вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"06" листопада 2025 р. Справа№ 911/1138/25
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Мальченко А.О.
суддів: Михальської Ю.Б.
Тищенко А.І.
при секретарі судового засідання Линник А.М.,
розглянувши матеріали апеляційних скарг Товариства з обмеженою відповідальністю «Стор-Агро»
на рішення Господарського суду Київської області від 25.08.2025
та на додаткове рішення Господарського суду Київської області від 08.09.2025
у справі № 911/1138/25 (суддя О.В. Щоткін)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Стор-Агро»
до Великодимерської селищної ради Броварського району Київської області
Товариства з обмеженою відповідальністю «Портал-Агро»
про визнання недійсними договорів оренди землі та скасування державної реєстрації,
за участю представників сторін згідно з протоколом судового засідання, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «Стор-Агро» (далі також - ТОВ «Стор-Агро») звернулось до Господарського суду Київської області із позовною заявою до Великодимерської селищної ради Броварського району Київської області (далі також - Рада) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Портал-Агро» (далі також - ТОВ «Портал-Агро») про визнання недійсними договорів оренди землі, укладених між Великодимерською селищною радою та ТОВ «Портал-Агро» №51/24/С від 17.10.2024 (кадастровий номер земельної ділянки 3221288400:03:006:0038), №52/24/С від 17.10.2024 (кадастровий номер земельної ділянки 3221288400:03:008:0050), №53/24/С від 17.10.2024 (кадастровий номер земельної ділянки 3221288400:03:008:0049), №54/24/С від 17.10.2024 (кадастровий номер земельної ділянки 3221288400:03:013:0075), №55/24/С від 17.10.2024 (кадастровий номер земельної ділянки 3221288400:03:013:0078) та скасування державної реєстрації права оренди на ці земельні ділянки за ТОВ «Портал-Агро».
Рішенням Господарського суду Київської області від 25.08.2025 у справі №911/1138/25 у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.
Рішення суду мотивовано нормами статей 3, 15, 16, 202, 203, 215, 627 Цивільного Кодексу України (далі - ЦК України), статей 37-1, 79-1 Земельного Кодексу України (далі - ЗК України), статей 1, 35 Закону України «Про землеустрій», статті 13 Закону України «Про державний земельний кадастр», пункту 97 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 №1051, а також встановленими судом обставинами недоведеності позивачем наявності порушеного права, оскільки під час розгляду спору судом встановлено відсутність на території Світильнянського старостинського округу у Броварському районі Київської області існування офіційно сформованого масиву земель сільськогосподарського призначення, у складі якого знаходяться орендовані позивачем та спірні у цій справі земельні ділянки.
Не погоджуючись із вищезазначеним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «Стор-Агро» звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, Товариство вказує на помилковість висновків суду про недоведеність ним наявності порушеного права. Так, норми статей 203, 215 ЦК України дозволяють оскарження правочину особами, права яких цей правочин порушує. Матеріалами справи підтверджується, що Товариство фактично було позбавлене права на оренду спірних земельних ділянок на конкурентних засадах. Попри те, що на невитребувані паї колишнього КСП претендували дві юридичні особи, Рада віддала перевагу ТОВ «Портал-Агро», чим порушила норми ст. ст. 134 ЗК України. У цій частині, судом першої інстанції не було взято до уваги правових висновків Великої Палати Верховної Суду, викладених у постанові від 29.09.2020 у справі №688/2908/16-ц.
Судом також не було враховано тієї обставини, що орендовані Товариством 79 земельних ділянок та 5 спірних земельних ділянок (які, серед інших, передані в оренду ТОВ «Портал-Агро») розташовані в межах одного і того ж самого масиву земель, адже ці ділянки містять однакові номери кадастрових кварталів - «:006», «:008», «:013».
Натомість, суд першої інстанції не взяв до уваги той факт, що ані Рада, ані ТОВ «Портал Агро», заперечуючи проти позову, не спростували того, що орендовані Скаржником спірні у цій справі земельні ділянки належать до одного і того ж переліку невитребуваних земельних часток (паїв) товарного сільськогосподарського виробництва із земель колишньої колективної власності КСП «Зоря» на території Світильнянського старостинського округу.
Крім цього, суд першої інстанції фактично ухилився від розгляду спору по суті, оскільки ним не було надано жодної оцінки недотриманню Радою чинного законодавства (у процедурній частині) при ухваленні спірного Рішення від 08.10.2024. Зокрема, Радою не було дотримано процедури скликання пленарного засідання, а також порушено порядок ухвалення рішення Ради. Так, розпорядження селищного голови (тимчасово здійснюючого повноваження селищного голови Ради - Олександра Борсука) від 04.10.2024 № 25 «Про скликання LХХІV пленарного засідання позачергової сесії Великодимерської селищної ради VІIІ скликання 08 жовтня 2024 року» (далі - Розпорядження), яким було скликано пленарне засідання Ради від 08.10.2024, було оприлюднено на офіційному веб-сайті Ради прямо в день проведення відповідного засідання, а не за 5 днів, та навіть не за 1 день, до його початку. Також, всупереч вимогам ч. 4 ст. 36 Регламенту, постійна комісія Ради не розглядала проєкту рішення Ради щодо затвердження технічної документації на землю за заявою ТОВ «Портал-Агро», що підтверджується листом Ради від 06.03.2025 № 916/03-07, наданим у якості відповіді на адвокатський запит адвоката Товариства.
Відповідно до Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.10.2025 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Стор-Агро» передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Мальченко А.О., суддів Тищенко А.І., Михальської Ю.Б.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.10.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Стор-Агро» на рішення Господарського суду Київської області від 25.08.2025 у справі № 911/1138/25 та призначено її розгляд на 06.11.2025. Учасникам апеляційного провадження встановлено строк для подання відзивів на апеляційну скаргу до 29.10.2025. Ухвалою суду також витребувано з Господарського суду Київської області матеріали справи №911/1138/25.
28.10.2025 через підсистему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду надійшов відзив ТОВ «Портал-Агро» на апеляційну скаргу, у якому Товариство просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін. Вважає, що обставини спору у справі №688/2908/16-ц не є тотожними обставинам спору у справі, що переглядається, а тому, висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 29.09.2020, не можуть бути застосовані.
Натомість, Велика Палата Верховного Суду у постановах від 01.10.2019 у справі № 922/2723/17 та від 29.09.2020 у справі №688/2908/16-ц дійшла висновку, що нерозподілені частки (паї) не є землями державної чи комунальної власності, а лише перебувають у розпорядженні відповідних адміністрацій до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельну ділянку.
Також, відповідач-2 наголошує, що Верховний Суд у своїх постановах неодноразово зазначав про те, що надання нерозподілених (невитребуваних) земельних часток (паїв) у користування здійснюється без проведення земельних торгів, що передбачені статтею 124 Земельного кодексу України, на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади чи місцевого самоврядування. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 24.07.2024 у справі №911/2174/23, від 28.10.2020 у справі №923/965/19, від 21.02.2020 у справі №647/195/18, від 29.01.2021 у справі №820/725/17, від 06.02.2018 у справі №822/712/15.
Товариство наполягає на недоведеності позивачем наявності у нього порушеного права, оскільки матеріали справи не містять, а судом першої інстанції не було встановлено наявності у позивача переважного права на оренду спірних земельних ділянок як користувача, у оренді якого перебуває значна частина масиву земель.
Товариство у відзиві також звертає увагу на недобросовісність позивача. Так, Верховний Суд у постанові від 22.02.2022 у справі №904/6293/20 зробив такий висновок: «Принцип добросовісності передбачає необхідність сумлінної та чесної поведінки суб'єктів при виконанні своїх юридичних обов'язків і здійсненні своїх суб'єктивних прав.
А зі змісту долучених до позовної заяви доказів вбачається, що позивач звертався до Великодимерської селищної ради із заявами про передачу ТОВ «Стор Агро» в оренду земель для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (міжпайові проїзди) за спрощеною процедурою (без проведення земельних торгів).
При цьому, обґрунтовуючи свої позовні вимоги, Позивач займає абсолютно протилежну позицію щодо означеної процедури, зокрема стверджує про можливість їх отримання в оренду лише за результатами проведення земельних торгів.
Отже, поведінка Позивача під час пред'явлення даного позову до суду є такою, що суперечить принципу добросовісності, оскільки не відповідає його попередній поведінці під час звернення до Великодимерської селищної ради із відповідними заявами, що безумовно вказує на суперечливість поведінки Позивача.
