Справа № 161/17875/25
Провадження № 2/161/5818/25
(заочне)
18 листопада 2025 року м. Луцьк
Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:
головуючого судді Шестерніна В.Д.,
за участю секретаря Мельник А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
встановив:
І.Короткий зміст позовних вимог
01.09.2025 ТзОВ «Фінансова компанія «Ейс» через систему «Електронний суд» звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 26.05.2023 ТзОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (кредитодавець) та ОСОБА_1 (позичальник) уклали договір кредитної лінії №303436306, за умовами якого кредитодавець надав позичальнику грошові кошти (кредит) в розмірі 9 700 грн., а позичальник зобов'язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом, однак не виконав своїх зобов'язань належним чином.
Право вимоги за цим договором перейшло спочатку до ТзОВ «Таліон-Плюс», потім до - ТзОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс», а потім до - ТзОВ «Фінансова компанія «Ейс» (на підставі договорів факторингу).
Заборгованість відповідача за кредитним договором становить 41 162,34 грн., з них: 9 700 грн. - тіло кредиту, 31 462,34 грн. - проценти за користування кредитом.
Позивач просив суд стягнути з відповідача вказану заборгованість, а також покласти на нього судові витрати.
ІІ.Стислий виклад позиції відповідача
Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.
ІІІ.Процесуальні дії суду, клопотання та заяви учасників судового процесу
Ухвалою суду від 04.09.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у цій справі, вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження, з повідомленням (викликом) сторін.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, подав клопотання (включив його в текст позовної заяви) про розгляд справи за його відсутності, не заперечив щодо ухвалення заочного рішення.
Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. Будь-яких заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи від нього не надходило.
Процесуальні перешкоди для розгляду справи за відсутності учасників справи відсутні.
Враховуючи наявність умов, передбачених ст. 280 ЦПК України, суд здійснив заочний розгляд справи та ухвалив заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося (ч. 2 ст. 247 ЦПК України).
Щодо клопотання про витребування доказів
Суд залишив вказане клопотання позивача без задоволення. На переконання суду, в матеріалах справи є достатні докази на доведення обставин, які заявник прагне підтвердити шляхом витребування додаткових доказів.
ІV.Фактичні обставини справи
26.05.2023 ТзОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (кредитодавець) та ОСОБА_1 (позичальник) уклали договір кредитної лінії №303436306 (а.с. 13 зворот - 22), за умовами якого (п. 2.1) кредитодавець зобов'язався надати позичальнику кредит у вигляді кредитної лінії в розмірі кредитного ліміту на суму 9 700 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов договору.
Основні умови кредитування згідно цього кредитного договору:
- кредитодавець надає позичальнику перший транш в сумі 9 700 грн. 26.05.2023 (п. 2.3);
- кожен окремий транш за цим договором надається позичальнику шляхом ініціювання кредитового переказу грошових коштів з рахунку кредитодавця, на рахунок позичальника, використовуючи реквізити платіжної картки 5169-15XX-XXXX-1704, що відбувається не пізніше ніж протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту укладення договору чи ініціювання отримання чергового траншу за договором (п. 5.1);
- позичальнику надається дисконтний період кредитування, який складає 30 днів від дати отримання позичальником першого траншу (п. 3.1);
- строк дисконтного періоду може бути продовжено позичальником шляхом здійснення протягом дисконтного та пільгового періодів оплати всіх фактично нарахованих процентів, за умови, якщо позичальником в особистому кабінеті чи в терміналах самообслуговування партнерів кредитодавця активовано функцію продовження строку дисконтного періоду (п. 3.2);
- датою повернення кредиту є дата закінчення дисконтного періоду кредитування - 25.06.2023, а саме протягом 30 днів від дати отримання першого траншу позичальником (п. 7.1);
- в обов'язковому порядку основна сума кредиту має бути повернена позичальником не пізніше ніж протягом 30 (тридцяти) календарних днів після настання однієї з наступних обставин:
- за користування кредитом позичальник зобов'язаний сплачувати кредитодавцю проценти за користування кредитом (п. 8.1);
- протягом дисконтного періоду кредитування зобов'язання позичальника по сплаті процентів визначаються наступним чином (п. 8.3):
- за період від дати видачі кредиту до 25.06.2023 (включно) проценти нараховуються за процентною ставкою 0,72 % в день від суми кредиту за кожний день користування кредитом (дисконтна процентна ставка) (п. 8.3.1);
- у разі якщо позичальник вчинить описані в п. 3.2 договору дії щодо продовження дисконтного періоду (ініціює пролонгацію) один або декілька разів, за період з наступного дня після 25.06.2023 проценти нараховуються за ставкою 2,05 % в день від суми кредиту за кожний день користування ним (індивідуальна ставка) (п. 8.3.2);
- після закінчення дисконтного періоду кредитування проценти нараховуються за процентною ставкою 2,98 % в день від суми залишку кредиту, що знаходиться у позичальника, за кожний день користування ним (п. 8.4).
