Справа № 462/7013/25 Головуючий у 1 інстанції: Ліуш А. І.
Провадження № 33/811/1764/25 Доповідач: Галапац І. І.
01 грудня 2025 року Львівський апеляційний суд в складі:
судді Галапаца І.І.,
розглянувши у судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу представника потерпілого ОСОБА_1 - адвоката Кульчицького Олександра Сергійовича на постанову судді Залізничного районного суду м.Львова від 20 жовтня 2025 року та окрему постанову Залізничного районного суду м.Львова від 04 листопада 2025 року
з участю правопорушника - ОСОБА_2 ,
захисника правопорушника - адвоката Вишневського М.С.,
потерпілого - ОСОБА_1 ,
представника потерпілого - адвоката Кульчицького О.С.
цією постановою провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 за ст. 124 КУпАП закрито у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
При цьому, суддею місцевого суду зазначено матеріали справи скерувати в Управління патрульної поліції в місті Львові Департаменту патрульної поліції Національної поліції України для вирішення питання про складання відносно ОСОБА_1 протоколу щодо вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Крім цього, окремою постановою інформовано начальника Управління патрульної поліції у Львівській області про обставини викладені у окремій постанові, для відповідного реагування та прийняття процесуальних рішень в межах своєї компетенції та про результат розгляду окремої постанови повідомити Залізничний районний суд м. Львова протягом місяця з дня отримання копії даної постанови та роз'яснено, що залишення посадовою особою без розгляду окремої постанови суду або невжиття заходів до усунення зазначених в ній порушень закону, а так само несвоєчасна відповідь на окрему постанову суду тягне за собою адміністративну відповідальність визначену ст.185-6 КУпАП.
Згідно постанови судді,відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №443093, 04 вересня 2025 року ОСОБА_2 у м. Львові на вул. Патона, 1, керуючи транспортним засобом Volkswagen Passat н.з. НОМЕР_1 , не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, на перехресті нерівнозначних доріг, не виконав вимогу дорожнього знаку 2.1 Дати дорогу здійснив зіткнення з автомобілем Dodge Dart н.з. НОМЕР_2 , який рухався на головній дорозі. Внаслідок ДТП, транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.
В апеляційній скарзі представник потерпілого ОСОБА_1 - адвокат Кульчицький О.С. покликається на те, що оскаржувана постанова є незаконною та необгрунтованою, прийнятою з порушенням норм процесуального права. Зазначає, що суддя місцевого суду, не викликав для дачі пояснень іншого учасника ДТП - ОСОБА_1 , відтак, останній був позбавлений можливості надати суду пояснення щодо обставин дорожньо-транспортної пригоди, скористатися правовою допомогою, ставити питання свідкам. Звертає увагу на те, що суддя залишив поза увагою пояснення водія ОСОБА_2 та наявні в матеріалах справи пояснення ОСОБА_1 , згідно яких останній не повертав ліворуч, як зазначено судом, а їхав прямо. Вважає, що місцевий суд не повністю дослідив наявні в матеріалах справи докази, що стало наслідком неповного розгляду справи.
Просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови судді Залізничного районного суду м.Львова від 20 жовтня 2025 року та окремої постанови Залізничного районного суду м.Львова від 04 листопада 2025 року, мотивуючи тим, що розгляд справи в суді першої інстанції відбувся у відсутності потерпілого, а копію рішення отримав 12 листопада 2025 року; скасувати оскаржувану постанову, прийняти нову, якою ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та скасувати окрему постанову Залізничного районного суду м.Львова від 04 листопада 2025 року.
Заслухавши в судовому засіданні пояснення потерпілого ОСОБА_1 та його представника - адвоката Кульчицького О.С. про задоволення апеляційної скарги, думку правопорушника ОСОБА_2 та його захисника - адвоката Вишневського М.С., які просили рішення суду першої інстанції залишити без змін, розглянувши доводи апеляційної скарги та вивчивши матеріали справи, суд вважає за можливе поновити строк апеляційного оскарження постанови судді місцевого суду, та приходить до висновку що така не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Так, питання наявності чи відсутності складу адміністративного правопорушення, за ознаками якого складений протокол, у діях конкретної особи, суд вирішує в межах протоколу, складеного відносно цієї особи, перевіряючи відповідність викладених у ньому обставин, фактичним обставинам провадження, на підставі доказів, зібраних органом, повноважним на складання протоколу.