Додатковим рішенням Господарського суду Київської області від 08.09.2025 у справі №911/1138/25 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Портал-Агро» від 27.08.2025 про ухвалення додаткового рішення задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Стор-Агро» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Портал-Агро» 50 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Розглядаючи заяву Товариства, судом застосовано норми статей 124, 126, 129 ГПК України, статей 1, 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви Товариства, оскільки обсяг наданих послуг, їх характер, складність справи вказують на те, що таким, що відповідає критеріям співмірності та розумності витрат на професійну правничу допомогу є розмір витрат на рівні 50 000,00 грн.
Не погоджуючись із вищезазначеним додатковим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «Стор-Агро» звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване додаткове рішення та постановити нове, яким відмовити у задоволенні заяви ТОВ «Портал-Агро» про ухвалення додаткового рішення.
Вважає, що судом першої інстанції неправильно застосовано норми статей 124, 126, 129 ГПК України, безпідставно відхилено заяву Товариства про зменшення витрат на професійну правничу допомогу до 100,00 грн.
Відповідно до Протоколу передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу) (складу суду) від 10.10.2025 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Стор-Агро» передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Мальченко А.О., суддів Тищенко А.І., Михальської Ю.Б.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.10.2025 поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Стор-Агро» пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження додаткового рішення Господарського суду Київської області від 08.09.2025 у справі № 911/1138/25 та відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою. Ухвалою суду об'єднано розгляд апеляційних скарг Товариства з обмеженою відповідальністю «Стор-Агро» на рішення Господарського суду Київської області від 25.08.2025 та на додаткове рішення Господарського суду Київської області від 08.09.2025 у справі № 911/1138/25 та призначено їх розгляд на 06.11.2025. Учасникам апеляційного провадження встановлено строк для подання відзивів на апеляційну скаргу до 29.10.2025.
28.10.2025 через підсистему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду надійшов відзив ТОВ «Портал-Агро» на апеляційну скаргу, у якому Товариство просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване додаткове рішення - без змін. Вважає, що під час судового розгляду судом правильно застосовано норми статей 124, 126, 129 ГПК України, а доводи апеляційної скарги правомірних висновків суду першої інстанції не спростовують.
Відповідач-1 явку свого уповноваженого представника у судове засідання не забезпечив, про день, місце та час розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджується довдкою про доставку ухвали суду про відкриття апеляційного провадження до електронного кабінету Великодимерської селищної ради Броварського району Київської області 14.10.2025.
Судова колегія, вислухавши думку учасників справи щодо можливості розгляду апеляційної скарги за відсутності відповідача-1, дійшла висновку про наявність підстав для подальшого розгляду справи без участі представника Ради, який не з'явився та не заявив клопотання про відкладення розгляду справи.
Так, згідно з частинами 1 та 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка в судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.
Відповідно до частини 12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає її розгляду.
Водночас, колегія звертає увагу на те, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
В судовому засіданні представник скаржника підтримав вимоги та доводи апеляційної скарги, просив суд апеляційної інстанції оскаржувані рішення скасувати та постановити нові, яким позов задовольнити повністю та відмовити у задоволенні заяви відповідача-2 про ухвалення додаткового рішення.
Представник відповідача висловив заперечення проти апеляційних скарг, вказуючи на безпідставність їх доводів та вимог, просив відмовити у задоволенні апеляційних скарг, а судове рішення від 25.08.2025 та додаткове рішення від 08.09.2025 у цій справі - залишити без змін.
06.11.2025 колегією суддів проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Відповідно до вимог ч.ч. 1, 4 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Обговоривши доводи апеляційних скарг Товариства з обмеженою відповідальністю «Стор-Агро» на рішення Господарського суду Київської області від 25.08.2025 та на додаткове рішення Господарського суду Київської області від 08.09.2025, дослідивши докази наявні у справі, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційного господарського суду вважає, що апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Стор-Агро» підлягають задоволенню.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, 12.09.2024 Великодимерська селищна рада прийняла рішення №2521 LХХІІІ-VІІІ «Про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок (невитребуваних паїв) в натурі на місцевості на території Світильнянського старостату, орієнтовна площа 130 га ТОВ «Портал-Агро»», відповідно до пункту 1 якого вирішила надати дозвіл ТОВ «Портал-Агро» на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок (невитребуваних паїв) в натурі на місцевості, відповідно до схеми розпаювання земель колективної власності з метою передачі в оренду, орієнтовною площею 130 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Світильнянського старостинського округу Броварського району Київської області.
08.10.2024 Великодимерська селищна рада прийняла рішення №2614 LХХІV-VІІІ «Про затвердження технічної документації та передачу в оренду земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (невитребувані земельні частки (паї) на території Світильнянського старостинського округу, площею 130,0000 га ТОВ «Портал-Агро»», яким вирішила, зокрема: затвердити технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок невитребуваних та неоформлених земельних часток (паїв) в натурі (на місцевості), розроблену ТОВ «Альянсюстиція» 112 (сто дванадцять) земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (невитребувані земельні частки (паї) із земель колишньої колективної власності КСП «Зоря» на території Світильнянського старостинського округу, загальною площею 130,0000 га (згідно додатку № 1) (пункт 1); передати в оренду ТОВ «Портал-Агро» 112 (сто дванадцять) земельних ділянок невитребуваних та неоформлених земельних часток (паїв) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із земель колишньої колективної власності КСП «Зоря» на території Світильнянського старостинського округу Броварського району Київської області, загальною площею 130,0000 га (згідно додатку № 1), терміном до часу витребування земельних ділянок їх власниками (пункт 2); встановити орендну плату за земельні ділянки (згідно додатку № 1) в розмірі 15 (п'ятнадцять) % від нормативної грошової оцінки (пункт 3).
На підставі цього рішення Великодимерська селищна рада (орендодавець) і ТОВ «Портал-Агро» (орендар) уклали 17.10.2024 договори оренди землі, у тому числі: №51/24/С (земельна ділянка площею 1,9774 га з кадастровим номером 3221288400:03:006:0038), № 52/24/С (земельна ділянка площею 1,9490 га з кадастровим номером 3221288400:03:008:0050), № 53/24/С (земельна ділянка площею 1,9551 га з кадастровим номером 3221288400:03:008:0049), № 54/24/С (земельна ділянка площею 2,2475 га з кадастровим номером 3221288400:03:013:0075), № 55/24/С (земельна ділянка площею 1,9303 га з кадастровим номером 3221288400:03:013:0078) (далі Договори).
Відповідно до пунктів 1.1 Договорів орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування (оренду) земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, угіддя рілля (невитребувані та непереоформлені земельні частки (паї), які знаходяться на території Світильнянського старостинського округу Великодимерської селищної ради Броварського району Київської області.
За умовами пунктів 3.1 Договорів останні укладено на 7 (сім) років або до моменту витребування власниками чи їх спадкоємцями документів, які посвідчують право власності на земельні частки (паї). Договори набувають чинності з моменту їх державної реєстрації у відповідності до вимог чинного законодавства. Після закінчення строку дії Договорів орендар має переважне та першочергове право поновлення їх на новий строк.
31.10.2024 Великодимерська селищна рада і ТОВ «Портал-Агро» підписали акти приймання-передачі земельних ділянок, відповідно до яких орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування земельні ділянки сільськогосподарського призначення (для ведення товарного сільськогосподарського виробництва), які знаходяться на території Світильнянського старостинського округу Великодимерської селищної ради Броварського району Київської області, а саме: площею 1,9774 га з кадастровим номером 3221288400:03:006:0038, площею 1,9490 га з кадастровим номером 3221288400:03:008:0050, площею 1,9551га з кадастровим номером 3221288400:03:008:0049, площею 2,2475га з кадастровим номером 3221288400:03:013:0075, площею 1,9303га з кадастровим номером 3221288400:03:013:0078.
Вважаючи свої права порушеними, ТОВ «Стор-Агро» звернулось до суду із даним позовом.
При цьому, позивач обґрунтовує порушення свого права тим, що по-перше, він є користувачем істотної частини масиву земель сільськогосподарського призначення, у межах якого розташовані спірні невитребувані земельні частки (паї), а по-друге, він неодноразово звертався до Ради із клопотаннями про надання їх в оренду, однак, Рішенням Ради від 08.10.2024 зазначені земельні ділянки були передані в оренду іншій юридичній особі, без належного врахування звернень і правомірних очікувань позивача. Отже, такими діями було порушено майнові права та законні інтереси позивача.
