03 грудня 2025 року
м. Черкаси
Справа № 702/343/25
Провадження № 22-ц/821/1740/25
Категорія: 304090000
Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Василенко Л. І.,
суддів: Карпенко О. В., Новікова О. М.,
учасники справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика»,
відповідач - ОСОБА_1 ,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Черкаси апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» на рішення Монастирищенського районного суду Черкаської області від 12 серпня 2025 року у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
21 квітня 2025 року ТОВ «Бізнес позика» звернулось в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Свої вимоги Товариство мотивувало тим, що 08.06.2023 між ТОВ «Бізнес Позика» та відповідачем був укладений Договір № 467519-КС-001 про надання кредиту, підписання якого вчинено у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».
Вказало, що 08.06.2023 ТОВ «Бізнес позика» направлено ОСОБА_1 пропозицію (оферту) укласти Договір № 467519-КС-001 про надання кредиту, а ОСОБА_1 цього ж дня пропозицію прийняв. В подальшому, ТОВ «Бізнес Позика» через телекомунікаційну систему на номер телефону, який зазначений позичальником у своїй анкеті в особистому кабінеті, направило ОСОБА_1 одноразовий ідентифікатор UA-8283, який відповідач ввів/відправив.
За доводами позивача, умови пункту 1 Договору передбачають, що ТОВ «Бізнес Позика» надає ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 18 000,00 грн на засадах строковості, поворотності, платності, а ОСОБА_1 зобов'язується позику повернути та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених Договором кредиту та Правилами про надання грошових коштів у кредит.
Умови Договору визначають, що плата за користування кредитом є фіксованою і сплачується за кожен день користування кредитом.
Процента ставка упродовж строку кредитування нараховується на залишок заборгованості по кредиту, наявну на початок календарного дня, за період фактичного користування коштами із урахуванням дня видачі кредиту та дня повернення кредиту згідно графіку платежів.
Позивач зазначив, що ТОВ «Бізнес Позика» свої зобов'язання виконало в повному обсязі, надавши відповідачу кредит відповідно до умов укладеного Кредитного договору, а відповідач підтвердив виникнення своїх зобов'язань відповідно до умов укладеного Кредитного договору шляхом прийняття виконання зобов'язання ТОВ «Бізнес Позика», але взяті на себе зобов'язання щодо умов повернення кредиту не виконав, у зв'язку з чим, станом на 31.03.2024 заборгував позивачу 33 547,35 грн, з яких 13 317,26 грн прострочених платежів за тілом кредиту; 20 215,12 грн прострочених платежів за процентами; 14,97 грн прострочених платежів за комісією.
У зв'язку з вищевикладеним, позивач просив суд стягнути з ОСОБА_1 загальну суму заборгованості у розмірі 33 547,35 грн та судовий збір у розмірі 2 422,40 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Монастирищенського районного суду Черкаської області від 12 серпня 2025 року позов задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Бізнес Позика» заборгованість за Договором № 467519-КС-001 про надання кредиту від 08.06.2023 у розмірі 23 111,73 грн, з яких 9 341,88 грн боргу за тілом кредиту та 13 769, 85 грн боргу за процентами, а також судовий збір у розмірі 1 574,80 грн судового збору.
В іншій частині відмовлено.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що матеріали справи в своїй сукупності свідчать про те, що відповідач уклав спірний Договір в електронній формі та отримав кредит за цим Договором в розмірі 18 000,00 грн, проте не виконав взяті на себе зобов'язання та в добровільному порядку у строки, передбачені Кредитним договором, кошти не повернув та не сплатив відсотки за користування кредитом у повному обсязі.
Зазначив, що за змістом Договору № 467519-КС-001 відповідач погодив комісію за надання кредиту в розмірі 2 700,00 грн, засвідчивши це своїм електронним підписом одноразовим ідентифікатором. Однак, умови правочину не містять переліку послуг, які за сплачену комісію позикодавець надав чи мав надати відповідачу, та умов про сплату комісії за обслуговування та управління кредиту, а тому судом першої інстанції проведено власний розрахунок, відповідно до якого сума заборгованості за Кредитним договором № 467519-КС-001 становить 23 111,73 грн.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
Доводи особи, яка подала апеляційну скарги
18 липня 2025 року, не погоджуючись з рішенням Монастирищенського районного суду Черкаської області від 12 серпня 2025 року, представник ТОВ «Бізнес позика» - адвокат Виноградов Ю. Е. подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин справи, що мають значення для правильного вирішення спору та неправильне застосування норм матеріального права просив рішення суду першої інстанції скасувати:
-в частині часткової відмови у задоволенні позовної вимоги про стягнення заборгованості за тілом кредиту - оскаржуване рішення змінити, а саме змінити суму стягнення з 9 341,88 грн на 13 317,26 грн;
-в частині часткової відмови у задоволенні позовної вимоги про стягнення заборгованості за процентами за користування кредитом - оскаржуване рішення змінити, а саме змінити суму стягнення з 13 769,85 грн на 20 215,12 грн;
-в частині повної відмови у задоволенні позовної вимоги про стягнення комісії за надання кредитом - оскаржуване рішення скасувати в оскаржуваній частині, та ухвалити в оскаржуваній частині нове рішення, яким задовольнити позовну вимогу ТОВ «Бізнес Позика» про стягнення заборгованості за комісією за надання кредиту у повному обсязі.
