Справа № 524/14359/25
Провадження 3/524/3772/25
04.12.2025 року суддя Автозаводського районного суду м. Кременчука Гусач О.М., розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, не працюючої, ІПН суду не відомий, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1
за ч.1 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
До суду надійшла справа про притягнення до адміністративної відповідальності відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 184 КУпАП.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 20.10.2025 близько 12-00 год. в АДРЕСА_2 ухилилась від виконання батьківських обов'язків щодо виховання, навчання свого малолітнього сина ОСОБА_2 , який самовільно покинув навчальний заклад - Кременчуцьку гімназію №2 та не повідомив місце перебування, як наслідок міг наразити себе на небезпеку.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину не визнала та пояснила суду, що її син навчався в гімназії №2. Зараз перейшов у іншу школу. 20 жовтня 2025 року вона зверталась до поліції з заявами про те, що діти гімназії №2, 8-9 класу курять та займаються булінгом її сина. У дитини виникла тахікардія через дим сигарет. Дитину хотіли побити. Директор школи не реагує. Не заперечує, що в цей день син близько 12 години покинув територію школи, однак це було викликано тією ситуацією, яка виникла в школі та про яку вона повідомляла працівників поліції. Про місце перебування сина вона знала, жодних загроз життю чи здоров'ю дитини не було.
Суддя, вислухавши ОСОБА_1 вивчивши матеріали справи, приходить до наступних висновків.
Відповідно до вимог ч. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно ст..9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Стаття 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, одним із завдань провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи.
Відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Зі ст.280 КУпАП постає, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язані з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, та відповідно до вимог ст.279 КУпАП дослідити докази, якими згідно ст.251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, зокрема показаннями технічних приладів та технічних засобів.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Диспозиція ч.1 ст.184 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання малолітніх та/або неповнолітніх дітей.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 184 КУпАП, за обставин викладених в протоколі про адміністративне правопорушення, виражається в ухиленні від виконання батьківських обов'язків.
Статтею 150 Сімейного кодексу України встановлено, що батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.
На підтвердження факту вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_1 надано наступні докази: протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 396929 від 21.10.2025 , рапорти чергового Кременчуцького РУП від 20.10.2025 року про отримання заяв від ОСОБА_1 щодо скоєння булінгу , письмові пояснення , рапорт, копію паспорту, копію свідоцтва про народження .
Надаючи оцінку фактичним даним, наявних в матеріалах справи, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд дійшов висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП, оскільки факт ухилення від виконання батьківських обов'язків відносно своєї дитини, не знайшов свого підтвердження.
В протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що учень навчального закладу - Кременчуцька гімназія №2 ОСОБА_2 , 2012 р.н., близько 12 години 20 жовтня 2025 року самовільно покинув навчальний заклад. Разом із цим будь-яких даних про те яким чином саме в цей день було організовано навчальний процес, його структуру і тривалість матеріали справи не містять.
Натомість з долучених до матеріалів справи документів постає, що саме в цей день мати малолітнього ОСОБА_2 двічі зверталась на лінію 102 та повідомляла про скоєння булінгу щодо свого сина в навчальному закладі Кременчуцька гімназія №2. Жодних даних про вжиті заходи адміністрацією навчального закладу на вказані повідомлення матеріали справи не містять.
Суд наголошує на тому, що серед усіх прав, якими наділені учасники освітнього процесу (учні, їхні батьки, педагоги) саме право на життя і здоров'я є найголовнішим і найціннішим, а його забезпечення має бути головним у роботі закладу освіти. Батьки, відправляючи свою дитину до школи, хочуть бути впевненими, що у закладі освіти з нею нічого не трапиться, вона навчатиметься у безпечному освітньому середовищі.
