Іменем України
03 грудня 2025 року м. Кропивницький
справа № 385/1847/24
провадження № 22-ц/4809/994/25
Кропивницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: Карпенка О. Л. (головуючий, суддя-доповідач), Мурашка С. І., Чельник О. І.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Агро-Ритм»,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Ритм» на рішення Гайворонського районного суду Кіровоградської області (суддя Гришак А. М.) від 21.03.2025 та додаткове рішення Гайворонського районного суду Кіровоградської області (суддя Гришак А. М.) від 09.04.2025,
1.Короткий зміст позовних вимог
26.12.2024 ОСОБА_1 , від імені кого діє представник - адвокат Пузир Владислав Олександрович, звернувся до Гайворонського районного суду Кіровоградської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Ритм» про стягнення збитків (а. с. 1 - 70).
Позов обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 (надалі - Позивач) є власником земельної ділянки площею 3,0911 га, кадастровий номер 3521181700:02:000:0819, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Жакчицької сільської ради Гайворонського району Кіровоградської області.
Рішенням Гайворонського районного суду від 31.08.2022 у справі № 385/1109/20, залишеним без змін постановою Кропивницького апеляційного суду від 07.06.2023, скасовано державну реєстрацію права оренди ТОВ «Агро-Ритм» на земельну ділянку площею 3,0911 га, кадастровий номер 3521181700:02:000:0819 (номер запису про інше речове право в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 33788501 від 18.10.2019), проведену на підставі договору оренди землі від 13.02.2019, оскільки позивач договір оренди землі від 13.02.2019 не підписував, а тому останній не виявляв свою волю до вчинення цього правочину та набуття цивільних прав та обов'язків за вказаним договором. Також втановлено, що реєстрація права оренди на вищевказану земельну ділянку, яка проведена на підставі неукладеного між сторонами договору оренди землі, порушує права та законні інтереси Позивача на користування та розпорядження власністю - земельною ділянкою, що суперечить вимогам статті 317 ЦК України.
Рішенням Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 25.10.2023 у справі № 385/1039/23, залишеним без змін постановою Кропивницького апеляційного суду від 27.02.2024 стягнуто з ТОВ «Агро-Ритм» на користь ОСОБА_1 збитки у формі упущеної вигоди у розмірі 285 975 грн, так як позивач був позбавлений об'єктивної можливості з лютого 2019 року до червня 2023 року використовувати належну йому земельну ділянку за цільовим призначенням, тобто самостійно її обробляти, засівати та збирати врожай.
ТОВ «Агро-Ритм» листом від 10.07.2023 № 10/07.23-1 повідомлено позивача про використання земельної ділянки для збору врожаю соняшника 2023 року, яке заплановане на вересень 2023 року, та в подальшому зобов'язалось звільнити земельну ділянку. Отже, ТОВ «Агор-Ритм» протягом другого півріччя 2023 року використовувалась вказана земельна ділянка, внаслідок чого суб'єктом господарювання отримано прибуток з реалізації вирощеної сільськогосподарської продукції.
Протиправні дії ТОВ «Агро-Ритм», які полягали у самовільному зайнятті земельної ділянки площею 3,0911 га, позбавили ОСОБА_1 можливості користуватися цим його майном, а тому останній не отримав доходів, які міг би реально одержати за звичайних обставин, якби його право не було порушено за період з червня 2023 по грудень 2023 включно.
Враховуючи наведені обставини, позивач вважає, що має право на стягнення збитків у вигляді відшкодування неодержаних доходів із зазначеної земельної ділянки (упущеної вигоди).
За розрахунком позивача чистий дохід, який би він міг отримати від продажу зерна соняшника по середній ринковій його вартості станом на грудень 2023 року, після вирахування витрат на посів та вирощування врожаю, складає 83 866,33 грн (104 463,60 грн. - 20 597,27 грн). Таким чином, загальний розмір упущеної вигоди позивача становить 83 866,33 грн.
Враховуючи вищевикладене, через протиправні дії ТОВ «Агро-Ритм», що підтверджено рішенням Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 31.08.2022 у справі № 385/1109/20, залишеним без змін Кропивницьким апеляційним судом, а також причинно-наслідковий зв'язок між такими діями ТОВ «Агро-Ритм» та спричиненими збитками ОСОБА_1 у формі упущеної вигоди, останній не одержав доходів з використання земельною ділянкою площею 3,0911 га (кадастровий номер 3521181700:02:000:0819) з червня 2023 по грудень 2023 включно. Вказані збитки у сумі 83 866,33 грн.
