Справа № 344/15931/25
Провадження № 23-з/4808/63/25
Категорія ч.1 ст.130 КУпАП
Головуючий у 1 інстанції Тринчук В.В.
Суддя-доповідач Шигірт Ф.С.
05 грудня 2025 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський апеляційний суд у складі судді Шигірта Ф.С., розглянувши заяву судді Івано-Франківського апеляційного суду Повзла В.В. про самовідвід у справі про адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст.130КУпАП відносно ОСОБА_1 (єдиний унікальний номер судової справи №344/15931/25),
В провадженні Івано-Франківського апеляційного суду перебуває справа про адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст.130КУпАП відносно ОСОБА_1 (єдиний унікальний номер судової справи №344/15931/25) за апеляційною скаргою захисника Малетина А.Я. на постанову Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 23 жовтня 2025 року (головуючий - суддя Івано-Франківського апеляційного суду Васильєв О.П.).
03 грудня 2025 року ОСОБА_1 подав заяву про відвід головуючому судді Васильєву О.П.
Заяву про відвід судді Васильєва О.П. передана на розгляд судді Повзлу В.В.
Суддя Повзло В.В. в свою чергу 03.12.2025 року заявив собі самовідвід, мотивуючи його тим, що в заяві про відвід судді Васильєву О.П. зазначено про сумнів у неупередженості і судді Повзла В.В.
Дослідивши матеріали справи та перевіривши обставини викладені в заяві про самовідвід судді Повзла В.В., вважаю, що заява не підлягає задоволенню з таких підстав.
Кодекс України про адміністративні правопорушення не містить підстав та порядку вирішення питання про відвід (самовідвід) судді, у зв'язку з чим за аналогією закону слід керуватись нормами Кримінального процесуального кодексу України.
Рада Суддів України пунктом 4 свого Рішення № 34 від 08 червня 2017 року роз'яснила, що у разі необхідності врегулювання суддею конфлікту інтересів при розгляді матеріалів про адміністративне правопорушення відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення, з огляду на відсутність норм, що визначають правила відводу (самовідводу), до внесення змін до чинного законодавства суддя, враховуючи засади судочинства, передбачені Конституцією України, та міжнародні стандарти щодо незалежності суддів, неупередженості та безсторонності судочинства може застосовувати чинні процесуальні норми за аналогією.
Згідно Коментаря до ст.15 Кодексу суддівської етики України (затвердженого рішенням Ради суддів України від 04 лютого 2016 року № 1), заявлення суддею самовідводу є допустимим лише у разі неможливості ухвалення суддею об'єктивного рішення у справі.
У своїй заяві про самовідвід суддя Повзло В.В. посилається виключно на те, що Парцей А.П. у заяві про відвід висловив недовіру як судді Васильєву О.П., так і судді Повзлу В.В., обґрунтовуючи це незгодою з їх судовою практикою.
Враховуючи усталену судову практику, судову практику ЄСПЛ та норми діючого законодавства, прихожу до висновку, що зазначені обставини не вказують на реальні підстави для самовідводу судді.
Незгода особи з судовою практикою, не є підставою для самовідводу (відводу) в розумінні ст.75 КПК України, оскільки не свідчить про упередженість судді щодо конкретної справи чи її учасників.
Керуючись ст.ст.75, 81 КПК України,
Заяву судді Повзла В.В. про самовідвід залишити без задоволення.
Матеріали справи із заявою про відвід судді Васильєву О.П. у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП, передати для розгляду судді Повзлу В.В.
Постанова набирає законної сили негайно та не підлягає оскарженню в касаційному порядку.
Суддя Ф.С. Шигірт