Справа № 161/3709/25
Провадження № 2-др/161/103/25
04 грудня 2025 року Луцький міськрайонний суд Волинської області області
в складі: головуючого - судді Олексюка А.В.
при секретарі - Опальчук А.А.,
представниці позивачки (через ВКЗ) - Данилюк Я.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Луцька заяву представниці відповідачки адвокатки Татарин Вікторії Миколаївни про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом адвокатки Данилюк Яни Петрівни в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей Боратинської сільської ради Луцького району Волинської області про усунення перешкод у здійсненні бабою її права щодо виховання онуки, -
20.11.2025 року представниця відповідачки адвокатка Татарин Вікторія Миколаївна звернулася в суд із заявою про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом адвокатки Данилюк Яни Петрівни в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей Боратинської сільської ради Луцького району Волинської області про усунення перешкод у здійсненні бабою її права щодо виховання онуки.
Заява обґрунтована тим, що 11 листопада 2025 року у вищевказаній справі судом прийнято рішення про часткове задоволення позову. За час перебування справи на розгляді суду відповідачкою здійснено витрати на професійну правову/правничу допомогу, про що стороною відповідача заявлено у відзиві від 14.03.2025 р. Відповідачка сплатила за послуги адвоката у межах цієї справи загалом 20 000 грн. Вважає, що вказані та фактично надані/оплачені правові послуги оцінені ними в належний спосіб та в повному об?ємі, враховуючи при цьому договірні домовленості між адвокатом та клієнтом.
24.11.2025 на адресу суду від представниці позивачки Данилюк Я.П. надійшло заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення, в якому вказала, що орієнтовний розрахунок витрат до відзиву не долучався, докази до завершення досудових дебатів не надавались, рішення прийнято ще 11.11.2025, із квитанцій не вбачається, що витрати пов'язані саме із цією справою, оскільки у відповідачки та представника Татарин В.М. розглядається у Луцькому міськрайонному суді ще один спір (права № 161/22042/24, провадження № 2/161/754/25), просила суд залишити заяву про ухвалення додаткового рішення від 17.11.2025 без розгляду.
02.12.2025 на адресу суду надійшла заява від адвокатки Татарин В.М., в якій вона просила проводити засідання за відсутності сторони відповідачки, а заяву про ухвалення додаткового рішення задовільнити повністю.Крім того, зазначила, що відповідний акт виконаних робіт був складений уже після ухвалення рішення суду, у зв'язку з чим об'єктивна можливість подати зазначений розрахунок разом із відзивом була відсутня, у відзиві міститься орієнтовний розмір витрат на правову допомогу. Сума є більшою, у зв'язку із тривалістю справи та надмірними клопотаннями сторони позивача. Вказує, що стороною позивача не спростовані розмір цих витрат в жоден спосіб та не додано жодних документів для підтвердження їхньої позиції. Щодо строків - зазначила, що рішення суду прийнято 11.11.25 р., а 5 днів спливають 16.11.25 (а це випадає на вихідний день - неділю), тому останній день для подачі цієї заяви переноситься на перший робочий день - тобто на 17.11.25 р.
Представниця позивачки адвокатка Данилюк Я.П. через ВКЗ в судовому засіданні проти розгляду заяви у відсутності сторони відповідачки не заперечувала. Просила залишити заяву про ухвалення додаткового рішення без розгляду.
Суд, заслухавши в судовому засіданні пояснення представниці позивачки, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, дійшов до наступного висновку.
Судом встановлено, що рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 11.11.2025 року позов адвокатки Данилюк Яни Петрівни в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей Боратинської сільської ради Луцького району Волинської області про усунення перешкод у здійсненні бабою її права щодо виховання онуки - задоволено частково.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Згідно положень ч.1, п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу та пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.
Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів. Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'ятнадцяти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів сторона зробила про це відповідну заяву.
З огляду на викладене суд відзначає, що ЦПК передбачено наступні критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) пов'язаність витрат з розглядом справи; 2) їх дійсність; 3) необхідність; 4) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.
До таких висновків в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу дійшла Велика Палата Верховного Суду у своїй Постанові від 19.02.2020 року (справа № 755/9215/15-ц провадження № 14-382цс19).
Згідно з п. п. 3-6ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.
Велика Палата Верховного Суду вказала, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19 та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі №904/4507/18, провадження № 12-171гс19).Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір -обґрунтованим(п. 268).
Як слідує з правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 01.10.2018 року в справі № 569/17904/17, - на підтвердження надання правової допомоги необхідно долучати, у тому числі, розрахунок погодинної вартості правової допомоги, наданої у справі, який має бути передбачений договором про надання правової допомоги, та може міститися у акті приймання-передачі послуг за договором. Розрахунок платної правової допомоги повинен відображати вартість години за певний вид послуги та час витрачений на участь у судових засіданнях; вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням; ознайомлення з матеріалами справи в суді тощо.