Позивач зазначає, що основною правовою підставою для визнання недійсними договорів оренди землі від 17.10.2024, укладених між Радою і ТОВ «Портал-Агро», є частина перша статті 215 та частина перша статті 203 ЦК України, оскільки передача в оренду земельних ділянок відбулася на підставі Рішення від 08.10.2024, яке ухвалене з порушенням статей 134 та 135 Земельного кодексу України (без проведення земельних торгів) та частини четвертої статті 32 та речення першого частини четвертої статті 36 Регламенту Ради (всупереч встановленій процедурі ухвалення рішень).
Розглядаючи спір, суд першої інстанції не знайшов підстав для задоволення позовних вимог, з чим колегія суддів апеляційного суду не може погодитись.
Так, у ч. 1 ст. 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства (ч. 2 ст. 15 ЦК України).
У ч. 1 ст. 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, а в частині другій цієї статті визначено способи захисту цивільних справ та інтересів судом.
Суб'єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.
Крім того, за приписами чинного законодавства захисту в господарському суді підлягає не лише порушене суб'єктивне право, а й охоронюваний законом інтерес.
Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені положеннями ст. 16 ЦК України та ст. 20 ГК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання правочину недійсним.
Згідно зі ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Спосіб захисту порушеного права обумовлюється нормою матеріального права, яка регулює ті чи інші правовідносини між сторонами спору. Отже, позивач, формулюючи позовні вимоги, повинен відштовхуватись від тих наданих йому законом прав, які були об'єктивно порушені відповідачем, і позов повинен бути спрямований на припинення цих правопорушень та на відновлення порушеного права.
Вказуючи на недійсність оскаржуваних договорів, ТОВ «Стор-Агро» наполягає на порушенні цими договорами його земельних прав.
Надаючи оцінку наявності порушеного права позивача, колегія суддів керується таким.
Як встановлено під час апеляційного перегляду спору, ТОВ «Стор-Агро» та ТОВ «Портал-Агро» є орендарями земельних ділянок сільськогосподарського призначення на території Великодимерської селищної ради.
Так, відповідно до рішення Великодимерської селищної ради №669 ХХ-VIII від 02.12.2021 ТОВ «Портал-Агро» укладено договори оренди земельних ділянок загальною площею 105,9234 га на території Великодимерської сільської ради (т. 1 арк. 177-178). Також, рішенням Великодимерської селищної ради від 31.08.2023 ТОВ «Портал-Агро» передано в оренду земельні ділянки загальною площею 99,0969 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, а саме, невитребувані земельні частки (паї) на території Великодимерської селищної ради (Богданівський старостинський округ) терміном до часу витребування земельних ділянок їх власниками (т. 1 арк. 179-181).
Зі змісту цих рішень убачається, що земельні ділянки, надані в оренду, не розташовані в територіальних межах Світильнянського старостинського округу.
Натомість, ТОВ «Стор-Агро» є орендарем 77 земельних ділянок, які знаходяться в адміністративних межах Світильнянського старостинського округу, що підтверджується долученими до матеріалів справи Витягами з ДЗК (т. 1 арк. 22-99).
Право оренди на ці земельні ділянки набуто у період з 2018 року до 2024 року на підставі договорів оренди із фізичними особами.
Усі ці земельні ділянки розташовані у межах однієї кадастрової зони та кількох кадастрових кварталів.
Так, відповідно до ст. 1 Закону України «Про державний земельний кадастр» кадастровий номер земельної ділянки - індивідуальна, що не повторюється на всій території України, послідовність цифр та знаків, яка присвоюється земельній ділянці під час її державної реєстрації і зберігається за нею протягом усього часу існування.
Пунктом 30 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051, кадастровий номер земельної ділянки складається з таких структурних елементів:
НКЗ : НКК : НЗД,
де НКЗ - номер кадастрової зони, який визначається згідно з пунктом 34 цього Порядку;
НКК - номер кадастрового кварталу, який визначається згідно з пунктом 34 цього Порядку;
НЗД - чотиризначний номер земельної ділянки в межах кадастрового кварталу (максимальна кількість земельних ділянок у межах кадастрового кварталу становить 9999).
Усі земельні ділянки, які орендовані ТОВ «Стор-Агро», розташовані у межах однієї кадастрової зони, а саме « 3221288400:03» та у межах трьох кварталів « 006», « 008» та « 013». У витягах ДЗК, долучених до матеріалів справи, місцерозташуванням земельних ділянок вказано: «Київська обл., Броварський р-н, Світильнянська сільська рада» або ж «Київська обл., Броварський р-н, Великодимерська селищна рада, Світильнянський старостинський округ».
Значна частина прізвищ та імен власників земельних ділянок співпадає із прізвищами та іменами власників земель в межах поля №19, долученого до матеріалів справи (т. 1 арк. 231-232), що дає підстави для висновку про те, що ці земельні ділянки утворились у процесі розпаювання земель колективної власності. Частина з цих земельних ділянок досі залишається невитребуваною (нерозподіленою).
Саме ці земельні ділянки (невитребувані) на території Світильнянського старостинського округу ТОВ «Стор-Агро» мало на меті отримати у оренду.
Як підтверджується матеріалами справи, 15.07.2024 ТОВ «Стор-Агро» звернулось до Великодимерської селищної ради із листом № 15/07/24 від 15.07.2024 (вх. № Ради: 03-14/3502), у якому просило: надати інформацію про загальну площу невитребуваних земельних ділянок і земельних часток (паїв), що знаходяться в адміністративно-територіальних межах Світильнянського старостату Великодимерської селищної ради. Розглянути можливість передачі ТОВ «Стор-Агро» в оренду вільних площ невитребуваних земельних ділянок і земельних часток (паїв) з терміном до часу витребування земельних ділянок їх власниками із встановленою орендною платою в 15% від нормативної грошової оцінки; укласти договори оренди невитребуваних земельних ділянок і земельних часток (паїв) з терміном до часу витребування земельних ділянок їх власниками з встановленою орендною платою в 15% від нормативної грошової оцінки.
У листі № 25/07/24-1 від 25.07.2024, адресованому Великодимерській селищній раді (вх. № Ради: 03-14/3711 від 29.07.2024), ТОВ «Стор-Агро» повідомило, зокрема, що останнє є сільгоспвиробником 4-ї групи, з наданим Міністерством аграрної політики та продовольства України статусом критично важливого для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період. Підприємство обробляє в межах Світильнянського старостинського округу близько 1600 га земель сільськогосподарського призначення, має всю необхідну техніку та обладнання для проведення повного циклу сільгоспробіт.
З метою ефективного використання невитребуваних земельних ділянок, для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану та наповнення бюджету громади від сплати орендної плати за оренду ділянок ТОВ «Стор-Агро» у листі № 25/07/24-1 від 25.07.2024 просило: надати дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою, щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок невитребуваних та неоформлеиих земельних часток (паїв) в натурі (на місцевості) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, орієнтовною площею 150га, які знаходяться в адміністративно-територіальних межах Світильнянського старостинського округу Великодимерської селищної ради; ухвалити рішення про передачу ТОВ «Стор-Агро» в оренду цих земельних ділянок, з терміном до часу витребування земельних ділянок їх власниками, з встановленою орендною платою 15% від нормативно грошової оцінки земельної ділянки.
У відповідь на листи ТОВ «Стор-Агро» від 15.07.2024 та від 25.07.2024 № 25/07/24-1 Рада у своїх листах від 01.08.2024 № 2517/03-14 та № 2519/03-14 повідомила, що сформувати невитребувані земельні частки (паї) земельних ділянок сільськогосподарського призначення в адміністративно-територіальних межах Світильнянського старостинського округу Великодимерської селищної ради немає фінансової і технічної можливості.
Попри це, як встановлено під час апеляційного перегляду спору, 12.09.2024 Великодимерська селищна рада прийняла рішення №2521 LХХІІІ-VІІІ «Про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок (невитребуваних паїв) в натурі на місцевості на території Світильнянського старостату, орієнтовна площа 130 га ТОВ «Портал-Агро», відповідно до пункту 1 якого вирішила надати дозвіл ТОВ «Портал-Агро» на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок (невитребуваних паїв) в натурі на місцевості, відповідно до схеми розпаювання земель колективної власності з метою передачі в оренду, орієнтовною площею 130 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Світильнянського старостинського округу Броварського району Київської області.
У цей же день, 12.09.2024 Великодимерська селищна рада прийняла рішення №2605 LХХІІІ-VІІІ «Про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок (невитребуваних паїв) в натурі на місцевості на території Світильнянського старостату, орієнтовна площа 150 га ТОВ «Стор-Агро», відповідно до пункту 1 якого вирішила надати дозвіл ТОВ «Стор-Агро» на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок (невитребуваних паїв) в натурі на місцевості, відповідно до схеми розпаювання земель колективної власності з метою передачі в оренду, орієнтовною площею 150 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Світильнянського старостинського округу Броварського району Київської області.