2.Короткий зміст рішення суду
Рішенням Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 21.03.2025 позов ОСОБА_1 задоволено повністю. Суд стягнув з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Ритм» на користь позивача збитки у формі упущеної вигоди в розмірі 83866,33 грн.
Задовольняючи позовні вимоги, суд керувався тим, що через протиправні дії ТОВ «Агро-Ритм», які полягали у самовільному зайнятті земельної ділянки площею 3,0911 га, позивач був позбавлений можливості користуватися цією ділянкою, а тому не отримав доходів, які міг би реально одержати за звичайних обставин, якби його право не було порушено. При цьому розрахунок збитків у формі упущеної вигоди здійснений за середніми показниками ціни та врожаю соняшника по Голованівському району Кіровоградської області, розмір упущеної вигоди позивача становить 83 866,33 грн.
Додатковим рішенням Гайворонського міськрайонного суду Кіровоградської області від 09.04.2025 стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Ритм» на користь ОСОБА_1 14575,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, 988,96 грн витрат зі сплати судового збору та 8736,00 грн витрат за проведення експертизи.
Суд, врахувавши критерії реальності, розумності та співмірності розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи і виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) на підставі наданих стороною позивача доказів, дійшов висновку про зменшення витрат на правничу допомогу в суді з 20000,00 грн до 14575,00 грн та стягнення 988,96 грн витрати зі сплати судового збору, а також 8736 грн за проведення експертизи.
3.Короткий зміст вимог і доводів апеляційної скарги
Товариство з обмеженою відповідальністю «Агро-Ритм», від імені якого діє представник - адвокат Терновенко Роман Миколайович, подало до суду апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішенням Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 21.03.2025 та додаткове рішення того ж суду від 09.04.2025 та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити, стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Ритм» витрати зі сплаченого судового збору розмірі 1 453,44 грн та витрати на правничу допомогу в розмірі 17 411,00 грн.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, що суд першої інстанції необґрунтовано та безпідставно взяв до уваги як доказ експертні висновки № В-494 від 14.11.2024, № В-494/1 від 15.11.2024, оскільки вони містять лише середні показники статистичної звітності урожайності сільськогосподарських культур по Гайворонському району та Кіровоградській області, та не мають чіткої визначеної та встановленої упущеної вигоди, яку позивач міг би отримати.
4.Короткий зміст відзиву на апеляційну скаргу
У відзив на апеляційну скаргу, який надійшов до суду апеляційної інстанції від ОСОБА_1 , від імені якого діє представник - адвокат Пузир Владислав Олександрович, викладено незгоду з вимогами та доводами апелянта. Звертає увагу суду на те, що рішенням Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 25.10.2023 у справі № 385/1039/23 встановлено факт, що в період з лютого 2019 по червень 2023 відповідач чинив перешкоди позивачу у можливості використовувати належну йому земельну ділянку. Водночас у даній справі відповідач письмово повідомив про те, що ним використовується дана земельна ділянка для збору врожаю соняшника 2023 року, після чого зобов'язується звільнити земельну ділянку. Також, оскільки відповідач не надав будь-яких контррозрахунків щодо розміру збитків, тому доводи апеляційної скарги в цій частині є безпідставними. Вимоги апеляційної скарги в частині скасування додаткової постанови суду першої інстанції не містять мотивів такого скасування, а тому задоволенню не підлягають.
5.Порядок розгляду справи судом апеляційної інстанції
Згідно з ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 176 ЦПК України ціна позову у позовах про стягнення грошових коштів визначається сумою, яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.
Ціна позову у цій справі становить 83866,33 грн.
Оскільки ціна позову у даній справі не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а справа не належить до виключень, передбачених п. 2 ч. 6 ст. 19 та ч. 4 ст. 274 ЦПК України, розгляд вказаної справи здійснюється судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Згідно з ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Враховуючи викладене, справа переглядається судом апеляційної інстанції за наявними у ній матеріалами без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) та без проведення судового засідання і його фіксування за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Згідно з ч. 4, ч. 5 ст. 268 та ст. 383 ЦПК України, постанова в такому випадку не проголошується, а датою її ухвалення є дата складання повного тексту судового рішення.
