79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"24" листопада 2025 р. Справа № 907/771/21
Західний апеляційний господарський суд, в складі колегії:
Головуючого (судді-доповідача) Якімець Г.Г.,
Суддів: Бойко С.М., Бонк Т.Б.,
за участю секретаря судового засідання Кришталь М.Б.,
та представників:
від прокуратури - Місінська М.А.
від позивача-1 - не з'явився
від позивача-2 - Данч Н.О. (в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду)
від відповідача (скаржника) - Черкасова О.В. (в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду)
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю “Перечинський лісохімічний комбінат», вих.№ 184 від 16 травня 2025 року
на рішення Господарського суду Закарпатської області від 30 квітня 2025 року (повний текст підписано 23.05.2025), суддя Пригара Л.І.
у справі № 907/771/21
за позовом Заступника керівника Закарпатської обласної прокуратури, м. Ужгород
в інтересах держави в особі:
позивача-1 Перечинської міської ради, м. Перечин, Закарпатська область
позивача-2 Державної екологічної інспекції у Закарпатській області, м. Ужгород
до відповідача Товариства з додатковою відповідальністю “Перечинський лісохімічний комбінат», м. Перечин, Закарпатська область
про стягнення 14 708 653,52 грн шкоди, завданої порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища
встановив:
20 вересня 2021 року Заступник керівника Закарпатської обласної прокуратури звернувся до Господарського суду Закарпатської області з позовом, заявленим в інтересах держави в особі: позивача-1 Перечинської міської ради, позивача-2 Державної екологічної інспекції у Закарпатській області до відповідача - Товариства з додатковою відповідальністю “Перечинський лісохімічний комбінат» про стягнення 14 708 653,52 грн - шкоди, завданої порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 30 квітня 2025 року у справі № 907/771/21 позов задоволено в повному обсязі: присуджено до стягнення з Товариства з додатковою відповідальністю «Перечинський лісохімічний комбінат» до спеціального фонду місцевого бюджету Перечинської міської ради 14 708 653,52 грн - шкоди, завданої порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища. Здійснено розподіл судових витрат (судового збору).
Рішення суду мотивоване тим, що прокурором належними і допустимими доказами доведено всі визначені законом підстави для стягнення з відповідача суми 14 708 653,52 грн - шкоди, завданої порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, зокрема: неправомірність поведінки відповідача, яка полягає у забрудненні земель шкідливими для життя, здоров'я людей та довкілля речовинами; наявність шкоди та її розмір; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою, що полягає службовій недбалості уповноваженого працівника відповідача при виконанні трудових обов'язків у частині вжиття заходів щодо належної утилізації органічної сполуки фенол, яка утворюється на ТДВ Перечинський ЛХК під час виробництва деревновугільної продукції; вину завдавача шкоди (ТДВ Перечинський ЛХК). При цьому, суд критично оцінив доводи відповідача про те, що відбір проб ґрунту виконувався державним інспектором екологічної інспекції у Закарпатській області в ході позапланового заходу державного нагляду (контролю), а не в рамках досудового розслідування кримінального провадження, з огляду на те, що прокурор звернувся до суду в інтересах держави з позовом про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, і в якості доказів останнім долучено сукупність процесуальних документів, здобутих внаслідок здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні (зокрема, копію акту відбору проб ґрунту від 07.06.2016, копію протоколу вимірювання показників складу та властивостей ґрунтів від 09.07.2016, копію висновку експерта за результатами проведення судової інженерно-екологічної експертизи від 25.10.2019, копію розрахунку визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням земель, від 20.03.2020). Також судом зазначено, що з акта відбору проб ґрунтів №07-06-16-1 від 07.06.2016 вбачається, що фонова проба була відібрана на півночі від місця складування відходів, тобто з дотриманням вимог Нормативного документа. Крім цього, суд визнав необґрунтованими аргументи відповідача про те, що в силу відсутності обвинувального вироку у справі № 304/1258/20, прокурор не довів фактичної вини ТДВ Перечинський ЛХК у заподіянні шкоди.
Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, відповідач - Товариство з додатковою відповідальністю «Перечинський лісохімічний комбінат» звернувся до Західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Закарпатської області від 30 квітня 2025 року у справі № 907/771/21 та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову. Зокрема, зазначає, що позапланова перевірка від 07.06.2016, в ході якої відібрані зразки ґрунту, проведена Державною екологічною інспекцією у Закарпатській області безпідставно і є незаконною, а отже всі докази, отримані в ході такої перевірки, є недопустимими, оскільки дозвіл на проведення останньої Кабінетом Міністрів України в 2016 році не видавався, а на момент її призначення норми КПК України (п. 4 ч. 2 ст. 40 та п. 6 ч. 2 ст. 36 КПК України), які уповноважували слідчого та прокурора призначати перевірки, були виключені на підставі Закону України «Про прокуратуру» №1697-VII від 14.10.2014. Також стверджує, що ухвалою слідчого судді Перечинського районного суду Закарпатської області від 01.06.2016 у справі № 304/695/16-к ані дозволу, ані зобов'язання на призначення позапланової перевірки не надавалося, а, натомість, надано лише дозвіл старшому слідчому за участю спеціалістів екологічної інспекції в Закарпатській області на проведення огляду земельної ділянки з можливістю відібрання зразків ґрунту у разі необхідності, водночас, при перевірці Державна екологічна інспекція Закарпатської області вийшла за межі своїх повноважень та за межі ухвали слідчого судді Перечинського районного суду Закарпатської області у справі №304/695/16-к. Враховуючи незаконність проведення позапланової перевірки, вважає, що акт відбору проб ґрунту №07-06-16-1 від 07.06.2019 та протокол вимірювання показників складу та властивостей ґрунтів №07-06-16-1 від 09.06.2016, на підставі якого, зокрема, здійснений розрахунок розміру шкоди, а також складений висновок експерта, є недопустимими доказами та не можуть братися до уваги судом. Крім цього, скаржник наголошує, що відбори проб ґрунтів відібрані не по периметру земельної ділянки, а лише в межах частини останньої (не виходячи за межі дії обмеження (охоронна зона водопроводу), тобто дані, зазначені в акті відбору проб є недостовірними; крім того, фонова проба відібрана в межах самої земельної ділянки, яка нібито є забрудненою, і в межах цієї ділянки фонова проба була встановлена на рівні 0,157 мг/кг, що прямо свідчить про необґрунтованість, неправдивість та суперечливість результатів вимірювання, а відтак і розрахунку шкоди. Також апелянт звертає увагу, що розрахунок визначення розмірів шкоди від 26.03.2020 року містить зовсім іншу площу забрудненої земельної ділянки, яка не міститься ні в акті відбору проб, ні у протоколі вимірювання, ні у висновку експерта, що, у свою чергу, свідчить про неправильність визначення розміру шкоди, також такий розрахунок здійснений з порушенням і всупереч вимогам Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженої наказом Мінприроди №171 від 27.10.1997, оскільки такий розрахунок здійснений з пропуском встановлених строків його проведення (6 місяців з дня виявлення порушення). Крім цього, апелянт наголошує на тому, що для розрахунку шкоди неправомірно була взята нормативна грошова оцінка земельної ділянки згідно довідки Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області від 20.03.2020 року № 209/0/199-20, в той час як акт відбору проб та протокол вимірювань показників складу та властивостей ґрунтів складені в червні 2016 року. Також звертає увагу на те, що у протоколі вимірювань показників складу та властивостей ґрунтів зафіксовано показник саме «фенолів летких», що не є тотожним поняттю «фенол», яке наведене в експертному висновку, відтак, свідчить про помилкове застосування у розрахунку шкоди коефіцієнту 4, який застосовується до «фенолу». Апелянт посилається на ряд актів планових та позапланових перевірок дотримання вимог природоохоронного законодавства, в тому числі проведених у 2016 році, які підтверджують відсутність порушень з боку відповідача. Водночас відповідач наголошує на пропуску прокурором (а відтак і позивачами) позовної давності у цій справі, оскільки з цим позовом прокурор звернувся лише у 2021 році.
У відзиві на апеляційну скаргу прокурор просить оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Зокрема, зазначає, що всі слідчі дії проводились згідно з вимогами Кримінально процесуального кодексу України, а саме: шляхом проведення огляду місця події у відповідності до ст.ст.104-106, 223, 237 КПК України, а спеціалісти Інспекції залучалися до огляду земельної ділянки в рамках кримінального провадження, а не здійснювали захід державного нагляду (контролю) в порядку Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». Наголошує, що відбори проб ґрунтів не повинні були проводитися по периметру земельної ділянки, як це доводить відповідач, водночас посилаючись на п. 3.1 Нормативного документа, зазначає, що фонова проба - проба ґрунту (найчастіше точкова), відібрана на земельній ділянці, яка подібна до території, що обстежується, та знаходиться у незабрудненому або за припущенням незабрудненому районі (зоні), а як вбачається з акту відбору проб ґрунтів №07-06-16-1 від 07.06.2016, фонова проба була відібрана на півночі від місця складування відходів, тобто з дотриманням вимог Нормативного документа. Щодо висновку судового експерта №1631/1632 від 25.10.2019, наголошує, що такий у повній мірі відповідає Інструкції про призначення та проведення судових експертиз, затвердженій наказом Міністерства юстиції України №53/5 від 08.10.1998. За результатами проведеної судової інженерно-екологічної експертизи встановлено, що порушення вимог природоохоронного законодавства пов'язане саме з діяльністю відповідальних осіб з охорони навколишнього природного середовища ТДВ “Перечинський ЛХК», у зв'язку з чим, в даному випадку перебіг строку позовної давності починається із 25.10.2019 - дати складання висновку судової інженерно-екологічної експертизи, в якому виявлено порушення природоохоронного законодавства та встановлено, що таке пов'язане з діяльністю службових осіб відповідача. Відтак, з урахуванням факту звернення прокурора до суду 20.09.2021, строк позовної давності останнім не пропущено. Також зазначає, що факти порушення законодавства з питання поводження з відходами та здійснення викидів підприємством особливо небезпечних речовин - «фенолами» в подальшому фіксувалось наступними перевірками, проведеними Державною екологічною інспекцією у Закарпатській області.
Представник відповідача в судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги, просив такі задоволити в повному обсязі: скасувати рішення Господарського суду Закарпатської області від 30 квітня 2025 року у справі № 907/771/21 та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову, з підстав, наведених в апеляційній скарзі та доповненнях до апеляційної скарги.
Прокурор та представник позивача-2 (Державної екологічної інспекції у Закарпатській області) в судовому засіданні проти вимог апеляційної скарги заперечили, просили оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення, з підстав, наведених у відзиві на апеляційну скаргу.
