Справа № 725/7959/25
Провадження 2/718/968/25
"05" грудня 2025 р. м.Кіцмань Чернівецька область
Кіцманський районний суд Чернівецької області під головуванням судді Скорейка В.В., за участю секретаря судового засідання Безушко М.Д., позивача ОСОБА_1 , представника позивача адвоката Москалюк Н.М., відповідача ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Кіцмань цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Перший відділ ДРАЦС у місті Чернівці Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання батьківства,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з описаним вище позовом, мотивованим тим, що з 2014 року по 2020 рік позивач проживав однією сім'єю із ОСОБА_2 . У сторін ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася дочка ОСОБА_3 . При реєстрації народження доньки запис про батька зроблений за вказівною матері, оскільки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не перебували у зареєстрованому шлюбі, що відповідає вимогам ч.1 ст.135 СК України.
Зазначає, що ОСОБА_1 перебуває у хороших відносинах із дочкою, бере участь у її вихованні, ОСОБА_3 називає позивача батьком. На сьогоднішній день ОСОБА_1 проходить військову службу в ЗС України, має статус учасника бойових дій, захищає Україну в гарячих точках, у зв'язку із чим бажає, щоб його дочка мала змогу користуватися пільгами, які встановлені Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та їхніх сімей».
Вказує, що з метою підтвердження факту батьківства ним проведено молекулярно-генетичну експертизу, у висновку якої зазначено, що ОСОБА_1 є біологічним батьком ОСОБА_4 на 99,99%.
З посиланням на відповідні правові норми просив позов задовольнити.
Ухвалою суду від 07.10.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито загальне позовне провадження. Призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою суду від 10.11.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
Сторона позивача в судовому засідання підтримала позовні вимоги в повному обсязі та просила їх задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 проти позову не заперечувала, підтвердила факти, викладені в позовній заяві.
Представник Першого відділу ДРАЦС у місті Чернівці Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції в судове засідання не з'явився, причин неявки не повідомив. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлений завчасно, що підтверджується довідкою про доставку електронного документу до електронного кабінету.
Заслухавши учасників судового процесу, з'ясувавши доводи та аргументи сторін, обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши зібрані у справі докази, суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що здійснено актовий запис № 1395 відділом ДРАЦС реєстраційної служби Чернівецького міського управління юстиції. Матір'ю зазначено ОСОБА_5 , батьком зазначено ОСОБА_6 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 01.07.2015.
Відповідно до витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження № 00020882031 від 30.08.2018, відомості про батька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , записані відповідно до ч.1 ст.135 СК України.
Згідно з результатами молекулярно-генетичного експертного дослідження № 49291 від 06.08.2025, проведеного ТОВ «МАМА ПАПА», ймовірність того, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є біологічним батьком дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , складає 99,99 %.
Згідно з частиною першою статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Статтею 51 Конституції України, частинами другою, третьою статті 5 Сімейного кодексу України передбачено, що сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Держава має заохочувати та підтримувати материнство і батьківство та забезпечувати пріоритет сімейного виховання дитини. Отже, при регулюванні сімейних відносин держава має максимально враховувати інтереси дитини.
Згідно із ст.7 Конвенції про права дитини, дитина, наскільки це можливо, має право знати своїх батьків.
Частиною 1 статті 128 СК України вказано, що за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду.
Відповідно до ч. 3 ст. 128 СК України, позов про визнання батьківства може бути пред'явлений особою, яка вважає себе батьком дитини.
Відповідно до ч.4 ст.128 СК України, позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу.
Згідно з п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» (надалі Постанова), спір про походження дитини від осіб, які не перебувають у шлюбі між собою і не подали в державні органи реєстрації актів цивільного стану (далі органи РАЦС) спільної заяви про реєстрацію їх як батьків, суд може вирішувати за заявою про визнання батьківства, поданою: одним з батьків; особою котра вважає себе батьком; опікуном (піклувальником) дитини; іншою особою, на утриманні якої вона перебуває; самою дитиною, яка досягла повноліття.
Відповідно до роз'яснень п. 9 Постанови, рішення щодо визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них, а його резолютивна частина - містити всі відомості, необхідні для реєстрації батьківства (материнства) в органах РАЦС (прізвище, ім'я та по батькові матері й батька, число, місяць і рік їх народження, громадянство, а також номер актового запису про народження дитини, коли та яким органом його вчинено).
При розгляді спору щодо визнання батьківства суд має виходити зі змісту ч. 2 ст. 128 СК України, відповідно до якої підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України.
Пунктом 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» визначено, що справи про визнання батьківства суд розглядає у позовному провадженні, у таких справах позови осіб, зазначених у ч.3 ст.128 СК України приймаються до судового розгляду, якщо, зокрема дитина народжена матір'ю, яка не перебуває у шлюбі, немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду.
У постанові Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі №591/6441/14-ц (провадження №61-6030св18) зазначено, що: «щодо предмету доказування у даній категорії справи, то СК України будь-яких особливостей не визначає. Доказами у такій справі можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів. Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їхній сукупності. Керуючись цим загальним правилом, встановлення батьківства на підставі частини другої статті 128 СК України можливо за наявності належних і обґрунтованих доказів (відомостей), які засвідчують походження дитини від певної особи. Для встановлення батьківства правове значення мають фактичні дані, які підтверджують спільне проживання матері і батька дитини, ведення ними спільного господарства до народження дитини або спільне її виховання чи утримання, а також докази, що підтверджують визнання особою батьківства. Підставою для категоричного висновку для визнання батьківства в судовому порядку може бути висновок судово-генетичної або судово-імунологічної експертизи».
Отже, підставою для висновку для визнання батьківства в судовому порядку може бути результат судово-генетичної експертизи.
Судово-медичні експертизи і дослідження з використанням ДНК-аналізу проводяться відповідно до Правил проведення судово-медичних експертиз у відділеннях судово-медичної імунології бюро судово-медичної експертизи і виконуються лікарями та судово-медичними експертами-імунологами. При проведенні експертних досліджень керуються Методичними рекомендаціями «Використання ДНК аналізу у судово-медичних експертизах речових доказів та експертизах спірного батьківства (материнства, підміни дітей), розробленими фахівцями Національної бюро судово-медичної експертизи МОЗ України».
Згідно із п. 3 Методичних рекомендацій батьківство вважається доведеним, якщо його ймовірність складає не менше 99,99%.
Відповідно до вимог ст.76, 77 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до результату ДНК на батьківство ОСОБА_1 може бути біологічним батьком дитини ОСОБА_4 з ймовірністю 99,9999%.
Верховний суд у постановах від 23.10.2019, справа № 382/2559/15-ц, та від 19.09.2018 справа № 761/10732/16-ц, дійшов висновку про те, що тест ДНК (судово-медична (молекулярно-генетична експертиза) станом на сьогоднішній день є єдиним методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини (точність позитивного результату ДНК-аналізу (тобто підтвердження батьківства) складає 99,999999 %). Доказова цінність такого тесту переважає будь-який інший доказ на підтвердження або оспорення кровного споріднення та має вирішальне значення у вирішенні спору даної категорії справ.
Європейський суд з прав людини зауважив, що «на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства» (Калачова проти російської федерації № 3451/05, § 34, від 07 травня 2009 року).
Окрім того, факт спільного проживання сім'єю з позивачем з 2014 по 2020 р.р. підтвердила в судовому засіданні відповідачка, яка також і визнала позов.
Отже, суд вважає повністю доведеним той факт, що ОСОБА_1 є біологічним батьком малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
За таких обставин, вимога про визнання батьківства підлягає задоволенню.
За положеннями ст.134 СК України на підставі заяви осіб, зазначених у статтях 126, 127 СК України або рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до Книги реєстрації народжень та видає нове Свідоцтво про народження.
Відповідно до п.п.20 п.1 Розділу ІІІ Правил реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року №52/2 з відповідними змінами, при вирішенні судом спорів про визнання батьківства, материнства, оспорювання батьківства чи материнства, встановлення фактів батьківства та материнства зміни до актових записів про народження вносяться відповідно до законодавства, яке регулює порядок внесення змін до актових записів цивільного стану.
Відповідно до п.2.13.1 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, які затверджено наказом Міністерства юстиції України 12.01.2011 96/5 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 січня 2011 р. за N 55/18793, рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану є підставою для внесення таких змін.
Виходячи з наведеного, враховуючи, що судом визнано позивача ОСОБА_1 батьком дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підлягають також задоволенню вимоги позивача щодо внесення до відповідного актового запису цивільного стану про народження дитини відомостей про позивача як батька.
Враховуючи те, що позивачем не заявлено вимоги про розподіл судових витрат, суд приходить до висновку, що судові витрати слід залишити за позивачем.
Керуючись статтями 4,12,13,76-81,197,258,259,263-265,268,273,354 ЦПК України, на підставі статтями 121, 122, 128, 129, 133, 134 СК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Перший відділ ДРАЦС у місті Чернівці Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання батьківства - задовольнити.
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьком дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Внести до актового запису № 1395, складеного 01.07.2015 відділом ДРАЦС реєстраційної служби Чернівецького міського управління юстиції, про народження ОСОБА_4 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні зміни: в графі відомості про дитину «прізвище» - замість « ОСОБА_7 » - записати « ОСОБА_8 », в графі «батько» - « ОСОБА_6 » громадянство «громадянин України» - змінити на « ОСОБА_1 » громадянство «громадянин України», інші дані залишити без змін.
Рішення не проголошувалося на підставі ч. 4 ст. 268 ЦПК України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Чернівецького апеляційного суду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКП НОМЕР_2 , місце реєстрації АДРЕСА_1 . .
Відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації АДРЕСА_2 .
Третя особа - Перший відділ ДРАЦС у місті Чернівці Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, код ЄДРПОУ 44956923, місце знаходження м.Чернівці вул. О.Кобилянської, 29 Чернівецької області.
Головуючий суддя Василь СКОРЕЙКО