Справа № 283/1595/25
провадження №2/283/936/2025
04 грудня 2025 року Малинський районний суд Житомирської області в складі: під головуванням судді Ярмоленка В.В., з секретарем судового засідання Селіною А.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Малині цивільну справу
за позовною заявою ОСОБА_1 до Малинської міської ради Житомирської області, ОСОБА_2 , треті особи, які не заявлять самостійних вимог щодо предмету спору: державний нотаріус Малинської державної нотаріальної контори Житомирської області Ходаківська Леся Володимирівна
про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування,
Стислий виклад позицій сторін.
26.06.2025 представник позивача ОСОБА_1 адвокат Голуб Т.І. звернулась до Малинського районного суду Житомирської області з позовною заявою про визнання права власності на спадкове майно, що залишилось після смерті батька - ОСОБА_1 . В обґрунтування позову зазначили, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Федорівка Малинського району Житомирської області помер батько ОСОБА_3 (копія свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 ). Після смерті батька залишилась спадкове майно, що складається з житлового будинку з господарськими будівлями, розташованого по АДРЕСА_1 ; земельна ділянка кадастровий номер 1823488400:01:001:0204, яка розташована в АДРЕСА_1 .
28.09.2006 ОСОБА_3 склав заповіт, яким заповів все своє майно в рівних частинах кожному: сину - ОСОБА_1 та дочці - ОСОБА_4 .
Після смерті ОСОБА_3 спадщину прийняв ОСОБА_1 заявою у відповідні строки, спадкова справа 42/2010, зареєстрована за № 1-865 Малинською державною нотаріальною конторою Житомирської області. Другим спадкоємцем є - ОСОБА_4 , сестра ОСОБА_1 , яка також подала до нотаріуса відповідну заяву 10.09.2010.
23.07.2024 відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом позивач отримав в спадщину частки земельної ділянки, загальною площею 0, 1369 га, кадастровий номер 1823488400:01:001:0204, яка розташована в с. Федорівка Коростенського району Житомирської області.
ОСОБА_1 неодноразово звертався до державного нотаріуса Малинської державної нотаріальної контори Житомирської області Ходаківської Л.В. з проханнями видати свідоцтво про право на спадщину житловий будинок, однак крім усної відмови, що відсутні правовстановлюючі документи на будинок, жодних документів не отримував. Представник позивача адвокат Голуб Т.І. неодноразово надсилала адвокатські запити про надання інформації про наявність відмови у видачі свідоцтва на право на спадщину за заповітом на житловий будинок та надання копії спадкової справи №42-2010, однак відповідь на адвокатський запит не надходила.
Враховуючи вище викладене, Постанова про відмову у вчиненні нотаріальних дій у позивача відсутня, однак в усній формі позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на житловий будинок у зв'язку з відсутністю документів, що посвідчують право власності на будинок.
Збільшеними вимогами позову ОСОБА_1 просить визнати за ним право власності на житловий будинок з надвірними будівлями, що розташований за адресою: в АДРЕСА_1 , після смерті батька - ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , як спадкоємцем за законом.
Явка та позиція сторін по справі:
Заявник ОСОБА_1 та представник адвокат Голуб Т.І. в судове засідання не з'явились, 10.11.2025 адвокат Голуб Т.І. надіслала до суду клопотання, в якому зазначила що ОСОБА_4 померла, після її смерті все майно успадкував її чоловік - ОСОБА_2 . З матеріалів витребуваної судом спадкової справи з'ясовано, що ОСОБА_2 прийняв спадщину після своєї дружини. Однак, під час підготовчого засідання ОСОБА_2 заявив, що не бажає приймати в спадок майна, яке було заповідано покійній ОСОБА_4 , відповідно до заповіту від 28.09.2006 покійним батьком ОСОБА_3 . ОСОБА_2 в судовому засіданні підтвердив відмову. Відповідно, у частині 1/2 житлового будинку спадщина вважається такою, що залишилась неприйнятою спадкоємцем першої черги. Позивач, як син померлого ОСОБА_3 належить до спадкоємців першої черги та фактично прийняв спадщину, оскільки проживає у спірному житловому будинку, ремонтує, утримує його, сплачує комунальні послуги. З огляду на наведене, просить суд визнати за ОСОБА_1 право власності на частину житлового будинку після смерті батька ОСОБА_4 за заповітом та на 1/2 частину житлового будинку за законом, а в сукупності - право власності на весь житловий будинок. Таким чином, спадкоємець першої черги прийняв спадщину лише частково - щодо квартири, але не прийняв спадщину щодо спірного будинку. Відповідно, у частині 1\2 житлового будинку спадщина вважається такою, що залишилась неприйнятою спадкоємцем. ОСОБА_1 по заповіту отримав 1\2 будинку. Однак, слід зазначити, що інша 1\2 будинку теж фактично прийнята в спадщину, оскільки останній проживає у спірному житловому будинку, ремонтує його, утримує, сплачує комунальні послуги.