6.Встановлені судом першої та апеляційної інстанції такі неоспорювані обставини:
ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 3,0911 гектара, кадастровий номер 3521181700:02:000:0819, яка розташована на території Жакчицької сільської ради Гайворонського району Кіровоградської області, на підставі державного акту на право власності на землю серії ЯИ № 709654, виданого Гайворонською районною державною адміністрацією Кіровоградської області 07.09.2010, який зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право приватної власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 011036700016 (а.с. 12).
Вказана обставина підтверджується і даними витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 14673328 від 16.12.2013 (а.с. 13).
Згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 226736562 від 05.10.2020 вбачається, що Товарситвом з обмеженою відповідальністю «Агро-Ритм» 18.10.2019 зареєстровано право оренди на вказану земельну ділянку, власником якої є ОСОБА_1 , номер запису про інше речове право 33788501 (а.с. 13).
Рішенням Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 31.08.2022 у справі № 385/1109/20, яке залишено без змін постановою Кропивницького апеляційного суду від 07.06.2023, позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Ритм» задоволено та скасовано державну реєстрацію права оренди Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Ритм», проведену на підставі договору оренди землі від 13.02.2019, на земельну ділянку площею 3,0911 га, кадастровий номер 3521181700:02:000:0819 (номер запису про інше речове право в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 33788501 від 18.10.2019) (а. с. 15 - 19, 42 - 43).
Рішенням Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 13.08.2020 у справі № 385/396/20, яке залишено без змін постановою Кропивницького апеляційного суду від 03.12.2020, задоволено позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Ритм» про відшкодування шкоди та стягнення збитків, та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Ритм» на користь ОСОБА_1 шкоду в розмірі 4514,39 грн та шкоду у формі упущеної вигоди у розмірі 56987,77 грн, заподіяну внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки площею 3,0911 (кадастровий номер: 3521181700:02:000:0819), яка розташована на території Жакчицької сільської ради Гайворонського району Кіровоградської області (а. с. 44 - 46, 47 - 52).
Рішенням Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 25.10.2023 у справі № 385/1039/23, яке залишено без змін постановою Кропивницького апеляційного суду від 27.02.2024, задоволено позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Ритм» про відшкодування шкоди та стягнення збитків, та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Ритм» на користь ОСОБА_1 шкоду в розмірі 4514,39 грн та шкоду у формі упущеної вигоди у розмірі 285975 грн (а. с. 53 - 56, 57 - 59).
У повідомленні ТОВ «Агро-Ритм» від 10.07.2023 №10/07/23-1, адресованому ОСОБА_1 , зазначено таке: «на теперішній час (тобто на час направлення цього повідомлення) на Земельній ділянці нашим підприємством засіяний соняшник, який вже зійшов, дозріває та збирання якого заплановане на вересень 2023 року. Дійсним повідомляємо, що станом на теперішній час, враховуючи встановлені Законом України «Про оренду землі» та відповідними договорами оренди обов'язки орендаря щодо безперервності користування, недопущення погіршення родючості, корисних властивостей землі та належного користування земельними ділянками, з врахуванням встановленої процедури застосування та використання сільськогосподарського року відносно специфіки діяльності на землях сільськогосподарського призначення, ТОВ «Агро-Ритм» має право належним чином завершити вирощування та збір (що був посаджений ним до початку судового розгляду справи та час збирання якого настане після винесення судом апеляційної інстанції відповідного судового рішення), тобто до закінчення дії сільськогосподарського року, який встановлений з 01 липня року, в якому закінчується строк дії договору оренди, і до 30 червня наступного року після року закінчення терміну дії договору оренди. ТОВ «Агро-Ритм» цим повідомляє Вас, що після збирання врожаю соняшника із вищенаведеної земельної ділянки, вона буде звільнена та повернута Вам. Просимо Вас повідомити письмово ТОВ «Агро-Ритм» про отримання даного листа. У будь якому випадку, у разі відсутності такого листа від Вас протягом 7 календарних днів з моменту доставляння цього Повідомлення, останнє вважається повністю прийнятим Вами та схваленим без будь-яких зауважень» (а. с. 60).
Згідно з копією листа Головного управління статистики у Кіровоградській області від 14.03.2024 «Про надання інформації щодо урожайності соняшника» - урожайність соняшника (у масі після доробки) у підприємствах Голованівського району Кіровоградської області у 2023 році склала 25,7 ц/га площі зібраної (а. с. 61).