В обґрунтування поданої апеляційної скарги вказав, що суд першої інстанції дійшов до помилкового висновку про те, що встановлена у п. 2.5 кредитного договору «комісія за надання кредиту» є начебто не тим самим що і передбачена ч. 2 ст. 8 Закону України «комісія кредитодавця, пов'язана з наданням кредиту», встановлення та включення якої до загальних витрат за споживчим кредитом є правом кредитодавця відповідно до цієї статті.
Внаслідок вищезазначеного, суд першої інстанції прийшов хибних висновків щодо неправомірності встановлення ТОВ «Бізнес Позика» у Кредитному договорі комісії за надання кредиту та здійснив перерахунок заборгованості відповідача за Кредитним договором.
Зазначив, що суд першої інстанції також помилково розподілив платежі, які відповідач здійснював, зокрема на погашення заборгованості за комісією за надання кредиту, на погашення заборгованості за тілом кредиту та на погашення заборгованості по процентам за користування кредитом, через що суд першої інстанції неправомірно задовольнив позовні вимоги ТОВ «Бізнес Позика» по тілу кредиту та по процентам за користування кредитом частково, а у стягнення заборгованості по комісії за надання кредиту відмовив у повному обсязі.
Звернув увагу, що ТОВ «Бізнес Позика» не встановлювало у кредитному договорі та не просило суд першої інстанції стягнути з відповідача комісію за надання жодних «додаткових чи супутніх послуг». ТОВ «Бізнес Позика» встановило у Кредитному договорі та просило суд першої інстанції стягнути з відповідача лише комісію за надання кредиту.
Крім того, всі істотні умови Кредитного договору, зокрема тип кредиту, процентна ставка, комісія за надання кредиту, строк дії кредиту, графік платежів за кредитним договором тощо - встановлені не у Правилах надання кредитів чи Паспорті споживчого кредиту (за споживчими кредитами), а у Кредитному договорі, який уклав відповідач шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію».
Зазначив, що відповідач здійснював платежі за Кредитним договором, знаючи про те, що вони будуть розподілятися, зокрема на погашення його заборгованості за комісією за надання кредиту, та не заперечував проти цього протягом всього строку дії Кредитного договору.
Відзив на апеляційну скаргу не надходив
Фактичні обставини справи
Розпорядженням № 1593 від 11.05.2017 ТОВ «Бізнес позика» видано ліцензію на провадження господарської діяльності (а.с. 50 - 50 зворотній бік).
З витягу із Державного реєстру фінансових установ від 14.03.2024 вбачається, що відомості щодо ТОВ «Бізнес позика» внесені до Державного реєстру фінансових установ (а.с.52).
31.03.2025 анкетою ТОВ «Бізнес Позика» встановлено інформацію про ОСОБА_1 (а.с. 36).
08.06.2023 була складена пропозиція (оферта) укласти Договір № 467519-КС-001 про надання кредиту (Споживчий кредит. Електронна форма) і прийняття (акцепт) пропозиції (оферти) укласти Договір № 480962-КС-001 про надання кредиту (Споживчий кредит. Електронна форма) (а.с. 24-28, 29-33).
З візуальної форми послідовності дій клієнта, вбачаються дії ОСОБА_1 щодо укладення електронного Договору про надання кредиту № 467519-КС-001 від 08.06.2023 в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Бізнес Позика» на сайті https://my.bizpozyka.com (а.с. 34-35, 58).
19.11.2023 між ТОВ «Бізнес позика» та відповідачем був укладений Договір про надання кредиту № 467519-КС-001 (далі Договір) з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, дистанційно, в електронній формі, в порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію»(а.с. 18-22).
