154/4797/25
2/154/1881/25
"05" грудня 2025 Володимирський міський суд Волинської області під головуванням судді Мушкета О.О., за участю секретаря судового засідання Тивонюк А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , яка діє в інтересах позивача ОСОБА_2 до Зимнівської сільської ради про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини,-
Представник позивача - адвокат Стретович І.С., документи про підтвердження повноважень якої містяться в матеріалах справи звернулась до суду в інтересах позивачки ОСОБА_2 з позовом до Зимнівської сільської ради про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини.
В обґрунтування позову зазначає, що позивачка по справі - ОСОБА_2 являється дочкою ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
24.10.2025 ОСОБА_2 звернулася до приватного нотаріуса Володимирського районного нотаріального округу Волинської області Гордійчука Б.І. з письмовою заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті її матері, проте нотаріусом винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії у зв'язку з тим, що позивачкою пропущено шестимісячний строк на прийняття спадщини та рекомендовано звернутися з позовом до суду.
Представник позивача зазначає, що позивачкою було пропущено встановлений законом шестимісячний строк для прийняття спадщини з об'єктивних та поважних причин, а саме: у зв'язку із тимчасовою втратою працездатності, що унеможливлювало фізичну присутність позивачки та вчинення необхідних юридично значущих дій, включно й подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини. Крім цього вказує, що вказаний період (смерть матері) припав на початок повномасштабної військової агресії російської федерації проти України, що спричинило надзвичайну, непереборну та надмірну психоемоційну напругу, значні логістичні труднощі та загальне порушення роботи державних та нотаріальних установ. Додатково зазначає, що у період з 29.01.2024 по 20.02.2024 позивачка перебувала на стаціонарному лікуванні, що стверджується відповідними медичними документами. Також позивачка у 2024 році мала перелом стегна, що також унеможливлювало її звернення до нотаріуса, а також за правовою допомогою.
Отже, через зазначені об'єктивні та поважні причини позивачка ОСОБА_2 пропустила строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті спадкодавця, а тому представник позивача просить суд визначити ОСОБА_2 додатковий строк тривалістю 2 місяці для подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини, яка відкрилася в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позивачка ОСОБА_2 та її представник - адвокат Стретович І.С. в судове засідання не з'явились, подали до суду заяву про можливість слухання справи за їх відсутності, позовні вимоги підтримали у повному обсязі та просили їх задовольнити.
Представник відповідача Зимнівської сільської ради в судове засідання на розгляд справи не з'явився, подав суду письмову заяву, згідно якої позовні визнав у повному обсязі, проти їх задоволення не заперечив, просив суд слухати справу у відсутності представника.
У зв'язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи та проведенням розгляду справи за їх відсутності, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, не здійснювалося.
Суд, дослідивши письмові матеріали, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
У відповідності до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Відповідно до статей 12, 13 ЦПК України, учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних обов'язків, передбачених законом.
Суд, розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом установлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати позивачки ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 .
Згідно довідки, виданої старостою Березовичівського старостинського округу Зимнівської сільської ради Володимирського району Волинської області від 09.09.2024 № 273, ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . На день смерті остання була зареєстрована та проживала в АДРЕСА_1 . На день смерті ОСОБА_3 за вищевказаною адресою з нею ніхто зареєстрований не був. Заповіт від імені ОСОБА_3 Березовичівською (Зимнівською) сільською радою не посвідчувався.
Як вбачається з архівного витягу з рішення сесії Березовичівської сільської Ради Володимир-Волинського району Волинської області від 27.12.2000 року № 16/5 «Про надання земельних ділянок» ОСОБА_3 надано в постійне користування земельну ділянку площею 1,00 га.
Згідно довідки КП «Волиньпроект» № 884-3 від 11.10.2024, станом на 31.12.2012 право власності на житловий будинок з надвірними будівлями і спорудами , який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровано на праві власності за колгоспним двором, головою якого є ОСОБА_4 , свідоцтво про право власності видане 05.06.1989 року виконкомом Володимир-Волинської міської ради народних депутатів на підставі рішення № 171 від 11.05.1989 року.
Як вбачається з копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_4 .
Згідно довідки, виданої старостою Березовичівського старостинського округу Зимнівської сільської ради Володимирського району Волинської області від 09.09.2024 № 272, ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 . На день смерті останній був зареєстрований та проживав в АДРЕСА_1 . На день смерті ОСОБА_4 за вищевказаною адресою разом з ним була зареєстрована та проживала його дружина ОСОБА_5 . Заповіт від імені ОСОБА_4 Березовичівською (Зимнівською) сільською радою не посвідчувався.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачка ОСОБА_2 зазначає, що пропустила строк для прийняття спадщини з об'єктивних та поважних причин.
Згідно виписки із медичної картки стаціонарного хворого № 190, ОСОБА_2 у період з 29.01.2024 по 20.02.2024 перебувала на стаціонарному лікуванні у КНП «Торчинська районна лікарня Торчинської селищної ради».
