Справа № 278/4080/25
05 грудня 2025 року м. Житомир
Житомирський районний суд Житомирської області в складі головуючого судді Буткевича М.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики,
Представник позивача звернувся до суду із позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідачки заборгованість за договором № 1995935 від 09.04.2021 у розмірі 20 328 грн та витрати по сплаті судового збору та правничу допомогу в розмірі 3 500 грн. Свої вимоги обґрунтовує тим, що відповідач ухиляється від виконання своїх зобов'язань та не погашає заборгованість за вказаним договором, що є підставою для позивача звернутися до суду із даним позовом.
Позивач зауважує, що внаслідок неналежного виконання взятих на себе зобов'язань з боку позичальника від 09.04.2021 р. виникла заборгованість в сумі 20 328 грн, з яких 6 000 грн заборгованість за основним боргом, 14 328 грн заборгованість за нарахування відсотків.
Ухвалою від 08.09.2025 року справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (а.с. 66). Також даною ухвалою суду було визначено строки для подання сторонами відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив.
Копія ухвали про відкриття провадження направлялася відповідачу за зареєстрованим місцем проживання проте було повернуто на адресу суду з відмітками «за закінченням терміну зберігання».
Заяв по суті та інших клопотань від учасників справи до суду не надходило.
Вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 09.04.2021 між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 був укладений договір позики № 1995935, підписаний одноразовим ідентифікатором відповідача (6KosVEt0rI), відповідно до умов якого позивач надав кошти шляхом перерахування на банківський картковий рахунок позичальника в розмірі 6 000 грн на 30 днів під 1,99 % щоденно (а.с.18).
На принципах ст. ст. 6, 627 Цивільного кодексу України (далі ЦК), згідно яких сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог розумності та справедливості. Договір діє з моменту перерахування суми позики протягом строку позики, але в будь-якому випадку до повного виконання зобов'язань за цим договором.
Як вбачається з довідки № КД-000037301/ТНПП (а.с. 30) ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» виконало взяті на себе зобов'язання в повному обсязі, відповідно до умов договору позики, шляхом перерахування суми позики на банківський картковий рахунок відповідача, крім того до суду надійшла витребувана інформація на підтвердження належності платіжної карти позичальника на її ім'я та факт зарахування коштів.
26.10.2021 між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ» укладено договір факторингу № 2610, відповідно до якого останній набуває право вимоги до боржників (зворот а.с. 31-35).
03.04.2023 між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ» та ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» укладено договір факторингу № 030423-ФК, відповідно до якого останній набуває право вимоги до боржників, в тому числі за договором № 1995935 (а.с. 43-47).
З розрахунку суми заборгованості вбачається, що відповідач за договором позики № 1995935 від 09.04.2021 має загальну суму заборгованості в сумі 20 328 грн, з яких 6 000 грн заборгованість за основним боргом, 14 328 грн заборгованість за нарахування відсотків (зворот а.с. 8).
За правилом частини першої статті 205 ЦК правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до статті 207 ЦК правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
У відповідності до статті 6 ЦК сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК).
За змістом статей 626, 628 ЦК договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У ст. 526 ЦК передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. (частина 1 статті 1046 ЦК).
За приписами пункту 1 ч. 1 ст. 512 ЦК кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ч. 1ст. 513 ЦК України).
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).
Частиною 1 ст. 1077 ЦК визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
За змістом ч. 1 ст. 1078 ЦК предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Відповідно до ст. 516 ЦК заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Таким чином, оскільки відповідачка порушила свої зобов'язання, передбачені договором позики, не повернула запозичених коштів, тому позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Представник позивача при зверненні до суду із даним позовом також просить стягнути з відповідача понесені ним витрати на правову допомогу та суму сплаченого судового збору.
На підставі ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК) підлягають до стягнення з відповідача витрати з оплати судового збору.
Відповідно до ч. 1 ст. 137 ЦПК, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 137 ЦПК).
Відповідно до ч. 3 ст.141 ЦПК при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі, чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Частиною четвертою, п'ятою статті 137 ЦПК визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Згідно пункту 1 частини 2 статті 141 ЦПК, судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Заявляючи вимоги про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, позивач надав договір про надання правової допомоги № 01-11/24, надав витяг з акту № 15-П з детальним описом виконаних робіт (а.с. 57).
Надаючи оцінки наведеним доказам, суд звертає увагу, що зазначена на виконання правничих послуг вартість робіт є не завищеною з огляду на складність справи, виявляє пропорційність з врахуванням необхідного часу для захисту прав особи.
З огляду на викладене, суд, керуючись принципом доцільності та справедливості, вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 3 500 грн.
Також, у відповідності до вимог ст. 141 ЦПК суд стягує з відповідача на користь позивача судовий збір в сумі 2422,40 грн. (а. с. 63).
Керуючись ст. ст. 204, 526, 610, 611, 629, 634, 1046, ЦК, ст. 4, 5, 10 ,12 ,13 ,76-81, 137, 141, 258, 259, 263, 265, 273, 274, 279, 354 ЦПК, суд,
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» заборгованість за договором позики № 1995935 в розмірі 20 328 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 422,40 грн та витрати на правничу допомогу в розмірі 3 500 грн.
Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 05 грудня 2025 року.
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ», місцезнаходження: 08200, м. Ірпінь, вул. Стельмаха Михайла, буд. 9А, офіс 204, ЄДРПОУ: 43311346
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1
Суддя М.І.Буткевич