Відповідно до п. 2.1. Договору Позикодавець зобов'язався надати Позичальнику кредит на суму 18 000 грн.
Строк, на який надається кредит 24 тижні ( п. 2.3. Договору).
Стандартна процентна ставка за кредитом 2,00000000 % в день Знижена процентна ставка 1,15013889 % в день (п. 2.4. Договору).
Відповідно до п. 2.5. Договору комісія за надання кредиту становить 2 700 грн.
Термін дії договору: до 23.11.2023 (п. 2.7. Договору)
Орієнтовна загальна вартість наданого кредиту 46 800 грн (п. 2.8. Договору).
Згідно копії Договору вбачається, що підпис договору здійснено електронним одноразовим ідентифікатором UA-8283.
Позикодавцем кредит був наданий у безготівковій формі на реквізити банківської карти № НОМЕР_1 , вказані позичальником при укладенні Договору, про що зазначено в підтвердженні щодо здійснення переказу ТОВ «ПрофітГід» (а.с. 37).
З розрахунку заборгованості за Кредитним договором № 467519-КС-001 вбачається, що ОСОБА_1 періодично здійснював оплати на виконання договору і станом на 31.03.2025 заборгованість відповідача за Договором складає 13 317,26 грн тіла кредиту, 20 215,12 грн відсотків, 14 97 комісії, а всього 33 547,35 грн (а.с. 11-14 зворотній бік).
Відповідно до довідки АТ КБ «Приват Банк» від 12.06.2025 на ім'я ОСОБА_1 було емітовано платіжну картку № НОМЕР_2 . До довідки долучено інформацію про рух коштів по справі, у якій містяться відомості про те, що 08.06.2023 на дану картку надійшли грошові кошти в сумі 18 000 грн (а.с. 79 - 82).
Мотивувальна частина
Позиція Черкаського апеляційного суду
Згідно зі ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.
Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
Згідно з ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Крім того, практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі «Axen v. Germany», заява №8273/78, рішення від 25 квітня 2002 року «Varela Assalino contre le Portugal», заява № 64336/01).
Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. В одній із зазначених справ заявник не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
Суд апеляційної інстанції створив учасникам процесу належні умови для ознайомлення з рухом справи шляхом надсилання процесуальних документів та апеляційної скарги, а також надав сторонам строк для подачі відзиву.
Крім того, кожен з учасників справи має право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема з аргументами іншої сторони та реагувати на ці аргументи відповідно до вимог ЦПК України.
Вивчивши матеріали справи за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Мотиви, з яких виходить Черкаський апеляційний суд, та застосовані норми права
Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. (ч. 1 та ч. 2 ст. 367 ЦПК України).
Згідно з частинами першою, другою та п'ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Рішення суду першої інстанції оскаржується в частині розміру стягнення з відповідача суми прострочених платежів по тілу кредиту, процентах та в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості по комісії за надання кредиту, в іншій частині рішення суду судом апеляційної інстанції не переглядається.
Зазначеним вимогам закону рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині не відповідає.
Відповідно до положень ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Частиною 1 ст. 1047 ЦК України визначено, що договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 1 ст. 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
За змістом ч. ч. 3, 4, 6 ст. 11 Законоу України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Згідно ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Відповідно до положень ст. ст. 1046, 1054 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України.
В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Такі висновки викладені, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, від 04 липня 2018 року в справі № 310/11534/13-ц, в постанові Верховного Суду від 15 березня 2023 року по справі № 300/438/18.
При цьому питання щодо повернення кредиту, нарахування і сплати процентів за користування кредитом визначаються умовами кредитного договору.
Відповідно до укладеного 08.06.2023 Договору № 467519-КС-001 про надання кредиту, ТОВ «Бізнес позика» надало ОСОБА_1 кредит в загальному розмірі 18 000 грн, шляхом перерахування вказаної суми коштів на рахунок останнього, зі сплатою процентів за користування кредитом за фіксованою процентною ставкою.
Відповідно до п. 2.11. Договору визначено датою повернення кредиту у повному обсязі 23.11.2023.
Пунктом 2.4. Договору визначено два види процентної ставки стандартна та знижена. Стандартна процентна ставка за кредитом: в день 2,00000000 %, фіксована; знижена процентна ставка за кредитом: в день 1,15013889 %, фіксована; фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку (терміну) Договору.
