Житомирський апеляційний суд
Справа №283/542/25 Головуючий у 1-й інст. Саланда О. М.
Номер провадження №33/4805/1029/25
Категорія ч.1 ст.130 КУпАП Доповідач Григорусь Н. Й.
03 грудня 2025 року м.Житомир
Суддя Житомирського апеляційного суду Григорусь Н.Й., за участі: особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника - адвоката Семашка Д.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Житомирі апеляційну скаргу адвоката Семашка Дмитра Миколайовича, в інтересах ОСОБА_1 на постанову Малинського районного суду Житомирської області від 08 липня 2025 року, якою останню визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,
Постановою судді Малинського районного суду Житомирської області від 08 липня 2025 року ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів громадян, що становить 17 000 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 605,60 грн.
Згідно з постановою судді місцевого суду, 25 лютого 2025 року о 15 годині 10 хвилин на 108 км автомобільної дороги М-07, поблизу села Українка Коростенського району, ОСОБА_1 керувала автомобілем Mitsubishi Grandis, державний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з ротової порожнини, виражене тремтіння пальців рук, змінене забарвлення шкіри обличчя. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку водій відмовилась, чим порушила вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Не погоджуючись з вказаною постановою судді місцевого суду, адвокат Семашко Д.М. подав апеляційну скаргу в інтересах ОСОБА_1 , в якій просить постанову скасувати, провадження у справі закрити, посилаючись на її незаконність, однобічне та неповне з'ясування судом обставин справи. Апеляційна скарга обґрунтована, зокрема, тим, що зупинка транспортного засобу не відповідала вимогам ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію», а тому є незаконною, на відео у ОСОБА_1 відсутні ознаки алкогольного сп'яніння, відеозаписи не містять чіткої відмови ОСОБА_1 від проходження огляду; направлення не вручено водію. На думку адвоката, у діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений ч. 1 ст. 130 КУпАП, а вина - недоведена.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення ОСОБА_1 та її адвоката Семашка Д.М., які апеляційну скаргц підтримали та просили її задовольнити, перевіривши доводи апеляційної скарги, доходжу висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.
Керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тягне за собою адміністративну відповідальність, передбачену ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до пункту 2.9 а) Правил, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
За правилами частин 2-5 ст. 266 КУпАП, огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних засобів поліцейським із застосуванням технічних засобів відеозапису або у закладах охорони здоров'я.
Згідно вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Висновок судді місцевого суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у відмові в проходженні огляду на стан сп'яніння, з правовою кваліфікацією таких дій за ч. 1 ст. 130 КУпАП за обставин, установлених у постанові судді місцевого суду, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджений наявними в матеріалах справи доказами.
Так, з протоколу по адміністративне правопорушення від 25.02.2025 вбачається, що 25 лютого 2025 року о 15 годині 10 хвилин на 108 км автомобільної дороги М-07, поблизу села Українка Коростенського району, ОСОБА_1 керувала тз Mitsubishi Grandis, державний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з ротової порожнини, виражене тремтіння пальців рук, змінене забарвлення шкіри обличчя. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку водій відмовилась, що зафіксовано на портативний відеореєстратор поліцейського ПВ Motorola VB400 475802, 475332, чим порушила вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Водій від керування тз з дотриманням ПДР України (а.с. 1).
За змістом п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Так, ч. 1 ст. 130 КУпАП визначено декілька діянь, які утворюють об'єктивну сторону зазначеного правопорушення. Зокрема, адміністративна відповідальність за цією нормою закону передбачена за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
За таких обставин, вважаю, що винуватість ОСОБА_1 у порушенні п. 2.5 Правил дорожнього руху України підтверджується наявними у справі доказами, а саме, даними, які містяться: в протоколі про адміністративне правопорушення, в якому зазначено, що остання від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння в установленому законом порядку відмовилася; направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння, згідно якого ОСОБА_1 відмовилася від проходження огляду на стан сп'яніння; акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів; рапорті поліцейського взводу №2 роти №4 батальйону УПП в Житомирській області С. Черепанського від 25.02.2025 відповідно, до якого під час несення служби 25.02.2025 в складі екіпажу Граніт 207 на а/д М07 108 км поблизу с. Українка Коростенського району згідно орієнтування ЧЧ «Гранті» «порушення ПДР автомобілем Mitsubishi червоного кольору н.з. НОМЕР_1 їде з порушенням, виїжджаючи зустрічну смугу, робити обгін». Під час спілкування з водієм ОСОБА_1 виявлено ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя. Водію ОСОБА_1 запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законодавством порядку на місці зупинки ТЗ та у медичному закладі, на що ОСОБА_1 категорично відмовилася. В подальшому складено протокол серії ЕПР1 №256143 за ч. 1 ст. 130 КУпАП; наявним в матеріалах справи відеозаписом з відеореєстратора службового автомобіля та нагрудної камери поліцейського.
