Єдиний унікальний номер 725/5591/25
Номер провадження 2/725/1787/25
21.11.2025.
Чернівецький районний суд міста Чернівців у складі:
Головуючого судді - О.І. Галичанського,
при секретарі - Д.О. Каправа ,
розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТзОВ « Фінансова компанія « Топ1» про визнання недійсним кредитного договору,-
У провадженні суду перебуває вищевказана цивільна справа.
Від представника відповідача до суду надійшло клопотання про заміну відповідача ТОВ « Фінансова компанія « Топ 1» на правонаступника ТзОВ « Фінансова компанія «Фінбуст».
Клопотання мотивоване тим , що внаслідок укладення договору факторингу між відповідачем та ТзОВ « ФК « Фінбуст» , останній набув статусу нового кредитора та отримав усі права за договором позики , який є предметом даної справи.
Від позивачки до суду надійшло клопотання про залучення у якості співвідповідача ТзОВ «Фінансова компанія «Фінбуст».
Клопотання обгрунтувала тим , що ТОВ "ФК "Топ 1" являється первісним кредитором , з яким було укадено оскаржуваний договір. ТОВ « ФК « Фінбуст» являється правонаступником первісного кредитора.
На її думку , з метою уникнення необхідності у майбутньому пред'являти позов до нового кредитора , з метою винесення справедливого рішення , вважає за необхідне залучити у якості співвідповідача ТОВ « ФК « Фінбуст».
У судове засідання сторони не з'явилися. Скерували відповідні заяви про проведення судового засідання без їх участі.
Позивачка у заяві виклала мотиви заперечення щодо заміни первісного відповідача на нового.
Дослідивши матеріали цивільної справи , оцінивши надані сторонами докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов таких висновків.
Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом (стаття 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод - кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов'язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Статтею 9 Конституції України передбачено, що чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
У статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» та статті 10 ЦПК України зазначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Європейський суд із прав людини (далі ЄСПЛ) зазначає, що у пункті 1 статті 6 Конвенції закріплене «право на суд» разом із правом на доступ до суду, тобто правом звертатися до суду з цивільними скаргами, що складають єдине ціле (див., mutatis mutandis, рішення ЄСПЛ від 21 лютого 1975 року у справі «Ґолдер проти Сполученого Королівства» (Golder v. the United Kingdom), заява № 4451/70, § 36).
ЄСПЛ, розглядаючи справи щодо порушення права на справедливий судовий розгляд, тлумачить вказану статтю як таку, що не лише містить детальний опис гарантій, надаваних сторонам у цивільних справах, а й захищає у першу чергу те, що дає можливість практично користуватися такими гарантіями, доступ до суду.
Основними принципами статті 6 Конвенції є верховенство права та належне здійснення правосуддя. Ці принципи також є основоположними елементами права на справедливий суд, які стосуються як інституційних та організаційних аспектів, так і особливостей здійснення окремих судових процедур.
У своїй практиці ЄСПЛ неодноразово наголошував, що право на доступ до суду не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Держави-учасниці користуються у цьому питанні певною свободою розсуду. Проте встановлені обмеження не повинні обмежувати доступ, наданий особам, у такий спосіб або такою мірою, що підриватимуть саму суть цього права. Крім того, обмеження буде несумісним із пунктом 1 статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законну мету, та у разі відсутності розумного пропорційного співвідношення між застосованими засобами та метою, якої прагнуть досягти (див. рішення від 17 січня 2012 року у справі «Станев проти Болгарії» (Stanev v. Bulgaria), заява № 36760/06).
Реалізуючи положення Конвенції, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, оскільки доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним. Надмірний формалізм при вирішенні питання щодо прийняття позовної заяви або скарги є порушенням права на справедливий судовий захист.
У рішенні від 13 січня 2000 року у справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» (Miragall Escolano and others v. Spain, заява № 38366/97) та у рішенні від 28 жовтня 1998 року у справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» (Perez de Rada Cavanilles v. Spain) ЄСПЛ вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх вимог. Це визнано порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції.
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
З урахуванням викладеного, суд повинен реалізовувати своє основне завдання, а саме справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення спорів та заяв на засадах верховенства права з метою ефективного забезпечення кожному права на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод. Формальний підхід суду до здійснення своїх повноважень на будь-якій стадії судового процесу може призвести до порушення права особи на справедливий судовий розгляд.
Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюються зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов'язків суб'єктів цивільно-процесуальних правовідносин та їх гарантій.
Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (частини друга статті 2 ЦПК України).
Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно зі ч.1, 4 ст.51 ЦПК України, суд першої інстанції має право за клопотанням до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку.
Ч. 3 ст. 51 ЦПК України визначено, що після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача.
Тобто, це лише процесуальне право позивача заявити про залучення співвідповідача. Проте, це право не є безумовним і саме суду надано повноваження оцінити усі підстави необхідності залучення співвідповідача, в залежності від того як таку необхідність обґрунтовує позивач, які має вимоги до залученого співвідповідача та які підстави позову.
Враховуючи підстави позову, суд приходить до висновку , що клопотання позивачки про залучення у якості співвідповідача ТзОВ « Фінансова компанія «Фінбуст» підлягає задоволенню.
Дана позиція суду узгоджується із позицією, висловленою у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 січня 2021 року у справі № 522/1528/15-ц, провадження№ 14-67 цс 20, відповідно до якої спосіб захисту права або інтересу має бути таким, щоб у позивача не виникала необхідність повторного звернення до суду
Це відповідатиме принципу процесуальної економії, згідно з яким штучне подвоєння судового процесу є неприпустимим, бо вирішення справи у суді має усунути необхідність у новому зверненні до суду для вжиття додаткових засобів захисту .
Спосіб захисту права є ефективним тоді, коли він забезпечуватиме поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантуватиме можливість отримати відповідну компенсацію. Тобто цей захист має бути повним і забезпечувати у такий спосіб досягнення мети правосуддя та процесуальну економію .
Разом з тим, зазначене слід оцінювати у контексті із принципом змагальності цивільного процесу. Реалізація принципу змагальності сторін у цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у статті 129 Конституції України.
Враховуючи, окрім іншого, право позивача розпоряджатися своїми правами щодо предмету спору на власний розсуд , суд вважає , що подане позивачкою клопотання підлягає задоволенню.
У свою чергу, клопотання відповідача про заміну його участі на правонаступника, задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 43, 51, 259-261, 353 ЦПК України, суд, -
Клопотання позивачки про залучення співвідповідача - задовольнити.
Залучити в якості співвідповідача Товариство з обмеженою відповідальність «Фінансова компанія « Фінбуст» ( код ЄДРПОУ 43646369, місто Дніпро , провулок Добровольців, 15/оф.3)у цивільній справі №725/ 5591/25 за позовом ОСОБА_1 до ТзОВ «Фінансова компанія « Топ 1» про визнання недійсним кредитного договору .
Роз'яснити особам, які беруть участь у справі, що після залучення до участі у справі співвідповідача справа за клопотанням залученого співвідповідача розглядається спочатку.
Зобов'язати позивачку направити співвідповідачу копію позовної заяви з додатками.
У задоволенні клопотання представника відповідача -відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Чернівецького районного
суду міста Чернівців Галичанський О. І.