Згідно з п. 3.2.3. Договору сторонами було передбачено повернення кредиту, сплату процентів та комісії за відповідним графіком платежів, який передбачає зобов'язання позичальника щодо внесення в рахунок повернення кредиту, сплати процентів та комісії періодичних платежів. При цьому у графіку вказано, що загальна сума платежів за договором складає 46 800 грн, з яких: 18 000 грн - загальна сума платежів по кредиту, 26 100 грн - загальна сума платежів по процентах, 2 700,00 грн - загальна сума платежів по комісії.
Разом з тим, п. 3.2.2. Договору визначено, що сторони домовились, що у разі якщо повернення кредиту не здійснюється згідно погодженого графіку платежів, що наведений в п. 3.2.3. та Додатку № 1 до Договору, (за виключенням дострокового повернення кредиту), у наслідок чого виникає прострочка по кредиту, та строк цієї прострочки більше семи календарних днів, то умови про нарахування процентів за користування кредитом за зниженою процентною ставкою втрачають чинність і до відносин між сторонами застосовуються правила нарахування процентів за стандартною процентною ставкою, що вказана в п. 2.4. Договору. Нарахування процентів за стандартною процентною ставкою починається з восьмого календарного дня, від дня простроченого платежу, передбаченого графіком платежів, що вказаний в п. 3.2.3. та Додатку №1 до Договору, та до закінчення терміну дії Договору.
Також, в п. 3.2.3. Договору сторони погодили, що графік погашення заборгованості розрахований виходячи з того, що позичальник буде його дотримуватись і сплачувати платежі вчасно та у визначеному розмірі.
Разом з тим, встановлено, що ОСОБА_1 , порушивши графік платежів визначений в п. 3.2.3. Договору, не в повній мірі виконував свої зобов'язання щодо погашення заборгованості, а саме здійснив оплати 20.06.2023 в сумі 3 900 грн; 02.07.2023 в сумі 3 823,68 грн; 18.07.2023 в сумі 3 665,82 грн; 23.07.2023 в сумі 3 647,80 грн; 17.08.2023 в сумі 3224,23 грн; 31.08.2023 в сумі 600,00 грн; 04.09.2023 в сумі 3 076,84 грн та 19.09.2023 в сумі 1 000,00 грн, в подальшому оплат від відповідача ТОВ «Бізнес Позика» не отримувало, що відповідно призвело до збільшення суми нарахованих процентів відносно орієнтовної суми, що зазначена у графіку погашення заборгованості.
Пунктом 3.2.4. Договору передбачено, що у випадку неповернення будь-якого з платежів у строки, передбачені графіком платежів, кредитодавець здійснює відповідне коригування зобов'язань позичальника, в тому числі з врахуванням скасування умови про нарахування процентів за зниженою процентною ставкою, при чому проценти за користування кредитом нараховуються на фактичний залишок суми кредиту. Всі нараховані проценти мають бути сплачені не пізніше дати кожного із наступних чергових платежів.
У разі недостатності суми здійсненого платежу для виконання зобов'язання за Договором у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитодавця у такій послідовності: у першу чергу - прострочена сума кредиту та прострочені проценти за користування кредитом; у другу чергу - сума кредиту та проценти за користування кредитом; у третю чергу - неустойка (штраф) та інші платежі відповідно до Договору.
Як було зазначено, позичальник згідно графіку зобов'язаний був зробити планові платежі 22.06.2023, 06.07.2023, 20.07.2023, 03.08.2023, 17.08.2023, 31.08.2023, 14.09.2023, 28.09.2023, 12.10.2023, 26.10.2023, 09.11.2023 та 23.11.2023 у сумі 3 900 грн, однак відповідачем був здійснений лише перший платіж у строки та у сумі визначених у Договорі, а тому, у відповідності до п. 3.2.2. Договору, починаючи з восьмого дня від дня простроченого платежу та до закінчення строку дії Кредитного договору, за Кредитним договором № 467519-КС-001 застосовувалась стандартна процентна ставка.
З огляду на викладене, за Кредитним договором № 467519-КС-001 застосовувались наступні процентні ставки: з 08.06.2023 по 21.09.2023 включно - знижена процентна ставка у розмірі 1,15013889 в день; з 22.09.2023 по 23.11.23 включно - стандартна процента ставка у розмірі 2,00000000 в день.
Відповідно до наданого ТОВ «Бізнес Позика» розрахунку, проценти за користування кредитом нараховувалися ним по 23.11.2023, тобто, в межах строку кредитування, визначеного договором. Після вказаної дати розмір нарахованих процентів не збільшувався.
Згідно розрахунку заборгованості за кредитом вбачається, що проценти за користування кредитом у загальній сумі 20 215,12 грн включають в себе: нараховані за зниженою процентною ставкою 1,15013889 % в день в розмірі 3 435,07 грн у період з 08.06.2023 по 21.09.2023 та нараховані за стандартною процентною ставкою 2,00000000 % в розмірі 16 780,05 грн за період з 22.09.2023 по 23.11.2023, що відповідає умовам укладеного сторонами Договору.
У паспорті споживчого кредиту, який також підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором, вказано інформацію, яка надається для ознайомлення позичальнику, а саме: основні умови кредитування з урахуванням побажань позичальника, інформація щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для позичальника, порядок повернення кредиту та інші обставини.
Відтак, ТОВ «Бізнес Позика» мало право на стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за процентами за користування кредитом в розмірі 20 215,12 грн, що в сумі із залишком по тілу кредиту в розмірі 13 317,26 грн становить 33 532,38 грн.
Щодо стягнення з ОСОБА_1 заборгованості по комісії за надання кредиту, колегія суддів зазначає наступне.
За змістом Договору № 467519-КС-001 ОСОБА_1 погодив комісію за надання кредиту в розмірі 2 700,00 грн, засвідчивши це своїм електронним підписом одноразовим ідентифікатором.
Відповідно до п. 2.5. Кредитного договору комісія за надання кредиту становить 2 700,00 грн.
Згідно з ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за надання та обслуговування кредиту.
Комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до ч. 1 та 2 ст. 11, ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19.
Вказані висновки узгоджуються з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 листопада 2023 року у справі № 204/224/21 (провадження №61-4202сво22).
Таким чином, виходячи з аналізу вимог п. 4 ч. 1 ст. 1, ч. 2 ст. 8, ч. 1 ст. 1, ст. 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність», роз'яснень Великої Палати Верховного Суду щодо застосування ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування», які викладені у постанові від 13 липня 2022 року по справі №496/3134/19 така форма витрат, як комісія за надання кредиту існує на законодавчому рівні, визначається кожним банком (фінансовою установою) індивідуально та затверджується внутрішніми актами.
Спеціальним законодавством України прямо визначені легальні можливості позивача як включати до тексту кредитних договорів із споживачами умови щодо нарахування комісії, так і в подальшому нараховувати її, а також витребувати суму несплаченої вищевказаної комісії від відповідача (в т.ч. і в судовому порядку).
Отже, після закінчення строку кредитування ОСОБА_1 не повернув кредитні кошти, не сплатив нараховані проценти та комісію внаслідок чого у нього виникла заборгованість у розмірі 33 547,35грн.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги ТОВ «Бізнес позика» в частині стягнення заборгованості по тілу кредиту, відсоткам за користування кредитними коштами та комісії за надання кредиту знайшли своє підтвердження за наслідками перегляду судового рішення в оскаржуваній частині, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Відповідно до положень ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
За таких обставин, судова колегія вважає, що висновки суду першої інстанції, в оскаржуваній частині не в повній мірі відповідають обставинам справи і вимогам закону, а тому апеляційна скарга підлягає до задоволення, а рішення суду першої інстанції - скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення заявлених позовних вимог.
На підставі ст. 141 ЦПК України у зв'язку із задоволенням позовних вимог у справі з відповідача на користь позивача має бути стягнуто 6 056,00 грн судового збору, сплаченого за розгляд справи судами першої та апеляційної інстанцій, з яких 2 422,40 грн за розгляд справи судом першої інстанції та 3 633,60 грн за апеляційний перегляд.
На підставі викладеного та керуючись ст. 268, 374, 376, 383, 384, 389 ЦПК України
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика»- задовольнити.
Рішення Монастирищенського районного суду Черкаської області від 12 серпня 2025 року- скасувати.
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 )на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика»(місцезнаходження бульвар Лесі Українки, 26, офіс 411 м. Київ, 01133, код ЄДРПОУ 41084239) заборгованість за Кредитним договором № 467519-КС-001 від 08.06.2023 у розмірі 33 547,35грн.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 )на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика»(місцезнаходження: бульвар Лесі Українки, 26, офіс 411 м. Київ, 01133, код ЄДРПОУ 41084239) судові витрати, які складаються з судового збору за подання позовної заяви до суду першої інстанції в сумі 2 422,40 грн та апеляційної скарги в сумі 3 633,60 грн, що разом складає 6 056,00 грн.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення, в порядку та за умов, визначених ЦПК України.
Текст постанови складено 03 грудня 2025 року.
Головуючий Л. І. Василенко
Судді: О. В. Карпенко
О. М. Новіков