Крім того, у своїй постанові від 13.12.2018 року у справі № 816/2096/17 Верховний Суд прийшов до висновку, що від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою, але не доказів обґрунтування часу, витраченого фахівцем в галузі права. Що стосується часу, витраченого фахівцем в галузі права, то зі змісту вказаних норм процесуального права можна зробити висновок, що достатнім є підтвердження лише кількості такого часу, але не обгрунтування, яка саме кількість часу витрачена на відповідні дії.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бочаров проти України» (остаточне рішення від 17.06.2011 року) суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Проте таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних не спростованих презумпцій щодо фактів.
У пункті 26 рішення ЄСПЛ у справі «Надточій проти України» та п. 23 рішення ЄСПЛ у справі «Гурепка проти України № 2» наголошується на принципі рівності сторін - одному із складників ширшої компетенції справедливого судового розгляду, який передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість відстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.
Адвокаткою Татарин В. М. на підтвердження даних витрат, пов'язаних із наданням професійної правничої допомоги додано: копію договору про надання правової/правничої допомоги від 06.06.2024 р, копія акту від 17.11.2025 р, копії квитанцій про оплату послуг від 02.05.2025 та 17.11.2025 на суми по 10 000 грн.
Згідно акту до договору про надання правової/правничої допомоги від 17.11.2025, адвокат надав, а клієнт прийняв згідно договору про надання правової/правничої допомоги від
06.06.2024 юридичні послуги у межах судової справи №161/3709/25, а саме: 1. Ознайомлення матеріалами судової справи N?161/3304/24 (наданими клієнтом) з подальшою консультацією щодо перспектив розгляду цієї справи, процедури і строків 1000,00 грн; 2. Підготовка та подання до суду відзиву із додатками (з попереднім надісланням копії відзиву іншим учасника) від 14.03.25 -4000,00 грн, 3. Підготовка та подання до суду заперечення відповідь на відзив із додатками - 3000,00 грн, 4. Представництво інтересів відповідача у судових засіданнях - 5 шт. (28.03.2025 р., 08.07.25 р., 14.08.2025 р., 22.09.25 р., 11.11.25 р.) - 10 000,00 грн 5. Подання до суду заяви про видачу копії судового рішення у справі та оригіналу виконавчого листа, а також фактичне отримання цих документів канцелярії суду після набрання судовим рішенням у цій справі законної сили (авансовий платіж) - 2000,00 грн, що разом становить - 20 000,00 грн.
Суд, звертає увагу, що вид послуг як «Подання до суду заяви про видачу копії судового рішення у справі та оригіналу виконавчого листа, а також фактичне отримання цих документів канцелярії суду після набрання судовим рішенням у цій справі законної сили» є передчасним, а тому має бути виключено із загальної вартості наданих відповідачці послуг правничої допомоги.
Судом встановлено, що у відзиві міститься орієнтовний розмір витрат на правову допомогу.
Для суду не є обов'язковими зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Ті самі критерії застосовує і Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст.41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява №19336/04, п. 269).
В постанові від 24.01.2019 р. у справі № 910/15944/17 Верховний Суд зауважив, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (пункт 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, провадження № 12-171гс19).
Враховуючи вищезаначене, суд з урахуванням співмірності витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи та обсягом виконаних робіт, часом, витраченим на їх виконання, умов Договору, рахунку та акту про надання правової допомоги, беручи до уваги заперечення представника позивача проти розміру витрат на правову допомогу та їх обсягу, враховуючи принципи співмірності та розумності судових витрат, дійшов висновку, що визначена адвокатом сума не відповідає складності справи та часу, який затрачено на фактичне надання правової допомоги, обсягом, наданих адвокатом послуг, обставинами справи а тому наявні підстави для зменшення заявленої суми витрат відповідача на професійну правничу допомогу.
На підставі наведеного, суд прийшов до висновку про часткове задоволення заяви представниці відповідачки адвокатки Татарин В.М. та стягнути з ОСОБА_1 понесені судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000 гривень.
Керуючись ст.ст. 133, 137, 141, 142, 270 ЦПК України, суд, -
Заяву представниці відповідачки - адвокатки Татарин Вікторії Миколаївни про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правничу допомогу у цивільній справі за позовом адвокатки Данилюк Яни Петрівни в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей Боратинської сільської ради Луцького району Волинської області про усунення перешкод у здійсненні бабою її права щодо виховання онуки- задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 понесені судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000 (десять тисяч) гривень.
В задоволенні решти вимог заяви - відмовити.
Апеляційна скарга на додаткове рішення суду може бути подана до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Учасники прави:
Позивачка: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідачка: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_3 .
Третя особа: Служба у справах дітей Боратинської сільської ради Луцького району Волинської області, код ЄДРПОУ 42440631, адреса: Волинська область, с. Боратин, вул. Центральна, 15.
Суддя Луцького міськрайонного суду
Волинської області А.В. Олексюк