Справа № 991/12528/25
Провадження 1-кс/991/12620/25
04 грудня 2025 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 , отримавши клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_2 , погоджене прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у межах кримінального провадження № 12024050000000570 від 13.09.2024,
03.12.2025 до Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_2 , погоджене прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у межах кримінального провадження № 12024050000000570 від 13.09.2024.
04.12.2025 до суду надійшла заява детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_4 про залишення клопотання про арешт майна без розгляду.
Кримінальний процесуальний закон прямо не передбачає можливості залишення без розгляду клопотання про арешт майна, поданого слідчому судді за заявою детектива та відповідно, не визначає, яке рішення може ухвалити слідчий суддя у випадку надходження такої заяви.
Відповідно до ч. 6 ст. 9 КПК України у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу.
Згідно з п. 19 ч. 1 ст. 7 КПК, однією із загальних засад кримінального провадження є диспозитивність.
Стаття 26 КПК України, визначає, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених КПК України, а слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень кримінальним процесуальним законом.
Оскільки детективом, який входить до слідчої групи, подано до суду заяву, в якій він відкликає клопотання про арешт майна, слідчий суддя дійшов висновку, що необхідність у накладенні арешту на майно, перелічене у клопотанні, відпала. Відсутність необхідності у застосуванні вказаного заходу забезпечення кримінального провадження є підставою для скасування арешту майна, відповідно до ст. 174 КПК України.
За таких обставин, беручи до уваги принцип диспозитивності та враховуючи те, що детектив фактично не підтримує подане клопотання, слідчий суддя вважає, що вказане клопотання необхідно залишити без розгляду.
Втручання в права людини на підставі клопотання про арешт майна, яке не підтримує орган досудового розслідування, не є можливим та становить порушення засади диспозитивності.
Керуючись ст. 131-132, 170-173, 175, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя
Клопотання - залишити без розгляду.
Ухвала набирає чинності з моменту постановлення та оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Слідчий суддя ОСОБА_1