печерський районний суд міста києва
Справа № 757/49832/25-ц
пр. № 2-9723/25
02 грудня 2025 року 12 листопада 2025 року суддя Печерського районного суду м. Києва Вовк С.В., перевіривши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Вищої ради правосуддя, Держави Україна в особі Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди, -
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулась до Печерського районного суду м. Києва з позовом до Держави Україна в особі Вищої ради правосуддя (далі - відповідач-1, ВРП), Держави Україна в особі Державної казначейської служби України (далі - відповідач-2, ДКСУ) про відшкодування моральної шкоди.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 27.10.2025 року під головуванням судді Соколова О.М. заявлено самовідвід від розгляду цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до Держави України в особі Вищої ради правосуддя та в особі Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 12.11.2025 року під головуванням судді Григоренко І.В. заявлено самовідвід від розгляду цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до Держави України в особі Вищої ради правосуддя та в особі Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.11.2025 року головуючим суддею визначено Вовк С.В. та 02.12.2025 року матеріали позовної заяви передано для розгляду.
Перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 , головуючий суддя вважає за необхідне заявити самовідвід, виходячи з наступного.
Так, обґрунтовуючи позовні вимоги позивач ОСОБА_1 зазначає, що бездіяльністю членів Вищої ради правосуддя ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 і ОСОБА_6 , яка полягає у навмисному непритягнені судді Печерського районного суду м. Києва Остапчук Т.В. до дисциплінарної відповідності завдано моральну шкоду позивачу у розмірі 2 500 000,00 грн.
Суддя Остапчук Т.В. є діючою суддею Печерського районного суду м. Києва.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Як визначено положеннями частини першої-третьої ст. 40 ЦПК України, питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Європейський суд з прав людини у рішеннях зазначає, що найголовнішою є існування довіри, яку в демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості (Hauschildt Case, № 11/1987/134/188, § 48).
Наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначається за допомогою суб'єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об'єктивного критерію, тобто з'ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого законного сумніву з цього приводу (Hauschildt Case, № 11/1987/134/188, пункт 46).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Білуха проти України» зазначено, що у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду. Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного. Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на справедливий суд. Відповідно до п. 1 зазначеної статті кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Згідно з п. 2.5 Бангалорських принципів поведінки судді, схвалених резолюцією № 2006/23 Економічної та Соціальної ради ООН від 27 липня 2006 року, суддя повинен взяти самовідвід від участі в будь-якому процесі, коли для нього неможливе винесення неупередженого рішення у справі або коли сторонньому спостерігачеві може видатись, що суддя не здатен винести неупередженого рішення.
Відповідно до практики ЄСПЛ при розгляді справи має забезпечуватися суб'єктивний критерій неупередженості (безсторонності) суду. У сторони мають бути відсутні будь-які побоювання у безсторонності суду. Кожна із сторін вправі сподіватися на об'єктивне рішення у справі.
Враховуючи наведене, а також той факт, що на переконання ОСОБА_1 шкода останній спричинена бездіяльністю членів Вищої ради правосуддя ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 і ОСОБА_6 , яка полягає у навмисному непритягненні судді Печерського районного суду м. Києва Остапчук Т.В. до дисциплінарної відповідальності, приходжу до висновку, що такі обставини можуть викликати сумніви у стороннього спостерігача щодо неупередженості судді, а тому вважаю за необхідне заявити самовідвід.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1-19, 33, 36, 353 Цивільного процесуального кодексу України, суддя,-
Заявити самовідвід від розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Вищої ради правосуддя, Держави Україна в особі Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди.
Цивільну справу № 757/49832/25-ц (провадження № 2-9723/25) передати для визначення складу суду, в порядку ч. 1 ст. 33 ЦПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя С.В.Вовк