Адміністративним порушенням відповідно до ст. 124 КУпАП є порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Отже, суд, під час розгляду справи про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП повинен встановити, чи була дорожньо-транспортна подія, чи були отримані пошкодження транспортними засобами, діями якої особи завдано цієї шкоди, а також, які положення правил дорожнього руху було порушено вказаною особою.
Так, згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №443093 від 4 вересня 2025 року ОСОБА_2 порушив вимоги п.п. 1.5, 2.1, 2.3 б, 8.4б, Правил дорожнього руху України.
Як вбачається з матеріалів справи, місцевий суд, згідно з вимогами ст. 245 КУпАП об'єктивно з'ясував та дослідив всі обставини справи та докази у ній, а саме: схему місця дорожньо-транспортної пригоди, фотоматеріали, пояснення свідків події - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , дані в суді першої інстанції, а також інші матеріали справи, дав їм належну правову оцінку, з чим погоджується апеляційний суд.
Крім цього, в суді апеляційної інстанції ОСОБА_2 вину у вчиненні адміністративного правопорушення заперечив та пояснив, що жодним чином не порушував правил дорожнього руху України, а обставини наведені в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №443093 від 4 вересня 2025 року не відповідають дійсним подіям дорожньо-транспортної пригоди.
Таким чином, врахувавши всі обставини справи та дослідивши докази в сукупності, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції, прийшов до вірного висновку, що в діях ОСОБА_2 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КупАП, а відтак, провадження по даній справі підставно закрито на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.
Щодо покликань апелянта в частині незаконності оскаржуваної постанови у зв'язку із розглядом справи у відсутності потерпілого ОСОБА_1 та його захисника, то, на переконання апеляційного суду, такі доводи не можуть визнаватися підставою для скасування постанови, а порушені їх права, поновлені шляхом подачі апеляційної скарги та забезпечення їх участі в апеляційному розгляді.
Що стосується доводів адвоката Кульчицького О.С. в частині незаконності прийняття окремої постанови, то суд приходить до наступного.
Відповідно до ст.282 КУпАП, орган (посадова особа), який розглядає справу, встановивши причини та умови, що сприяли вчиненню адміністративного правопорушення, вносить у відповідний державний орган чи орган місцевого самоврядування, громадську організацію або посадовій особі пропозиції про вжиття заходів щодо усунення цих причин та умов.
Чинний КУпАП не містить правових норм реагування судом, як органом, що здійснює розгляд адміністративних матеріалів відповідно до своєї компетенції, в разі виявлення порушення законодавства або недоліків у діяльності державних чи інших органів, однак, враховуючи обставини події, зазначені в оскаржуваній постанові, апеляційний суд вважає, що суддя місцевого суду, в даному конкретному випадку, з метою усунення подібних порушень Закону обгрунтовано довів про це до відома начальника Управління патрульної поліції у Львівській області шляхом винесення окремої постанови.
Поряд з цим, суд апеляційної інстанції враховує положення практики Європейського суду з прав людини про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справа «Гірвісаарі проти Фінляндії», п.32.).
Пункт 1) ст.6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень («Burg and others v. France (Бюрг та інші проти Франції»), (dec.); «Gorou v. Greece (no.2) (Гору проти Греції №2») [ВП], § 41).
Твердження апелянта про те, що постанова суду є незаконною та необгрунтованою, не в повній мірі відповідає вимогам закону, матеріалам та обставинам справи, апеляційний суд не приймає до уваги, оскільки при розгляді справи в суді першої інстанції порушень норм матеріального чи процесуального права допущено не було. Суддя відповідно до ст.ст. 245 та 280 КУпАП повно і всебічно з'ясував усі обставини, що мали значення для правильного вирішення справи.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суд,-
поновити представнику потерпілого ОСОБА_1 - адвокату Кульчицькому О.С. строк на апеляційне оскарження постанови судді Залізничного районного суду м.Львова від 20 жовтня 2025 року.
Апеляційну скаргу представника потерпілого ОСОБА_1 - адвоката Кульчицького О.С. - залишити без задоволення, а постанову судді Залізничного районного суду м.Львова від 20 жовтня 2025 року, якою провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 за ст. 124 КУпАП закрито у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення та окрему постанову Залізничного районного суду м.Львова від 04 листопада 2025 року - без зміни.
Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Галапац І.І.