27.08.2025 ОСОБА_2 подав до суду заяву, в якій просив долучити до матеріалів справи Свідоцтво про право на спадщину від 29.04.2015 посвідченим державним нотаріусом Другої Київської державної нотаріальної контори Абісовою Т.Ф., зі змісту якого вбачається, що спадкоємцем майна ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , є її чоловік - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . В судовому засіданні 16.09.2025, щодо задоволення позовних вимог ОСОБА_1 не заперечив.
Представник відповідача Тимошенко С.М., яка діє на підставі довіреності №47 від 10.03.2025, в судове засідання не з'явилася, 04.07.2025 подала до суду заяву, згідно якої не заперечила відносно позовних вимог, просила справу розглядати без її участі.
У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.
Вивчивши письмові матеріали справи, суд приходить до висновку про можливість ухвалити рішення на підставі наявних у справі доказів та вважає позовну заяву такою, що підлягає частковому задоволенню.
Фактичні обставини справи, встановлені судом.
Встановлено, що батьком позивача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , є ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 21.02.1951 (а.с.67).
ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Федорівка Малинського району Житомирської області у віці 88 років помер ОСОБА_3 , про що свідчить свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 (а.с.22).
28.09.2006 ОСОБА_3 склав заповіт, яким заповів все своє майно в рівних частинах кожному: сину - ОСОБА_1 та дочці - ОСОБА_4 (а.с.57).
18.07.2025 на виконання ухвали суду, надійшла спадкова справа № 42/2010 ОСОБА_3 , до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 . Заявою від 10.09.2010 у відповідні строки спадщину прийняв ОСОБА_1 спадкова справа, зареєстрована приватним нотаріусом Сотніченко І.В. Малинського районного нотаріального округу Житомирської області. Другим спадкоємцем є - ОСОБА_4 , сестра ОСОБА_1 . Другим спадкоємцем є - ОСОБА_4 , сестра ОСОБА_1 , заявою від 10.09.2010 у відповідні строки спадщину прийняла ОСОБА_4 засвідчена приватним нотаріусом Сотніченко І.В. Малинського районного нотаріального округу Житомирської області.
23.07.2024 відповідно до копії свідоцтва про право на спадщину за заповітом позивач отримав в спадщину частки земельної ділянки, загальною площею 0,1369 га, кадастровий номер 1823488400:01:001:0204, яка розташована в с. Федорівка Коростенського району Житомирської області, призначена для ведення особистого селянського господарства.
Відповідно до копії свідоцтва про право на спадщину за заповітом позивач отримав в спадщину частки земельної ділянки, загальною площею 0,6000 га, кадастровий номер 1823488400:01:001:0407, яка розташована в с. Федорівка Коростенського району Житомирської області, призначена для ведення особистого селянського господарства.
Відповідно до копії свідоцтва про право на спадщину за заповітом позивач отримав в спадщину частки земельної ділянки, загальною площею 0,2500 га, кадастровий номер 1823488400:01:001:0408, яка розташована в с. Федорівка Коростенського району Житомирської області, призначена для будівництва і обслуговування житлового будинку.
ОСОБА_1 неодноразово звертався до державного нотаріуса Малинської державної нотаріальної контори Житомирської області Ходаківської Л.В. з проханнями видати свідоцтво про право на спадщину житловий будинок, однак крім усної відмови, що відсутні правовстановлюючі документи на будинок, жодних документів не отримував. Представник позивача адвокат Голуб Т.І. неодноразово надсилала адвокатські запити про надання інформації про наявність відмови у видачі свідоцтва на право на спадщину за заповітом на житловий будинок та надання копії спадкової справи №42-2010, однак відповідь на адвокатські запит не надходила.
Згідно Витягу з Погосподарських книг виконавчого комітету Малинської міської ради Гранітненського старостинського округу - Погосподарська книга №1 Федорівської сільської ради, 2001-2005 років, особовий рахунок № НОМЕР_3 , с. Федорівка, голова господарства - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с13-14).
На замовлення позивача ТОВ «Агенство нерухомості «Аннастейшен» від 27.11.2021 виготовлено технічний паспорт на житловий будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 (а.с.23-30).
Позивач повідомив суд, що з родиною третьої особи - ОСОБА_4 не спілкується вже більше 10 років. Копію свідоцтва про смерть ОСОБА_4 , було долучено до матеріалів справи чоловіком померлої - ОСОБА_2 , відповідно до якого ІНФОРМАЦІЯ_3 в м. Києві у віці 65 років померла ОСОБА_4 , про що свідчить копія свідоцтво про смерть серії НОМЕР_4 (а.с.84).
29 серпня 2025 року ухвалою суду залучено до участі у справі за позовом ОСОБА_1 до Малинської міської ради Житомирської області, треті особи: державний нотаріус Малинської державної нотаріальної контори Житомирської області Ходаківська Л.В., ОСОБА_4 правонаступника третьої особи ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 : ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
26.09.2025 на виконання ухвали суду Друга Київська державна нотаріальна контора надіслала до суду копію спадкової справи №228/2015 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , з якої вбачається, що ОСОБА_2 заявою від 17 березня 2015 року засвідченої державним нотаріусом Абісовою Т.Ф. прийняв спадщину яка залишилась після смерті дружини - ОСОБА_4 . Крім ОСОБА_2 є інший спадкоємець - син померлої ОСОБА_6 , який заявою від 17.03.2025 за № 663, відмовився від спадщини на користь батька - ОСОБА_2 , засвідченої приватним нотаріусом Шевковою О.В. Відповідно до копії свідоцтва про право на спадщину за законом ОСОБА_2 отримав у спадщину 1/3 частини квартири за номером АДРЕСА_2 , яка належала померлому на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого Державною адміністрацією Московського району м. Київ, 18 травня 1998 року, згідно розпорядженням (наказом) від 18.05.1998 № 18512, зареєстрованого в Київському міському бюро технічної інвентаризації 11 червня 1998 року і записана у реєстрову книгу за № 3738.
Позивач вважає, що ОСОБА_2 не бажає і не бажав приймати в спадок майна, яке було заповідано покійній ОСОБА_4 , відповідно до заповіту від 28.09.2006 покійним батьком ОСОБА_3 . Таким чином, спадкоємець першої черги прийняв спадщину лише частково - щодо квартири, що належала померлій ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_2 , а щодо частини житлового будинку, за адресою: АДРЕСА_1 , отриманого за заповітом ОСОБА_3 , ОСОБА_2 спадщину не прийняв і в судовому засіданні підтвердив відмову. Тобто, спадкоємець першої черги прийняв спадщину лише частково - щодо квартири, але не прийняв спадщину щодо будинку. Відповідно, у частині 1/2 житлового будинку спадщина вважається такою, що залишилась неприйнятою спадкоємцем першої черги. Позивач, як брат померлої належить до спадкоємців другої черги та фактично прийняв спадщину, оскільки проживає у спірному житловому будинку, ремонтує, утримує його, сплачує комунальні послуги.
Таким чином, позивач не в змозі у досудовому порядку реалізувати свої спадкові права після смерті батька та сестри.
Мотиви та застосовані норми права.
Частиною 3 ст. 10 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог ЦПК України.
Відповідно до ст.392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Під час розгляду справи позивач подав до суду заяву про зміну позовних вимог, у якій замість первинної вимоги про визнання права власності на частку житлового будинку просив визнати за ним право власності на весь житловий будинок.
Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.
Прийняття спадщини спадкоємцем, який звертається з вимогою про визнання права власності на спадкове майно, має встановлюватись належними доказами: копіями документів із спадкової справи, якщо така справа заводилася нотаріусом, довідками з житлово-експлуатаційних організацій, сільських, селищних рад за місцем проживання спадкодавця.
Верховний Суд України в п. 23 Постанови Пленуму «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року за № 7 роз'яснив, що Свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Згідно з ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Статтею 1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Статтею 1262 ЦК України передбачено, що у разі неприйняття спадщини спадкоємцем першої черги, право на спадкування переходить до спадкоємців другої черги, яка включає рідних братів та сестер спадкодавця, а також його бабу та діда (як з боку батька, так і з боку матері).
Частиною 1 ст. 1268 ЦК України передбачено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Відповідно до ст. ст.1217, 1218ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або законом. До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до положень ч.2 ст. 1220 ЦК України, часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.
Статтею 1261 ЦК України передбачено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Відповідно до ч. ч. 1, 2, 3 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
За приписами частини першої та частини другої статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.