Представник позивача-1 в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.
Відповідно до ч.12 ст.270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Оскільки явка представника позивача-1 в судове засідання не визнавалась обов'язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за його відсутності.
Західний апеляційний господарський суд, заслухавши пояснення відповідача (апелянта), прокурора і представника позивача-2, розглянувши доводи апеляційної скарги та дослідивши наявні докази по справі, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного:
Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, Товариство з додатковою відповідальністю «Перечинський лісохімічний комбінат» з 29.11.2007 року є орендарем земельної ділянки площею 4,6707 га, яка знаходиться за адресою: м. Перечин, вул. Червоноармійська, 25, за договором оренди землі № 420-321-AF07, зареєстрованим у ЗРФ ДП Центр ДЗК, 30.01.2008 за № 2123255100-0408070000003 та додатковою угодою про продовження терміну дії договору оренди від 18.01.2019.
Земельна ділянка передана в оренду відповідачу для обслуговування належних орендарю виробничих та допоміжних приміщень, здійснення виробничої діяльності. Цільове призначення земельної ділянки - землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення (п.п.14, 15 Договору).
21.09.2015 до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено запис про подію із присвоєнням номера 42015070130000004 та виставленням кваліфікації за ч.1 ст.239 КК України.
Поряд з тим, згідно з актом позапланової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами від 20.05.2016 щодо використання ТДВ «Перечинській ЛХК» земельної ділянки кадастровий номер 2123255100:01:003:0115, порушень не зафіксовано.
Ухвалою слідчого судді Перечинського районного суду Закарпатської області від 01.06.2016 у справі № 304/695/16-к задоволено клопотання старшого слідчого СВ Перечинського ВП Ужгородського ВП ГУНП в Закарпатській області Сочки А.Я., погоджене прокурором Перечинського відділу Ужгородської місцевої прокуратури Стефанцовим А.М., про проведення огляду; надано дозвіл старшому слідчому СВ Перечинського ВП Ужгородського ВП ГУНП в Закарпатській області за участі спеціалістів Екологічної інспекції в Закарпатській області на проведення огляду земельної ділянки кадастровий номер 2123255100:01:003:0115, яка зареєстрована за Перечинською міською радою за № 4878407 від 04 березня 2014 року та знаходиться у користуванні у ТДВ «Перечинський ЛХК «на підставі додаткової угоди, складеної на підставі рішення позачергової 11 сесії Перечинської міської ради 6 скликання від 16 грудня 2013 року №232, з можливістю у разі необхідності відібрання зразків ґрунту та вторинної сировини з місця видалення відходів, розташованого на вищевказаній земельній ділянці.
06.06.2016 Державною екологічною інспекцією у Закарпатській області видано наказ № 299 «Щодо проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) ТДВ «Перечинський ЛХК» яким направлено з 07 по 08.06.2016 для огляду земельної ділянки та взяття зразків ґрунту з земельної ділянки, яка перебуває у користуванні ТДВ «Перечинський ЛХК» (м. Перечин, вул. Червоноармійська, 25), начальника відділу екологічного контролю земельних ресурсів, за поводженням з відходами та небезпечними хімічними речовинами - старшого державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Закарпатської області Павлишинця М.І., головного спеціаліста відділу інструментально-лабораторного контролю - державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Закарпатської області Лехман К.М.
06.06.2016 Державною екологічною інспекцією у Закарпатській області видано направлення № 1503/02 для проведення з 07 по 08.06.2016 заходу державного нагляду з питань дотримання ТДВ «Перечинський ЛХК» вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища. Підстава для здійснення перевірки зазначена ухвала слідчого судді Перечинського районного суду Закарпатської області від 01.06.2016 у справі № 304/695/16-к.
07.06.2016 Державною екологічною інспекцією у Закарпатській області складено акт позапланової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами, яким зафіксовано, що в ході проведення візуального обстеження земельної ділянки площею 4,6707 встановлено, що ТДВ «Перечинській ЛХК» використовується земельна ділянка для розміщення тирси деревної, для подальшого використання її в технологічному процесі виробництва, як паливо для парового котла; при проведенні позапланового заходу державного нагляду (контролю) відібрані проби ґрунтів.
Згідно з актом відбору проб ґрунтів № 07-06-16-1 від 07.06.2016, складеним Державною екологічною інспекцією у Закарпатській області, на території ТДВ «Перечинський лісохімічний комбінат» (м. Перечин, вул. Ужанська, 25) виконано відбір проб ґрунтів. У вказаному акті зазначено, що відбір проб проведено відповідно до вимог ГОСТ 17.4.3.01-83 Охорона природи. Ґрунти. Загальні вимоги до відбору проб; при відборі проб застосовано засіб вимірювальної техніки - рулетку вимірювальну Р20 УЗК, зв. №10082; проби упаковані в поліетиленові ємкості. Відбір здійснювався по периметру забрудненої ділянки місця складування відходів (площа обстеженої земельної ділянки 4,7 га) та на півночі від місця складування відходів (фонова проба) (площа обстеженої земельної ділянки 100 кв.м); глибина відбору 0,2 м.