26.05.2023 ТзОВ «Манівео швидка фінансова допомога» надало (перерахувало) ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 9 700 грн. (платіжне доручення від 26.05.2023, а.с. 41, довідка від 23.05.2025, а.с. 43).
28.11.2018 ТзОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (клієнт) та ТзОВ «Таліон Плюс» (фактор) уклали договір факторингу №28/1118-01, включно з додатковими угодами до нього №19 від 28.11.2019, №26 від 31.12.2020, №27 від 31.12.2021, №31 від 31.12.2022 та №32 від 31.12.2023 (а.с. 49-61), на підставі якого до фактора перейшло право вимоги за кредитним договором №303436306 від 26.05.2023 (витяг з Реєстру прав вимоги №242 від 01.08.2023, а.с. 62-63, акт звірки взаємних розрахунків від 31.12.2023, а.с. 64, протокол узгодження предмету факторингової операції та обсягу прав вимог від 01.08.2023, а.с. 64 зворот).
27.05.2024 ТзОВ «Таліон Плюс» (клієнт) та ТзОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» (фактор) уклали договір факторингу №27/0524-01 (а.с. 65-69), на підставі якого до фактора перейшло право вимоги за кредитним договором №303436306 від 26.05.2023 (витяг з Реєстру прав вимоги №1 від 27.05.2024, а.с. 70-71, платіжна інструкція №6617 від 30.05.2024, а.с. 72).
08.07.2025 ТзОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» (клієнт) та ТзОВ «Фінансова компанія «Ейс» (фактор) уклали договір факторингу №08/07/25-Е (а.с. 73-77), на підставі якого до фактора перейшло право вимоги за кредитним договором №303436306 від 26.05.2023 (витяг з Реєстру боржників від 08.07.2025, а.с. 78-79, акт прийому-передачі реєстру боржників від 08.07.2025, а.с. 80, платіжні інструкції №297 від 17.07.2025, №316 від 12.08.2025, №319 від 13.08.2025, а.с. 81-82).
З розрахунку заборгованості (а.с. 83-86) вбачається, що ОСОБА_1 погасив заборгованість в розмірі 5 031 грн. (15 грн. (28.06.2023), 1 000 грн. (06.09.2023), 3 000 грн. (15.09.2023), 1 016 грн. (18.10.2023)).
За розрахунком позивача, заборгованість відповідача за кредитним договором становить 41 162,34 грн., з них: 9 700 грн. - тіло кредиту, 31 462,34 грн. - проценти за користування кредитом (дані позовної заяви, а.с. 2-9, розрахунки заборгованості, а.с. 83-86).
Контррозрахунку заборгованості чи доказів її відсутності відповідач не подав.
V.Мотиви суду та застосоване законодавство
Частиною 2 статті 11 Цивільного кодексу України визначено, що підставами виникнення цивільних прав і обов'язків є у тому числі договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).
Стаття 627 ЦК України визначає, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа.
Згідно з ч. 1 ст. 8 ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг» юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 6 ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису та/або електронної печатки завершується створення електронного документа.
Отже, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч. ч. 3, 4, 7, 12 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) або електронний договір повинні містити інформацію щодо можливості отримання стороною такої пропозиції або договору у формі, що унеможливлює зміну змісту. Якщо покупець (споживач, замовник) укладає електронний договір шляхом розміщення замовлення за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, продавець (виконавець, постачальник) зобов'язаний оперативно підтвердити отримання такого замовлення. Замовлення або підтвердження розміщення замовлення вважається отриманим у момент, коли сторона електронного договору отримала доступ до нього.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Відповідно до ч. 1 ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) (п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Згідно з ч. 1 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Відповідно до ч. 1 ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За встановлених фактичних обставин справи та з урахуванням релевантних джерел права суд дійшов таких висновків.
ТзОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (кредитодавець) та ОСОБА_1 (позичальник) уклали в електронному вигляді договір кредитної лінії №303436306 від 26.05.2023, який за правовою природою є кредитним договором. Спірні правовідносини виникли у сфері споживчого кредитування.
На підставі цього кредитного договору відповідач отримав кредит в сумі 9 700 грн., взяв на себе зобов'язання повернути кредит та сплатити проценти за користуванням ним, однак не виконав їх.
Право вимоги за цим договором на підставі правочинів факторингу перейшло від ТзОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до ТзОВ «Таліон-Плюс», потім до - ТзОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс», а потім до - ТзОВ «Фінансова компанія «Ейс».
В зв'язку з цим у позивача виникло право вимагати від відповідача повернення тіла кредиту в розмірі 9 700 грн. та сплати процентів за користування кредитом.
Визначаючи розмір заборгованості за процентами, суд виходить з таких міркувань.
Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання (такий правовий висновок викладений в п. 91 постанови Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі №444/9519/12).
За обставинами справи, погодженим строком кредитування є строк 30 днів (п.п. 3.1, 7.1 кредитного договору). Обставини продовження чи пролонгації строку кредитування (п. 3.2 кредитного договору) позивачем не обґрунтовувалися (ч. 1 ст. 81 ЦПК України) та судом не встановлені.
Відтак, суд вважає, що позивач вправі нараховувати проценти за користування кредитом лише за період погодженого строку кредитування.
Отже, за розрахунком суду, сума процентів за користування кредитом, які позивач вправі був нараховувати, становить 2 095,20 грн. (9 700 грн. (тіло кредиту) х 0,72 % (процентна ставка) х 30 днів (строк кредитування). В цьому аспекті суд не погоджується з розрахунком заборгованості позивача, оскільки з нього вбачається, що проценти нараховувалися поза межами строку кредитування, чого законом не передбачено.
З урахуванням часткового погашення заборгованості в розмірі 5 031 грн., заборгованість відповідача за кредитним договором становить 6 764,20 грн. (9 700 грн. (тіло кредиту) + 2 095,20 грн. (проценти за користування кредитом) - 5 031 грн. (погашення заборгованості)).
Отже, позовні вимоги про стягнення тіла кредиту в розмірі 6 764,20 грн. слід задовольнити. В задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.
VI.Судові витрати
Щодо судового збору
Враховуючи результат вирішення спору, керуючись ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно задоволеним вимогам (16,43 %) в розмірі 398 грн.
Щодо витрат на професійну правничу допомогу
Позивач заявив до стягнення 7 000 витрат на професійну правничу допомогу, на підтвердження яких надав договір про надання правничої допомоги №09/07/25-01 від 09.07.2025, додаткову угоду №25770729712 від 09.07.2025, акт прийому-передачі наданих послуг від 09.07.2025, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, довіреність від 11.08.2025 (а.с. 88-93).
Вивчивши заяву позивача про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, суд дійшов таких висновків.
Статтею 137 ЦПК встановлено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
В постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15 та в постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19 міститься правовий висновок про те, що розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги у разі надання відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Враховуючи результат вирішення спору, керуючись ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу пропорційно задоволеним вимогам (16,43 %) в розмірі 1 150,10 грн.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 12, 81, 141, 263-265, 273, 280, 284, 354-355 ЦПК України, суд,-
вирішив:
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» заборгованість за кредитним договором №303436306 від 26.05.2023 в розмірі 6 764,20 грн. (шість тисяч сімсот шістдесят чотири гривні, 20 копійок), з них: 6 764,20 грн. - тіло кредиту.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» судовий збір в розмірі 398 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1 150,10 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення може бути оскаржено позивачем та третьою особою до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Відомості про сторін та інших учасників справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс», місцезнаходження: м. Київ, Харківське шосе, буд. 19, офіс 2005; код в ЄДРПОУ 42986956.
Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 .
Дата складення повного заочного рішення суду - 18.11.2025.
Суддя Луцького міськрайонного суду
Волинської області В.Д. Шестернін