Частиною першою статті 1270 ЦК України передбачено, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Згідно з ч.1 ст.1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається кожному з них із визначенням імені та часток у спадщині інших спадкоємців. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Згідно із ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
З матеріалів спадкової справи 228/2015 (а.с. 140-159) було встановлено, що ОСОБА_2 прийняв спадщину після смерті своєї дружини. Отже, ОСОБА_2 , у встановлений строк подав заяву нотаріусу про прийняття спадщини. Син померлої від прийняття спадщини відмовився на користь батька. ОСОБА_2 прийняв спадщину у вигляді квартири, що належала померлій, і оформив на неї свідоцтво про право на власності. Щодо 1\2 частини житлового будинку, яка розташована за адресою в АДРЕСА_1 , отриманої за заповітом від ОСОБА_3 , ОСОБА_2 спадщину не прийняв і в судовому засіданні підтвердив відмову від цієї спадщини.
ОСОБА_2 - чоловік померлої ОСОБА_4 , подав заяву про прийняття спадщини у шестимісячний строк, передбачений ст.. 1270 ЦК України, що підтверджується матеріалами спадкової справи. Отже, якщо спадкоємець прийняв хоча б частину спадщини, він вважається таким, що прийняв усе спадкове майно. Відмовитися від його частини в подальшому неможливо, оскільки закон розглядає прийняття будь-якої частини спадщини як прийняття всієї спадщини.
Позивач після смерті ОСОБА_4 заяви про прийняття спадщини не подавав, позовні вимоги обґрунтовує лише фактом родинних відносин із померлою, фактичним проживанням та утриманням вказаного будинку та умовною відмовою ОСОБА_2 , щодо частини вказаного житлового будинку.
Згідно зі ст. 1261 ЦК України, до спадкоємців першої черги за законом належать: діти спадкодавця, чоловік (дружина), батьки. Спадкоємці другої черги набувають право на спадкування лише за відсутності спадкоємців першої черги, або в разі їх усунення згідно зі ст. 1224 ЦК країни. Чоловік померлої ОСОБА_4 є законним спадкоємцем першої черги.
Відповідно Постанови ВС від 04.03.2020 у справі №686/15255/17, в якій суд наголосив, що особи другої черги не можуть бути закликані до спадкування за наявності спадкоємців першої черги, які прийняли спадщину.
Щодо 1\2 частини житлового будинку, яка розташована за адресою в АДРЕСА_1 , після смерті своєї сестри - ОСОБА_4 , позивач не належить до першої черги спадкоємців і не довів обставин, що давали б йому право успадкувати майно померлої сестри: відсутність спадкоємця першої черги, усунення спадкоємця першої черги від спадкування, наявність заповіту на свою користь.
Слід зазначити, що спадкоємець ОСОБА_2 , який прийняв частину спадщини після смерті своєї дружини, вважається таким що прийняв усю спадщину.
Так, відповідно п.208 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України слідує, що прийняття і відмова спадщини можуть мати місце, щодо всього спадкового майна. Спадкоємець не вправі прийняти одну частину спадщини, а від іншої частини відмовитись. Спадкоємець, який прийняв частину спадщини, вважається таким що прийняв усю спадщину.
На підставі наведеного, враховуючи те, що спадщину після смерті ОСОБА_4 у встановленому законом порядку прийняв її чоловік ОСОБА_2 , право якого позивачем не оспорено та не спростовано, тому підстави для задоволення позову в частині визнання права власності на частину цього ж житлового будинку у порядку спадкування за законом після смерті його сестри ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , у зв'язку з неприйняттям спадщини іншим спадкоємцем першої черги - відсутні.
Керуючись ст. 12,23,76,81,141,258,265,273,354 ЦПК України,
Позовну заяву ОСОБА_1 про визнання права власності на житловий будинок з надвірними будівлями в порядку спадкування задовольнити частково.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_5 , мешканця АДРЕСА_3
право власності на спадкове майно, що залишилось після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 : на житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що розташований в АДРЕСА_1 , а саме: будинок розміром житлової площі 38,3 кв. метрів, розміром загальної площі 61,7 кв. метрів, в плані під літ. «А1», веранда «А2», прибудова «А3»сарай «Б1, Г1», гаражі «В1, З1, М1», літні кухні «Д1, Ж1», колодязь «К1», лазня «Л1», погріб «П1», ворота «№1, 2», паркан «№3».
В решті позовних вимог відмовити.
Судові витрати вважати фактично понесеними за заявою позивача.
Рішення суду може бути оскаржено сторонами до Житомирського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя