печерський районний суд міста києва
Справа № 757/58968/25-к
25 листопада 2025 рокуслідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання сторони кримінального провадження № 12025000000000684 від 12.03.2025 - заступника начальника першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про арешт майна, -
До провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 надійшло клопотання сторони кримінального провадження № 12025000000000684 від 12.03.2025 - заступника начальника першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про арешт майна.
Згідно з нормою ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.
Прокурор в судове засідання не з'явився, проте подав письмову заяву про розгляд клопотання за його відсутності, в якій клопотання з викладених у ньому підстав підтримав, просив задовольнити.
Зважаючи на позицію прокурора, на підставі ч. 2 ст. 172 КПК України слідчий суддя визнав за можливе проводити розгляд клопотання без повідомлення власника майна, з метою забезпечення арешту майна.
Вивчивши матеріали клопотання та долучені до нього документи, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
З матеріалів клопотання вбачається, що Головним слідчим управлінням Національної поліції за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні, відомості про яке внесені 12.03.2025 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025000000000684 (виділене з кримінального провадження № 12023000000000050), за фактом шахрайства, легалізації майна одержаного злочинним шляхом, за ознаками кримінальних правопорушень передбачених частинами 2, 3 ст. 209, ч. 4 ст. 190 КК України.
Прокурор в обґрунтування клопотання зазначає наступне.
Досудовим розслідуванням встановлено, що на території України діє злочинне угрупування, протиправна діяльність якого пов'язана із незаконним втручанням в роботу інформаційних (автоматизованих), електронних комунікаційних, інформаційно-комунікаційних систем, впровадженням фінансового механізму, направленого на привласнення (в тому числі шляхом обману та/або зловживання довірою) коштів громадян України та іноземців під виглядом їх участі в інвестиційних проектах, з подальшою легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом.
Зазначена інформація передана до Департаменту кіберполіції шляхом каналами міжнародного зв'язку Siena. Таким чином, стало відомо, що особи, які діяли від імені веб-ресурсу www.royalcbank.com, далі - продавець, (наразі неактивний) пропонували інвестувати значну суму коштів в регульовані фінансові інструменти (акції, індекси, сировинні товари, форекс тощо).
Під час розслідування виявлено, що вищезгадана веб-платформа, швидше за все, діє як неліцензований брокер, який пропонує регульовані фінансові консультації та фінансові інструменти для громадськості, не маючи необхідної кваліфікації для цього виду бізнесу.
В ході ведення злочинної діяльності, продавець пропонує здійснювати поповнення власного сегрегованого рахунку на вищевказаній платформі через криптовалютний гаманець. Жертву переконують у тому, що інвестувавши у фінансовий проект вона швидко отримає величезний прибуток.
Кожна транзакція здійснена жертвою негайно відображалася як кредит у профілі клієнта на неліцензійній платформі www.royalcbank.com.
У висновку, під час спроби виведення активів з власного рахунку на даній платформі з жертви починають вимагати додаткові транзакції та вкладення для здійснення виводу, так і не даючи це зробити.
За підтримки криптовалютних бірж, які обробляли транзакції, підготовлено Blockchain Forensic Report, який простежує рух криптоактиву від відправника (Потерпілого) до пункту видачі готівки, який, ймовірно, пов'язаний з шахрайством і є його невід'ємною частиною.
В результаті блокчейн-криміналістичного аналізу було встановлено, що основним пунктом видачі готівки, який використовувався в описаному шахрайстві, є наступний електронний гаманець, розташований на Binance: НОМЕР_1.
На запит шведської поліції Binance розкрила повну інформацію про особу, яка володіє підозрюваним пунктом видачі готівки. Згідно з інформацією, отриманою від Binance, підозрюваний електронний гаманець належить фізичній особі, яка є громадянином Молдови на ім'я ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , особу якого встановлено в результаті розкриття KYC-даних на вимогу шведської поліції.
Аналізом акаунту на криптовалютній біржі Binance громадянина Республіки Молдова ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що здійснює відмивання активів здобутих злочинним шляхом. Встановлено що останній здійснює регулярні перекази активів до інших акаунтів на криптобіржі Binance.
В подальшому встановлено, що акаунти належать громадянам України, що ймовірно причетні до відмивання активів, здобутих злочинним шляхом, зокрема: Binance user id НОМЕР_2 - власником акаунту є ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Постановою старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України від 09 жовтня 2024 року вказані віртуальні активи «криптовалюта» визнані речовими доказами.
Крім цього встановлено, що ОСОБА_6 здійснював численні транзакції через свій криптогаманець на загальну суму у розмірі 271 819,00 доларів США, а також іншою особою, причетність якої перевіряється в ході слідства - ОСОБА_7 , через акаунт якого на даний час заблоковано криптовалютною біржою «Binance». Це свідчить про те, що доводи слідства, які базуються на аналітичних висновках криптовалютної біржі «Binance» та правоохоронців з міжнародної групи по боротьбі з криптошахраями, підтверджуються стосовно того, що указані операції мають незаконний характер.
