2023 та звільнення відповідача від сплати орендної плати у вказаний період.
В подальшому, на підставі постанови Кабінету Міністрів України №469 від 09.05.2023 в п.п.1 п.1-2 постанови Кабінету Міністрів України від 06.03.2022 №209 було внесено зміни, відповідно до яких: "припиняється доступ користувачів до єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції, в межах адміністративно-територіальних одиниць, що належать до територій активних бойових дій (крім територій активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси) або тимчасово окупованих російською федерацією територій, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, для яких не визначена дата завершення бойових дій або тимчасової окупації".
Згідно з Переліком територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженим Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України №309 від 22.12.2022 (чинний у спірний період), Костянтинівську міську територіальну громаду з 21.06.2023 включено до переліку територій активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси.
Відтак, з 21.06.2023 розповсюдження дії п.п.1 п.1 постанови Кабінету Міністрів України №634 на спірні правовідносини у період з 21.06.2023 по 31.12.2023 припинилось, що вказує на відсутність звільнення відповідача від сплати орендної плати в зазначений період на підставі п.п.1 п.1 постанови Кабінету Міністрів України №634.
Водночас, згідно з підпунктом 4 пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України №634 (в редакції від 27.05.2022) на період воєнного стану і протягом трьох місяців після його припинення чи скасування за договорами оренди державного майна, чинними станом на 24 лютого 2022 р. або укладеними після цієї дати за результатами аукціонів, що відбулися 24 лютого 2022 р. або раніше: орендарям, крім визначених підпунктами 1-3 цього пункту, орендна плата нараховується у розмірі 50 відсотків розміру орендної плати, встановленої договором оренди (з урахуванням її індексації).
Відповідно до частини першої статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Верховенство права це панування права в суспільстві. Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема у закони, які за своїм змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості, свободи, рівності тощо.
Як судове рішення, так і правозастосовний акт повинні бути не лише законними, але й справедливими. В нормативно-правових актах мають закріплюватися норми права, які є результатом узагальнення найбільш важливих повторювальних суспільних відносин, а також засобом подолання шкідливої суспільної практики. Одночасно, нормативний документ не може врегулювати абсолютно всі ситуації, які можуть виникнути.
Загальновідомим є той факт, що територія Донецької області з початку воєнної агресії Російської Федерації та по теперішній час залишається територією особливо небезпечною та територією, яка зазнає значних руйнувань та наслідків незаконного вторгнення.
Судова колегія вважає, що законодавець, надавши можливість звільнення певної категорії орендарів державного та комунального майна, розташованого в Донецькій області, надав можливість застосовувати до інших орендарів Донецької області нарахування орендної плати в розмірі 50 відсотків орендної плати, встановленої договором оренди (з урахуванням її індексації).
Отже, висновки суду першої інстанції з приводу того, що в період з 21.06.2023 по 31.12.2023 позивач мав право нарахувати орендну плату за договором оренди № 6534/2018 від 03.07.2018 в розмірі 50 % від орендної плати, встановленої у договорі з урахуванням її індексації, є цілком правомірними та відповідають положенню пункту 16 Постанови Кабінету Міністрів України № 634, яким імперативно встановлено орендодавцю державного та комунального майна забезпечити нарахування орендної плати орендарям згідно з пунктом 1 цієї постанови (підпункт 4 якого було застосовано до спірних правовідносин).
За розрахунком суду першої інстанції орендна плата за період з 21.06.2023 по 31.12.2023 становить 21652,84грн та складається з наступного:
за червень 2023 (10днів з 21.06.2023 по 30.06.2023) - 1147,86грн ((6887,13-50%)/30х10), де 6887,13грн сума 100% орендної плати за червень місяць з урахуванням індексації, 50% (пільга);
за липень 2023 - 3422,91грн (6845,81-50%), де 6845,81грн сума 100% орендної плати за липень місяць з урахуванням індексації, 50% (пільга);
за серпень 2023 - 3374,99грн (6749,97-50%), де 6749,97грн сума 100% орендної плати за серпень місяць з урахуванням індексації, 50% (пільга);
за вересень 2023 - 3391,86грн (6783,72-50%), де 6783,72грн сума 100% орендної плати за вересень місяць з урахуванням індексації, 50% (пільга);
за жовтень 2023 - 3418,99грн (6837,99-50%), де 6837,99грн сума 100% орендної плати за жовтень місяць з урахуванням індексації, 50% (пільга);
за листопад 2023 - 3436,09грн (6872,18-50%), де 6872,18грн сума 100% орендної плати за листопад місяць з урахуванням індексації, 50% (пільга);
за грудень 2023 - 3460,14грн (6920,29-50%), де 6920,29грн сума 100% орендної плати за грудень місяць з урахуванням індексації, 50% (пільга).
Перевіривши детально викладений розрахунок суду першої інстанції в оскаржуваному рішенні, здійснений в межах заявлених позовних вимог, судова колегія не вбачає помилки при визначенні періодів відповідних нарахувань та/або арифметичної невірності визначення сум, які підлягають стягненню з відповідача за визначені періоди часу. В цій частині висновки суду першої інстанції гуртуються на вимогах чинного законодавства, а також положеннях укладеного між сторонами договору, з боку позивача порядок здійсненого судом розрахунку суми основної заборгованості не спростовується.
Крім того, дослідивши наданий позивачем процесуальний документ "Стан надходження орендної плати за договором оренди від 03.07.2018 №6534/2018, укладеним між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Донецькій та Луганській областях, станом на 03.06.2025", судом встановлено, що станом на 01.01.2023 за відповідачем обліковувалась переплата у сумі 28136,86грн, що також підтверджується наданими позивачем додатковими поясненнями, що надійшли через підсистему “Електронний суд» 09.09.2025.
Матеріали справи свідчать, що ці кошти були зараховані позивачем в рахунок орендної плати за період січень - квітень 2023 та частково за травень 2023.
З огляду на висновок суду першої інстанції щодо правомірного періоду нарахування орендної плати у 2023 році, а саме з 21.06.2023 по 31.12.2023, переплата у сумі 28136,86грн підлягає зарахуванню в рахунок орендної плати за встановлений судом правомірний період, з чим погоджується суд апеляційної інстанції.
Відтак, враховуючи встановлений судом розмір орендної плати за правомірний період з 21.06.2023 по 31.12.2023 у сумі 21652,84грн та переплату у сумі 28136,86грн, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, про відсутність у відповідача заборгованості зі сплати орендної плати за період 2023 року.
Крім того, судом апеляційної інстанції також враховано, що відповідач у поданому відзиві на позов, посилаючись на ч.6 ст.762 ЦК України, просив відмовити у задоволенні заявлених позовних вимог, з огляду на неможливість використовувати переданого майна в оренду за спірний період через військову агресію російської федерації на території України.
Відповідно до ч.6 ст. 762 ЦК України наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.
Велика Палата Верховного Суду в пунктах 6.8-6.10 постанови від 08.05.2018 у справі № 910/7495/16 виклала наступні висновки щодо застосування частини 6 статті 762 ЦК України:
- наведена норма права визначає в якості підстави звільнення від зобов'язання сплатити орендну плату об'єктивну безпосередню неможливість використовувати передане у найм майно (бути допущеним до приміщення, знаходитись у ньому, зберігати у приміщенні речі тощо) через обставини, за які орендар не відповідає;
- обставини, зазначені у нормі частини 6 статті 762 ЦК України, повністю не охоплюються поняттям форс-мажорних обставин, адже на відміну від останніх, ознаками яких є їх об'єктивна та абсолютна дія, а також непередбачуваність, перші можуть бути спричинені, зокрема, й безпосередньо вольовою дією орендодавця, тобто обставини згідно з частиною 6 статті 762 ЦК України можуть включати обставини непереборної сили та випадку, втім не обмежуються ними;
- відсутність у частині 6 статті 762 ЦК України вичерпного переліку обставин, які унеможливлюють використання орендарем майна, підстав виникнення таких обставин, засобів їх підтвердження свідчить про те, що підставою для застосування цієї норми є встановлення факту неможливості використання орендарем майна з незалежних від нього причин на загальних підставах, визначених процесуальним законодавством.