Як вбачається з виписки із медичної картки амбулаторного (стаціонарного хворого № 038 від 30.10.2025), ОСОБА_2 мала перелом стегна, у зв'язку з чим проходила лікування та реабілітацію.
Крім цього, як вбачається з договору про надання соціальних послуг №488 від 10.03.2022 року, ОСОБА_2 отримувала соціальні послуги у зв'язку з важкими життєвими обставинами та задля догляду за матір'ю.
Згідно постанови приватного нотаріуса Гордійчука Б.І. № 91/02-31 від 24.10.2025, ОСОБА_2 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове майно після смерті її матері ОСОБА_3 було відмовлено через пропуск строку для прийняття спадщини.
Що стосується вимог представника позивача про визнання пропуску строку для прийняття спадщини з поважної причини та його поновлення суд виходить з наступного.
За змістом пункту 1 статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини у статті 6 Конвенції, якою передбачено право на справедливий суд, не встановлено вимоги до держав засновувати апеляційні або касаційні суди. Там, де такі суди існують, гарантії, що містяться у вказаній статті, повинні відповідати також і забезпеченню ефективного доступу до цих судів (пункт 25 рішення у справі «Делькур проти Бельгії» від 17 січня 1970 року та пункт 65 рішення у справі «Гофман проти Німеччини» від 11 жовтня 2001 року).
Отже, право на справедливий судовий розгляд, закріплене в пункті 1 статті 6 Конвенції, необхідно розглядати як право на доступ до правосуддя.
Тобто Україна як учасниця Конвенції повинна створювати умови щодо забезпечення доступності правосуддя як загальновизнаного міжнародного стандарту справедливого судочинства.
Гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право на справедливий суд включає в себе принцип доступу до суду, ефективність якого обумовлюється тим, що особі має бути забезпечена можливість звернутися до суду за вирішенням певного питання, і що держава не повинна чинити правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.
З огляду на вказані фундаментальні права і гарантії, серед яких основоположним є право приватної власності, які гарантуються кожній особі як основним законом України так і міжнародним нормативним актом, суд зобов'язаний належним чином перевіряти докази, що надані позивачем в обґрунтування його права власності, та сприяти захисту такого права.
За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ст.ст.1220, 1222, 1270 ЦК України).
Відповідно до ст.1272 ЦК України визначено наслідки пропущення строку для прийняття спадщини, зокрема, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст.1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
При цьому, вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.
Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» судам роз'яснено, що особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини 3статті 1272 Цивільного кодексу України. Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити із того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Отже, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.
Обов'язок доведення поважності причин пропуску встановленого законодавством строку для подання заяви про прийняття спадщини лежить на позивачу, оскільки відповідно до статей12,81 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, які мають значення для справи, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.
Представник позивача в своїх письмових поясненнях зазначає, що через об'єктивні та поважні причини, а саме: через тимчасову втрату працездатності, що унеможливлювало фізичну присутність ОСОБА_2 та вчинення необхідних юридично значущих дій остання пропустила строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті спадкодавця.
Оцінюючи причини неприйняття спадщини позивачем у встановлений законом строк, повинен врахувати також й принцип «пропорційності» тісно пов'язаний із принципом верховенства права: принцип верховенства права є фундаментом, на якому базується принцип «пропорційності», натомість принцип «пропорційності» є умовою реалізації принципу верховенства права і водночас його необхідним наслідком. Судова практика Європейського суду з прав людини розглядає принцип «пропорційності» як невід'ємну складову та інструмент верховенства права, зокрема й у питаннях захисту права власності.
Дотримання принципу «пропорційності» передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, все одно буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано розумної пропорційності між втручанням у право особи та інтересами суспільства. Ужиті державою заходи мають бути ефективними з точки зору розв'язання проблеми суспільства, і водночас пропорційними щодо прав приватних осіб. Оцінюючи пропорційність, слід визначити, чи можливо досягти легітимної мети за допомогою заходів, які були б менш обтяжливими для прав і свобод заінтересованої особи, оскільки обмеження не повинні бути надмірними або такими, що є більшими, ніж необхідно для реалізації поставленої мети.
Враховуючи наведені норми, суд повинен враховувати принцип пропорційності між застосованим заходом та переслідуваною метою, якою є захист порушених прав позивача в аспекті статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому, з урахуванням встановлених обставин по справі, поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини є доведеною та обґрунтованою, внаслідок чого позов підлягає задоволенню та наданню позивачу додаткового строку в два місяці.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4, 12, 81, 89, 234, 256, 263-265 ЦПК України, ст.ст.392, 1220, 1222, 1269, 1270, 1272 ЦК України, суд,
Позов ОСОБА_1 , яка діє в інтересах позивача ОСОБА_2 до Зимнівської сільської ради про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини - задовольнити.
Визначити ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової карти платника податків - НОМЕР_3 , яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_2 додатковий строк в два місяці з дня набрання рішенням законної сили для подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини, що відкрилась після смерті її матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Початок перебігу додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини рахувати з дня набрання рішенням законної сили.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкриття чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя: Олександр МУШКЕТ