Провадження № 11-сс/821/561/25 Справа № 712/15008/25 Категорія: ст. 170 КПК УкраїниГоловуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2
03 грудня 2025 року м. Черкаси
Черкаський апеляційний суд у складі колегії суддів:
головуючого ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участі секретаря ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
адвокатів ОСОБА_7 (відеоконференція),
ОСОБА_8 ,
законного представника ОСОБА_9 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_10 на ухвалу слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 03 листопада 2025 року про накладення арешту на майно в кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025250310003570 від 27.10.2025 за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України,
До слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси надійшло клопотання прокурора Черкаської окружної прокуратури ОСОБА_11 у кримінальному провадженні №12025250310003570 від 27.10.2025, за ознаками кримінальних правопорушень, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України про арешт майна.
Ухвалою слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 03 листопада 2025 року клопотання задоволено та накладено арешт на: пакування посилки та пакет жовтого кольору, зіп-пакет з порошкоподібною речовиною білого кольору; згортки в ізоляційній стрічці білого кольору в к-ті 18 шт з речовиною рослинного походження зеленого кольору; ваги ювелірні/лаболаторні в картонному пакуванні «Pocket Scele» пусті зіп-пакети, ізоляційна стрічка білого кольору, мобільний телефон марки Readmi Not 12Pro IMEI 1: НОМЕР_1 ; IMEI 2: НОМЕР_2 з мобільним номером телефону НОМЕР_3 .
Задовольняючи клопотання прокурора, слідчий суддя вказав, що, з метою забезпечення дієвості досудового розслідування, запобігання можливості приховування та зникнення майна та збереження речових доказів, розумності та співмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження, доцільно буде накласти арешт на вказане майно.
Не погоджуючись з ухвалою слідчого суддів, адвокат ОСОБА_7 , діючи в інтересах власника майна неповнолітньої ОСОБА_10 , подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді в частині накладення арешту на мобільний телефон.
В апеляційній скарзі вказується, що слідчий, прокурор, інша уповноважена службова особа під час затримання або обшуку і тимчасового вилучення майна або негайно після їх здійснення зобов'язана скласти відповідний протокол, копія якого надається особі, у якої вилучено майно, або її представнику.
Адвокат констатує факт незаконного затримання неповнолітньої ОСОБА_10 . Тимчасове вилучення майна здійснено фактично під час її особистого обшуку, ненадання копії протоколу про тимчасове вилучення майна особі, у якої вилучено майно, або її представнику.
Також захисник просить поновити строк на оскарження ухвали слідчого судді від 03.11.2025, оскільки вказана ухвала, в порушення вимог ст. 173 КПК України, не була негайно вручена законному представнику ОСОБА_10 - ОСОБА_9 , яка була присутньою в судовому засіданні. Адвокат отримав копію ухвали лише 18.11.2025, і в п'ятиденний строк звернувся до апеляційного суду.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши адвокатів ОСОБА_7 та ОСОБА_8 ,, які підтримали доводи апеляційної скарги, думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до наступного висновку.
Щодо поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 395 КПК апеляційна скарга, якщо іншого не передбачено цим Кодексом, може бути подана на ухвалу слідчого судді протягом 5 днів з дня її оголошення. При цьому згідно із ч. 3 ст. 395 КПК якщо ухвалу суду або слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, або якщо вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку, передбаченому ст. 382 цього Кодексу, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Відповідно до ст. 173 КПК України, копія ухвали після її постановлення негайно вручається слідчому, прокурору, а також присутнім під час оголошення ухвали.
З досліджений судом матеріалів справи вбачається, що 03.11.2025 було проголошено вступну та резолютивну частину ухвали. В судовому засіданні була присутньою ОСОБА_9 законний представник ОСОБА_10 , однак копію ухвали не отримувала. Апеляційна скарга подана адвокатом ОСОБА_7 , який в судовому засіданні не був присутнім, а копію ухвали отримав лише 19.11.2025. До апеляційного суду апеляційну скаргу направив 22.11.2025.
З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції вважає, що скаржник за вказаних обставинах діяв сумлінно, подавши апеляційну скаргу в межах п'ятиденного строку з моменту отримання копії оскаржуваної ухвали, адже в судовому засіданні адвокат ОСОБА_7 був відсутній, а тому є підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Соснівського районного суду м. Черкаси від 03.11.2025.
Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення в межах апеляційної скарги.
Згідно приписів ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.
Вказана норма узгоджується зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої, будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу в контексті норм закону.
У своїх висновках Європейський суд з прав людини неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Протоколу 1 полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення п. 1 дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а п. 2 визначає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію «законів». Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей конвенції (рішення у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції» та «Малама проти Греції»).
Відповідно до положень ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Так, відповідно до п. 5, 6 ч. 2 ст. 173 КПК України разом з іншим, при вирішенні питання про арешт майна, слідчий суддя повинен врахувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п.1 ч. 2 ст. 170 КПК України); розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
З матеріалів справи вбачається, що слідчим відділом Черкаського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області за процесуального керівництва Черкаської окружної прокуратури здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025250310003570 від 27.10.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України.