07.06.2016 старшим слідчим СВ Перечинського ВП Ужгородського ВП ГУНП Закарпатської області Сочкою А.Я., у присутності понятих Попович Ф.Ф., Король М.І., а також учасників огляду ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , складено протокол додаткового огляду земельної ділянки, в якому, зокрема, зазначено про відібрання по периметру останньої 5 точкових проб, які об'єднано в одну та поміщено в поліетиленову ємність.
09.06.2016 Державною екологічною інспекцією у Закарпатській області складено протокол вимірювань показників складу та властивостей ґрунтів № 07-06-16-1, у додатку до якого зазначено про наявність у першій пробі ґрунту фенолів летких у кількості 0,873 мг/кг та у другій пробі ґрунту ? 0,5 (0,157) мг/кг, при нормі - 0,157 мг/кг.
Також в матеріалах справи міститься висновок експерта Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз за результатами проведення судової інженерно-екологічної експертизи № 1631/1632 від 25.10.2019, згідно з яким: 1. Виходячи з наданих на експертизу матеріалів справи, можна зробити висновок, що ділянка площею 4,7 га, яка використовується ТДВ «Перечинський ЛХК», є забрудненою хімічними речовинами - фенолами; 2. досліджуване забруднення ґрунтів ділянки фенолами негативно впливає на навколишнє природне середовище і створює небезпеку для довкілля, а відтак, - життю і здоров'ю людей; 3. в даному випадку є порушення вимог природоохоронного законодавства, яке з технічної точки зору пов'язане з діяльністю відповідальних осіб з охорони навколишнього природного середовища ТДВ «Перечинський ЛХК».
Листом за вих. 1399/02 від 26.03.2020 року Державна екологічна інспекція у Закарпатській області направила Слідчому управлінню Головного управління національної поліції в Закарпатській області розрахунок визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства.
Згідно з розрахунком визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням земель площею 46707 м кв. на території м. Перечин за адресою: м. Перечин, вул. Червоноармійська, 25 (кадастровий номер 2123255100:01:003:0115), проведеним Державною екологічною інспекцією у Закарпатській області у 2020 році, розмір шкоди становить 14 708 653,52 грн.
Також судом встановлено, що ухвалою Перечинського районного суду Закарпатської області від 06.05.2021 у справі № 304/1258/20 закрито кримінальне провадження № 42015070130000004 від 21.09.2015 по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 239 та ч. 2 ст. 367 КК України, на підставі п. 5 ч. 1 ст. 284 КПК України.
У вересні 2021 року Заступник керівника Закарпатської обласної прокуратури звернувся до суду з цим позовом, заявленим в інтересах держави в особі: Перечинської міської ради та Державної екологічної інспекції у Закарпатській області про стягнення з Товариства з додатковою відповідальністю “Перечинський лісохімічний комбінат» 14 708 653,52 грн - шкоди, завданої порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
Щодо підстав звернення прокурора до суду в інтересах держави в особі: Перечинської міської ради та Державної екологічної інспекції у Закарпатській області, колегія суддів зазначає наступне:
Частинами 1, 3 ст.4 ГПК України передбачено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Відповідно до ч.ч.3, 4 ст.23 ЗУ «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень.
Згідно з ч.3 ст.53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах (ч.4 ст.53 ГПК України).
Звертаючись з цим позовом до суду, прокурор визначив органи, уповноважені державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, а саме: Перечинську міську раду та Державну екологічну інспекцію у Закарпатській області і зазначив, що вказані органи належним чином не здійснювали захист інтересів держави шляхом вчинення певних дій, зокрема і звернення до суду з позовом про стягнення шкоди, завданої порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в сумі 14 708 653,52 грн.
Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.
Отже, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст.23 ЗУ «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим (аналогічну правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18).
З огляду на викладене, підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді є належне обґрунтування, підтверджене достатніми доказами, зокрема, але не виключно, повідомленням прокурора на адресу відповідного органу про звернення до суду від його імені, відповідними запитами, а також копіями документів, отриманих від органу, що свідчать про наявність підстав для такого представництва.
Як вбачається з матеріалів справи (документів, долучених до позовної заяви), прокурор неодноразово звертався до позивачів та повідомляв останніх про виявлені ним порушення та необхідність захисту інтересів держави.
У відповідь на листи прокурора позивачі повідомили про відсутність у них можливості щодо сплати судового збору за подання відповідної позовної заяви.
Відтак, прокурор належним чином обґрунтував наявність підстав, передбачених статтею 23 ЗУ «Про прокуратуру», для звернення до суду з цим позовом, заявленим в інтересах держави в особі Перечинської міської ради та Державної екологічної інспекції у Закарпатській області.
Щодо суті спору:
Як зазначено вище рішенням суду першої інстанції позов задоволено в повному обсязі, проте, колегія суддів з таким висновком місцевого господарського суду не погоджується, з огляду на таке:
Відносини у сфері охорони навколишнього природного середовища в Україні регулюються, зокрема, Законами України «Про охорону навколишнього природного середовища», «Про охорону земель», «Про відходи», Земельним кодексом України.
В силу ч.1 ст.5 ЗУ «Про охорону навколишнього природного середовища» державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.
Відповідно до ст.34 ЗУ «Про охорону навколишнього природного середовища» завдання контролю у галузі охорони навколишнього природного середовища полягають у забезпеченні додержання вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища всіма державними органами, підприємствами, установами та організаціями, незалежно від форм власності і підпорядкування, а також громадянами.
Використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов'язкових екологічних вимог, зокрема, здійснення заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів, негативному впливу на стан навколишнього природного середовища (ч.1 ст.40 ЗУ «Про охорону навколишнього природного середовища»).
Згідно з ч.1 ст.35 ЗУ «Про охорону земель» власники і землекористувачі, в тому числі орендарі, земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності зобов'язані, зокрема дотримуватися вимог земельного та природоохоронного законодавства України; проводити на земельних ділянках господарську діяльність способами, які не завдають шкідливого впливу на стан земель та родючість ґрунтів; забезпечувати захист земель від пожеж, ерозії, виснаження, забруднення, засмічення, засолення, осолонцювання, підкислення, перезволоження, підтоплення, заростання бур'янами, чагарниками і дрібноліссям.
Статтею 56 ЗУ «Про охорону земель» передбачено, що юридичні і фізичні особи, винні в порушенні законодавства України про охорону земель, несуть відповідальність згідно із законом. Застосування заходів дисциплінарної, цивільно-правової, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від відшкодування шкоди, заподіяної земельним ресурсам. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства України про охорону земель, підлягає відшкодуванню в повному обсязі.
Відповідно до ч.ч.1,4 ст.68 ЗУ «Про охорону навколишнього природного середовища» порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.
Частиною першою статті 69 вказаного Закону визначено, що шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.
Економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища, передбачають відшкодування в установленому порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища (ст.41 ЗУ «Про охорону навколишнього природного середовища»).
Статтею 96 ЗК України на землекористувачів покладено обов'язок додержуватися вимог законодавства про охорону довкілля.
Згідно з ст.211 ЗК України громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність, зокрема, за псування сільськогосподарських угідь та інших земель, їх забруднення хімічними та радіоактивними речовинами і стічними водами, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами.
Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.
У статті 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Отже, загальними підставами для покладення відповідальності на особу, яка заподіяла шкоду, за змістом статті 1166 ЦК України є: протиправна поведінка особи, що заподіяла шкоду; шкідливий результат такої поведінки, тобто настання, наявність самої шкоди; причинний зв'язок між протиправною поведінкою і настанням шкоди; вина особи у заподіянні шкоди. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.
У деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов'язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяною шкодою. В свою чергу відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди. Тобто вирішуючи спір про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, господарський суд виходить з презумпції вини правопорушника (висновок, викладений у постановах Верховного Суду від 17.03.2020 у справі № 912/823/18, від 03.11.2021 у справі № 922/1705/20, від 18.12.2020 у справі № 922/3414/19, від 02.06.2022 у справі № 920/821/18).
Водночас згідно з правовою позицією, висловленою Верховним Судом у постанові від 04.02.2019 у справі № 807/242/14, лише дотримання умов та порядку прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок може бути підставою для визнання правомірними дій контролюючого органу щодо їх проведення. У свою чергу, порушення контролюючим органом будь-яких вимог щодо призначення та проведення перевірки призводить до відсутності правових наслідків такої.
Судом встановлено, що у період з 17 по 20.05.2016 року Державною екологічною інспекцією у Закарпатській області проводилася позапланова перевірка дотримання ТДВ «Перечинський ЛХК» вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами, за результатами якої складено акт від 20.05.2016, яким не було зафіксовано будь-яких порушень.
Водночас, згідно акту позапланової перевірки дотримання ТДВ «Перечинський ЛХК» вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами від 07.06.2016, яка була проведена після ухвалення слідчим суддею Перечинського районного суду Закарпатської області ухвали від 01.06.2016 у справі № 304/695/16-к про задоволення клопотання старшого слідчого СВ Перечинського ВП Ужгородського ВП ГУНП в Закарпатській області про проведення огляду земельної ділянки, зафіксовано, що в ході проведення візуального обстеження земельної ділянки площею 4,6707 ТДВ «Перечинський ЛХК» використовується земельна ділянка для розміщення тирси деревної для подальшого використання її в технологічному процесі виробництва, як паливо для парового котла. Водночас будь-яких порушень у вказаному акті зафіксовано не було.
Поряд з цим, ухвалою слідчого судді Перечинського районного суду Закарпатської області від 01.06.2016 року у справі № 304/695/16-к було надано дозвіл старшому слідчому за участю спеціалістів екологічної інспекції в Закарпатській області на проведення огляду земельної ділянки кадастровий номер 2123255100:01:003:0115, яка зареєстрована за Перечинською міською радою за № 4878407 від 04 березня 2014 року та знаходиться у користуванні у ТДВ «Перечинський ЛХК» на підставі додаткової угоди, складеної на підставі рішення позачергової 11 сесії Перечинської міської ради 6 скликання від 16 грудня 2013 року № 232, з можливістю у разі необхідності відібрання зразків ґрунту та вторинної сировини з місця видалення відходів, розташованого на вищевказаній земельній ділянці. При цьому, вказаною ухвалою ані дозволу, ані зобов'язання на проведення позапланової перевірки слідчий суддя не надавав.
Щодо відібрання зразків ґрунту, колегія суддів зазначає, що в акті відбору проб ґрунтів № 07-06-16-1 від 07.06.2016 зазначено про те, що відбір здійснювався по периметру забрудненої ділянки місця складування відходів (площа обстеженої земельної ділянки 4,7 га) та на півночі від місця складування відходів (фонова проба) (площа обстеженої земельної ділянки 100 кв.м).
Відповідно до п.7.3.1.2 Нормативного документа Охорона навколишнього природного середовища та раціональне використання природних ресурсів. Якість довкілля. Відбір проб ґрунтів та відходів при здійсненні хіміко-аналітичного контролю просторового (загального і локального) забруднення об'єктів навколишнього природного середовища в районах впливу промислових, сільськогосподарських, господарсько-побутових і транспортних джерел забруднення. Інструкція від 01.03.2005 площею забруднення земельної ділянки вважається: площа пробного майданчика, якщо аналіз відібраних на цьому майданчику проб (об'єднаних або точкових) свідчить про наявність забруднення. Площу пробного майданчика визначають в польових умовах вимірюванням, на підставі документів на право власності чи користування земельною ділянкою і т.інш.
Слід зазначити, що фонова проба - проба ґрунту (найчастіше точкова), відібрана на земельній ділянці, яка подібна до території, що обстежується, та знаходиться у незабрудненому або за припущенням незабрудненому районі (зоні) (п. 3.1. Нормативного документа Охорона навколишнього природного середовища та раціональне використання природних ресурсів. Якість довкілля. Відбір проб ґрунтів та відходів при здійсненні хіміко-аналітичного контролю просторового (загального і локального) забруднення об'єктів навколишнього природного середовища в районах впливу промислових, сільськогосподарських, господарсько-побутових і транспортних джерел забруднення. Інструкція).
Згідно з п.5 ГОСТ 17.4.3.01-83 «Охорона природи. Ґрунти. Загальні вимоги до відбору проб» при загальному забрудненні ґрунту пробні площі помічають по координатній сітці, вказуючи їх номери та координати, однак, у акті відбору проб та схемі відбору проб відсутні координати пробних майданчиків.
Суд першої інстанції зазначив, що додатком до акту відбору проб ґрунтів № 07-06-16-1 від 07.06.2016 є схема відібраних точок проб ґрунтів по периметру ділянки (том 1, арк. спр. 177), однак з наведеної схеми взагалі не можливо встановити де саме була відібрана фонова проба (в межах земельної ділянки чи поза її межами).
Фонова проба має бути відібрана з території, яка не підпадає під вплив джерела забруднення і є репрезентативною для природного фонового стану. Інакше вона не виконує свою функцію як контрольний еталон. Для визначення фонового значення концентрації забруднюючих речовин необхідно відбирати проби ґрунту на ділянках, які не підпадають під вплив джерела забруднення, що досліджується, і які є типовими для даної місцевості за ґрунтовими, геоморфологічними та іншими характеристиками. Фонова проба не може бути відібрана з ділянки, яка потенційно може знаходитись під впливом того ж джерела забруднення або інших антропогенних чинників. Недотримання цієї умови ставить під сумнів достовірність проведеного розрахунку шкоди.
Крім цього, відповідно до п.11 ГОСТ 17.4.3.01-83 проби, відібрані для хімічного аналізу, слід упаковувати, транспортувати та зберігати в ємкості із хімічно нейтрального матеріалу. Проби, призначені для аналізу вмісту летких хімічних речовин, слід поміщати в скляні банки з притертими пробками.
Відповідно до пункту 6.3.5 згадуваного вище Нормативного документа проби для аналізу на вміст летючих органічних сполук слід відразу (не перемішуючи) уміщувати у скляні банки з притертими пробками, заповнюючи їх повністю, під пробку. Всупереч наведеному в акті відбору проб ґрунтів від 07.06.2016 вказано, що проби упаковані в поліетиленові ємкості, що суперечить наведеним вище положенням та може спричинити спотворення результатів вимірювань.
Щодо висновку експерта Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз за результатами проведення судової інженерно-екологічної експертизи № 1631/1632 від 25.10.2019, який виконано за спливом більше трьох років від огляду земельної ділянки та взяття проб, то як зазначено у самих висновках, такі надано експертом, виходячи з наданих на експертизу матеріалів справи (кримінальної); такі висновки надано без дослідження проб ґрунтів.
Так, експертом зокрема зазначено, що можна зробити висновок, що ділянка площею 4,7 га, яка використовується ТДВ «Перечинський ЛХК», є забрудненою хімічними речовинами - фенолами. Водночас, з висновку експерта не вбачається, що йому надавалася схема відібраних точок проб з відповідними координатами (в тому числі і відібрання фонової проби). Крім цього, з висновку експерта не вбачається, що експертові була подана довідка форма 6-зем про існуючий стан угідь, з яких відводиться земельна ділянка. Висновок не містить жодної згадки та жодного аналізу цього документу (у тому числі щодо наявності на земельній ділянці капітальної одноповерхової будівлі площею 0,2890, що свідчить про те, що частина промислового майданчика не має ґрунтового покриття, забетонована та використовується під розміщення будівлі). Водночас, експертом зроблено висновок про забруднення землі саме фенолом, в той час як матеріали щодо відбору проб ґрунтів та вимірювань показників складу та властивостей ґрунтів містили дані про перевищення вмісту фенолів летких, що є ширшим поняттям.
Крім цього, у дослідницькій частині висновку експерта зазначено, що згідно наданих для експертизи матеріалів кримінального провадження встановлено, що земельна ділянка площею 4,6707 га розташована в м. Перечин, вул. Червоноармійська, 25, використовується ТДВ «Перечинський лісохімічний комбінат» на підставі договору оренди № 420-321-АА0-7 від 29.11.2007 року; результати вимірювань свідчать, що по периметру обстеженої земельної ділянки 46707 м кв. збільшений у ґрунті вміст фенолів, водночас, у висновках експерта зазначено, що ділянка площею 4,7 га, яка використовується ТДВ «Перечинський ЛХК», є забрудненою хімічними речовинами - фенолами. Різниця між величинами площі земельної ділянки складає 293 м кв.
За наведеного вище, колегія суддів, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням висновок експерта № 1631/1632 від 25.10.2019, вважає, що у сукупності з іншими доказами, що містяться у матеріалах справи, такий не може вважатися належним та достовірним доказом у цій справі.
Колегія суддів також вважає помилковим посилання суду першої інстанції в оскаржуваному рішенні на ухвалу про закриття кримінального провадження у справі № 304/1258/20, оскільки відповідно до ч.6 ст.75 ГПК України обвинувальний вирок суду в кримінальному провадженні або постанова суду, якою особу притягнуто до адміністративної відповідальності у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Обвинувальний вирок у матеріалах справи - відсутній. Водночас ухвалою Перечинського районного суду Закарпатської області від 06.05.2021 у справі № 304/1258/20 закрито кримінальне провадження № 42015070130000004 від 21.09.2015 по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 239 та ч. 2 ст. 367 КК України, на підставі п. 5 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов'язковою для господарського суду. Обставини, встановлені рішенням третейського суду або міжнародного комерційного арбітражу, виправдувальним вироком суду у кримінальному провадженні, ухвалою про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності, підлягають доказуванню в загальному порядку при розгляді справи господарським судом (ч.ч.7-8 ст.75 ГПК України).
Щодо розрахунку шкоди, колегія суддів зазначає наступне:
Для визначення порядку розрахунку розмірів відшкодування шкоди суб'єктами господарювання та фізичними особами в процесі їх діяльності через забруднення земель хімічними речовинами, їх засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 27.10.1997 № 171 затверджено Методику визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства (далі - Методика).
Відповідно до п.4.1 Методики розміри шкоди обчислюються уповноваженими особами, що здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства, на основі актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт забруднення земель, протягом шести місяців з дня виявлення порушення.
При цьому, як встановлено судом вище, акт позапланової перевірки, в ході якої здійснений відбір ґрунту, складений 07.06.2016 року; акт відбору проб - 07.06.2016 року; протокол вимірювань показників складу та властивостей ґрунтів - 09.06.2016 року.
Слід наголосити, що за результатами проведеної позапланової перевірки уповноваженими представниками позивача (Державної екологічної інспекції у Закарпатській області) не було обчислено розмір шкоди у відповідності до вимог п.4.1 Методики.
Натомість листами Державної екологічної інспекції у Закарпатській області № 1339/02 від 26.03.2020 року та №15-1166 від 07 вересня 2021 року підтверджено, що розрахунок шкоди проведено лише 26.03.2020 року, тобто через більш ніж 3,5 роки, що суперечить наведеним вище положенням Методики.
Крім того, пунктами 3.1, 3.3 Методики передбачено, що землі вважаються забрудненими, якщо в їх складі виявлені негативні кількісні або якісні зміни, що сталися в результаті господарської діяльності чи впливу інших чинників. При цьому зміни можуть бути зумовлені не тільки появою в зоні аерації нових шкодочинних речовин, яких раніше не було, а і збільшенням вмісту речовин, що перевищує їх гранично допустиму концентрацію, які характерні для складу незабрудненого ґрунту або у порівнянні з даними агрохімічного паспорта (для земель сільськогосподарського призначення). Факти забруднення (засмічення) земель встановлюються уповноваженими особами, які здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства шляхом оформлення актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт забруднення та засмічення земель.
Визначення обсягу забруднення земельних ресурсів у кожному випадку є самостійним завданням через різноманітність геоморфологічних, геологічних та гідрологічних умов. За наявності інформації про кількість (об'єм, маса) забруднюючої речовини, яка проникла у певний шар землі, визначаються площа, глибина просочування (п.3.4 Методики).
У п.4.6 Методики визначено формулу для визначення розміру шкоди від забруднення земель, а саме: Рш = А ? Гоз ? Пд ? Кз ? Кн ? Кег, де:
Рш - розмір шкоди від забруднення земель, грн;
А - питомі витрати на ліквідацію наслідків забруднення земельної ділянки, значення якого дорівнює 0,5;
Гоз - нормативна грошова оцінка земельної ділянки, що зазнала забруднення (засмічення), грн/кв.м;
Пд - площа забрудненої земельної ділянки, кв.м;
Кз - коефіцієнт забруднення земельної ділянки, що характеризує кількість забруднюючої речовини в об'ємі забрудненої землі залежно від глибини просочування;
Кн - коефіцієнт небезпечності забруднюючої речовини, значення якого визначається за додатком 1;
Кег - коефіцієнт еколого-господарського значення земель визначається за додатком 2.
В силу п.п.4.1-4.3 Методики розміри шкоди обчислюються уповноваженими особами, що здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства, на основі актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт забруднення земель, протягом шести місяців з дня виявлення порушення. Основою розрахунків розміру шкоди від забруднення земель є нормативна грошова оцінка земельної ділянки, яка зазнала забруднення. Розмірною одиницею для розрахунку величини шкоди приймається товща землі в 0,2 м (об'єм ґрунтової маси 2000 куб.м на один гектар земної поверхні).
Витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що зазнала забруднення, видає територіальний орган Держгеокадастру за місцем розташування земельної ділянки через центри надання адміністративних послуг (п.4.7 Методики в редакції, чинній на час проведення спірного розрахунку), а згідно з ч.2 ст.20 ЗУ "Про оцінку земель" дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.
Тобто показник нормативної грошової оцінки земельної ділянки, який покладається в основу розрахунку розміру шкоди, має бути підтверджений належними доказами, визначеними законом, водночас для розрахунку визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням земель інспекцією використано довідку Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області від 20.03.2020 р. № 209/0/199-20.
Слід зазначити, що матеріали справи не містять витягу територіального органу Держгеокадастру з технічної документації з нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки станом на 2016 рік, тобто на час вчинення за твердженням прокурора порушення та заподіяння шкоди.
При цьому, використання у розрахунку даних довідки Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області від 20.03.2020 р. № 209/0/199-20, тобто станом на 2020 рік суперечить положенням Методики та принципам розрахунку шкоди. При цьому, у матеріалах справи відсутня і вказана довідка, на яку міститься посилання у розрахунку.
За відсутності належних доказів нормативної грошової оцінки земельної ділянки станом на 2016 рік, наявний у матеріалах справи розрахунок суд не може визнати правильним та таким, що підтверджує розмір заявленої до стягнення шкоди.
Також у розрахунку використано площу забрудненої ділянки, що становить 46706 кв. м, в той час, як відповідно до договору оренди від 29.11.2007 року в користування відповідачу надана земельна ділянка загальною площею 4,6707 га; відповідно до акту відбору проб ґрунтів від 07.06.2016 року зазначено площу земельної ділянки 4,7 га; у протоколі вимірювань показників від 09.06.2016 року зазначено площу обстеження земельної ділянки - 46707 кв. м; за висновками експерта № 1631/1632 від 25.10.2019 року забрудненою є площа земельної ділянки 4,7 га. З огляду на наведене, розрахунок визначення розмірів шкоди містить іншу площу забрудненої земельної ділянки, яка не зазначена ані в акті відбору проб, ані у протоколі вимірювання, ані у висновку експерта.
Статтею 73 ГПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно з ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч.1 ст.86 ГПК України).
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування (ч.1 ст.76 ГПК України).
Разом з тим, колегія суддів зазначає, що докази на підтвердження факту забруднення (засмічення) земель слід оцінювати в їх сукупності.
Оцінивши за своїм внутрішнім переконанням докази, що містяться у матеріалах справи, в їх сукупності, враховуючи їх численні недоліки та беручи до уваги порушення екологічною інспекцією норм чинного законодавства при проведенні відповідних дій та складанні таких документів, зважаючи на те, що подані прокурором докази не є достатніми для покладення на відповідача відповідальності за змістом статті 1166 ЦК України, з урахуванням положень Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову щодо стягнення з відповідача збитків, завданих державі внаслідок забруднення земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства в сумі 14 708 653,52 грн.
У зв'язку з висновком суду про відмову в задоволенні позовних вимог по суті спору, колегія суддів не розглядає заяву відповідача про сплив позовної давності, яка була заявлена в суді першої інстанції.
Місцевий господарський суд, ухвалюючи рішення про задоволення позову в повному обсязі, наведеного вище не врахував та дійшов помилкового висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача шкоди.
Відповідно до ст.236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Статтею 275 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.
Згідно з ч.1 ст.277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) нез'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Беручи до уваги все наведене вище, колегія суддів дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги, скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позову.
Враховуючи скасування рішення суду першої інстанції та відмову в задоволенні позову, з позивачів на користь апелянта (відповідача) слід стягнути по 165 472,35 грн - у відшкодування витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.
Судовий збір за подання позову слід залишити за прокуратурою.
Керуючись ст.ст.129, 236, 270, 275, 277, 281, 282 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд,
ухвалив:
Апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю «Перечинський лісохімічний комбінат» задоволити.
Рішення Господарського суду Закарпатської області від 30 квітня 2025 року у справі № 907/771/21 скасувати.
Ухвалити нове рішення. У задоволенні позову відмовити.
Стягнути з Перечинської міської ради (89200, Закарпатська область, Ужгородський район, м. Перечин, площа Народна, будинок 16; код ЄДРПОУ - 04351274) на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Перечинський лісохімічний комбінат» (89200, Закарпатська область, Ужгородський район, м. Перечин, вул. Ужанська, будинок 25; код ЄДРПОУ - 00274105) 165 472,35 грн - у відшкодування витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.
Стягнути з Державної екологічної інспекції у Закарпатській області (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Швабська, будинок 14; код ЄДРПОУ - 38015668) на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Перечинський лісохімічний комбінат» (89200, Закарпатська область, Ужгородський район, м. Перечин, вул. Ужанська, будинок 25; код ЄДРПОУ - 00274105) 165 472,35 грн - у відшкодування витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.
На виконання постанови місцевому господарському суду видати накази.
Матеріали справи № 907/771/21 повернути до Господарського суду Закарпатської області.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена в касаційному порядку, у відповідності до вимог ст.ст.286-291 ГПК України.
Повну постанову складено 01 грудня 2025 року
Головуючий (суддя-доповідач) Якімець Г.Г.
Суддя Бойко С.М.
Суддя Бонк Т.Б.