Згідно з копією експертного висновку В-494 від 14.11.2024 року, складеного Кіровоградською регіональною торгово-промисловою палатою - кількість насіння соняшника могло б бути зібране у 2023 році на земельній ділянці площею 3,0911 га (кадастровий номер 3521181700:026000:0819), яка розташована на території Жакчицької сільської ради Гайворонського району Кіровоградської області складає 7,944 тонн, сума грошових коштів, які ОСОБА_1 міг би виручити з його продажу 05.12.2023 складає 104463,60 грн (а.с. 62).
Згідно з копією експертного висновку В-494/1 від 15.11.2024, складеного Кіровоградською регіональною торгово-промисловою палатою - загальна вартість витрат з вирощування соняшника на зерно на земельній ділянці площею 3,0911 га (кадастровий номер 3521181700:026000:0819), яка розташована на території Жакчицької сільської ради Гайворонського району Кіровоградської області, що на праві приватної власності належить ОСОБА_1 , згідно з калькуляцією Фермерського господарства «Райдуга» за 2023 рік, складає: 20 597,27 грн (а. с. 62 - 64).
7.Позиція апеляційного суду щодо апеляційної скарги
Відповідно до частин 1, 4 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Відповідно до частин 1, 2, 4 та 5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Переглянувши справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги за наявними у ній доказами, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що основне рішення суду першої інстанції зазначеним нормам закону відповідає, а тому вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають. Однак одаткове рішення неповною мірою відповідає вимогам закону.
8.Мотиви ухваленого апеляційним судом рішення
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції керувався тим, що через протиправні дії ТОВ «Агро-Ритм», які полягали у самовільному зайнятті земельної ділянки площею 3,0911 га, позивач (власник) був позбавлений можливості користуватися цією ділянкою, а тому не отримав доходів, які міг би реально одержати за звичайних обставин, якби його право не було порушено. Розрахунок збитків у формі упущеної вигоди здійснено по середнім показникам ціни та врожаю соняшника по Голованівському району Кіровоградської області, а відповідні висновки складені на підставі Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» та Методики проведення товарознавчої експертизи експертами торгово-промислових палат України, є належними доказами на підтвердження розміру упущеної вигоди.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду, виходячи з такого.
Статтею 14 Конституції України передбачено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.
Статтею 41 Конституції України та статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном, а також право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Гарантуючи захист права власності, закон надає власнику право вимагати усунення будь-яких порушень його права, хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння.
Положеннями статей 125, 126 ЗК України закріплено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав та оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачає державну реєстрацію речових прав (власності, постійне користування, оренда, суборенда) на земельні ділянки. Державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим/отриманим документам (ч. 4 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»). Перелік документів, на підставі яких проводиться державна реєстрація права власності та інших речових прав, у тому числі на земельну ділянку, визначений в статті 27 вказаного Закону.
Отже, необхідною умовою для користування земельною ділянкою є отримання відповідного документу на підтвердження права власності чи користування та реєстрація права.
Згідно зі ст. 116 ЗК України набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Статтею 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків визначено, зокрема, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.
Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
За змістом положень ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Із аналізу наведених вище норм випливає, що однією з підстав виникнення зобов'язання є заподіяння шкоди (збитків) іншій особі, а для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме протиправної поведінки; збитків (шкоди); причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками (шкодою); наявності вини особи, яка заподіяла збитки (шкоду). За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 152 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю.
Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
Згідно з п. «д» ст. 156 Земельного кодексу України власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.
Неодержаний дохід (упущена вигода) - це рахункова величина втрат очікуваного приросту в майні, що базується на документах, які беззастережно підтверджують реальну можливість отримання потерпілим суб'єктом господарювання грошових сум (чи інших цінностей), якби учасник відносин у сфері господарювання не допустив правопорушення. Звернення з вимогою про відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди покладає на кредитора (позивача) обов'язок також довести реальну можливість отримання визначених ним доходів, тобто, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а дійсно були б ним отримані і тільки неправомірні дії відповідача стали єдиною і достатньою причиною, яка позбавила можливості їх отримання. Важливим елементом доказування наявності неодержаних доходів (упущеної вигоди), є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками потерпілої особи. Позивач має довести, що він міг і повинен був отримати визначені доходи і тільки неправомірні дії відповідача стали єдиною і достатньою причиною, яка позбавила його можливості отримати прибуток.
Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду у справі №703/3303/20 від 26.10.2022.
Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Позивач обгрунтував наявність у нього упущеної вигоди неотриманням грошового доходу за використання належної йому земельної ділянки у зв'язку із незаконною державною реєстрацією іншого речового права за відповідачем та користуванням останнім даною земельною ділянкою.
Частиною 1 ст. 317 ЦК України визначено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Встановлено, що в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 18.10.2019 за № 33788501 за ТОВ «Агро-Ритм» зареєстровано право оренди на земельну ділянку площею 3,0911 га, кадастровий номер 3521181700:02:000:0819, на підставі договору оренди землі від 13.02.2019, яке здійснено державним реєстратором Созонівської сільської ради Кіровоградської області Клюшник А.О. на підставі договору, який фактично не був підписаний власником цієї земельної ділянки та орендодавцем - ОСОБА_1 , тобто за таких обставин договір вважається неукладеним .
Також встановлено, що причинний зв'язок між протиправною поведінкою ТОВ «Агро-Ритм» та збитками ОСОБА_1 виражається у тому, що, незаконно користуючись земельною ділянкою, відповідач під час розгляду справи № 385/1109/20, а саме протягом 2 років та 8 місяців продовжував користуватись земельною ділянкою, зокрема, засівати і збирати врожай, зловживаючи своїми процесуальними правами, що призвели до затягування судового розгляду, порушення розумних строків та набрання законної сили судовим рішенням у справі.
Відповідач у справі № 385/1109/20 повністю визнавав обставини користування даною ділянкою з 2019 року по день набрання законної сили рішенням суду 07.06.2023. З урахуванням стандарту доказування, позицій та поведінки сторін, обставини, встановлені у судових рішеннях у справі № 385/1109/20, позбавлення Позивача можливості користуватися земельною ділянкою протягом вказаного періоду, спричинили виключно протиправні дії Відповідача, а тому між діями останнього та завданими Позивачу збитками, є прямий та безпосередній причинно наслідковий зв'язок.
Крім того, місцевий суд встановив, що навіть після набрання 07.06.2023 законної сили рішенням суду у справі № 385/1109/20, ТОВ «Агро-Ритм» продовжувало користуватись та не повернуло позивачу земельну ділянку з кадастровим номером 3521181700:02:000:0819, яка належить позивачу, що підтверджується Повідомленням ТОВ «Агро-Ритм» від 10.07.2023 №10/07/23-1 адресованого ОСОБА_1 .
Подаючи відзив на позовну заяву сторона відповідача додала витяг з журналу вхідної кореспонденції ТОВ «Агро-Ритм; наказ №20/11/2 від 20.11.2020 «Щодо зупинення використання земельної ділянки»; плани сівозмін (витяги) за період 2019-2022 років, як доказ того, що спірна земельна ділянка протягом 2023 року відповідачем не використовувалась (а. с. 87 - 102).
Місцевий суд критично оцінив та обгрунтовано відхилив подані відповідачем докази не використання спірної земельної ділянки протягом 2023, так як саме ТОВ «Агро-Ритм» листом від 10.07.2023 повідомило позивача ОСОБА_1 проте, що на земельній ділянці підприємством засіяний соняшник, який вже зійшов, дозріває та збирання якого заплановане на вересень 2023 року.
Отже, суд першої інстанції встановив факт протиправних дій ТОВ «Агро-Ритм», які полягали у самовільному зайнятті земельної ділянки площею 3,0911 га, та через які ОСОБА_1 був позбавлений можливості користуватися цією ділянкою, а тому не отримав доходів, які міг би реально одержати за звичайних обставин, якби його право не було порушено.
Суд дійшов правильного висновку про те, що позивачем доведено наявність об'єктивно існуючих перешкод у здійсненні ним права щодо користування і розпорядження майном (земельною ділянкою) та встановлено наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: неправомірність дій ТОВ «Агро-Ритм», існування безпосереднього причинного зв'язку між його діями і позбавленням права власника користування земельною ділянкою, вина відповідача.
Відповідно до ч. 1 ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором (ч. 2 ст. 623 ЦК України).
