Справа № 372/5526/25
Провадження 2-2613/25
заочне
05 грудня 2025 року Обухівський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді Проць Т.В.
при секретарі Лимаренко О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Обухівського районного суду Київської області цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Банк інвестицій та заощаджень» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
У вересні 2025 року АТ «Банк інвестицій та заощаджень» в особі представника Мартиненка О.В. звернулось до Обухівського районного суду Київської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 03.07.2020 року між АТ «Банк інвестицій та заощаджень» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання споживчого кредиту № PL/40/3554. Відповідно до умов договору відповідач отримала кредит у розмірі 60 000 грн. на споживчі потреби. Однак, ОСОБА_1 виконала свої договірні зобов'язання не в повному обсязі, сплатила заборгованість частково у сумі 23 738,99 грн. Таким чином, Банк набув права вимагати дострокового виконання зобов'язань за вказаним договором та стягнення 3% річних та інфляційних втрат за несвоєчасне виконання зобов'язань.
Ухвалою судді від 07.10.2025 року відкрито спрощене позовне провадження, призначено справу до судового розгляду по суті.
В судове засідання представник позивача не з'явився, однак подав до суду заяву, в якій просить справу слухати у його відсутності, позов підтримує та просить його задовольнити в повному обсязі, в разі неявки відповідача не заперечує проти заочного розгляду справи.
Відповідач в судове засідання не з'явилася, про причини неявки не повідомила, хоча була належним чином повідомленою про місце, дату та час судового засідання, заяви про розгляд справи за її відсутності, відзиву на позов до суду не подала.
Таким чином, суд вважає за можливе на підставі ст. 280, 281, 282 ЦПК України ухвалити у справі заочне рішення суду в судовому засіданні за відсутності сторін та без фіксування процесу технічними засобами відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК.
Суд, розглянувши матеріали справи і оцінивши наявні в справі письмові докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні, вирішуючи справу, виходить з наступного.
Встановлено, що 03.07.2020 року між АТ «Банк інвестицій та заощаджень» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання споживчого кредиту № PL/40/3554.
Додатком № 1 до кредитного договору сторони передбачили та підписали таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит.
За умовами п.п.1.1 та п.п.1.4 Розділу 1 кредитного договору, Банк надав Позичальнику кредит, а Позичальник отримав суму кредиту в розмірі 60 000 грн. на споживчі потреби.
Відповідно до п.1.6 Розділу 1 кредитного договору сторони визначили, що дата повернення кредиту 30.09.2022 року.
Відповідно до п.п.1.12 Розділу 1 кредитного договору реальна річна процентна ставка складає 47,57% річних.
Підпунктом 1.13 Розділу 1 кредитного договору передбачено, що загальна вартість кредиту становить 95 485,86 грн.
У пункті 1.7 розділу 1 кредитного договору зазначено, що Позичальник зобов'язався сплатити процентну ставку за користування кредитом у розмірі 0,01% річних - нараховується починаючи з дня надання кредиту (списання з позичкового рахунку) до повного погашення заборгованості за цим Договором.
Згідно із пунктом 1.9 кредитного договору, Позичальник зобов'язався сплачувати щомісячну комісію в розмірі 2,19% в місяць від суми кредиту, зазначеної в п.1.1 цього Договору.
Відповідно до п.п.1.12 Розділу 1 кредитного договору передбачено, що кредит надається шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на рахунок, що відкритий позичальнику в банку.
Згідно п.2.6 кредитного договору Позичальник підтверджує, що перед укладанням Договору Банк ознайомив його з Умовами, з переліком необхідних документів,Тарифами, Позичальник згоден із ними та приймає їх як обов'язкові для виконання.
Так, 03.07.2020 року Позичальник ОСОБА_1 від АТ «Банк інвестицій та заощаджень» отримала кредитні кошти в сумі 60 000 грн., що підтверджується випискою з особового рахунку про отримання кредитних коштів.
Відповідач ОСОБА_1 свої зобов'язання за Договором про надання споживчого кредиту № PL/40/3554 від 03.07.2020 року не виконує належним чином, не сплачує кредит та нараховані проценти у зв'язку з чим утворилася прострочена заборгованість, яка станом на 11.09.2025 року становить 73 714,64 грн., з яких: 46 777,08 грн. - прострочена заборгованість за основним зобов'язанням, 7,79 грн. - прострочена заборгованість за процентами за період з 01.04.2021 по 29.11.2022, 24 966 грн. - прострочена заборгованість за комісією за період з 01.04.2021 по 31.10.2022, 1 446,21 грн. - інфляційні втрати за несвоєчасне виконання зобов'язань за період з 30.04.2021 по 31.01.2022, 517,56 грн. - 3% річних.
11.07.2025 року позивачем до відповідача було направлено Вимогу № 05-2/04/3608 від 10.07.2025 року про дострокове виконання зобов'язань, однак відповідач не скористалася своїм правом отримання вимоги.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Відповідно до положень ст. 525, 526, 527, 530 ЦК України встановлено, що зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в термін передбачений договором, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, боржник не звільняється від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання.
За змістом ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
У частинах першій, третій статті 509 ЦК України зазначається, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК ).
Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були переданіьйому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то вразі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно з вимогами ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідач не надала даних, що свідчать про погашення заборгованості та про причини несвоєчасного погашення заборгованості за кредитними договорами у добровільному порядку. Крім того, суду не надано беззаперечних, належних та допустимих доказів, які свідчать про наявність підстав звільнення відповідача від відповідальності за порушення зобов'язання, відповідно до ст. 617 ЦК України.
Виходячи зі змісту ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків.
Враховуючи вищевикладене, з урахуванням встановлених судом обставин справи та досліджених доказів, суд приходить до висновку, що відповідач не виконала свої кредитні зобов'язання щодо повернення коштів, а тому з відповідача підлягає стягненню прострочена заборгованість у сумі 73 714,64 грн.
Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Позивачем при зверненні до суду з цим позовом сплачений судовий збір у розмірі 3028 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 676089 від 17.09.2025 року.
Оскільки, позовні вимоги АТ «Банк Інвестицій та заощаджень» задоволено повністю, то з ОСОБА_1 на користь АТ «Банк Інвестицій та заощаджень» підлягає стягненню судовий збір в розмірі 3028 грн.
На підставі наведеного, керуючись статтями 525-527, 530, 610, 611, 629, 1048- 1050, 1054 ЦК України, статтями 13, 43, 76-81, 141, 263, 265, 268, 280-282, 354 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги Акціонерного товариства «Банк інвестицій та заощаджень» задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Банк інвестицій та заощаджень» заборгованість за Договором надання споживчого кредиту № PL/40/3554 від 03.07.2020 року в розмірі 73 714,64 грн. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 3028 грн., а всього стягнути 76 742,64 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити рішення суду повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
На виконання п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України суд зазначає повне найменування сторін та інших учасників справи:
Позивач: Акціонерне товариство «Банк інвестицій та заощаджень», код ЄДРПОУ 33695095, адреса: 04119, м. Київ, вул. Ю.Іллєнка, 83-Д.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення складено та підписано 05 грудня 2025 року.
Суддя Т.В. Проць