Законом України «Про повну загальну середню освіту» визначено, що безпечне освітнє середовище - це сукупність умов у закладі освіти, що унеможливлюють заподіяння учасникам освітнього процесу фізичної, майнової та/або моральної шкоди, зокрема внаслідок недотримання вимог санітарних, протипожежних та/або будівельних норм і правил, законодавства щодо кібербезпеки, захисту персональних даних, безпечності та якості харчових продуктів та/або надання неякісних послуг з харчування, шляхом фізичного та/або психологічного насильства, експлуатації, дискримінації за будь-якою ознакою, приниження честі, гідності, ділової репутації (зокрема шляхом булінгу (цькування), поширення неправдивих відомостей тощо), пропаганди та/або агітації, у тому числі з використанням кіберпростору, а також унеможливлюють вживання на території та в приміщеннях закладу освіти алкогольних напоїв, тютюнових виробів, наркотичних засобів, психотропних речовин.
Відповідно до пункту 13 Порядку ведення обліку дітей дошкільного, шкільного віку та учнів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 вересня 2017 року № 684, якщо учень, який не досяг повноліття, відсутній на навчальних заняттях протягом 10 робочих днів поспіль з невідомих або без поважних причин, заклад освіти невідкладно надає відповідному територіальному органу Національної поліції та Службі у справах дітей дані таких учнів для провадження діяльності відповідно до законодавства, пов'язаної із захистом їхніх прав на здобуття загальної середньої освіти.
Будь-яких даних про те, що ОСОБА_1 ухилялась від виконання батьківських обов'язків стосовно сина чи неналежно займається його вихованням матеріали справи не містять. Наявні ж в матеріалах справи письмові докази вказують на те, що малолітній ОСОБА_2 покинув навчальний заклад Кременчуцьку гімназію №2 не через неналежне виконання батьківських обов'язків матір'ю, а після розмови з педагогічними працівниками закладу освіти, через конфлікт який стався між учнями в Кременчуцькій гімназії №2 та про який ОСОБА_1 20.10.2025 року о 07 годині 42 хвилини повідомляла правоохоронні органи.
Суд звертає увагу, що сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути належним та достатнім доказом для притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 184 КУпАП, так як викладені у ньому обставини повинні бути перевірені за допомогою інших доказів.
Відповідно до п. 9 Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженої наказом МВС України від 06.11.2015 № 1376, при складанні протоколу про адміністративне правопорушення в ньому зазначаються, зокрема: у графі «дата, час, місце вчинення і суть учиненого адміністративного правопорушення» - суть адміністративного правопорушення, яка повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті КУпАП, за якою складено протокол, з конкретизацією суті порушення.
Водночас, в порушення вимог ст. 256 КУпАП в протоколі про адміністративне правопорушення не вказано, в яких саме діях ОСОБА_1 вбачається неналежне виконання батьківських обов'язків щодо дитини, не зазначена форма вини та наслідки, що настали саме у зв'язку з неналежним виконанням батьківських обов'язків, їхній причинний зв'язок, тобто суть правопорушення викладено не повно, оскільки особою, якою складено протокол, зазначено лише загальні фрази щодо ухилення від виконання батьківських обов'язків, з яких неможливо встановити, в чому конкретно полягає ухилення від виконання батьківських обов'язків ОСОБА_1 та в чому саме її вина.
За усталеною практикою Європейського суду з прав людини, суд не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді, а також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції («Малофєєва проти Росії», рішення від 30.05.2013 р., заява F 36673/04; «Карелін проти Росії», заява F 926/08, рішення від 20.09.2016 р.).
Рішенням Конституційного Суду України від 22.12.2010 року №23-рп2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпція, в тому числі і закріпленій в ст. 62 Конституції України.
У відповідності до ст.62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
З огляду на викладене та на зазначений конституційний припис, оскільки під час розгляду справи встановлено, що докази, які б поза розумним сумнівом доводили винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП, у справі відсутні, провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в діях останньої складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП.
На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст. 247, ст. 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення , -
Провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст. 184 КУпАП закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена на протязі 10 діб до судової палати Полтавського апеляційного суду в кримінальних справах через Автозаводський районний суд м. Кременчука Полтавської області.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги або розгляду справи Апеляційним судом, якщо постанову не скасовано. Постанова може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців з дня винесення.
Суддя: Олександр ГУСАЧ