Як встановлено під час апеляційного розгляду, суддя місцевого суду дав належну оцінку всім доказам у справі, проаналізував їх у сукупності та взаємозв'язку з іншими доказами, та дійшов правильного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Доводи апеляційної скарги відносно того, що зупинка транспортного засобу не відповідала вимогам ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію», а тому є незаконною. не заслуговують на увагу, оскільки зупинка автомобіля, яким керувала ОСОБА_1 , відповідала вищевказаним вимогам.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 35 вказаного Закону поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі якщо: якщо водій порушив Правила дорожнього руху; є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об'єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення тощо.
З досліджених доказів вбачається, зокрема, нагрудної камери працівника поліції, останній повідомив ОСОБА_1 щодо надходження повідомлення на лінію 102 про те, що водій Mitsubishi червоного кольору н.з. НОМЕР_1 їде з порушенням, виїжджаючи зустрічну смугу в Київській області, робить обгін, зазначене також підтверджується рапортом поліцейського взводу №2 роти №4 батальйону УПП в Житомирській області С. Черепанського від 25.02.2025.
Тобто, поліціянтом зупинено транспортний засіб на підставі вимог ч. 1 ст. 35 Закону України «Про національну поліцію», оскільки отримана відповідна інформація на лінію 102.
Крім того, працівник поліції повідомив ОСОБА_1 , що чути запах алкоголю з ротової порожнини, виражене тремтіння пальців рук, змінене забарвлення шкіри обличчя, тобто виявив ознаки алкогольного сп'яніння. Тому у працівників поліції була обґрунтована підозра вважати, що особа знаходиться у стані алкогольного сп'яніння, зважаючи на ознаки, відображені в протоколі про адміністративне правопорушення та висловлені особі.
Відповідно до п. 2, 3 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України № 1452/735 від 09 листопада 2015 року (далі-Інструкція), огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Таким чином, тільки наявність у водія ознак алкогольного сп'яніння надає право працівнику поліції запропонувати їй пройти огляд на стан сп'яніння, про що і вноситься запис у протокол про вчинення адміністративного правопорушення. Зазначені поліцейськими в протоколі ознаки сп'яніння не повинні підтверджуватися або доводитися матеріалами справи, оскільки огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких саме у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану, іншими доказами або спеціальними прийомами (методами) підтверджувати ці ознаки не потрібно.
Працівник поліції неодноразово пропонував ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки, на що в результаті водій ОСОБА_1 відповіла: «Ні», «Я не знаю, що мені робити», «Відмовляюсь». Також, працівники поліції запропонували ОСОБА_1 проїхати до медичного закладу, остання також відмовилась. Разом з тим, були роз'яснені наслідки, що настануть у разі відмови від проходження огляду на стан сп'яніння, а тому доводи скарги в частині щодо відсутності на відеозаписах чіткої відмови ОСОБА_1 від проходження огляду не знайшли свого підтвердження.
Відсутність чи наявність направлення на проходження огляду на стан сп'яніння в закладі охорони здоров'я - не спростовує винності ОСОБА_1 , яка відмовилася від огляду на стан сп'яніння. При цьому, доводи скарги про не вручення водію направлення на медичний огляд, не підтверджуються нормами законодавства при відмові від вказаного огляду на стан сп'яніння.
Інші доводи апеляційної скарги не містять посилання на нові факти чи засоби доказування, які б вказували на незаконність ухваленої у справі постанови.
Заявлене суду апеляційної інстанції клопотання про врахування при розгляді справи життєвих та інших обставин особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не можуть бути прийняті до уваги апеляційним судом, оскільки положення ч. 2 ст. 33 КУпАП щодо врахування при накладенні стягнення характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, ступеню його вини, майнового стану, обставин, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, застосовуються у всіх випадках, крім накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху. Санкція статті 130 ч. 1 КУпАП є безальтернативною та закон в даному випадку не передбачає процесуальної можливості призначити будь-яке інше адміністративне стягнення.
Апеляційний суд також наголошує, що порушення Правил дорожнього руху, які мають наслідком відповідальність за ст. 130 КУпАП, є грубим та потенційно небезпечним як для самої особи, яка керує транспортним засобом, що є джерелом підвищеної небезпеки, так і для інших учасників дорожнього руху, тяжкість ймовірних наслідків.
У рішенні, ухваленому 29 червня 2007 року у справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства», Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, будь-яких вагомих доказів та доводів на спростування правильності висновків суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, не надано.
Враховуючи наведене, проходжу до висновку про те, що при розгляді даної справи суддя місцевого суду повною мірою дотримався вимог ст. ст. 245, 251, 252, 278, 280, 283 КУпАП, правильно встановив всі фактичні обставини справи та дійшов обґрунтованого висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Апеляційним переглядом справи про адміністративне правопорушення не встановлено порушення судом першої інстанції норм процесуального права чи неправильного застосування норм матеріального права. Висновки суду відповідають фактичним обставинам справи, та не спростовуються доводами апеляційної скарги.
За таких обставин, відсутні підстави для скасування постанови судді місцевого суду відносно ОСОБА_1 .
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд -
Апеляційну скаргу адвоката Семашка Дмитра Миколайовича, в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Малинського районного суду Житомирської області від 08 липня 2025 року - без змін.
Постанова апеляційного суду є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Н.Й. Григорусь