При оцінці судом таких обставин презюмується незмінність умов господарювання (користування майном) чи стану об'єкта оренди, а обов'язком орендаря є доведення належними та допустимими доказами наявність тих обставин, на які він посилається, як на такі, що підтверджують факт неможливості використання ним орендованого майна з незалежних від нього причин.
Правова позиція стосовно застосування приписів частини 6 статті 762 ЦК України є сталою і послідовною та викладена у низці постанов Верховного Суду, зокрема: у справах №914/1248/18, № 914/2264/17, № 910/8040/20, № 616/41/20, № 910/14244/20, №911/1064/21.
При цьому, незалежними від волі орендаря обставинами є, зокрема, незаконне захоплення майна іншою особою, неповідомлення орендодавцем орендаря про права третіх осіб на майно (наприклад, право застави, при реалізації якого може накладатися арешт на майно, що унеможливлює доступ орендаря до нього), аварійний чи незадовільний технічний стан майна, правомірне зайняття приміщення третьою особою на підставі договору оренди, раніше укладеного з орендодавцем.
При цьому сторона зобов'язання, яка його не виконує, повинна довести, що саме в цьому випадку саме ці конкретні обставини мали непереборний характер саме для цієї конкретної особи при виконання нею конкретних договірних зобов'язань.
Надаючи оцінку наявним в матеріалах справи документам, зміст яких суд не вбачає за необхідне висвітлювати в судовому рішенні з огляду на триваючу широкомасштабну збройну агресією російської федерації проти України, суд апеляційної інстанції враховує доводи відповідача про неможливість використання у спірний період орендованого майна, переданого йому позивачем на підставі договору.
Крім цього, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Відповідно до ч. 2 ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
З огляду на те, що доводи позивача щодо порушення відповідачем умов договору №6534/2018 нерухомого майна, що належить до державної власності від 03.07.2018, в частині неправомірного ухилення від виконання обов'язку зі сплати орендної плати за період травень-грудень 2023 у розмірі 53498,78грн у розумінні ст.610 Цивільного кодексу України, не підтверджується матеріалами справи, позовні вимоги в частині стягнення пені в порудку п. 3.9 розділу II "Незмінювані умови договору" договору №1 в сумі 8803,86 грн також задоволенню не підлягають.
Відповідно до приписів частини п'ятої статті 236 ГПК України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
З урахуванням встановлених обставин справи та наявних у матеріалах справи доказів, судова колегія дійшла висновку, що господарським судом першої інстанції прийнято правильне та обґрунтоване рішення у даній справі.
Водночас, судова колегія зауважує, що суд має проаналізувати та оцінити доречні та важливі (а не абсолютно всі) аргументи сторін у судовому рішенні. При цьому зазначені апелянтом підстави у контексті приписів ст.277 ГПК України не є підставою для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України". Зокрема, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
З огляду на вищевикладене, всі інші доводи та міркування учасників судового процесу не висвітлюються судом, так як з огляду на встановлені фактичні обставини справи, суд дав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
Відтак, враховуючи, що апеляційний господарський суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, які (доводи і вимоги апеляційної скарги) у даному випадку не підтверджують ухвалення оскаржуваного рішення із порушеннями, визначеними ст.277 ГПК України в якості підстав для зміни чи скасування оскаржуваного рішення, а підстав для виходу за межі апеляційних доводів і вимог у порядку ч.4 ст.269 цього Кодексу апеляційним судом встановлено не було, апеляційна скарга позивача підлягає залишенню без задоволення, оскаржуване рішення - без змін.
За змістом ст.129 вказаного Кодексу такий результат апеляційного перегляду має наслідком віднесення на рахунок скаржника витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст.129, 269, 270, 273, 275, 276, 281, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд
Апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій та Луганській областях залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Донецької області від 16.09.2025 у справі №905/616/25 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження передбачено ст.ст.287 - 289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено 05.12.2025.
Головуючий суддя В.В. Лакіза
Суддя Я.О. Білоусова
Суддя Н.О. Мартюхіна