У рішеннях вказано, що вони прийняті Радою у зв'язку зі зверненням ТОВ «Портал-Агро» та ТОВ «Стор-Агро» із відповідними заявами про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки (невитребуваних паїв) в натурі на місцевості на території Світильнянського старостату.
При цьому, матеріали справи містять заяви ТОВ «Стор-Агро» про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок (невитребуваних паїв) в натурі на місцевості на території Світильнянського старостату, а відповідної заяви ТОВ «Портал-Агро» матеріали справи не місять. Копія заяви ні Радою, ні ТОВ «Портал-Агро» ні під час розгляду справи судом першої інстанції, ні під час апеляційного перегляду спору - не подавалась.
Із копій рішень Ради від 12.09.2024 убачається, що вони обґрунтовані нормами ст. ст. 12, 24, ст. 1 Розділу Х Перехідних Положень Земельного кодексу України, ст. ст. 19, 20, 25, 55 Закону України «Про землеустрій», ст. ст. 5, 11, 13 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)», Закону України №2498-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні», ст. ст. 25, 26 Закону України «Про місцеве самоврядування».
Тобто, як встановлено під час апеляційного провадження та підтверджується матеріалами справи, ще у липні 2024 року (листи від 15.07.2024 та від 25.07.2024) ТОВ «Стор-Агро» ініціювало процедуру отримання в оренду невитребуваних (нерозподілених) земельних ділянок на території Світильнянського старостинського округу.
Разом з цим, 08.10.2024 Великодимерська селищна рада прийняла рішення №2614 LХХІV-VІІІ «Про затвердження технічної документації та передачу в оренду земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (невитребувані земельні частки (паї) на території Світильнянського старостинського округу, площею 130,0000 га ТОВ «Портал-Агро»», яким вирішила, зокрема: затвердити технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок невитребуваних та неоформлених земельних часток (паїв) в натурі (на місцевості), розроблену ТОВ «Альянсюстиція» 112 (сто дванадцять) земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (невитребувані земельні частки (паї) із земель колишньої колективної власності КСП «Зоря» на території Світильнянського старостинського округу, загальною площею 130,0000 га (згідно додатку № 1) (пункт 1); передати в оренду ТОВ «Портал-Агро» 112 (сто дванадцять) земельних ділянок невитребуваних та неоформлених земельних часток (паїв) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із земель колишньої колективної власності КСП «Зоря» на території Світильнянського старостинського округу Броварського району Київської області, загальною площею 130,0000 га (згідно додатку № 1), терміном до часу витребування земельних ділянок їх власниками (пункт 2); встановити орендну плату за земельні ділянки (згідно додатку № 1) в розмірі 15 (п'ятнадцять) % від нормативної грошової оцінки (пункт 3).
Як встановлено апеляційним господарським судом та підтверджується матеріалами справи, рішення від 08.10.2024 ухвалено Радою у тому числі щодо земельних ділянок кадастрові номери 3221288400:03:006:0038, 3221288400:03:008:0050, 3221288400:03:008:0049, 3221288400:03:013:0075 та 3221288400:03:013:0078.
Ці земельні ділянки, як підтверджується Реєстром земельних ділянок в межах поля №19 (арк. Т. 1 арк. 218-219) та схемою розміщення земельних ділянок в межах поля №19 з експлікацією (арк. Т. 1 арк. 220, 221) розташовані безпосередньо між земельними ділянками, що орендуються ТОВ «Стор-Агро» у приватних осіб (а не у Ради).
Отже, враховуючи, що ці земельні ділянки надані ТОВ «Портал-Агро» як невитребувані (нерозподілені) земельні ділянки на території Світильнянського старостинського округу Броварського району Київської області, а також з огляду на зміст листів ТОВ «Стор-Агро» від 15.07.2024 та від 25.07.2024 та рішення Ради від 12.09.2024, прийнятого щодо ТОВ «Стор-Агро», колегія суддів приходить до висновку, що саме ці земельні ділянки були предметом заяв від 15.07.2024 та від 25.07.2024 та саме їх ТОВ «Стор-Агро» мало на меті отримати в оренду.
У постанові від 28.10.2020 у справі №923/965/19 Верховний Суд, застосовуючи норми ст. ст. 25, 84 Земельного кодексу України, Указу Президента України від 8.08.1995 № 20/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям», ст. ст. 1, 2, 13 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)», дійшов висновку про те, що паювання земель сільськогосподарських підприємств як особливий порядок набуття у приватну власність земельних ділянок сільськогосподарського призначення є способом приватизації цих ділянок членами таких підприємств, що узгоджується із змістом пункту 8 розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України.
Верховний Суд також підкреслив, що реалізація процедури паювання відповідної частини земель має своїм наслідком припинення права державної та комунальної власності на розпайовані землі, що зумовлює припинення й інших правомочностей щодо земельних ділянок державної та комунальної власності.
Статтею 13 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» у редакції, чинній на момент звернення ТОВ «Стор-Агро» до Ради, встановлено, що нерозподіленою земельною ділянкою є земельна ділянка, яка відповідно до проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) увійшла до площі земель, що підлягають розподілу, але відповідно до протоколу про розподіл земельних ділянок не була виділена власнику земельної частки (паю).
Невитребуваною є земельна частка (пай), на яку не отримано документа, що посвідчує право на неї, або земельна частка (пай), право на яку посвідчено відповідно до законодавства, але яка не була виділена в натурі (на місцевості).
Нерозподілені земельні ділянки, невитребувані частки (паї) після формування їх у земельні ділянки за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради можуть передаватися в оренду для використання за цільовим призначенням на строк до дня державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку, про що зазначається у договорі оренди земельної ділянки, а власники земельних часток (паїв) чи їх спадкоємці, які не взяли участі у розподілі земельних ділянок, повідомляються про результати проведеного розподілу земельних ділянок у письмовій формі цінним листом з описом вкладення та повідомленням про вручення або шляхом вручення відповідного повідомлення особисто, якщо відоме їх місцезнаходження. З моменту державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку договір оренди припиняється, а державна реєстрація припинення права оренди проводиться одночасно з державною реєстрацією права власності. У разі якщо договір оренди невитребуваної (нерозподіленої) земельної ділянки, переданої в оренду в порядку, визначеному цією статтею, закінчився у зв'язку з набуттям права власності на неї до збирання врожаю, посіяного орендарем на земельній ділянці, орендар має право на збирання такого врожаю. Власник земельної ділянки має право на відшкодування збитків, пов'язаних із тимчасовим зайняттям земельної ділянки колишнім орендарем, у розмірі пропорційно до орендної плати з дня припинення договору до дня збирання врожаю.
У разі якщо до 1 січня 2025 року власник невитребуваної земельної частки (паю) або його спадкоємець не оформив право власності на земельну ділянку, він вважається таким, що відмовився від одержання земельної ділянки.
Така невитребувана земельна частка (пай) після формування її у земельну ділянку за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради (у разі необхідності формування) за заявою відповідної ради на підставі рішення суду передається у комунальну власність територіальної громади, на території якої вона розташована, у порядку визнання майна безхазяйним.
Аналізуючи норму ст. 13 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)», можна дійти висновку, що нерозподілені частки (паї) не є землями державної чи комунальної власності, а лише перебувають у розпорядженні відповідних адміністрацій до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельну ділянку.
Така ж позиція в частині аналізу норми ст. 13 викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.10.2019 у справі № 922/2723/17, постановах Верховного Суду від 17.12.2019 у справі №917/258/19, від 28.10.2020 у справі № 923/965/19.
У цих же постановах підтримано правову позицію Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, яку викладено у постанові від 06.02.2018 у справі № 822/712/15 про те, що надання нерозподілених (невитребуваних) земельних ділянок - часток (паїв) у користування здійснюється без проведення земельних торгів, що передбаченні статтею 124 Земельного кодексу України, на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади чи місцевого самоврядування. Таку ж позицію поділяє і Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду, зокрема, у постанові від 21.02.2020 у справі № 647/195/18.
При цьому, колегія суддів апеляційного суду констатує, що у справі №822/712/15 та у справі №647/195/18 однакові обставини, а саме, суди встановили правомірність надання земельної ділянки у оренду на підставі органу місцевого самоврядування особі, яка перша звернулась до такого органу із заявою. Відсутність необхідності проведення аукціону обумовлена тим, що такий порядок не встановлений ст. 13 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)».