Вимоги про відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди мають бути належним чином обґрунтовані, підтверджені конкретними підрахунками і доказами про реальну можливість отримання позивачем відповідних доходів, але не отриманих через винні дії відповідача.
Аналогічний висновок викладений у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 07.11.2018 у справі № 127/16524/16-ц.
При визначенні (обчисленні) розміру упущеної вигоди першочергове значення має врахування критерію звичайних обставин (умов цивільного/ господарського обороту), за яких кредитор мав достатні очікування на отримання відповідного доходу в разі належного виконання боржником своїх обов'язків.
Іншим критерієм, який необхідно враховувати при визначенні (розрахунку) розміру упущеної вигоди, є критерій розумності витрат.
Відтак, при визначенні розміру збитків у вигляді упущеної вигоди слід керуватися такими критеріями її розрахунку (обчислення) як: 1) звичайні обставини (умови цивільного/господарського обороту); 2) розумні витрати; 3) компенсаційність відшкодування збитків.
Відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди як форма цивільно правової відповідальності застосовується з метою захисту порушених (невизнаних) цивільних прав й інтересів та полягає у відшкодуванні правопорушником вартості майнових вигод, які потерпіла особа могла б мати, якби її суб'єктивне право не було порушеним (невизнаним).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.05.2018 у справі № 750/8676/15-ц зроблено висновок, що «відшкодування збитків є однією із форм або заходів цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною саме в силу правил статті 22 ЦК України, оскільки частиною першою визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Тобто порушення цивільного права, яке потягнуло за собою завдання особі майнових збитків, саме по собі є основною підставою для їх відшкодування. Відповідно до статті 22 ЦК України у вигляді упущеної вигоди відшкодовуються тільки ті збитки, які б могли бути реально отримані при належному виконанні зобов'язання. Кредитор, який вимагає відшкодування збитків, має довести: неправомірність поведінки особи; наявність шкоди; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою, що є обов'язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об'єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди; вина завдавача шкоди, за виключенням випадків, коли в силу прямої вказівки закону обов'язок відшкодування завданої шкоди покладається на відповідальну особу незалежно від вини. З іншого боку, боржник має право доводити відсутність своєї вини (стаття 614 ЦК України). Таким чином, у вигляді упущеної вигоди відшкодовуються тільки ті збитки у розмірі доходів, які б могли бути реально отримані. Пред'явлення вимоги про відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на кредитора обов'язок довести, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а дійсно були б ним отримані. Позивач повинен довести також, що він міг і повинен був отримати визначені доходи, і тільки неправомірні дії відповідача стали єдиною і достатньою причиною, яка позбавила його можливості отримати прибуток».
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 920/715/17 зроблено висновок, що «збитки - це об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує його інтереси, як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також не одержаних кредитором доходів, які б він одержав, якби зобов'язання було виконано боржником. Чинним законодавством України обов'язок доведення факту наявності таких збитків та їх розмір, а також причинно-наслідковий зв'язок між правопорушенням і збитками покладено на позивача».
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 89 ЦПК України).
При визначенні конкретного розміру упущеної вигоди, суду належить враховувати наведені принципи і засади цивільного законодавства та у разі неможливості точно встановити розмір збитків у вигляді упущеної вигоди, який заявлено до стягнення з боржника (не факт наявності, а саме розмір) керуючись принципом справедливості визначити розмір таких збитків з урахуванням усіх обставин конкретної справи.
Близький за своєю суттю підхід щодо визначення справедливого розміру збитків застосований у рішеннях Європейського суду з прав людини від 11.06.2020 у справі "UGRINOVA AND SAKAZOVA v. BULGARIA", від 15.04.2021 у справі "PORБZIK v. HUNGARY", в яких суд, зважаючи на неможливість (ускладненість) точного розрахунку розміру заявлених матеріальних збитків визначив з урахуванням обставин справи справедливий розмір таких збитків керуючись критерієм справедливості.
Для розрахунку суми неодержаних доходів Позивачем узято середні показники врожайності по району, і вирахувано із загальної кількості та вартості врожаю доходи, які ОСОБА_1 , як власник землі міг би отримати при самостійному господарюванні на землях, та суми витрат, які останній обов'язково мав би понести на вирощування, збір врожаю на цій земельній ділянці.
Згідно з експертним висновком В-494/1 від 15.11.2024, складеним Кіровоградською регіональною торгово-промисловою палатою, загальна вартість витрат по вирощуванню соняшника на зерно на земельній ділянці площею 3,0911 га (кадастровий номер 3521181700:026000:0819), яка розташована на території Жакчицької сільської ради Гайворонського району Кіровоградської області, що на праві приватної власності належить ОСОБА_1 , згідно калькуляції Фермерського господарства «Райдуга» за 2023 рік, складає: 20 597,27 грн.
Згідно з експертним висновком В-494 від 14.11.2024, складеним Кіровоградською регіональною торгово-промисловою палатою, кількість насіння соняшника могло б бути зібране в 2023 році на земельній ділянці площею 3,0911 га (кадастровий номер 3521181700:026000:0819), яка розташована на території Жакчицької сільської ради Гайворонського району Кіровоградської області складає 7,944 тонн, сума грошових коштів, які ОСОБА_1 міг би виручити з його продажу 05.12.2023 року складає 104 463,6 грн.
Розрахунок збитків у формі упущеної вигоди здійснено за середнім показником ціни та врожаю соняшника по Голованівському району Кіровоградської області.
Зазначені вище висновки В-494 від 14.11.2024 та В-494/1 від 15.11.2024, колегія суддів вважає належними, достатніми та допустимими доказами у справі.
Відповідно до ч. 2 ст. 11 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» методичні та експертні документи, видані торгово-промисловими палатами в межах їх повноважень, є обов'язковими для застосування на всій території України.
При цьому суд першої інстанції правильно оцінив такі висновки як письмові докази.
Схожий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 22.09.2021 в справі № 161/20362/18, згідно з яким висновок експертизи може бути відповідним доказом у справі лише в тому разі, коли експертиза була проведена на підставі ухвали суду відповідними судово-експертними установами. У разі коли висновок експертизи наданий стороною (зокрема, як додаток до позовної заяви), тобто проведений відповідною експертною установою за її клопотанням чи клопотанням її представника, то такий висновок може розцінюватися судом виключно як письмовий доказ, що підлягає дослідженню в судовому засіданні та відповідній оцінці. Якщо стосовно цього письмового доказу в судовому засіданні виникнуть сумніви, то, враховуючи характер матеріально-правового спору та залежно від того, яке значення має наявність у справі такої експертизи, суд повинен роз'яснити особам, які беруть участь у справі, про їх право заявити клопотання про призначення проведення судової експертизи та враховує, що відповідачем заперечень щодо такого не подано.
На підставі викладеного вище суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що чистий дохід, який міг би отримати позивач від продажу соняшника по середній ринковій вартості станом на грудень 2023 року становить 83 866,33 грн. (104463,6 грн 20597,27 грн).
Тому, дійсно загальний розмір упущеної вигоди складає 83 866,33 грн та підлягає стягненню з ТОВ «Агро-Ритм» на користь ОСОБА_1 .
Відповідач, заперечуючи проти розміру збитків, які просить стягнути позивач, та ставлячи під сумнів висновки Кіровоградської регіональної торгово-промислової палати, іншого розміру збитків не доводить. Реалізуючи принцип змагальності сторін, відповідач також не ініціював проведення у справі судової експертизи. Також відповідачем не було надано відповідного контррозрахунку під час розгляду справи, а також не було спростовано наведений розрахунок.
Такий висновок кореспондується із висновком, викладеним у постанові Верховного суду від 13.11.2024 у справі №912/1377/23.
З огляду на викладене вище, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та не дають підстав для висновку про неправильне застосування норм матеріального права та порушення судом норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Таким чином, суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і надав їм належну оцінку, обґрунтовано дійшов висновку про задоволення позовних вимог.
Додаткове судове рішення є похідним від первісного судового акта, є його невід'ємною складовою, ухвалюється в тому самому складі та порядку, що й первісне судове рішення.
Одним із принципів цивільного судочинства, закріплених у п. 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України, є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та судових витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно з п. 1, п. 2 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.
За правилами ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача (п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України).
Задовольнивши позов, суд першої інстанції обгрунтовано присудив позивачу компенсацію його витрат на сплату судового збору за подання до суду позовної заяви та витрати на професійну правничу допомогу.
Суд врахував, що за подання позовної заяви, проведення експертизи (складання експертного висновку) позивач ОСОБА_1 сплатив відповідно: 988,96 грн судового збору (а. с. 10), за проведення експертизи (складання експертного висновку) 8 736 грн (а. с. 65).
Крім того, позивач підтвердив доказами розміру своїх витрат на професійну правничу допомогу,яку йому надавав адвокат Пузир Владислав Олександрович, а саме: договір №52 про надання професійної правничої допомоги від 20.09.2024, укладений між адвокатським об'єднанням «Науменко, Боруш і партнери» та ОСОБА_1 ; додаток №1 до Договору №52 про надання професійної правничої допомоги від 20.09.2024; заявка від 20.09.2024 року 1-ЦС на надання професійної правничої допомоги на підставі договору № 52 від 20.09.2024, згідно п. 2.1 якої сторонами узгоджено, що розмір гонорару Адвокатського об'єднання за виконання цієї Заявки є фіксованим та становить 20000,00 грн; акт №1 від 24.03.2025 про прийняття професійної правничої допомоги на підставі договору № 52 від 20.09.2024; платіжна інструкція від 28.10.2024 року про сплату коштів в сумі 20000,00 грн.
При цьому суд зменшив витрати позивача на професійну правничу допомогу, з чим позивач погодився і додаткове рішення не оскаржив.
Колегія суддів апеляційного суду не знайшла порушень цивільного процесуального законодавства при вирішенні судом питання розподілу цих судових витрат позивача.
Проте колегія суддів не погоджується з присудженням позивачу компенсації витрат на експертні висновки Торгово-промислової палати в сумі 8736 грн так, як вони є письмовими доказами у справі, а не висновками експертизи у розумінні п. 2 ч. 1 ст. 76 та ст. 102 ЦПК України, а тому витрати позивача на здобуття цих доказів не підлягають компенсації в порядку розподілу судових витрат (ч. ч. 3 - 8 ст. 139, п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України).
Отже, в оскаржуване додаткове рішення суду в частині присудження позивачу компенсації витрат на експертизу підлягає скасуванню, а в інших частинах - залишенню без змін.
9.Загальний висновок суду за результатами розгляду апеляційної скарги
Аргументи апеляційної скарги відповідача не спростовують висновків суду першої інстанції, обґрунтовано викладених у мотивувальній частині оскаржуваного основного рішення, та зводяться до переоцінки доказів і незгоди заявника з висновками суду щодо їх оцінки. Суд з дотриманням приписів процесуального законодавства правильно і повно встановив фактичні обставини справи, правильно визначив правовідносини сторін, які виникли із встановлених ним обставин, правові норми що підлягають застосуванню до цих правовідносин та вирішив спір відповідно до закону.
Оскільки суд першої інстанції ухвалив судове рішення щодо спору з додержанням норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.
Здійснюючи розподіл судових витрат, суд першої інстанції правильно присудив позивачу компенсацію за сплачений ним судовий збір та витрати на професійну правничу допомогу, але помилився присуджуючи компенсацію за здобуття позивачем письмових доказів, хибно вважаючи, що це є витрати на експертизу.
10.Про судові витрати
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 ЦПК України).
Відповідно до п.п. «в» п. 4 ч. 1 ст. 382 ЦПК України суд апеляційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
Оскільки суд апеляційної інстанції відхиляє вимоги апеляційної скарги відповідача, а рішення суду першої інстанції про задоволення позову залишає без змін, то понесені відповідачем витрати по сплаті судового збору з подання апеляційної скарги в сумі 1 453,44 грн, а також будь-які інші судові витрати пов'язані з розглядом справи у суді апеляційної інстанції, зокрема витрати на правничу допомогу, покладаються на відповідача без компенсації.
Керуючись ст. 367, 374, 375, 382-384 ЦПК України, суд
Вимоги апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Ритм» на рішення Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 21.03.2025 залишити без задоволення, а саме рішення суду - без змін.
Вимоги апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Ритм» на додаткове рішення Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 09.04.2025 задовольнити частково.
Додаткове рішення Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 09.04.2025 в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Ритм» на користь ОСОБА_1 компенсації витрат на проведення експертизи в сумі 8736,00 грн скасувати, а в решті - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України, протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повний текст цієї постанови складено 03.12.2025.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 3 ст. 394 ЦПК України.
Головуючий О. Л. Карпенко
Судді: С. І. Мурашко
О. І. Чельник