Справа № 161/24727/25
Провадження № 1-кп/161/1510/25
м. Луцьк 05 грудня 2025 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:
головуючої судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянув у спрощеному провадженні за відсутності учасників судового провадження та без фіксування судового провадження технічними засобами обвинувальний акт у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025035610000244 від 05.11.2025, який надійшов до суду 01.12.2025 від Волинської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону, відносно:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Любомль, Любомльського району, Волинської області, зареєстрованого та мешканця АДРЕСА_1 , із середньою освітою, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 у військовому званні «солдат», раніше не судимого, -
- у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.162 КК України,
Встановлено, що наказом командира військової частини в/ч НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 17.05.2025 №141 призваного за мобілізацією солдата ОСОБА_3 , призначено на посаду курсанта навчального взводу навчальної батареї навчального дивізіону артилерійської розвідки військової частини НОМЕР_1 та вважати таким, що з 17.05.2025 справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов'язків.
Відповідно до вимог ст.ст. 3, 28, 29, 68 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Кожен має право на повагу до його гідності, ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує його гідність, поводженню. Кожна людина має право на особисту недоторканість та кожен зобов'язаний неухильно додержуватись Конституції та Законів України, не посягати на права та свободи, честь і гідність інших людей.
Будучи військовослужбовцем, призваний за мобілізацією солдат ОСОБА_3 , курсант навчального взводу навчальної батареї навчального дивізіону артилерійської розвідки військової частини НОМЕР_1 , відповідно до вимог ст.ст. 9, 11, 16, 49, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України повинен був свято і беззаперечно дотримуватися Конституції України і законів України, Військової присяги, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, дорожити честю і гідністю військовослужбовця, берегти військову честь і поважати гідність інших людей, не допускати негідних вчинків, виконувати свої службові обов'язки, які визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою та дотримуватися вимог статутів Збройних Сил України.
Однак, солдат ОСОБА_3 , курсант навчального взводу навчальної батареї навчального дивізіону артилерійської розвідки військової частини НОМЕР_1 , під час проходження військової служби у Збройних Силах України, в порушення вищезазначених нормативно-правових актів вчинив кримінальне правопорушення при наступних обставинах.
04.11.2025 близько 21:00 год., ОСОБА_3 , перебуваючи в с. Хорохорин, Луцького району Волинської області маючи умисел, направлений на порушення конституційного права громадянина на недоторканість житла особи, діючи на ґрунті раптово виниклого злочинного умислу, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, в порушення вимог ст.30 Конституції України, без добровільної на те згоди та всупереч волі власника домоволодіння - потерпілого ОСОБА_4 , усвідомлюючи протиправний характер свого діяння, не маючи законних підстав для відвідування вищевказаного домоволодіння, шляхом пошкодження вхідних дверей, незаконно проник в приміщення житлового будинку АДРЕСА_2 , чим порушив конституційне право ОСОБА_4 на недоторканість житла особи, передбачене ст. 30 Конституції України.
Таким чином ОСОБА_3 , своїми умисними діями, які виразились у незаконному проникненні до житла, вчинив кримінальний проступок, передбачений ч.1 ст.162 КК України.
В матеріалах судового провадження, безпосередньо в обвинувальному акті зазначене клопотання прокурора про розгляд даного обвинувального акта у спрощеному порядку, у якому зазначено, що обвинувачений ОСОБА_3 беззаперечно визнає свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності, у відповідності до положень ч.1 ст.302 КПК України просить суд розглянути кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.162 КК України, у спрощеному порядку без проведення судового розгляду у судовому засіданні.
Відповідно до вимог ч.3 ст.302 КПК України до обвинувального акту додано письмову заяву обвинуваченого ОСОБА_3 , складену в присутності захисника - адвоката ОСОБА_6 , у якій ОСОБА_3 зазначає про те, що беззаперечно визнає винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.162 КК України, згоден із встановленими досудовим розслідуванням обставинам та згоден з розглядом обвинувального акту за його відсутності у спрощеному провадженні. Просить призначити йому покарання в межах санкції ч.1 ст.162 КК України.
Також, у вказаній заяві ОСОБА_3 зазначив, що йому роз'яснено та зрозуміло зміст встановлених досудовим розслідуванням обставин, а також про його обізнаність у тому, що у разі надання згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку він буде позбавлений права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
У даній заяві захисником ОСОБА_6 підтверджено добровільність беззаперечного визнання винуватості обвинуваченим, його згоду із встановленими в результаті досудового розслідування обставинами і згоду на розгляд обвинувального акта за його відсутності.
Потерпілий ОСОБА_4 подав суду заяву про розгляд справи у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні та ознайомлений з обмеженням права апеляційного оскарження, передбаченого ч.1 ст. 394 КПК України.
Згідно ч.ч.2, 3 ст.381 КПК України визначено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акту. Спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цього параграфа.
Відповідно до ч.2 ст.382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному КПК України, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.
При цьому, у відповідності до частини 4 статті 107 КПК України у разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Дослідивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали кримінального провадження №12025035610000244 від 05.11.2025, перевіривши встановлені органом досудового розслідування фактичні обставини інкримінованого кримінального проступку, які не оспорюються учасниками судового провадження, враховуючи беззаперечне визнання обвинуваченим своєї винуватості у його вчиненні, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.162 КК України, стороною обвинувачення доведена поза розумним сумнівом. Кваліфікація дій обвинуваченого за ч.1 ст.162 КК України, як незаконне проникнення до житла, є правильною.
Обговорюючи питання про вид та міру покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, а також дані про особу винного.
Відповідно до ст.66 КК України обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого є щире каяття.
Відповідно до ст. 67 КК України обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого судом не встановлено.
Обвинувачений ОСОБА_3 раніше не судимий, вперше притягається до кримінальної відповідальності, вчинив кримінальне правопорушення, яке відноситься до категорії кримінальних проступків, вину визнав повністю та щиро розкаявся у вчиненому, має постійне місце проживання та реєстрації, на обліках у лікарів нарколога чи психіатра не перебуває. А тому, врахувавши наведені вище обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку, що виправлення обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства та йому слід призначити покарання, передбачене санкцією статті кримінального закону, за яким він притягується до кримінальної відповідальності, у виді штрафу.
Таке покарання, на думку суду, є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових кримінальних правопорушень.
Керуючись ст.ст. 100, 302, 368,370,371,373,374 КПК України, суд
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.162 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 50 (п'ятдесят) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
На вирок суду протягом тридцяти днів з дня отримання його копії може бути подана апеляційна скарга до Волинського апеляційного суду через Луцький міськрайонний суд Волинської області з урахуванням особливостей, передбачених ст.394 КПК України.
Вирок суду ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Суддя Луцького міськрайонного суду ОСОБА_1