Досудовим розслідуванням установлено, що 27.10.2025 року до Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області надійшло повідомлення від працівника УБН ГУНП в Черкаській області, про те що 27.10.2025 неподалік будинку № 26/2 по вул. Прикордонника Лазаренка в м. Черкаси, було зупинено гр. ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , при спілкуванні з якою остання повідомила, що має при собі заборонені в обігу речовини, а саме наркотичні, які можуть мати великі розміри (ЄО 94536 від 27.10.2025).
28.10.2025 року з 20 год. 09 хв. до 21 год. 01 хв. проведено огляд на відкритій ділянці місцевості за адресою: Черкаська область, Черкаський район, м. Черкаси, вул. Прикордонника Лазаренка, поблизу буд. 26/2, в ході якого виявлено та вилучено: пакування посилки та пакет жовтого кольору, який поміщено до сейф-пакету №RAW 0149939; зіп-пакет з порошкоподібною речовиною білого кольору, який поміщено до сейф-пакету №NPU 5064789 ; згортки в ізоляційній стрічці білого кольору в к-ті 18 шт з речовиною рослинного походження зеленого кольору, котру поміщено до сейф-пакету №NPU 5064784; ваги ювелірні/лаболаторні в картонному пакуванні «Pocket Scele» пусті зіп-пакети, ізоляційна стрічка білого кольору, що пміщено до сейф-пакету № NPU 5064840, мобільний телефон марки Readmi Not 12Pro IMEI 1: НОМЕР_1 ; IMEI 2: НОМЕР_2 з мобільним номером телефону НОМЕР_3 , який поміщено до сефй-пакету № NPU 5164579 та вподальшому в ході огляду відкритої ділянки місцевості 27.10.2025 в період часу з 21 год. 34хв. по 22 год. 01х. за адресою: м. Черкаси, вул. Б. Вишневецького поблизу буд. 34 в ході проведення слідчої дії даний мобільний телефон було перепаковано до сейф-пакету до сейф-пакету № NPU 5064843.
Всі вилучені речі упаковано у встановленому законом порядку.
Постановою слідчого СВ Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області від 28.10.2025 визнано вилучені речі та предмети речовими доказами в даному кримінальному провадженні.
Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, слідчий суддя у відповідності до положень ст. ст. 170, 173 КПК України в повній мірі з'ясував усі обставини, які є достатніми підставами для арешту майна, в тому числі телефону та грошових коштів.
Зокрема, слідчим суддею було вказано, що вказане майно (вилучений мобільний телефон) є речовим доказом у даному кримінальному провадженню, може мати істотне значення в ході розслідування кримінального провадження, з метою запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення вказаних речових доказів, а тому обґрунтовано дійшов висновку, що є необхідність в накладенні арешту в тому числі й на мобільний телефон та грошові кошти.
З огляду на наведене, апеляційний суд вважає, що ініціювання органом досудового розслідування питання про накладення арешту на вказане в клопотанні майно, повністю відповідає положенням Конституції України, кримінального процесуального закону України та практиці Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ).
Посилання в апеляційній скарзі на те, що відбулося порушення кримінально-процесуального законодавства стосовно затримання неповнолітньої особи ОСОБА_10 , незаконне вилучення в неї в тому числі телефону, а також незаконно з порушеннями проведено обшук неповнолітньої.
Однак, колегія суддів на даному етапі досудового розслідування не може встановлювати належність та допустимість доказів, які є в матеріалах кримінального провадження, зокрема надавати оцінку протоколам проведення огляду, обшуку, допиту неповнолітньої, все це в сукупності є доказами, які мають оцінюватися судом під час розгляду кримінального провадження по суті, якщо таке матиме місце.
Наразі, вилучені речі, в тому числі і телефон, у ОСОБА_10 підпадають під критерій речових доказів у справі, а тому скасування арешту на даному етапі досудового розслідування є передчасним.
За таких обставин, апеляційний суд приходить до висновку, що на даному етапі досудового розслідування застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт мана, є обґрунтованим. У зв'язку з цим оскаржувана ухвала підлягає залишенню без змін.
Апеляційний суд також враховує, що обраний слідчим суддею захід забезпечення кримінального провадження є тимчасовим, обумовлений метою проведення досудового розслідування та проведення експертиз, а його межі у часі окреслені строками, які регламентуються нормами ст. 219 КПК України.
Приписами п. 1 ч. 3 ст. 407 КПК України передбачено, що за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу слідчого судді, суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін.
Отже, апеляційний суд вважає, що підстави для задоволення апеляційної скарги представника ОСОБА_10 адвоката ОСОБА_7 та скасування законної та обґрунтованої ухвали слідчого судді відсутні.
Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 422 КПК України, апеляційний суд, -
Поновити адвокату ОСОБА_7 строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 03.11.2025.
Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_7 , залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 03 листопада 2025 року - без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.
Судді: