Справа № 372/5950/25
Провадження 2-2821/25
05 грудня 2025 року Обухівський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді: Тиханського О.Б.,
за участю секретаря судових засідань Колісник К.С.,
розглянувши у приміщенні Обухівського районного суду Київської області у підготовчому судовому засіданні позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Відділ державної реєстрації актів цивільного стану Обухівського районного управління юстиції у Київській області про визнання батьківства,
15.10.2025 року позивач звернувся до суду із вказаним позовом в якому просить: визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , біологічним батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Внести відповідні зміни в актовий запис №24 виданого 10 лютого 1988 року Українською міською радою Обухівського району Київської області про народження ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме в графу «батько» замість « ОСОБА_3 » вказати «ОСОБА_2 », громадянин України.
Позов обґрунтований тим, що позивач та відповідач ОСОБА_2 проживали разом не один десяток років за однією адресою. Невдовзі позивач дізнався, що відповідач є його біологічним батьком. Він спільно проживав з матір'ю позивача хоча офіційно був одружений на іншій жінці. Зі слів матері в свідоцтві про народження дитини батьком позивача було записано ОСОБА_3 . У зв'язку з тим, що на момент народження спільної дитини позивач та мати дитини у шлюбі не перебували, відповідно до ч.1 ст. 135 СК України, то прізвище дитини записано за прізвищем матері, а по батькові дитини зі слів матері. Позивачем було проведено лабораторний аналіз на батьківство з якого встановлено, що ймовірність батьківства становить -99,9999%.
Позивач в підготовче засідання не з'явився, подав клопотання про розгляд справи без його участі, позов просить задовольнити.
Відповідач в підготовче засідання не з'явився, подав клопотання про проведення судового розгляду без його участі, позов вимоги визнає.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити, з підстав викладених в позовній заяві.
Представник третьої особи в підготовче судове засідання не з'явився.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 виданого Українською міською радою Обухівського району Київської області 10.02.1988 року, актовий запис № 24 ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 , батько зазначений ОСОБА_3 , мати ОСОБА_4 (а.с.12).
Згідно з висновком про біологічне батьківство № MGU2624 від 01.10.2025 року біологічне батьківство учасника «ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 » відносно учасника «ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 », в рамках проведеного дослідження, знаходяться в прямій біологічній спорідненості. Ймовірність того, що отриманий результат не є наслідком випадкового збігу індивідуалізуючи ознак неродинних осіб складає 99,99999171% (а.с.13).
Статтею 121 СК України визначено, що права та обов'язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.
У відповідності до ч.2 ст.125 СК України, якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається за заявою матері та батька дитини, за рішенням суду.
Відповідно до вимог ч. 2,3 ст.128 СК України підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України. Позов про визнання батьківства може бути пред'явлений матір'ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття. Позов про визнання батьківства може бути пред'явлений особою, яка вважає себе батьком дитини.
За приписами ч. 1 ст.129 СК України особа, яка вважає себе батьком дитини, народженої жінкою, яка в момент зачаття або народження дитини перебувала у шлюбі з іншим чоловіком, має право пред'явити до її чоловіка, якщо він записаний батьком дитини, позов про визнання свого батьківства.
У пункті 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15.05.2006 року "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" зазначено, що особа, котра вважає себе батьком дитини, народженої жінкою, яка в момент зачаття або народження дитини перебувала в шлюбі з іншим чоловіком, має право пред'явити до останнього, якщо того записано батьком, позов про визнання свого батьківства. Згідно зі ст.129 СК України зазначена особа може звернутися з такими вимогами у межах строку позовної давності (один рік), перебіг якого починається з дня, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про своє батьківство. У тих випадках, коли батьком дитини записано конкретну особу, вимоги про визнання батьківства мають розглядатись одночасно з вимогами про виключення відомостей про цю особу як батька з актового запису про народження дитини.
Так, законодавством визначено перелік осіб, які вправі звернутися з позовом про визнання батьківства. Зокрема, позов про визнання батьківства може бути пред'явлений матір'ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття. Позов про визнання батьківства може бути пред'явлений особою, яка вважає себе батьком дитини.
Відповідно до роз'яснень п. 9 Постанови, рішення щодо визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них, а його резолютивна частина - містити всі відомості, необхідні для реєстрації батьківства (материнства) в органах РАЦС (прізвище, ім'я та по батькові матері й батька, число, місяць і рік їх народження, громадянство, а також номер актового запису про народження дитини, коли та яким органом його вчинено). Питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це. Висновки експертизи, у тому числі судово-генетичної, необхідно оцінювати з урахуванням положень ЦПК України, згідно з якими жоден доказ не має для суду наперед установленого значення, він оцінює докази в їх сукупності, а результати оцінки відображає в рішенні з наведенням мотивів їх прийняття чи відхилення.
Отже, сімейне законодавство України не визначає будь-яких особливостей щодо предмета доказування у даній категорії справ. Доказами у такій справі можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, а також інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів. Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності.
Відповідно до пп. 20 п. 1 Розділу ІІІ Правил реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених Наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року № 52/2 з відповідними змінами, при вирішенні судом спорів про визнання батьківства, материнства, оспорювання батьківства чи материнства, встановлення фактів батьківства та материнства зміни до актових записів про народження вносяться відповідно до законодавства, яке регулює порядок внесення змін до актових записів цивільного стану.
Відповідно до п.2.13 пп. 2.13.1 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, які затверджено Наказом Міністерства юстиції України 12.01.2011 96/5 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 січня 2011 р. за N 55/18793 підставою для внесення змін в актові записи цивільного стану є : рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану.
За положеннями ст. 134 СК України, на підставі заяви осіб, зазначених у статті 126 СК України або рішення суду, орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до Книги реєстрації народжень та видає нове Свідоцтво про народження.
Відповідно до п. 2.16.4. Розділу II Правил внесення змін до актових записів цивільного стану. їх поновлення та анулювання, на підставі рішення суду про визнання батьківства (материнства) в актовому записі про народження змінюються відомості про батька та вносяться пов'язані з цим інші зміни згідно із зазначеними в рішенні суду.
Згідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дні, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.
Частиною 2 ст. 77 ЦПК України встановлено, що предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухвалені судового рішення.
Частиною 5, 6 ст. 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно ч.1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Доказами у такій справі можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів. Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності. Керуючись цим загальним правилом, встановлення батьківства на підставі частини другої статті 128 СК України можливо за наявності належних і обґрунтованих доказів (відомостей), які засвідчують походження дитини від певної особи.
Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 травня 2018 року справа № 591/6441/14-ц, провадження № 61-6030 св18.
Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що відповідач дійсно є рідним батьком позивача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що також підтверджується результатом дослідження ДНК на встановлення біологічного батьківства. Відомості про батька вносилися до актового запису про народження дитини за словами матері дитини, тобто відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України та було вказано батьком - ОСОБА_3 .
Таким чином, позовні вимоги позивача є цілком обґрунтованими, підтвердженими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 15, 16 ЦК України, ст. ст. 125, 128 СК України, ст. ст. 200, 265, 268 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Відділ державної реєстрації актів цивільного стану Обухівського районного управління юстиції у Київській області про визнання батьківства - задовольнити.
Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , біологічним батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Зобов'язати Відділ реєстрації актів цивільного стану Обухівського районного управління юстиції Київської області внести зміни до актового запису № 24 від 10.02.1988 року, здійсненого Українською міською радою Обухівського району Київської області, а саме в графі: - «відомості про батька», виключивши відомості про батька дитини « ОСОБА_3 », та записати «ОСОБА_2 ».
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, то зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя О.Б. Тиханський