Як встановлено під час апеляційного провадження, ТОВ «Стор-Агро» звернулось до Ради із заявою про надання землі в оренду.
Потім, ТОВ «Портал Агро» звернулось до Ради із заявою про надання землі в оренду.
Обом цим товариствам в один день, 12.09.2024, рішеннями Ради надано дозвіл на виготовлення технічної документації на одні і ті ж невитребувані (нерозподілені) земельні ділянки.
Згодом, у порушення власного Регламенту, Радою внесено на розгляд пленарного засідання, а у подальшому розглянуто та прийнято 08.10.2024 рішення про надання спірних земельних ділянок саме ТОВ «Портал-Агро», одночасно, вирішення питання щодо надання цих же земель ТОВ «Стор-Агро» Радою постійно відкладалось.
Відповідно до ч. 15 ст. 46 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», зокрема, порядок скликання чергової та позачергової сесій ради, призначення пленарних засідань ради, підготовки і розгляду питань на пленарних засіданнях, прийняття рішень ради про затвердження порядку денного сесії та з інших процедурних питань, а також порядок роботи сесії визначаються регламентом.
Як встановлено колегією суддів та підтверджується матеріалами справи, порядок діяльності Ради, скликання сесій Ради, підготовка і розгляд питань, прийняття рішень Ради та з інших процедурних питань, порядок роботи сесії Ради, порядок проведення пленарних засідань сесій Ради, порядок формування та організації роботи постійних комісій і інші процедури, які випливають з повноважень Ради, встановлених Конституцією і законами України, визначається Регламентом Великодимерської селищної ради VIIІ скликання, затвердженим рішенням Великодимерської селищної ради від 26.11.2020 № 6 І-VIII «Про затвердження Регламенту Великодимерської селищної ради VIII скликання» (у новій редакції від 29.02.2024) (далі також - Регламент).
Відповідно до ч. 4 ст. 32 Регламенту (скликання чергових та позачергових сесій ради) розпорядження селищного голови про місце і час проведення та порядок денний пленарних засідань сесії із зазначенням основних питань, які вносяться на розгляд ради, а також місця, дати і часу проведення доводиться апаратом ради до відома кожного депутата та населення громади не пізніше як за 5 днів до її відкриття (у виняткових випадках - не пізніше як за день до сесії) через оприлюднення розпорядження, а також в електронній формі (шляхом надсилання повідомлення на електронну пошту депутата) або в інший можливий спосіб, а також здійснюється повідомлення через офіційний веб-сайт ради.
Отже, якщо селищним головою скликається пленарне засідання селищної ради, то відповідне розпорядження селищного голови повинно бути оприлюднене або за 5 днів, або за 1 день (у виняткових випадках) до початку такого засідання.
Однак, як підтверджується матеріалами справи, розпорядження селищного голови (тимчасово здійснюючого повноваження селищного голови Ради - Олександра Борсука) від 04.10.2024 № 25 «Про скликання LХХІV пленарного засідання позачергової сесії Великодимерської селищної ради VІIІ скликання 08 жовтня 2024 року» (далі також - Розпорядження), яким скликано пленарне засідання Ради від 08.10.2024, було оприлюднено на офіційному веб-сайті Ради безпосередньо в день проведення відповідного засідання, а не за 5 днів, та навіть не за 1 день, до його початку.
Така обставина підтверджується повідомленням з веб-сайту Ради за посиланням: https://vdsr.gov.ua/documents/pro-sklykannya-lkhkhiv-plenarnoho-zasidannyapozacherhovoyi- sesiyi-velykodymerskoyi.
У наведеному повідомленні міститься Розпорядження в електронному вигляді, а також коротка інформація про нього, зокрема, вказано: «Документ опубліковано 08 жовтня 2024, оновлено 08 жовтня 2024».
За викладеного, колегія суддів вважає обґрунтованими доводи ТОВ «Стор-Агро» про те, що має місце очевидне порушення встановленого Регламентом порядку скликання пленарного засідання Ради від 08.10.2024 (у частині строку оприлюднення Розпорядження про скликання такого засідання).
Крім того, як підтверджується матеріалами справи та не було спростовано Радою під час судового розгляду, Розпорядження доведено апаратом Ради до відома депутатів Ради також лише 08.10.2024 - у день проведення пленарного засідання, що призвело до неявки на відповідне засідання 13 із 27 депутатів, які могли би суттєво вплинути на хід розгляду та результати голосування питань порядку денного. Про їх неявку зазначено у Витязі з протоколу засідання від 08.10.2024.
Переглядаючи спір в апеляційному порядку, колегія суддів також встановила порушення Радою порядку ухвалення Рішення від 08.10.2024.
Так, відповідно до змісту ч. 1 ст. 47 Закону України «Про місцеве самоврядування» постійні комісії ради є органами ради, що обираються з числа її депутатів, для вивчення, попереднього розгляду і підготовки питань, які належать до її відання, здійснення контролю за виконанням рішень ради, її виконавчого комітету.
Аналогічні положення містяться в ч. 2 ст. 19 Регламенту.
Постійні комісії за дорученням ради або за власною ініціативою попередньо розглядають проекти програм соціально-економічного і культурного розвитку, місцевого бюджету, звіти про виконання програм і бюджету, вивчають і готують питання про стан та розвиток відповідних галузей господарського і соціально- культурного будівництва, інші питання, які вносяться на розгляд ради, розробляють проекти рішень ради та готують висновки з цих питань, виступають на сесіях ради з доповідями і співдоповідями (ч. 4 ст. 47 Закону України «Про місцеве самоврядування»).
Згідно з ч. 10 ст. 47 Закону України «Про місцеве самоврядування» за результатами вивчення і розгляду питань постійні комісії готують висновки і рекомендації.
Відповідно до ч. 4 ст. 36 Регламенту поданню питань для розгляду на пленарних засіданнях сесії ради передує їх розгляд у постійних комісіях ради.
Отже, враховуючи викладені норми, на пленарному засіданні Ради від 08.10.2024 питання № 9 («Про затвердження технічної документації та передачу в оренду земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (невитребувані земельні частки (паї) на території Світильнянського старостинського округу, площею 130,0000 га ТОВ «Портал-Агро») мало б розглядатися лише після його попереднього розгляду у профільній постійній комісії Ради.
У даному випадку профільною постійною комісією щодо вказаного питання є постійна комісія Ради з питань земельних відносин та охорони навколишнього природного середовища.
Всупереч цьому, вказана постійна комісія Ради не розглядала зазначеного вище проєкту рішення Ради, що підтверджується листом Ради від 06.03.20205 №916/03-07, наданим у якості відповіді на адвокатський запит адвоката Товариства.
Крім того, у Витязі з протоколу вказано, що доповідачем відповідного питання є Олександр Фещун - голова постійної комісії Ради з питань земельних відносин та охорони навколишнього природного середовища. Однак, під час розгляду такого питання Радою, Олександр Фещун фактично не надавав будь-яких доповідей по суті цього питання, що підтверджується відеозаписом пленарного засідання Ради від 08.10.2024, оприлюдненим на веб-сайті Ради у розділі «Головна/Місцеве самоврядування / Селищна рада Сесії селищної ради» (за посиланням: https://vdsr.gov.ua/miscevesamovryaduvannya/selischna-rada/sesiyi-selyshchnoyi-rady/sesiyi), а також на платформі «YouTube» в обліковому записі (каналі) за назвою «Великодимерська селищна рада» (за посиланням: https://youtu.be/7vdcEwUGFFA?si=I0QW2xTyhltW5Hqf).
Зокрема, зі змісту вказаного відеозапису вбачається така хронологія подій у частині розгляду Радою питання № 9:
00:14:52 - 00:15:03: головуючий засідання оголошує про перехід до розгляду питання № 9 «Про затвердження технічної документації […] ТОВ «Портал-Агро»;
00:15:04 - 00:15:06: головуючий повідомляє, що по цьому питанню доповідає Олександр Фещун;
00:15:07: Олександр Фещун говорить «Голосуєм»;
00:15:08 - 00:15:14: головуючий оголошує про перехід до голосування по цьому питанню;
00:15:15 - 00:15:22: відбувається процес голосування та оголошення головуючим результатів голосування по цьому питання (рішення прийняте).
Тобто, увесь процес розгляду питання № 9 «Про затвердження технічної документації .. ТОВ «Портал-Агро» тривав рівно 30 секунд, а доповідь Олександра Фещуна (голови профільної постійної комісії Ради) - тривала 1 секунду і складалася лише зі слова «Голосуєм», що фактично є відсутністю доповіді по суті.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з доводами ТОВ «Стор-Агро» про те, що має місце очевидне порушення встановленого Регламентом порядку ухвалення Рішення від 08.10.2024, у тому числі у частині відсутності попереднього розгляду та доповіді щодо такого питання профільною постійною комісією Ради.