Аналізом офіційних доходів ОСОБА_6 , а також інших осіб, які були задіянні в указаній схемі встановлено, що наявні на їх рахунках активи неспівмірні в рази із їх офіційними доходами, що свідчить про те, що ці рахунки є так званими «трансферними» використовувались для приховання реальних джерел надходження коштів, для їх перетворення та, у тому числі, подальшого обміну чи обготівкування.
Також подальшим оглядом транзакції по рахунку ОСОБА_6 та суміжних із ним рахунків встановлено незаконне використання фінансових інструментів, а саме «чорної» криптобіржі GARANTEX Europe OU, яка перебуває в санкційних списках України, Великобританії та США, у зв'язку з причетністю до пособництва країні-агресору.
Зокрема підставою застосування вказаних санкцій у Великобританії є здійснення діяльності GARANTEX Europe OU, як біржі віртуальної валюти, що працює в сфері фінансових послуг росії, а також причетність вказаної юридичної особи до отримання вигоди у зв'язку із підтримкою уряду росії шляхом ведення бізнесу в секторі фінансових послуг, секторі стратегічного значення для уряду росії.
Крім того, відповідно інформації Управління контролю за іноземними активами Міністерства фінансів США (OFAC) (https://ofac.treasury.gov/recent-actions/20220405), з 05.05.2022 юридична особа Garantex Europe OU перебуває в «Списку спеціально позначених громадян і заблокованих осіб, як захід уряду Сполучених Штатів із санкцій та/або ембарго, спрямований проти визначених США терористів, посадових осіб і бенефіціарів певних авторитарних режимів» (https://home.treasury.gov/news/ press-releases/jy0701).
Підставою застосування вказаних санкцій у США є здійснення діяльності GARANTEX Europe OU як біржі віртуальної валюти у секторі фінансових послуг економіки російської федерації.
Зокрема, Garantex дозволяє клієнтам купувати та продавати віртуальні валюти за допомогою фіатних валют в тому числі рублі. Більшість операцій Garantex здійснюється в м. Москва, рф, зокрема у вежі «Федерація», та м. Санкт-Петербурзі, рф, а також інших містах рф. Аналіз відомих транзакцій Garantex показує, що транзакції на суму понад 100 мільйонів доларів США пов'язані з незаконними суб'єктами та ринками даркнету, у тому числі майже 6 мільйонів доларів від російської банди RaaS Conti, а також приблизно 2,6 мільйона доларів від Hydra.
З метою попередження незаконного відчуження віртуальних активів (криптовалюти) чи інших негативних наслідків, які можуть перешкодити проведенню всебічного та повного досудового розслідування, зважаючи на те, що в даному випадку обмеження права власності є розумним і спів розмірним завданням кримінального провадження, орган досудового розслідування вважає за необхідне накладення арешту на віртуальні активи (криптовалюту), які знаходяться на вказаному криптовалютному гаманці.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Згідно з ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної особи або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначених у ст. 98 КПК України.
У відповідності до ч. 3 ст. 170 КПК України, є достатні підстави вважати, що зазначене майно, відповідають критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.
Статтею 98 КПК України, визначено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно з ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Згідно ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Одночасно при розгляді клопотання, поданого в порядку ст. 172 КПК України, слідчий суддя не вирішує питання належності та допустимості доказів, отриманих в ході досудового розслідування, оскільки оцінка допустимості доказів має бути вирішена відповідно до вимог ст. 89 КК України під час ухвалення судового рішення при судовому розгляді кримінального провадження.
Прокурором в клопотанні наведені доводи, які свідчать про необхідність накладення арешту на вказане майно, для ефективного розслідування, та збереження вищезазначеногомайна у первинному вигляді, недопущення здійснення відносно нього будь-якої діяльності як б загрожувала їх знищенню, пошкодженню або перетворенню до кінця досудового розслідування.
Зокрема, матеріали провадження свідчать, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою запобігання їх зникнення, що може перешкодити кримінальному провадженню, а слідчий суддя, в свою чергу, не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.
При цьому, доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження слідчим суддею не встановлено.
Враховуючи викладене, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання прокурора про накладення арешту на майно підлягає задоволенню з метою забезпечення цілей кримінального провадження, а саме: збереження речових доказів.
Крім того, слідчий суддя вважає, що в даному випадку таке обмеження права власності є розумним та співмірним завданням кримінального провадження.
Відтак, клопотання підлягає задоволенню.
На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 170-173, 309, 372 КПК України слідчий суддя, -
Клопотання прокурора - задовольнити.
Накласти арешт на віртуальні активи із забороною користування, розпорядження чи відчуження, окрім отримання віртуальних активів, які обслуговуються криптовалютною біржею «Binance» («Nest Services Limited), зареєстрованої відповідно до законодавства Республіки Сейшельські острови з реєстраційним номером 238045 та адресою House of Francis, Room 303, Ile Du Port, Mahe, Seychelles.» та які розміщуються на акаунті, а саме: Binance user id НОМЕР_2 - власником акаунту є ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.
Зобов'язати слідчого/прокурора у кримінальному провадженні передати ухвалу особі, на майно якої, накладено арешт.
Підозрюваний, його захисник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Ухвала про накладення арешту може бути оскаржена безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1