Оскільки за змістом ст. 19 Конституції України, органи державної влади та місцевого самоврядування можуть діяти виключно у спосіб та у межах визначених Законом, колегія суддів приходить до висновку, що Радою під час ухвалення оскаржуваного Рішення не дотримано вимог ст. 47 Закону України «Про місцеве самоврядування» та ст. ст. 19, 36 Регламенту.
Отже, вищевказаними діями, було надано очевидні переваги ТОВ «Портал Агро» у отриманні спірних земельних ділянок в оренду у статусі «першочергового», і у процесі таких дій нею не було дотримано вимог чинного законодавства.
І, як наслідок, розгляд заяви ТОВ «Стор-Агро» про затвердження технічної документації було відкладено до 31.10.2024, та в подальшому, відмовлено у винесенні відповідного рішення.
Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, якими суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.
Стандарт доказування «вірогідності доказів», на відміну від «достатності доказів», підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.
Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.
Варто зауважити, що Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний. Такий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі №917/2101/17 та аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі №129/1033/13-ц.
Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі «Дж. К. та Інші проти Швеції» («J.K. AND OTHERS v. SWEDEN») ЄСПЛ наголошує, що «у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування «поза розумним сумнівом («beyond reasonable doubt»). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням «балансу вірогідностей». … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри».
Як встановлено під час апеляційного перегляду спору, ТОВ «Стор-Агро» першим звернулось із відповідною заявою до Великодимерської селищної ради про надання в оренду усіх, у тому числі спірних земельних ділянок в оренду як таких, що є невитребуваними (нерозподіленими) на території Світильнянського старостинського округу у Броварському районі Київської області.
У порушення вимог ст. 13 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)», без урахування правових позицій, викладених Верховним Судом у постановах від 06.02.2018 у справі №822/712/15, від 21.02.2020 у справі № 647/195/18, які, з огляду на норму ч. 5 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права, Рада надала в оренду невитребувані земельні ділянки (паї) не особі, яка першою звернулась до Ради із відповідною заявою, а особі, фактично обраній Радою.
Колегія суддів також виходить з того, що ні Радою, ні ТОВ «Портал-Агро» не було надано доказів того, що саме ТОВ «Портал-Агро», у розумінні ст. 13 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» та релевантної практики Верховного Суду першим звернулось із заявою до Ради. При цьому, саме ТОВ «Портал-Агро» посилалось у відзиві на позов на цю практику Верховного Суду, наполягаючи, що ним орендовано спірні земельні ділянки у цілковитій відповідності до цієї практики та вимог закону.
Колегія суддів зауважує, що на стадії апеляційного провадження не має принципового значення причина, за якої ТОВ «Портал-Агро» не подало доказів підтвердження наявності саме у нього, а не у ТОВ «Стор-Агро» права отримати спірні земельні ділянки в оренду, - недопрацювання адвоката чи взагалі відсутність таких доказів, оскільки за нормою ч. 4 ст. 13 ГПК України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно із частиною першою статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частина перша статті 203 Цивільного кодексу України визначає, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу (частина перша статті 215 Цивільного кодексу України).
Суд зауважує, що в розумінні положень статей 203, 215 ЦК України оспорювати правочин у суді може одна із сторін правочину або інша заінтересована особа. За відсутності визначення поняття «заінтересована особа» такою особою є кожен, хто має конкретний майновий інтерес в оспорюваному договорі.
Вимоги заінтересованої особи, яка в судовому порядку домагається визнання правочину недійсним, спрямовані на приведення сторін недійсного правочину до того стану, який саме вони, сторони, мали до вчинення правочину. Власний інтерес заінтересованої особи полягає в тому, щоб предмет правочину перебував у власності конкретної особи чи щоб сторона (сторони) правочину перебувала у певному правовому становищі, оскільки від цього залежить подальша можливість законної реалізації заінтересованою особою її прав.
Особа, яка звертається до суду з позовом про визнання недійсним договору (чи його окремих положень), повинна довести конкретні факти порушення її майнових прав та інтересів, а саме: має довести, що її права та законні інтереси як заінтересованої особи безпосередньо порушені оспорюваним договором і в результаті визнання його (чи його окремих положень) недійсним майнові права заінтересованої особи буде захищено та відновлено.
За встановлених обставин, колегія суддів приходить до висновку, що оспорювані ТОВ «Стор-Агро» правочини є такими, що порушують права Товариства, як особи, яка першою звернулась до Ради із заявою про надання невитребуваних земельних ділянок (паїв) у порядку, визначеному ст. 13 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)».
Попри те, що Позивач дійсно не довів у нього наявності «переважного права» на оренду земельних ділянок на підставі ст. 37-1 Земельного кодексу України як особи, якій належить право користування істотною частиною масиву земель сільськогосподарського призначення, з огляду на відсутність доказів віднесення орендованих Товариством земельних ділянок саме до масиву земель сільськогосподарського призначення, і висновки суду першої інстанції є законними та обґрунтованими, однак, його земельні права все ж порушуються оскаржуваними договорами оренди як особи яка має право на першочергове отримання спірних земельних ділянок в оренду.
Порушення Радою та ТОВ «Портал-Агро» вимог ст. 13 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» вказує на наявність фактичних та правових підстав для визнання оскаржуваних договорів недійсними у порядку ст. ст. 203, 215 ЦК України, а, отже, і для задоволення позовних вимог у цій частині.
При цьому, колегія суддів відхиляє рішення Ради від 08.10.2024 як належну та правову підставу для укладення спірних договорів оренди, оскільки, як підтверджується матеріалами справи, єдиною метою ухвалення Радою цього рішення було недопущення надання спірних земельних ділянок ТОВ «Стор-Агро» як особі, яка першою звернулась до Ради. Тобто у такий спосіб Рада намагалась надати правомірності своїм діям щодо надання спірних земельних ділянок ТОВ «Портал-Агро». Намагаючись якнайшвидше ухвалити таке рішення, Радою не було дотримано ані вимог Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ані норм нею ж затвердженого Регламенту, як під час винесення цього питання на розгляд пленарного засідання Ради, так і під час фактичного його розгляду. Оскільки наведене рішення суперечить вимогам ст. 13 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» та прийняте всупереч вимог ст. 19 Конституції України, колегія суддів приходить до висновку, що воно не може бути достатньою правовою підставою для укладення спірних договорів оренди.
Надаючи оцінку доводам ТОВ «Стор-Агро» щодо необхідності проведення аукціону при наданні спірних земельних ділянок в оренду, колегія суддів виходить з того, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону (стаття 14 Конституції України).
Земля є унікальним обмеженим природним та базисним ресурсом, на якому будується добробут суспільства. Отже, розподіл землі є особливо чутливим до принципів справедливості, розумності і добросовісності, які є одними із фундаментальних засад цивільного законодавства (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України).
Згідно з усталеною практикою Верховного Суду, за загальним правилом, при наданні невитребуваних земельних ділянок (паїв) на підставі ст. 13 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» проведення аукціону не є необхідним, оскільки земельна ділянка надається тій особі, яка першою звернулась до Ради.
Разом з цим, за наявності одночасного звернення до Ради із заявою двох і більше осіб, неконкурентне надання землі не відповідає принципам справедливості, розумності і добросовісності.
Зокрема, не можна вважати справедливим і розумним надання землі особі, яка раніше за інших дізналася про існування вільної земельної ділянки і звернулася з відповідною заявою. Крім того, такий підхід стимулює використання інсайдерської інформації, що є одним із проявів корупції, а тому є неприпустимим.
Тим більше, не можна вважати справедливим і розумним надання землі особі, яка пізніше за інших звернулася з відповідною заявою, але якій тим не менше надано перевагу. Такий підхід може створювати підґрунтя для розвитку корупції.
Оскільки органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, то за умови одночасного звернення двох і більше осіб, доцільним, за висновком колегії суддів, є застосування конкурсної процедури надання земельної ділянки в оренду, яка встановлена ЗК України для земельних ділянок державної та комунальної власності, - і до земельних ділянок, які залишаються невитребуваними та нерозподіленими у розумінні ст. 13 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)».
Саме такий підхід, спрямований на усунення зловживань та соціальної нерівності, також забезпечить правовий та прозорий порядок надання невитребуваних (нерозподілених) земель у оренду основного національного багатства - землі.
Разом з цим, оскільки під час апеляційного перегляду спору було з'ясовано, що ТОВ «Стор-Агро» є особою яка першою звернулась до Ради із відповідною заявою, то підстави для застосування конкурсного підходу, - відсутні.
Розглядаючи позовні вимоги про скасування державної реєстрації права оренди на спірні земельні ділянки за ТОВ «Портал-Агро», колегія суддів керується таким.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню.
Частиною 3 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» встановлено, що у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи визнання його прийнятим з порушенням цього Закону та анулювання у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію зміни, припинення речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження повертаються у стан, що існував до відповідної державної реєстрації, шляхом державної реєстрації змін чи набуття таких речових прав, обтяжень речових прав, що здійснюється державним реєстратором або, у випадку скасування рішення Міністерства юстиції України, прийнятого відповідно до пункту 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, посадовою особою Міністерства юстиції України. При цьому дата і час державної реєстрації набуття речових прав, обтяжень речових прав, що були припинені у зв'язку з проведенням відповідної державної реєстрації та наявні в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід'ємній архівній складовій частині, залишаються незмінними.
Отже, у розумінні положень наведеної норми судове рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав; судове рішення про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав; судове рішення про скасування державної реєстрації прав є належними способами судового захисту порушених прав та інтересів особи.
Ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації прав з метою ефективного захисту порушених прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав). Наведене узгоджується з правовими висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 23.06.2020 у справі №906/516/19.
Оскільки під час розгляду спору колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для визнання недійсними договорів оренди, на підставі яких було проведено реєстрацію права оренди на спірні земельні ділянки, колегія суддів приходить до висновку, що скасування таких реєстраційних дій є належним способом судового захисту порушеного права ТОВ «Стор-Агро».
Отже, у цій частині позовні вимоги також підлягають задоволенню.
Згідно зі ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємозв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до п.2 частини 1 статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.
Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення, у відповідності до п.п. 3-4 ч.1 ст. 277 ГПК України, є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Враховуючи усі фактичні обставини справи, встановлені місцевим господарським судом та судом апеляційної інстанції, а також доводи апеляційної скарги ТОВ «Стор-Агро», колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що суд першої інстанції дійшов помилкових висновків про недоведення товариством наявності порушеного права.
Судом першої інстанції не враховано норму ст. 13 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» та релевантну практику Верховного Суду, а саме, правові позиції, викладені у постановах від 21.02.2020 у справі №647/195/18, від 29.01.2021 у справі №820/725/17, від 06.02.2018 у справі №822/712/15.
Судом безпідставно не застосовано до спірних правовідносин сторін ст. ст. 15, 16, 203, 215 ЦК України.
Доводи апеляційної скарги ТОВ «Стор-Агро» у цій частині є обґрунтованими.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для скасування рішення суду першої інстанції у повному обсязі та прийняття у справі нового рішення про задоволення позову.
У зв'язку з цим, додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 08.09.2025 також підлягає скасуванню.
Так, додаткове рішення - це акт правосуддя, яким усуваються недоліки судового рішення, пов'язані з порушенням вимог щодо його повноти. Водночас, додаткове рішення не може змінити суті основного рішення або містити в собі висновки про права та обов'язки осіб, які не брали участі у справі, чи вирішувати вимоги, не досліджені в судовому засіданні.
У разі скасування рішення у справі, ухвалене додаткове рішення втрачає силу. Тобто додаткове рішення є невід'ємною частиною рішення у справі (постанова Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 756/4441/17).
Відповідно до ст. 129 ГПК України, за наслідками апеляційного провадження, колегія суддів здійснює новий розподіл судового збору.
Під час нового розподілу, колегія суддів враховує заяву ТОВ «Портал-Агро» про ухвалення додаткового рішення, у якій заявник просить суд стягнути із ТОВ «Стор-Агро» на користь ТОВ «Портал-Агро» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 100 000,00 грн.
Також, від ТОВ «Стор-Агро» надійшло клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, у якому позивач просить суд: у задоволенні заяви адвоката Навроцького Д.М. від 27.08.2025 про ухвалення додаткового рішення у справі № 911/1138/25, поданої в інтересах ТОВ «ТОВ «Портал-Агро», відмовити повністю (у зв'язку з невиконанням вимог частини першої статті 221 та пунктів 4, 6 частини другої статті 42 Господарського процесуального кодексу України); у разі відсутності у суду підстав для відмови повністю у задоволенні заяви адвоката Навроцького Д.М. від 27.08.2025 про ухвалення додаткового рішення у справі № 911/1138/25, поданої в інтересах ТОВ «ТОВ «Портал-Агро», зменшити розмір заявлених судових витрат на правничу допомогу зі 100 000,00 грн до 100,00 грн.
Обґрунтовуючи клопотання, позивач зазначає, зокрема, що подання представником відповідача 2 відповідних доказів після ухвалення рішення суду по суті (за відсутності наведення поважних причин неможливості подання цих доказів до закінчення судових дебатів у справі) суперечить приписам пунктів 4, 6 частини другої статті 42 та частини першої статті 221 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України), наслідком чого має бути відмова у задоволенні такої заяви у повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Частиною 3 ст. 123 ГПК України встановлено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати:
1) на професійну правничу допомогу;
2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;
3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;
4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до ч. 1 ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Згідно з ч. 2 ст. 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).
Як встановлено під час апеляційного провадження та підтверджується матеріалами справи, правова допомога ТОВ «Портал-Агро» у цій справі надавалась адвокатом Навроцьким Дмитром Миколайовичем, який діє на підставі ордеру серії АІ № 1887041, виданого 05.05.2025 Адвокатським об'єднанням «Сенсум».
10.04.2025 Адвокатське об'єднання «Сенсум» (адвокатське об'єднання) і ТОВ «Портал-Агро» (клієнт) уклали договір № 10/04-ДН-АО про надання правничої допомоги (далі Договір).
Відповідно до пункту 2.1 Договору на умовах, передбачених цим Договором, та відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатське об'єднання зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правничої допомоги клієнту без обмеження обсягу повноважень, а клієнт зобов'язаний сплатити адвокатському об'єднанню гонорар та супутні витрати, необхідні для виконання цього Договору.
Пунктом 3.1 Договору обумовлено порядок надання заявки клієнта.
Так, узгодження волевиявлення клієнта на отримання правничої допомоги здійснюється шляхом усних переговорів сторін, зокрема, телефоном, листуванням, факсограмами, електронними листами. Узгодження вважається досягнутим за наявності між сторонами згоди зі всіх істотних умов, передбачених п. 3.2.1 цього Договору (підпункт 3.1.1).
Заявка клієнта надається адвокатському об'єднанню переважно в простій письмовій формі. В окремих випадках необхідності надання клієнту негайної (невідкладної та/або оперативної) правничої допомоги заявка може бути прийнята адвокатським об'єднанням в усній формі (підпункт 3.1.2).
Згідно з пунктом 3.2 Договору заявка складається з істотних та інших умов, зокрема: предмет істотна умова заявки, що містить перелік конкретних видів правничої допомоги, які адвокатське об'єднання надає клієнту з метою досягнення узгодженого сторонами результату (підпункт 3.2.1); гонорар додаткова умова заявки, що містить точну, приблизну чи максимальну грошову суму, в яку сторони оцінили правничу допомогу, що може бути надана клієнту на підставі заявки, а також розмір та підстави для сплати премії (підпункт 3.2.2).
Відповідно до підпункту 7.1.1 Договору гонорар адвокатського об'єднання зазвичай розраховується відповідно до системи тарифів адвокатського об'єднання та вказується в акті приймання послуг в залежності від обсягу часу, що його витрачено спеціалістами адвокатського об'єднання на надання правничої допомоги.
Згідно з пунктом 9.1 Договору останній набуває чинності з моменту його підписання сторонами, що свідчитиме про повне розуміння останніми умов цього Договору та досягнення сторонами згоди щодо всіх умов цього Договору, у тому числі тих, які кожна з них вважає істотними умовами цього Договору.
Сторони підписали Додаток № 1 до Договору «Перелік Уповноважених осіб» та Додаток № 2 до Договору «Система тарифів Адвокатського об'єднання».
10.04.2025 адвокатське об'єднання і клієнт уклали заявку № 1 ДН до Договору (далі Заявка), предметом якої, відповідно до розділу 1, є:
1.1. Підготовка та подання до Господарського суду Київської області відзиву на позовну заяву у справі № 911/1138/25 за позовом ТОВ «Стор-Агро» до Великодимерської селищної ради, ТОВ «Портал-Агро» про визнання недійсними договорів оренди землі та скасування державної реєстрації.
1.2. Представництво інтересів клієнта та супровід справи № 911/1138/25 у Господарському суді Київської області.
1.3. Підготовка та подання в інтересах клієнта необхідних документів по справі № 911/1138/25, зокрема заяв та клопотань з процесуальних питань, а також заперечень проти заяв та клопотань учасників справи.
1.4. Участь адвоката у судових засіданнях у справі № 911/1138/25 у Господарському суді Київської області.
1.5. Вчинення інших необхідних дій, у тому числі для збирання (отримання) доказів та/або інших документів.
1.6. Представництво (захист) в межах даної Заявки здійснюватиметься адвокатом Навроцьким Дмитром Миколайовичем (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 8800/10 від 07.02.2020) та/або будь-яким іншим адвокатом згідно з Додатком № 1 до Договору.
Пунктом 2.1 Заявки обумовлено, що вартість надання послуг згідно цієї Заявки визначено у фіксованій формі (гонорар успіху) та складає 100000,00 грн.
Відповідно до пункту 2.4 Заявки остання є невід'ємною частиною Договору.
26.08.2025 сторони підписали акт № 1-ДН приймання правничої допомоги, згідно з яким адвокатське об'єднання надало, а клієнт прийняв вказані нижче юридичні послуги
1) 10.04.2025 вивчення матеріалів справи № 911/1138/25 та поданих процесуальних документів у справі (60 хв.);
2) 14.04.2025 підготовка адвокатського запиту № 14/04-25 від 14.04.2025 до ГУ Держгеокадастру у Київській області (60 хв.);
3) 14.04.2025-17.04.2025 підготовка та подання до суду відзиву на позовну заяву у справі № 911/1138/25 (320 хв.);
4) 22.04.2025 підготовка клопотання про долучення доказів у справі № 911/1138/25 (60 хв.);
5) 05.05.2025 участь у судовому засіданні у справі № 911/1138/25 (з урахуванням часу на прибуття в судове засідання) (60 хв.);
6) 14.05.2025-15.05.2025 підготовка заперечення на відповідь на відзив у справі № 911/1138/25 (120 хв.);
7) 19.05.2025 участь у судовому засіданні у справі № 911/1138/25 (з урахуванням часу на прибуття в судове засідання) (60 хв.);
8) 02.06.2025 участь у судовому засіданні у справі № 911/1138/25 (з урахуванням часу на прибуття в судове засідання) (45 хв.);
9) 04.06.2025 підготовка запиту щодо проведення геодезичного дослідження від 04.06.2025 (60 хв.);
10) 12.06.2025 підготовка клопотання про долучення доказів у справі № 911/1138/25 (результатів геодезичного дослідження ТОВ «Альянсюстиція» (90 хв.);
11) 16.06.2025 участь у судовому засіданні у справі № 911/1138/25 (з урахуванням часу на прибуття в судове засідання) (60 хв.);
12) 28.07.2025 участь у судовому засіданні у справі № 911/1138/25 (з урахуванням часу на прибуття в судове засідання) (60 хв.);
13) 11.08.2025 участь у судовому засіданні у справі № 911/1138/25 (з урахуванням часу на прибуття в судове засідання) (60 хв.);
14) 25.08.2025 участь у судовому засіданні у справі № 911/1138/25 (з урахуванням часу на прибуття в судове засідання) (60 хв.).
В акті визначено, що розмір оплати за одну годину роботи і вартість етапу виконання юридичної послуги становить фіксовану ціну (гонорар успіху) визначену у Заявці. Загальна вартість прийнятих юридичних послуг 100000,00 грн.
Досліджуючи подані документи на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, колегія суддів вважає, що матеріалами справи підтверджується понесення ТОВ «Портал-Агро» витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 100 000,00 грн. Отже такі витрати підлягають розподілу.
Частиною 4 ст. ст. 129 ГПК України встановлено, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:
1) у разі задоволення позову - на відповідача;
2) у разі відмови в позові - на позивача;
3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки під час апеляційного перегляду колегія суддів дійшла висновку про наявність фактичних та правових підстав для задоволення позовних вимог, витрати на професійну правничу допомогу у підтвердженому розмірі, а саме, - 100 000,00 грн залишаються за ТОВ «Портал-Агро».
Відповідно до ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Отже, судовий збір, сплачений ТОВ «Стор-Агро» до суду першої інстанції та до апеляційного суду покладається на відповідачів, - Великодимерську селищну раду Броварського району Київської області та Товариство з обмеженою відповідальністю «Портал-Агро» у рівних частинах.
Керуючись статтями 129, 269, 270, 275, 282-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -
1. Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Стор-Агро» на рішення Господарського суду Київської області від 25.08.2025 та на додаткове рішення Господарського суду Київської області від 08.09.2025 у справі №911/1138/25 задовольнити.
2. Рішення Господарського суду Київської області від 25.08.2025 та додаткове рішення Господарського суду Київської області від 08.09.2025 у справі №911/1138/25 скасувати.
3. Прийняти у справі нове рішення.
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Стор-Агро» до Великодимерської селищної ради Броварського району Київської та Товариства з обмеженою відповідальністю «Портал-Агро» задовольнити у повному обсязі.
Визнати недійсним договір оренди землі № 51/24/С від 17.10.2024 (кадастровий номер земельної ділянки 3221288400:03:006:0038), укладений між Великодимерською селищною радою та ТОВ «Портал-Агро».
Скасувати державну реєстрацію речового права - права оренди ТОВ «Портал-Агро» на земельну ділянку з кадастровим номером 3221288400:03:006:0038.
Визнати недійсним договір оренди землі № 52/24/С від 17.10.2024 (кадастровий номер земельної ділянки 3221288400:03:008:0050), укладений між Великодимерською селищною радою та ТОВ «Портал-Агро».
Скасувати державну реєстрацію речового права - права оренди ТОВ «Портал-Агро» на земельну ділянку з кадастровим номером 3221288400:03:008:0050.
Визнати недійсним договір оренди землі № 53/24/С від 17.10.2024 (кадастровий номер земельної ділянки 3221288400:03:008:0049), укладений між Великодимерською селищною радою та ТОВ «Портал-Агро».
Скасувати державну реєстрацію речового права - права оренди ТОВ «Портал-Агро» на земельну ділянку з кадастровим номером 3221288400:03:008:0049.
Визнати недійсним договір оренди землі № 54/24/С від 17.10.2024 (кадастровий номер земельної ділянки 3221288400:03:013:0075), укладений між Великодимерською селищною радою та ТОВ «Портал-Агро».
Скасувати державну реєстрацію речового права - права оренди ТОВ «Портал-Агро» на земельну ділянку з кадастровим номером 3221288400:03:013:0075.
Визнати недійсним договір оренди землі № 55/24/С від 17.10.2024 (кадастровий номер земельної ділянки 3221288400:03:013:0078), укладений між Великодимерською селищною радою та ТОВ «Портал-Агро».
Скасувати державну реєстрацію речового права - права оренди ТОВ «Портал-Агро» на земельну ділянку з кадастровим номером 3221288400:03:013:0078.
Стягнути з Великодимерської селищної ради Броварського району Київської області (07422, Київська обл., Броварськуий р-н., смт. Велика Димерка, вул. Бобрицька, буд. 1) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Портал-Агро» (01010, м. Київ, вул. Московська, буд. 24, кв. 42) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Стор-Агро» (04211, м. Київ, вул. Йорданська, буд. 5-А, кв. 247, Код ЄДРПОУ 36187512) по 15 140 (п'ятнадцять тисяч сто сорок) грн 00 коп. судового збору за подання позовної заяви.
4. Стягнути з Великодимерської селищної ради Броварського району Київської області (07422, Київська обл., Броварськуий р-н., смт. Велика Димерка, вул. Бобрицька, буд. 1) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Портал-Агро» (01010, м. Київ, вул. Московська, буд. 24, кв. 42) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Стор-Агро» (04211, м. Київ, вул. Йорданська, буд. 5-А, кв. 247, Код ЄДРПОУ 36187512) по 18 168 (вісімнадцять тисяч сто шістдесят вісім) грн 00 коп. судового збору за подання апеляційної скарги.
5. Доручити Господарському суду Київської області видати накази на виконання цієї постанови.
6. Матеріали справи №911/1138/25 повернути до Господарського суду Київської області.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та в строк, передбачені ст. ст. 287 - 289 ГПК України.
У зв'язку з перебуванням суддів Тищенко А.І. та Михальської Ю.Б. у відрядженні з 19.11.2025 по 03.12.2025, повний текст постанови складено 04.12.2025.
Головуючий суддя А.О. Мальченко
Судді Ю.Б. Михальська
А.І. Тищенко